Міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов вважає, що під час відновлення конкурсних доборів на державну службу категорії “А” потрібно відтермінувати конкурси на посади, які вже заповнені в умовах воєнного стану.
“Найбільш чутливим для наших партнерів, є питання державних службовців категорії “А”. І в принципі я думаю, що якщо народні депутати внесуть зміни до законодавства, яке дозволить це зробити, можна знайти механізм. Ми зараз провели конкурс на голову НАЗК, і, в принципі, можна організувати конкурсну процедуру для держслужбовців категорії “А”. Але що стосується тих держслужбовців, які зараз уже призначені в умовах воєнного стану, то їхнє перепризначення, мені здається, потрібно дуже акуратно виписати в законодавство. Тому що комісія вищого корпусу це, здається, семеро людей, які зараз фізично мають пропустити кілька десятків призначень. Тобто, грубо кажучи, я думаю, що потрібно запускати конкурси на нові призначення, а для перепризначень встановити, як пишеться в юриспруденції, певні розумні строки”, – сказав Немчінов в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Що стосується відновлення конкурсних відборів на посади держслужби категорії “Б” і “В”, міністр зазначив, що в цьому питанні є комплексна проблема.
“Наприклад, у прифронтових областях – це питання з безпекою, а на територіях відносної безпеки – це питання наявності/відсутності броні в чоловіків та конкурентності заробітної плати в територіальних органах і місцевих державних адміністрацій для жінок. Тому тут потрібно думати. Але, по суті, крім прифронтових територій, ми можемо як другий етап почати в умовно безпечних регіонах з категорії “Б”, а потім перейти на категорію “В”, – заявив він, але зауважив, що навряд чи це буде в поточному році.
Коментуючи можливі зміни в процедуру проведення конкурсів на держслужбу, Немчінов заявив, що, на його думку, необхідно збільшувати вагу співбесід з майбутнім керівником або з самою конкурсною комісією під час визначення переможця, а також розглянути питання встановлення випробувальних термінів під час призначення.
На запитання, що він думає щодо ідеї введення в комісію вищого корпусу держслужби іноземців, міністр заявив, що якщо людина добре знає ситуацію в Україні, вона може бути в складі комісії, якщо вона експерт.
“Але якщо ми візьмемо просто людину, яка є доктором філософії в публічному адмініструванні, але не розуміє, як працює українська “урядова машина”, або в принципі, що таке державна служба в Україні, просто з формальних підстав, я тоді не дуже в захваті від такої ідеї”, – додав Немчінов.
Як повідомлялося, з 20 травня 2022 року на період дії воєнного стану на посади державної служби та посади в органах місцевого самоврядування можна призначати без конкурсного відбору. Станом на кінець 2023 року без конкурсного відбору було призначено на посади 49,9 тис. держслужбовців, із них: 84 особи – держслужбовці категорії “А”, 10 725 осіб – категорії “Б” і 39 106 осіб – категорії “В”.
У серпні 2023 року голова Нацагентства з питань державної служби Наталя Алюшина заявила, що є всі технічні та організаційні можливості для відновлення конкурсів у всіх державних органах. У грудні того ж року Алюшина виступила за вдосконалення і повернення конкурсної процедури на держслужбі.
6 лютого 2024 року перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко спрогнозував відновлення конкурсів на держслужбу до осені, але заявив, що процедура потребує низки змін.
Повний текст інтерв’ю з Немчиновим буде опубліковано на сайті агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, у 2022-2023 роках проклав майже 11 тис. км оптичних ліній, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.
“За час повномасштабної війни, “Укртелеком” побудував майже 11 тисяч кілометрів оптичних ліній. За цей час компанія забезпечила ще сотням тисяч домогосподарств у всіх областях країни можливість користуватися сучасними послугами”, – сказано в повідомленні.
Найбільше волоконно-оптичних ліній було прокладено в Одеській, Київській, Житомирській, Львівській, Дніпропетровській областях.
Розширення оптичної інфраструктури відбувається за рахунок прокладання нових ліній, заміни старих мідних мереж на оптоволоконні та відновлення мережі на деокупованих територіях, уточнили в компанії.
“Попри непрості умови роботи “Укртелеком” продовжує забезпечувати українцям доступ до швидкісного оптичного інтернету. Компанія відповідно до своєї довоєнної стратегії ухвалила рішення продовжувати амбітні проєкти з розбудови оптичних мереж по всій країні та оптичної модернізації мідної інфраструктури”, – процитувала пресслужба компанії генерального директора АТ “Укртелеком” Юрія Курмаза.
Він наголосив, що безперебійний якісний інтернет критично необхідний, оскільки дає змогу громадянам миттєво отримувати інформацію щодо безпекової ситуації, підвищує стійкість роботи бізнесу, слугує основою сталості освітніх процесів, безперервної взаємодії державних структур.
“Укртелеком” у 2024 році продовжить розбудову сучасної оптичної мережі, інвестуючи в розвиток технології енергонезалежного інтернету GPON, додав Курмаз.
В “Укртелекомі” уточнили, що 2023 року до оптичної інфраструктури компанії підключилися понад 150 медичних і 185 освітніх закладів. Доступ до високошвидкісного оптичного інтернету мають 1,25 тис. медичних і 1,7 тис. освітніх установ.
Населені пункти, в яких оператор розбудовує волоконно-оптичні мережі, отримують можливість доступу до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с, що, своєю чергою, дає змогу використовувати весь потенціал цифрових сервісів у державному та приватному секторах, уточнили у пресслужбі оператора зв’язку.
Для населення стали доступними послуги на базі IP-технологій, зокрема, інтерактивне телебачення в HD і 4К якості, відеоконференції та інтернет-телефонія, повідомили в компанії.
“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів складають держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.
З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.
У понеділок, 4 березня, у західних областях України очікується невеликий дощ, вночі місцями з мокрим снігом, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 5-10° тепла, на Закарпатті та Прикарпатті вночі 1-6° тепла, вдень 10-15°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 6-8° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії Бориса Срезневського, у Києві 4 березня найвища температура вдень була 16,1° у 1995 р., найнижча вночі -21,1° у 1987 р.
У вівторок, 5 січня, в Україні без опадів, лише в західних областях місцями невеликий дощ.
Вітер східний, північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, у західних областях 0-5° тепла; вдень 5-10° тепла, на півдні та заході країни до 13°, на Закарпатті та в Криму 12-17°.
У Києві у вівторок без опадів. Вітер східний, північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 6-8° тепла.
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
Віртуальний Monobank, другий за величиною емітент платіжних карток в Україні, повідомляє про труднощі в роботі застосунку в неділю вранці.
“У нас технічний збій. Чинимо. Вибачте”, написав співвласник банку Олег Гороховський у телеграм.
Додаток Monobank після завантаження повідомляє про помилки в його роботі й обіцяє відновлення найближчим часом.
Згідно з даними НБУ, на 1 грудня 2023 року в Monobank було 7,87 млн активних карток (упродовж листопада з ними було здійснено хоча б одну опекрацію) за загального обсягу випущених карток, термін дії яких не закінчився, 17,85 млн.
Лідером ринку залишається державний ПриватБанк – відповідно 28,03 млн і 50,33 млн, а замикає трійку також державний Ощадбанк – 7,07 млн і 16,40 млн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 20 лютого скасувала реєстрацію випуску простих іменних акцій ПрАТ “Концерн “Оранта” у зв’язку з припиненням шляхом приєднання до ПАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (Київ), повідомляється на сайті комісії.
Як повідомлялося наприкінці травня 2022 року, акціонери НАСК “Оранта” ухвалили рішення про приєднання до ПрАТ “Концерн “Оранта”. У жовтні 2021 року НАСК “Оранта” скоротила свій пакет акцій у ПрАТ “Концерн “Оранта” зі 100% до 76,19%. ПП “Інтерінформцентр” стало власником 23,809% акцій концерну “Оранта”.
Концерн “Оранта” зареєстровано 1998 року. Спеціалізується, зокрема, на наданні в оренду та експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна (основний вид діяльності), а також на діяльності посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, наданні в оренду офісних машин і устаткування, зокрема комп’ютерів, генеральному прибиранні будинків.
Статутний капітал – 21 млн грн.
НАСК “Оранта” є правонаступником “Укрдержстраху”, заснованого 25 листопада 1921 року. Свою діяльність страховик здійснює на підставі 33 ліцензій: 15 обов’язкових і 18 добровільних видів страхування. ТОВ “НС-Фінанс” українського бізнесмена Олександра Ярославського є власником 72,24036% НАСК “Оранта”.
