Ринок нерухомості В’єтнаму у 2026 році вступає у фазу більш стійкого відновлення після періоду корекції, при цьому зростання вже не виглядає рівномірним у всіх сегментах. Ключовими драйверами залишаються новий правовий режим для ринку, поступове зняття частини адміністративних і фінансових обмежень, високий внутрішній попит на житло та інтерес іноземних інвесторів до окремих проєктів, що зберігається. Про це свідчать дані Міністерства будівництва В’єтнаму та оцінки учасників ринку.
За даними Міністерства будівництва, у 2025 році ціни на квартири в Ханої, Хошиміні та ряді інших великих міст зросли на 20-30% порівняно з 2024 роком, а в окремих локаціях зростання перевищувало 40%. Середня первинна ціна квартир у Ханої сягнула близько $3 846 за кв. м, що робить столицю одним із найдорожчих ринків країни. Окремі ринкові огляди наприкінці 2025 року також фіксували для нових проєктів у Ханої діапазон близько $2 880–3 400 за кв. м, а для вторинного ринку — близько $2 270–2 650 за кв. м.
На узбережжі цінова картина виглядає більш різнорівневою. У Данангу, який вважається одним із ключових морських ринків країни, середня первинна ціна квартир у першій половині 2025 року становила близько 58 млн донгів за кв. м, що еквівалентно приблизно $2 200–2 300 за кв. м, а вторинний ринок знаходився трохи нижче — близько $2 000–2 100 за кв. м. Водночас в окремих преміальних проєктах біля моря ціни були значно вищими: наприклад, у Данангу в проєкті Sun Symphony Residence вони сягали 115,6 млн донгів за кв. м, або близько $4 400–4 500 за кв. м, а в Нячангу в проєкті Grand Mark — 38–47,2 млн донгів за кв. м, тобто приблизно $1 450–1 820 за кв. м.
Загальний фон для ринку залишається неоднозначним. З одного боку, Міністерство будівництва та профільні експерти очікують, що у 2026 році ринок буде більш активним, а попит кінцевих споживачів продовжить підтримувати продажі. З іншого боку, влада та банки посилюють підхід до спекулятивного кредитування, а зростання іпотечних ставок та вартості житла обмежує доступність покупки, особливо в масовому сегменті.
Важливим фактором залишається законодавче оновлення. З серпня 2024 року у В’єтнамі набули чинності нові положення житлового законодавства, а в 2026 році ринок уже працює в логіці нового правового циклу. Для іноземців це означає чіткіше прописані, але, як і раніше, обмежені правила володіння житлом. Іноземні громадяни можуть купувати житло лише в дозволених комерційних проєктах, не можуть володіти землею безпосередньо, а ліміт володіння для іноземців становить до 30% квартир в одному будинку або блоці та до 250 індивідуальних будинків у межах адміністративної одиниці порівнянного рівня.
Саме тому вплив іноземців на ринок В’єтнаму залишається помітним, але не домінуючим. Основний попит формують місцеві покупці, тоді як іноземці зосереджені насамперед у преміальному сегменті, у проектах великих міст та у курортній нерухомості. Найпривабливішими локаціями для закордонних покупців залишаються Хошимін, Ханой, Дананг і Нячанг, де міжнародний попит підтримується діловою активністю, туризмом і присутністю експатів.
За даними Vietnam News, попит іноземців на житло в Ханої у 2025 році помітно зріс на тлі набрання чинності новою редакцією Housing Law 2023, а одним із факторів стала висока концентрація іноземної робочої сили та бізнесу. Раніше державні та галузеві джерела також вказували, що помітну частину іноземного попиту у В’єтнамі формують громадяни Південної Кореї, Китаю, Сінгапуру, Росії та США.
При цьому відкритої та повної офіційної статистики щодо покупців житла у В’єтнамі в розрізі всіх національностей на 2025–2026 роки у публічному доступі не виявлено. Через це скласти підтверджений державними даними топ-10 іноземних національностей покупців житла зараз неможливо. Найбільш конкретні публічні дані, на які посилається ринок, стосуються окремих проєктів та міст. Зокрема, CBRE раніше повідомляла, що в Хошиміні серед іноземних покупців, які здійснювали угоди через компанію, лідирували китайці з часткою 31%, за ними йшли південнокорейці з 19%; це не загальнонаціональна статистика, але вона показує структуру попиту в найбільш ліквідних сегментах.
З урахуванням свіжіших ринкових публікацій та структури іноземної присутності у В’єтнамі можна говорити, що до основних груп закордонних покупців житла належать громадяни Південної Кореї, Китаю, Сінгапуру, Тайваню, Японії, Гонконгу, США, а також частина закордонних в’єтнамців. Росіяни присутні на ринку головним чином у курортних локаціях, насамперед у Нячангу, де історично сформувалася помітна російськомовна спільнота. Українці також присутні серед покупців і орендарів у курортних зонах, однак їхня частка, як і частка росіян, у загальнонаціональній статистиці офіційно не розкривається і, за доступними даними, залишається нішевою порівняно з найбільшими азіатськими групами.
Таким чином, ринок нерухомості В’єтнаму в 2026 році відновлюється насамперед за рахунок внутрішнього попиту, але іноземці продовжують відігравати важливу роль у найдорожчих і ліквідних проєктах. Додатковою ознакою поточного циклу став різкий розрив між столицею та узбережжям: якщо в Ханої середня ціна нових квартир вже наблизилася до $3 850 за кв. м, то на морських ринках на кшталт Дананга середній рівень поки що тримається на рівні $2 200–2 300 за кв. м, хоча найкращі прибережні проєкти вже коштують помітно дорожче.
Всі три атомні електростанції НАЕК “Енергоатом”, що знаходяться на контрольованій Україною території, за результатами 2025 року виконали планові показники і виробили 54,1 млрд кВт*год електроенергії, що становить 100,8% від плану, повідомили в компанії у середу.
“Плановий показник перевищено на 418 млн кВт*год. Зафіксовано зростання виробництва е/е порівняно з 2024 р. та скорочення термінів ремонтної кампанії. Ремонтні роботи необхідно й надалі оптимізовувати, впроваджуючи нові технології”, – зазначив т.в.о. голови правління “Енергоатому” Павло Ковтонюк.
“Енергоатом” у 2025 році також оплатив спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО) на 168,5 млрд грн, і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Як додали в компанії, товариство підтримує працівників, зокрема фахівців Запорізької АЕС, які були вимушені залишити рідне місто та станцію через російську окупацію. Наразі в інших філіях та в Дирекції НАЕК працює понад 2 600 атомників ЗАЕС.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
Ринок зерна України входить у 2026-2027 маркетинговий рік (МР, липень-червень) із суттєвим тиском через накопичені запаси та посилення глобальної конкуренції, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Ключовим фактором залишається накопичення перехідних залишків, які можуть досягти близько 10,7 млн тонн, що формує тиск на цінові показники”, – констатували аналітики.
За їх прогнозами, валове виробництво зернових культур в Україні в сезоні-206 очікується на рівні близько 60,3 млн тонн, а на зовнішні ринки буде поставлено близько 51 млн тонн.
Основними тенденціями сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали зростаючу роль логістики, витрат і глобальної конкуренції. За оцінками аналітиків, експортна динаміка буде формуватися під впливом необхідності розвантаження ринку, а сам ринок перейде у фазу покупця.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі в січні-лютому 2026 року становив $589,9 млн, що на 18% менше за показник аналогічного періоду 2025 року (майже $720 млн).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у лютому імпорт легкових авто скоротився на 18,1% порівняно з лютим-2025 – до $315,9 млн, проте на 15,3% більше за січень-2026.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за січень-лютий увійшли Японія, США та Німеччина, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія.
Зокрема, за цей період поставки авто з Японії збільшились на 45,4% –до $114,9 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів зросла до 19,5% з 11%.
Зі США в Україну ввезено автомобілів на $104,4 млн (на 14,5% менше), з Німеччини – на $91,5 млн (на 40% менше).
З інших країн весь імпорт легкових авто за січень-лютий становив $279,1 млн проти $366,6 млн у січні торік.
Водночас за два місяці року Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $0,6 млн, тоді як торік сумарно на $1,9 млн були до ОАЕ (90,5%), Чехії та Молдови.
За даними Держмитслужби, частка легкових авто у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-лютому поточного року становила майже 4% проти 6,37% за той самий період торік.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився.
Україна в січні-лютому 2026 року експортувала 9,95 млн тонн сільськогосподарської продукції на суму $4 млрд, що на 9,3% перевищує показник аналогічного періоду минулого року в грошовому еквіваленті, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Попри умови війни, агросектор зберігає стабільні обсяги експорту та нарощує виручку. Ми бачимо позитивну тенденцію – зростає частка продукції переробки, зокрема суттєво збільшився експорт ріпакової олії. Важливим завданням залишається диверсифікація ринків збуту”, – процитувала пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства слова Висоцького.
В Мінекономіки уточнили, що ключовим партнером України залишається ЄС (50% виручки), частка країн Близького Сходу та Північної Африки склала 20%. Роль Туреччини у структурі експорту зросла до 13%, а поставки до цієї країни у грошовому вимірі збільшилися більше ніж удвічі – до $507 млн. Основними експортними позиціями залишаються кукурудза, соняшникова олія, пшениця, соєві боби та м’ясо.
Найбільш стрімке зростання продемонстрував експорт ріпакової олії, обсяги якого сягнули $102 млн проти $3 млн торік (8-ме місце в рейтингу агротоварів). Експорт кукурудзи зріс на 20% — до 5,6 млн тонн, переважно за рахунок поставок до Туреччини. Водночас експорт пшениці скоротився на 43% — до 1,2 млн тонн, що пов’язано з рекордним врожаєм у ЄС (134,4 млн тонн у 2025 році) та падінням попиту на українське зерно в цьому регіоні.
“Укрзалізниця” організовує перший весняний ретро-тур найдовшою вузькоколійною залізницею Європи — Гайворонською, який відбудеться 21 березня, повідомила пресслужба.
“Укрзалізниця” запрошує любителів активного відпочинку та залізничних фанів зустріти весну разом із “Гайворонським експресом”, який курсуватиме під тягою найстарішого діючого паровоза в Україні 1938 року.
У програмі туру — подорож ретро-поїздом, мальовничі краєвиди Поділля, традиційні страви української кухні та культурно-мистецька програма. Також передбачено благодійні ярмарки на підтримку ЗСУ з локальними смаколиками та виробами hand-made. Загалом у межах ретро-туру заплановано три туристичні маршрути, зокрема вузькоколійні поїздки “Гайворон — Хащувате” та “Гайворон — Передбужжя”, а також рейс широкою колією до Генрихівки.
Для зручності пасажирів призначено безпересадкові причіпні вагони сполученням “Київ — Гайворон”, “Львів — Гайворон” та “Одеса — Гайворон”.
Квитки вже доступні у мобільному застосунку “Укрзалізниці”, на офіційному сайті та в касах вокзалів. Середня вартість поїздки в одному напрямку становить близько 145 грн для дорослого та 110 грн для дітей до 14 років
