Аграрії всіх областей України станом на третій тиждень грудня намолотили 78,7 млн тонн зернових та олійних культур: 57,86 млн тонн і 20,76 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10 млн 509 тис. га за врожайності 55,1 ц/га.
Порівняно з даними на цю саму дату рік тому сумарний урожай вищий на 23,6%, або 15,02 млн тонн, зокрема зернових – на 24,2%, або 11,26 млн тонн, олійних – на 22,1%, або 3,76 млн тонн. Водночас слід враховувати, що цього року до теперішнього часу кукурудзу зібрано з 88% площ, тоді як рік тому – з 75%.
Крім того, зібрано 11,86 млн тонн цукрових буряків з 248,6 тис. га. І хоча врожайність його цього року, на відміну від зернових і олійних, нижча, ніж торік, завдяки розширенню площ на 38,3% врожай вищий за минулорічний на 31,8%.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно з новопризначеним поліпшеним прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 81,3 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернових – 59,7 млн тонн та олійних – 21,6 млн тонн.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” у 2023 році завершила будівництво понад 120 тис. кв. м нерухомості, планує запуск чотирьох нових проєктів житла наступного року.
“Війна вносить свої корективи в роботу всієї галузі, проте “Інтергал-Буд” продовжує будівництво. Лише за 2023 рік ми отримали сертифікати готовності для понад 120 тис. кв. м нерухомості в столичному регіоні. У 2024 році плануємо запустити чотири нові житлові проєкти і загалом налаштовані оптимістично”, – повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
За її словами, на початку 2024 року компанія також має намір завершити будівництво 180 тис. кв. м житла в Києві, Львові, Чернівцях та Житомирі.
У структурі продажів “Інтергал-Буд” понад 60% угод стосуються купівлі житла в готових будинках або тих, які будуть введені в експлуатацію в найближчі шість місяців. Водночас на проєкти, завершення яких заплановано через два роки, припадає лише 11% продажів проти 52% 2021 року, зазначила Лаєвська.
“Інвестори, з огляду на військові ризики, не готові довго чекати і вважають за краще купувати нерухомість на фінальних етапах будівництва. Це загальна для ринку тенденція. Але водночас попит на житло є високим і необхідно забезпечувати безперервність будівельного процесу. Кількість угод на ринку зростає, відповідно, є потреба в нових проєктах”, – пояснила експерт.
Водночас частка спекулятивного попиту на ринку залишається незначною – українці переважно купують житло для себе з метою поліпшення житлових умов. З цієї ж причини за останній рік зросла кількість угод про купівлю дво- і трикімнатних квартир, а також квартир з ремонтом.
Як повідомила Лаєвська, ціни на житло зросли в середньому на 20% порівняно з минулим роком. При цьому активніше ціни зростали в сегменті “економ” і “комфорт” класу, тоді як у категорії “преміум” зростання становило приблизно 10%.
“Забудовники, які демонструють активну динаміку на будмайданчиках, були змушені переглянути вартість нерухомості, оскільки від початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва зросла сукупно на 40%”, – зазначила вона.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія побудувала 170 будинків, на етапі реалізації 20 житлових об’єктів. Загальна площа проєктів становить 4,6 млн кв. м.
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми,%
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Президент США Джо Байден підписав Акт про асигнування на національну оборону, який передбачає рекордні $886 млрд на оборонні потреби у 2024-му фіскальному році, повідомляється в заяві Білого дому в п’ятницю, 22 грудня.
“Закон дозволяє асигнування на фінансовий рік здебільшого для Міністерства оборони, програм національної безпеки Міністерства енергетики, Державного департаменту та розвідувальної спільноти. Закон надає найважливіші повноваження, необхідні нам для створення збройних сил, необхідних для стримування майбутніх конфліктів, а також підтримує військовослужбовців, їхніх чоловіків і жінок та сім’ї, які виконують цю місію щодня”, – сказано в заяві.
Як повідомлялося, 14 грудня Сенат США схвалив законопроєкт про оборону на суму $886 млрд, згідно з ним, має бути створено нову посаду спеціального генерального інспектора, який стежитиме за використанням військової допомоги Україною.
Також повідомлялося, що в ухваленому Сенатом варіанті бюджету передбачено $300 млн для України.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) минулого тижня збільшився до $977,3 млн із $862,5 млн тижнем раніше, востаннє НБУ продавав більше в перший тиждень переходу до керованої гнучкості курсу на початку жовтня.
У першій половині тижня, згідно з даними центробанку, купівля валюти клієнтами банків зростала, досягнувши в середу $475 млн і на $260 млн перевищивши обсяг продажу.
У результаті НБУ в середу послабив курс гривні на 0,6%, або на 23 коп., а сумарно за перші три дні тижня – на 1,4%, або на 53 коп.
Однак у четвер зниження курсу було зовсім незначним, а в п’ятницю Нацбанк навіть зміцнив його на 4 копійки – до 37,5525 грн/$1.
Загалом із 26 листопада, коли почалася виражена тенденція до ослаблення національної валюти, долар подорожчав на 4,3%, або на 1,54 грн. Водночас завдяки зміцненню гривні в перший час після переходу Нацбанку 3 жовтня до режиму керованої гнучкості подорожчання долара до фіксованого курсу, що діяв понад 14 місяців, становило 2,7%, або 98 коп.
На готівковому ринку в п’ятницю долар також незначно подешевшав – на 11 коп., приблизно до 38,10 грн/$1.
Як повідомлялося, чистий продаж Нацбанку в листопаді знизився до $2,46 млрд із $3,34 млрд у жовтні та $2,69 млрд у вересні. Однак скорочення зовнішнього фінансування до $2,04 млрд призвело до зменшення міжнародних резервів четвертий місяць поспіль – на 0,5%, або на $187,8 млн, до $38 млрд 785,2 млн.
Кількість резидентів “Дія.City” з жовтня 2023 року зросла на 24 – більш ніж до 760 компаній, випливає з повідомлення Міністерства цифрового розвитку (Мінцифри) у “Фейсбуці” в п’ятницю.
“Бізнес продовжує обирати Україну для розвитку. До унікального правового та податкового простору “Дія.City” приєдналося понад 760 резидентів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що серед новачків, які приєдналися до “Дія.City”, – Roboneers – український виробник систем ситуаційної обізнаності та наземних роботизованих комплексів. Роботи, які виробляє ця компанія, можуть рухатися за військовими підрозділами на полі бою і нести на собі спорядження. До “Дія.City” приєднався і Nibulon, лідер зернового експорту України.
У Мінцифри додали, що до спеціального правового та податкового режиму долучився IT-підрозділ компанії Nibulon Digital, який наразі працює над е-документообігом та системою ефективного землеробства.
Серед нових резидентів – Itera, одна з найдосвідченіших скандинавських технологічних компаній, що спеціалізується на комунікаціях і надає рішення майже у 20 країнах світу; Melexis R&D – міжнародна високотехнологічна компанія, що виробляє аналого-цифрові мікросхеми для сфери автомобільної електроніки; TAF Drones – міlitary-tech-компанія з виробництва FPV-дронів, акумуляторів та інших технологій для української армії. Як уточнюється, у вересні компанія відвантажила для ЗСУ 6 тис. FPV-дронів, у листопаді – понад 10 тис.
Крім того, резидентами “Дія.City” стали український розробник мобільних застосунків DevLight і харківська компанія, яка розробляє софт CodeIT.
За даними Мінцифри на кінець жовтня, кількість резидентів “Дія.City” сягала 736.
У відомстві нагадують, що серед переваг “Дія.City” – 5%-вий ПДФО, 22%-вий ЄСВ і 1,5%-вий військовий збір від мінімальної зарплати. Крім того, статус резидента “Дія.City” дає перевагу при бронюванні співробітників, знижуючи кількість необхідних критеріїв, яким має відповідати підприємство, до двох із шести.
