“Укрпошта” створює власну мережу вантажних відділень, у 2024 році планується відкриття 41 точки приймання габаритних вантажів в обласних центрах, повідомила компанія в четвер.
“Аналізуючи запити клієнтів і партнерів та попит на послуги, компанія реалізує проєкт вантажних відділень, що спеціалізуються на прийомі та видачі відправлень. Це дасть змогу уникнути черг у відділеннях, які також приймають оплати за рахунками, зокрема за комунальні послуги та видають пенсії”, – повідомили в “Укрпошті”.
Зазначається, що у вантажних відділеннях “Укрпошти” буде доступно відправлення міжнародних і посилок по Україні вагою до 30 кг із максимальною стороною 200 см. Також буде доступна оплата післяплатою та купівля упаковки.
Крім того, у вантажних відділеннях буде передбачена фронт-лінія для приймання дрібних відправлень і рампа з можливістю під’їзду п’яти і десятитонних вантажівок.
У перспективі розглядається підвищення вагових критеріїв або робота без вагових обмежень, уточнили в “Укрпошті”.
У рамках проекту вже переформатовано 13 відділень у Харкові, Одесі, Хмельницькому та Чернівцях. Крім того, нове відділення відкрито в Харкові за адресою проспект Героїв Харкова, 118. У майбутньому, відкриваючи нові вантажні відділення, орієнтуватимуться на ключові міста країни з населенням 80 тис. і більше, повідомили в “Укрпошті”.
Серед іншого, вантажні відділення закритого типу розміщуватимуться на території корпоративних клієнтів, зокрема, компаній ROZETKA, Yves Rocher та “Епіцентр”.
“Клієнти хочуть отримувати якісний сервіс, тому ринок скеровує, куди рухатися попри всі труднощі воєнного часу. “Укрпошта” запускає вантажні відділення, максимально адаптовані до прийому та видачі великих обсягів відправлень. Для суттєвого прискорення логістичних процесів передбачено контейнерний обмін”, – цитуються в повідомленні слова заступника генерального директора “Укрпошти” з розвитку мережі Йосипа Борнака.
“Укрпошта” надає поштові фінансові та інші послуги в стаціонарних і пересувних відділеннях у понад 27 тис. населених пунктів України. Завдяки співпраці “Укрпошти” з поштовими операторами інших країн українцям доступні близько 660 тис. відділень за кордоном.
Загальний обсяг інвестицій групи “ДТЕК” за напрямами його діяльності в Україні, без урахування проєкту Тилігульської ВЕС, 2023 року становив приблизно $550 млн, а загалом від початку повномасштабної війни – $1 млрд, повідомив СЕО групи Максим Тімченко.
“Загальний обсяг інвестицій по групі “ДТЕК”, без урахування проєкту Тилігульської ВЕС (EUR 200 млн – ІФ-У), торік був приблизно $550 млн, а загалом із початку повномасштабної війни – $1 млрд”, – сказав Тімченко в ексклюзивному бліц-інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” з Міжнародного економічного форуму (WEF) у Давосі.
За його словами, ДТЕК під час війни “інвестував величезні кошти в мережі, електростанції, видобуток вугілля, нафтогаз”.
“Ймовірно, що не так багато українських компаній, які за час повномасштабної війни інвестували такі великі кошти в економіку країни”, – наголосив глава “ДТЕК”.
Данія вносить 91 мільйон данських крон (13,3 млн доларів) на проєкти з підтримки розвитку кібербезпеки та оборони Збройних сил України та Міністерства оборони України.
“Пожертву зроблено під егідою очолюваної Естонією і Люксембургом ІТ-коаліції для України, до якої Данія приєдналася разом із низкою інших країн”, – ідеться в повідомленні.
Данія та інші члени ІТ-коаліції вчора підписали угоду про співпрацю у зв’язку із засіданням Контактної групи з оборони України.
“Ця пожертва є важливим внеском у довгострокову підтримку зміцнення кіберзахисту України. Від початку вторгнення Данія зробила значний внесок в українську визвольну боротьбу, це також стосується і кіберпростору”, – сказав міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
Крім Данії, в коаліції беруть участь Естонія, Люксембург, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди та Україна. Наразі фінансові пожертвування на користь коаліції внесли Данія, Естонія і Люксембург.
Державний ПриватБанк завершив 2023 рік із 37,77 млрд грн чистого прибутку, що на 7,57 млрд грн, або на 25%, перевершує фінрезультат 2022 року, повідомила фінустанова у пресрелізі в середу.
Зазначається, що доподатковий прибуток зріс у 2,1 раза, або на 38,09 млрд грн – до 72,77 млрд грн.
Згідно з релізом, активи ПриватБанку минулого року після зростання на 34,9% у 2022 році збільшилися ще на 26,6% – до 685,1 млрд грн, забезпечуючи йому лідерство за цим показником на ринку.
Чистий процентний дохід банку зріс 2023 року на 19,7 млрд грн, або на 49,4% – до 59,6 млрд грн, з яких 3 млрд грн було забезпечено за рахунок сприятливої процентної політики Національного банку України (НБУ) протягом 2023 року,
Водночас чистий комісійний прибуток зріс на 20%, досягнувши 24,4 млрд грн.
“В умовах зростання бізнесу операційні витрати зросли лише на 8%, залишаючись під пильним управлінським контролем”, – сказано в релізі.
Як зазначає держбанк, чистий портфель кредитів населенню 2023 року зріс на 39% – до більш ніж 60 млрд грн, тим часом обсяг кредитів для бізнесу збільшився на 23% – до більш ніж 30 млрд грн.
ПриватБанк відзначає поступове поліпшення якості кредитного портфеля, що дає значну економію за витратами на формування резервів. Зокрема, за інформацією банку, витрати за цією статтею 2023 року зменшилися на 11,8 млрд грн до 2022-го.
Відзначається також зростання депозитних вкладень у держбанку як фізосіб, так і підприємств – обсяг депозитів збільшився на 18%, або на 85 млрд грн до рівня 2022 року. За інформацією держбанку, депозити та залишки на кореспондентських рахунках клієнтів за підсумками 2023 року сягнули 550 млрд грн. Згідно з поданими матеріалами, Приват має 18,35 млн активних клієнтів-фізосіб і 875 тис. бізнес-клієнтів.
Зазначено, що Приват сплатив до держбюджету 26,8 млрд грн податку на прибуток (з урахуванням 8,2 млрд грн передоплати у 2021-2022 роках разом із дивідендами), тоді як у 2021-2022 фінустанова сплатила 8,5 млрд грн.
“Більшу частину чистого прибутку банку за рішенням акціонера в особі Міністерства фінансів буде спрямовано на виплату дивідендів, тобто також до державного бюджету”, – підкреслюється в повідомленні.
Порти Дунайського кластера у 2023 році збільшили вантажообіг практично вдвічі – до 32 млн тонн.
Як повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook у середу, за цей період прийнято і відправлено 14,031 тис. суден,
Порт “Ізмаїл” прийняв/відправив 9,324 тис. суден, переваливши 20,26 млн тонн вантажів. Порт “Рені” – 3,858 тис. суден, 10,07 млн тонн вантажів, порт “Усть-Дунайськ” – 849 суден, 1,68 млн тонн вантажів.
Обсяг перевалки зернових у портах Дунайського кластеру торік збільшився майже вдвічі – до 20 млн тонн (10,3 млн тонн у 2022 році). Також, значно зріс обсяг перевалки наливних вантажів – 5,3 млн тонн (2,3 млн тонн), чорних металів – 1,7 млн тонн (0,8 млн тонн), будівельних матеріалів – 0,5 млн тонн (0,3 млн тонн), контейнерів – 67,667 тис. TEU (9,321 тис. TEU). Обсяги перевалки руди незначно скоротилися – до 1,9 млн тонн (2,1 млн тонн).
Раніше повідомлялося, що вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-листопад 2023 року досяг 29,4 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року (14,5 млн тонн).
Обсяг перевалки в портах Дунайського кластеру 2022 року становив 16,49 млн тонн: 8,89 млн тонн – у порту “Ізмаїл”, 6,82 млн тонн – у порту “Рені” та 0,785 тис. тонн – у порту “Усть-Дунайськ”.
Українські клініки у 2023 році відновлювали роботу з урахуванням ситуації та викликів воєнного часу і відкривали нові напрями, зокрема, ті, що враховують потреби в лікуванні воєнних травм, реабілітації та реконструкції.
Про це під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” повідомили керівники провідних приватних клінік України у вівторок.
“У 2023 році ми відновили свої позиції в ринковій частці для звичайних для нас послуг – пологи і вагітність. Там ми вже успішно перетворилися на багатопрофільний медичний центр, додали нові послуги та змогли розвиватися в декількох нових сферах, як-от лікування ожиріння, мамологічна та флебологічна хірургія, педіатрія”, – сказав операційний директор і співвласник Багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Водночас найбільшим досягненням у 2023 році він назвав підтвердження клінікою на 2024 рік міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI).
“У 2024 році плануємо розвивати послуги, які в нас уже є, в нових для нас сферах, а також запустити декілька унікальних для України послуг, про які ми зможемо сказати наприкінці року”, – повідомив Зукін, додавши: “Говорити про плани ми можемо лише завдяки нашим Збройним силам, нашим захисникам, які наразі захищають нас на фронті”.
У свою чергу головний медичний директор медмережі “Добробут” (Київ) Олександр Лінчевський нагадав про відкриття 2023 року нової багатопрофільної лікарні на просп. Бажана в Києві площею понад 9 тис. кв. м. У новій лікарні минулого року також почала свою роботу Клініка офтальмології “Добробут”.
“Це відкриття було заплановано з самого початку, до повномасштабного вторгнення, ми планували відкрити її роком раніше. Але навіть в умовах війни ми змогли відкрити цю нову лікарню з новими можливостями, новими послугами, новими операційними. І, звісно, це виглядає неймовірно”, – сказав він.
Лінчевський також повідомив, що 2023 року “Добробут” відкрив реабілітаційне відділення в медцентрі на вул. Сім’ї Ідзиковських у столиці і планує відкривати такі самі відділення у своїх поліклінічних відділеннях.
Крім того, “Добробут” запустив новий Центр сомнології, а також Центр онкодерматології, який працює під керівництвом професорки Марії Кукушкіної. Також мережа минулого року відкрила ще одну стоматологічну клініку — наразі в Києві працюють три стоматології “Добробут”.
“Нам подобається результат 2023 року, хоча, можливо, частину з цього ми хотіли б мати у 2022 році”, – зазначив він.
Коментуючи плани розвитку медмережі “Добробут” на 2024 рік, Лінчевський сказав: “Якщо ми скажемо, що нам нема чого покращити, будемо себе обманювати”.
“Кожне зауваження, будь-яка критика з боку пацієнтів уже є самодостатнім планом розвитку. Ми просто ухвалюємо рішення реалізувати цей план негайно або трохи пізніше. Війна сповнена невизначеностей, тож ми зосередимося на вирішенні оперативних питань та закладанні фундаментів, щоб якнайшвидше реалізувати наші надії та мрії. У нас є що робити щодня”, – констатував він.
Зі свого боку співвласник медичної групи ADONIS Віталій Гірін повідомив, що 2023 року клініки медгрупи надали меддопомогу понад 250 тис. осіб. Крім того, реабілітаційну допомогу отримало понад 300 військових.
Гірін також повідомив, що ADONIS торік відкрив два поліклінічні реабілітаційні центри та реабілітаційний центр у лівобережній частині Києва.
“Незважаючи на блекаути і всі проблеми, з якими ми зіткнулися, в принципі бачимо, що кількість наших пацієнтів поступово збільшується”, – сказав він.
Водночас Гірін зазначив, що довоєнні роки були пов’язані з пандемією COVID-19, тому порівняння потоку пацієнтів із довоєнним періодом не буде коректним. “Цифри не дуже правильні, але в нас менше пацієнтів приблизно на 50%”, – сказав він.
“Найважливіше досягнення в тому, що ми змогли зберегти команду, яка в нас є”, – наголосив Гірін.
Коментуючи плани на 2024 рік, він сказав, що найважливіше завдання для ADONIS – оптимізувати бізнес-процеси.
“Ми впроваджуватимемо нові стандарти якості, представимо новітні технології. Ми також хочемо зосередитися на розвитку культури регулярних чекапів, тому що здоров’я – в руках самих людей. Вони вже зрозуміли це, і ніхто, крім них, не несе за це відповідальність”, – сказав він.
Зі свого боку директор і засновник медичного центру “Клініка доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що клініка спеціалізується на планових та ургентних операціях. У 2023 році вона розширилася і розвинула великий спектр послуг для українських та іноземних пацієнтів, а також активно надає необхідну хірургічну допомогу військовослужбовцям.
“Ми відкрили клініку в Івано-Франківську. Це повноцінна будівля за сучасними стандартами, навіть новіша, ніж у Києві. Ця клініка нам дуже допомагає під час війни надавати послуги тим пацієнтам, які виїхали на захід України, але яким потрібні високоспеціалізовані хірургічні послуги”, – сказав він.
Крім того, Валіхновський повідомив про будівництво другої будівлі в Києві площею близько 2,5 тис. кв. м. При цьому в цей проєкт було внесено зміни, що передбачають розширення площі бомбосховищ і збільшення ліжкового фонду на 35 од.
Крім того, “Клініка доктора Валіхновського” запустила освітній проєкт Valikhnovsky Academy, в якому наставниками є 150 хірургів із різних країн із багаторічним досвідом практики та власною електронною карткою пацієнта, в якій англійською мовою зберігаються медичні дані. Це дає змогу за потреби передавати ці дані в будь-який медичний центр світу.
Коментуючи плани на 2024 рік, Валіхновський наголосив на намірі побудувати ще одну клініку в Києві та на заході України.
“Наразі ми шукаємо будівлю в столиці на 5-6 тис. кв. м, яку зможемо реконструювати, або ділянку для будівництва. Друга частина – це клініка в західному регіоні країни”, – сказав він.
Зі свого боку старша дослідниця Державної установи “Інститут очних хвороб і тканинної терапії В. П. Філатова НАМН України” (Одеса) Олександра Зборовська повідомила, що у 2023 році клініка не припиняла роботу. Основними досягненнями вона назвала збереження наукового і кадрового складу, продовження надання медпослуг та наукові дослідження.
За словами Зборовської, кількість пацієнтів повністю повернулася до довоєнного рівня, проте в їхній структурі стало більше важких пацієнтів. “Кількість важких випадків – дедалі більше і більше”, – констатувала вона.
Зборовська також повідомила, що клініка пролікувала близько 1500 постраждалих від воєнних травм – і військовослужбовців, і мирного населення.
Вона також нагадала про відкриття інститутом нового семиповерхового корпусу з найсучаснішим офтальмологічним обладнанням.
Крім того, співробітники інституту, які займаються лікуванням травм ока, виступили на великих міжнародних конференціях, де представили свій унікальний досвід.
“Для нас значно важливим є прорив, який ми змогли реалізувати на основі нашого досвіду зі створення нових проєктів не лише в практичному, а й у науковому напрямі”, – сказала вона.
DOBROBUT, ZBOROVSKA, АДОНИС, Зукін, ІНСТИТУТ ФІЛАТОВА, Лелека, Лінчевський
