За даними аналітиків EastFruit, у 2024 році сталася історична подія: Україна, яка ще десять років тому практично не експортувала заморожену малину, вперше стала світовим лідером за показником чистого експорту цієї ягоди, випередивши не лише Польщу, а й багаторічного лідера цього сегменту — Сербію.
У 2024 календарному році, згідно з торговельною статистикою, експорт замороженої малини з України сягнув рекордних 65 тисяч тонн, продемонструвавши зростання на 34% за рік. Це був значно стрімкіший приріст, ніж у будь-якого іншого великого експортера. Загалом за останні три сезони обсяги експорту замороженої малини з України зросли більш ніж удвічі, тоді як Сербія зберегла свої показники на попередньому рівні, а Польща скоротила експорт на 24%.
Варто зазначити, що Україна імпортує лише незначні обсяги малини, на відміну від Сербії та особливо Польщі, які активно закуповують її за кордоном. У польському експорті частка імпортованої малини вже перевищує 52%, причому основний обсяг Польща закуповує саме в Україні. Фактично майже половина замороженої малини, яку експортує Польща, має українське походження. Саме доступна українська малина дозволяє цій країні утримувати позиції серед лідерів світового ринку.
Якщо аналізувати чисті обсяги експорту, Україна постачає на зовнішні ринки 65 тисяч тонн замороженої малини, тоді як Польща — лише близько 16 тисяч тонн. Таким чином, у 2024 році Україна експортувала вчетверо більше замороженої малини, ніж Польща!
Цікаво, що за загальним обсягом експорту замороженої малини Україна все ще незначно поступається Сербії. У 2024 році Сербія експортувала 67,7 тисячі тонн малини, тоді як Україна — 65,1 тисячі тонн. Проте Сербія імпортувала 4,7 тисячі тонн для подальшого реекспорту, що знизило її чистий експорт до 63 тисяч тонн — на 2 тисячі тонн менше, ніж в України.
«Ключовим кроком до закріплення світового лідерства України в експорті замороженої малини стане подальша диверсифікація ринків збуту. Для цього українським експортерам необхідно підвищувати якість малини та інвестувати в її доробку та маркетинг, що сприятиме зростанню середньої експортної ціни. Вищі доходи від експорту можна буде спрямовувати на вдосконалення продукції, підвищення її якості та розширення обсягів виробництва. Наразі багато українських виробників заморожених ягід експортують до Польщі фактично сировину, яку польські переробники сортують, пакують і реекспортують, залишаючи додану вартість у своїй країні», — зазначає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Процес диверсифікації експорту замороженої малини з України вже активно триває. Примітно, що значну роль у цьому відіграла саме Польща. Фермерські протести проти імпорту малини та іншої сільськогосподарської продукції змусили українських експортерів шукати нові ринки збуту, які виявилися значно прибутковішими, ніж польський. Додатковий дохід українських виробників малини було реінвестовано у розширення виробництва та переробки в Україні, що прискорило сходження України на світовий олімп малинового експорту.
У період з 2022 по 2024 роки частка Польщі в експорті української малини скоротилася з 63% до 35%. Натомість частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції — ключових ринків збуту для польських експортерів — у прямому експорті з України більш ніж подвоїлася, досягнувши 48%. Україна активно перебирає ринкову частку в Польщі, що стало можливим завдяки підвищенню якості продукції та рівня її переробки.
За останні три роки експорт замороженої малини з України до Німеччини зріс у 4,5 раза, до Чехії — у 4,2 раза, до Австрії — у 33 рази, а до Франції — удвічі. У 2024 році Україна також вперше експортувала понад 2 тисячі тонн малини до Бельгії, Італії та Литви.
Крім того, Україна стрімко нарощує експорт замороженої малини до Канади та США — ринків, які пропонують значно вищі ціни, ніж країни Євросоюзу. Ще три роки тому Україна не постачала продукцію до цих країн, а нині нерідко випереджає там польських конкурентів за обсягами експорту.
Серед незвичних напрямків експорту замороженої малини варто відзначити перші комерційні поставки української продукції до Аргентини та Саудівської Аравії.
З огляду на високі ціни на малину в попередньому сезоні, аналітики EastFruit прогнозують, що у 2025 році та в сезоні 2025/26 Україна оновить рекорди експорту малини й зміцнить своє лідерство. Зокрема, вже у 2025 році Україна може обійти Сербію також і за загальним обсягом експорту замороженої малини.
Бюджетне управління Конгресу (CBO) прогнозує істотне збільшення держборгу США в найближчі 30 років. Згідно з прогнозом CBO, держборг становитиме 100% ВВП у поточному фінансовому році і збільшиться до рекордних 107% ВВП у 2029 фінроці. До 2025 року показник, як очікується, досягне 156% ВВП.
«Зростання держборгу сповільнить економічне зростання, призведе до збільшення відсоткових виплат на користь іноземних власників боргу і створить значні ризики для бюджетних та економічних прогнозів», – йдеться в огляді CBO.
Раніше цього тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що мита на імпорт, які запроваджує президент США Дональд Трамп, можуть перешкодити країні взяти під контроль дефіцит бюджету, що зростає.
CBO очікує збільшення дефіциту бюджету США до 2055 року до 7,3% ВВП з 6,4% ВВП у 2024 році. Прогноз на 2025 рік становить 6,2% ВВП.
Прогноз CBO передбачає уповільнення темпів зростання економіки США в поточному році до 2,1% з 2,8% у 2024 році. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ДЕРЖБОРГ, США
АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2024 рік з консолідованим чистим прибутком 56,85 млн грн, що більш ніж у 3,3 рази перевищує аналогічний показник 2023 року, свідчить фінансова звітність концерну.
Згідно з оприлюдненим на сайті концерну консолідованим фінансовим звітом за 2024 рік, виторг за минулий рік зріс на 34,5% – до 749 млн грн.
Концерн, відповідно до проєкту рішень загальних зборів акціонерів, запланованих на 28 квітня, планує направити 15 млн грн на виплату дивідендів з розрахунку 1 грн на акцію (номіналом 3,5 грн).
Як повідомлялось за результатами 2023 року акціонерам виплачувались дивіденди з розрахунку 0,5 грн на акцію, на загальну суму 8 млн грн з чистого прибутку розміром майже 17 млн грн.
Акціонери планують, зокрема, переобрати на новий строк президента АТ “Концерн-Електрон” Юрія Бубеса.
Акціонерами АТ “Концерн-Електрон” на початок поточного року було 20,448 тис. осіб, а власниками більше ніж 5% акцій є президент-голова правління Юрій Бубес (5,6% акцій), голова наглядової ради Сергій Медведєв (5,05%), а також Вікторія Стародуб (11,5%) та Михайло Шоломицький (6,43%).
До групи “Концерн-Електрон”, окрім материнської компанії, входять 12 активів, чисельність її працівників на початок 2024 року становила 669 осіб (роком раніше – 688). Зокрема, згідно зі звітом, чистий прибуток материнської компанії АТ “Концерн-Електрон” становив 52,14 млн грн (майже в 4 рази більше) за виторгу 0,38 млн грн.
Один з основних активів концерну – виробник транспортних засобів ТОВ “Завод “Електронмаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, показав зростання чистого доходу на 87,7% – до 244 млн грн, а чистий прибуток становив 0,06 млн грн проти 0,9 млн грн роком раніше.
Зростання чистого доходу на 32,5% до 221,8 млн грн показав ще один великий актив – виробник підігрівачів і теплообмінників для авто ТОВ “Завод “Сферос-Електрон”, в якому материнська компанія володіє часткою у 80%. При цьому чистий прибуток збільшився на 19% до 29,6 млн грн.
До трійки лідерів групи за отриманим торік чистим доходом увійшло також Іноваційно-промислове пвдприємство “Електрон”, що надає в оренду обладнання та вільні приміщення в офісних бізнес-центрах, виробничо-складські приміщення. Компанія наростила виручку на 12%, до 114,3 млн грн, отримавши 5,4 млн грн чистого прибутку.
Ще одне велике дочірнє підприємство “Завод “Полімер-Електрон” (виробництво пластмасових, пінополістирольних виробів) завершило 2024 рік зі збитком1 млн грн проти чистого прибутку 1,2 млн грн 2023 року, за зростання виторгу на 4% до 83,5 млн грн.
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, завершило 2024 рік з чистим збитком у розмірі 333,856 млн грн, тоді як за підсумками 2023 року отримав чистий прибуток 114,837 млн грн.
Згідно з оголошенням щодо проведення загальних зборів акціонерів, призначених на 17 квітня в дистанційному режимі, передбачається, що збиток в сумі 333,856 млн грн буде покрито за рахунок нерозподіленого прибутку ПрАТ.
На розгляд акціонерів запропоновано 7 питань порядку денного, серед яких – звіт наглядової ради та аудитора за 2024 рік та прийняття відповідного рішення, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за зазначений період та затвердження порядку покриття збитків підприємства.
Планується також провести вибори членів наглядової ради і внести зміни до статуту ПрАТ шляхом викладення та затвердження його в новій редакції.
Як повідомлялося, ПрАТ “Суха Балка” за підсумками 2022 року знизило чистий прибуток у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 487,878 млн грн з 1 млрд 326,460 млн грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, Ярославському, який позначений як нерезидент України (громадянин Великої Британії – ІФ-У), безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 20%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
Норвегія надає додатковий NOK1 млрд ($95 млн) для фінансування імпорту газу в Україну, щоб забезпечити його належне постачання для населення, підприємств і промисловості в країні, повідомляється на сайті норвезького уряду в середу.
“Більш безпечне енергопостачання має важливе значення для стійкості України. Це була одна з тем, що обговорювалася під час візиту президента Зеленського до Норвегії минулого тижня. Існує нагальна потреба у збільшенні фінансування імпорту газу для забезпечення електроенергією та опаленням будинків, підприємств і державних установ. Норвегія робить свій внесок у задоволення цієї потреби”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Нове фінансування буде направлено через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і використовуватиметься для закупівлі газу із західних джерел. Одержувачем газу стане українська державна компанія “Нафтогаз”. Імпортований газ буде використано для задоволення потреб споживання та збільшення запасів газу у разі подальших атак на газову інфраструктуру. Фінансування надається в рамках Програми підтримки Нансена для України, а NOK1 млрд взято з асигнувань на енергетичний сектор України на 2025 рік.
“Доступ до електроенергії має важливе значення для забезпечення безпеки українського народу та забезпечення продовження функціонування суспільства. Атаки на українське енергопостачання є і були нападом на саме ядро українського суспільства. Вони є частиною спроби послабити українську економіку та підірвати довіру українського народу до свого уряду. Ось чому надзвичайно важливо та стратегічно важливо допомогти зберегти доступ до газу”, – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який цього тижня відвідає Україну.
Додаткове виділення збільшить загальний внесок Норвегії у закупівлю газу для України з 2022 року до NOK3,6 млрд ($342 млн). У 2023 році на закупівлю газу було виділено NOK635 млн. Кошти вже вивільнено, і їх можна використовувати для збільшення загального внеску. Таким чином, загальна сума угоди становить NOK1,635 млрд ($155 млн).
“Ми ще не знаємо, скільки газу Україні потрібно буде імпортувати цього року, але внесок Норвегії дасть Україні змогу краще впоратися з наслідками нових атак з боку Росії та провести необхідні приготування до наступної зими”, – сказав Ейде.
ЄБРР кілька років співпрацює з НАК “Нафтогаз”, зокрема, щодо корпоративного управління. Направлення коштів через ЄБРР допомагає зменшити ризики, такі як ризик корупції та фінансових порушень, йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в середу обговорив з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейде та міністеркою праці і соціальної інтеграції Норвегії Тоньє Бренною спільні гуманітарні програми і санкції проти РФ. Також прем’єр подякував Норвегії за допомогу в енергетичній сфері, зокрема за готовність зробити внесок розміром EUR140 млн через ЄБРР на закупівлю газу в українські газосховища.
Промислове виробництво в Україні у 2024 році збільшилося на 3,6%, тоді як у 2023-му, за уточненими даними, зростання становило 6,8% після падіння на 36,7% у 2022 році, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у середу.
У той же час, за її даними, у грудні 2024 року проти грудня 2023-го промислове виробництво в Україні зменшилося на 3,3%, у листопаді – на 0,4%.
Держстат нагадує, що торік із січня по травень фіксувалося зростання промислового виробництва: після стрибка на 17,2% у січні відновлення сповільнилося до 3,6% у травні, влітку було зафіксоване зниження від 0,3% в червні до 1,5% у липні та 4,3% у серпні, після чого у вересні та жовтні воно змінилося невеликим зростанням відповідно на 1,3% та 0,9%.
Згідно із даним статистичного відомства, у 2024 році промислове виробництво у добувній промисловості та розробленні кар’єрів збільшилося на 3,3%, у переробній промисловості – 5,3%, тоді як у постачанні електроенергії, газу та пари відбулося зниження на 2,7% через падіння виробництва електроенергії на 6,3%, хоча виробництво газу зросло на 5%.
Зазначається, що найбільше зріс видобуток металевих руд – на 23,0%, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів – на 16,3%, тоді як нафти і газу – всього на 0,7%, а вугілля – зменшився на 11,7%.
У переробці найбільше зростання зафіксоване у металургії та виробництві металевих виробів – 22,5%, виробництві одягу – 19,6%, меблів – 7,3%. Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів збільшилося на 6,2%, текстильне – на 4,7%, гуми та пластмас – на 3,4%, фармацевтики – на 1,9%, паперу та паперових виробів – на 1,4%.
В той же час машинобудування у 2024 році впало на 1,2%, деревообробка – на 8,8%, хімічне виробництво – на 9,9%, автомобілебудування – на 17%, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 19%.
У номінальному виразі Україна 2024 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,657 трлн грн, що на 11,8% більше, ніж 2023 року, у т.ч. за межі країни – на суму на 680,3 млрд грн (приріст на 24,4%).
У загальному обсязі реалізації промпродукції у 2024 році найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (59,9% проти 56% у 2023 році), постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря (27,2% проти 31,2% у 2023 році), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (залишилося на рівні 11,7%), а ще 1,2% (1,1%) – це водопостачання, каналізація та відходи.
