Агрохолдинг “ТАС Агро” в сезоні 2026 року збільшив площі під соняшником до 24 тис. га та кукурудзою до 9,8 тис. га, повідомила компанія на своїй сторінці у Facebook.
“Таке рішення пов’язане передусім із зниженням економічної привабливості окремих культур та конкуренцією з більш маржинальними позиціями у структурі виробництва. У сезоні-2026 ми робимо акцент на більш диверсифікованій структурі посівів та культурах із більш прогнозованою економікою вирощування”, – наводить преслужба слова головного технолога з агрономії “ТАС Агро” Володимира Шила.
Згідно з повідомленням, посіви соняшнику зросли на 54,8%, кукурудзи — на 28,9%. Водночас найбільше скорочення відбулося по сої — на 65,8%, до 5,2 тис. га. Площі під озимою пшеницею через несприятливу погоду восени 2025 року зменшилися на 8,7% — до 21 тис. га, тоді як посіви озимого ріпаку розширено до 15,3 тис. га (+9,3%). Агрохолдинг у 2026 році вперше введе у структуру посівів олійний льон (140 га) і збереже 165 га виробничих площ під технічними коноплями.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС”, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Київський картонно-паперовий комбінат (ККПК, Обухів Київської обл.) 14 березня зазнав масштабної ракетної атаки з боку ворога, в результаті якої були пошкоджені промислові та адміністративні будівлі, виробничі потужності та інженерні комунікації, повідомив комбінат на своєму сайті.
«Завдяки ефективним і своєчасним заходам безпеки, що діють на комбінаті, всі працівники залишилися живі й неушкоджені», – йдеться в повідомленні від понеділка.
ККБК повідомляє, що наразі в цілодобовому режимі працює штаб з надзвичайних ситуацій підприємства, вживаються всі необхідні заходи щодо ліквідації наслідків пошкоджень, руйнувань та оцінки завданих збитків.
«Усвідомлюючи високий ступінь соціальної відповідальності перед нашими працівниками, споживачами та партнерами, власник Київського картонно-паперового комбінату Хайнц Ціннер прийняв рішення про термінове виділення додаткового необхідного фінансування для проведення всіх відновлювальних робіт», – зазначається в повідомленні.
Комбінат також додав, що буде вдячний кожному, хто підтримає його як українського виробника, купуючи продукцію, що дозволить швидше відновити виробничу діяльність.
Київський КБК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Комбінат має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, у 2025 році комбінат збільшив обсяг виробництва на 5% порівняно з 2024 роком, до 8,4 млрд грн.
Комбінат на 100% належить австрійській Pulp Mill Holding GMBH, кінцевим бенефіціаром якої є Хайнц Ціннер.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Родос» призначило загальні збори акціонерів на 6 квітня 2026 року. На тлі традиційного весняного сезону корпоративних процедур ці збори стануть для компанії ключовим етапом затвердження річних рішень за підсумками 2025 року.
ПрАТ «Родос» зареєстровано в Києві в січні 1995 року. За даними Opendatabot, компанія працює за адресою на вулиці Юлії Здановської, її статутний капітал становить 418,5 тис. грн, а основний вид діяльності — виробництво підйомного та вантажно-розвантажувального обладнання.
Насіннєва лінія “під ключ” для бобових і зернових культур продуктивністю 6 тонн на годину встановлена на одному з агропідприємств у Латвії, повідомила пресслужба української компанії-виробника ТОВ “Олис” (OLIS).
“Обладнання OLIS добре відоме на ринку країн Балтії: зокрема, у Латвії уже реалізовано кілька комплексних проєктів за нашої участі. Запуск цієї насіннєвої лінії є ще одним підтвердженням того, що технологічні рішення OLIS відповідають високим критеріям якості, які діють на ринку ЄС”, – прокоментував запуск в.о. генерального директора компанії Володимир Чеглатонєв.
Проєкт передбачав повний цикл робіт: інженерію, постачання обладнання, монтаж, автоматизацію, навчання персоналу та тестовий запуск. До складу лінії увійшло обладнання виробництва “Оліс”, зокрема зерноочисні сепаратори ПСО-100 з аспіраційною колонкою КАО-1,0, каменевідбірник ОМП-6, трієрні блоки та пневмосортувальні столи СПС-3,5.
Технологічне рішення розроблене для очищення та підготовки насіння пшениці, гороху та бобів. Якість підготовки насіннєвого матеріалу на новій лінії вже підтвердив профільний контролюючий орган Латвії.
У компанії підкреслили, що реалізація проєкту у форматі “під ключ” дозволила замовнику отримати цілісне рішення з узгодженими вузлами та скоротити терміни введення об’єкта в експлуатацію.
Як повідомлялося, “Олис” у березні 2022 року відновив роботу свого заводу на Одещині.
ТОВ “Олис” (Одеса) засноване у квітні 2005 року. Компанія випускає близько 200 найменувань обладнання для зернопереробної промисловості. Підприємство здатне виробляти зерноочисні комплекси, млини та крупоцехи від етапу розробки технології до введення об’єктів в експлуатацію. Додатковими напрямами діяльності є монтаж, ремонт і технічне обслуговування промислових машин, оптова торгівля устаткуванням. Продукція компанії експортується більш ніж до 25 країн світу.
За даними сервісу Opendatabot, дохід компанії у 2025 році зріс на 2,13% — до 238,95 млн грн порівняно з 233,97 млн грн у 2024 році. Чистий прибуток за минулий рік становив 2,69 млн грн проти 10,42 млн грн роком раніше. Активи товариства оцінюються у 216,52 млн грн, зобов’язання — 169,7 млн грн. Статутний капітал 60 000 грн. Засновниками та бенефіціарами компанії є Олег Васильєв (35%), Лариса Остапенко (35%) та Олександр Верещинський (30%).
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), освоїв технологію відновлення чавуновозних ковшів для металургійних підприємств.
Згідно із пресрелізом, у цеху ремонту металургійного устаткування “Каметсталі” опанували новий напрям – ремонт чавуновозних ковшів. Таке рішення спрямоване на підтримку ритмічної роботи доменного цеху та допоможе ефективно відновлювати критично важливе обладнання власними силами.
При цьому уточнюється, що цьогорічний старт сервісних новинок у ЦРМУ розпочався з освоєння ремонту чавуновозів. Це стратегічний крок: стабільна робота доменного цеху безпосередньо залежить від кількості ковшів “у строю”. Оскільки потреба у відновленні такої техніки зросла, а кадровий ресурс залишається обмеженим, ремонтники спрацювали на випередження. Ініціатива команди, підтримана керівництвом комбінату, дозволить закрити дефіцит обігового обладнання та забезпечити стабільність і продуктивність виробництва чавуну.
За технологією ремонту відновлювальні роботи виконують на основі результатів дефектування, яке проводиться спільно з фахівцями доменного цеху. Це дозволяє точно визначити слабкі місця та обсяг необхідного відновлення.
Основними ремонтними операціями є закладання тріщин на вертикальних стінках ковшів, а також усунення наскрізних пошкоджень у донній частині. Такі прогари виникають внаслідок агресивного впливу рідкого чавуну в місцях, де вогнетривка футеровка найбільш зношена. Ремонтники вирізають пошкоджені ділянки та замінюють новими сталевими “латками”. Окрему увагу приділяють верхній частині ковша – горловині, де виконується заміна зношених металоконструкцій. Весь процес включає повний цикл технічних робіт: демонтаж пошкоджених елементів, власне виготовлення деталей для заміни та їхній подальший монтаж.
Начальник цеху ремонту металургійного устаткування Дмитро Лубенець пояснив, що до ремонту кожного чавуновозного ковша підходять індивідуально: від дефектування та розробки креслень до виготовлення деталей власними силами.
“Перший реставрований агрегат уже повернувся у доменний цех, зараз відновлюємо другий. Оскільки результати пілотного ремонту цілком задовільні, вирішили спільно з доменщиками систематизувати цей процес: ковші, що виходять з ладу, одразу спрямовуватимуться до ЦРМУ. Це дозволить нам оперативно повертати їх в експлуатацію після ремонту і, таким чином, підтримувати стабільність виробничого процесу. У складний воєнний час така співпраця є вирішальною – це наш спосіб долати дефіцит персоналу та тримати виробничий ритм”, – сказав начальник цеху.
При цьому нагадується, що спеціалісти ЦРМУ опанували технологію ремонту шлаковозних чаш зі значним зносом та дефектами. Раніше такі чаші списувалися для утилізації та замінювалися високовартісними новими. У 2025 році 15 чаш було відремонтовано і повернуто в доменний цех для подальшої експлуатації.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 1,132 млн грн, тоді як у 2024 році цей показник становив 7,497 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 17 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути шість питань, зокрема, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, прийняти рішення про порядок розподілу прибутку.
Крім того, передбачається попередньо надати згоду на вчинення значних правочинів, затвердити порядок обов’язкового викупу акцій у акціонерів, які проголосували проти прийняття рішення про на вчинення значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується чистий прибуток, отриманий у 2025 році в розмірі 1,132 млн грн, залишити у розпорядженні підприємства для реалізації його статутних завдань та цілей. Річні дивіденди за підсумками роботи в 2025 році не нараховувати та не виплачувати.
На кінець 2024 року нерозподілений прибуток САЗ становив 27,848 млн грн.
Як повідомлялось, САЗ у 2023 році наростив чистий прибуток до 18,93 млн грн, що перевищило показник 2022 року більш ніж учетверо.
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Наразі спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
