Металургійні підприємства України у січні-лютому поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $419,199 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 6,67% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,67% за січень-лютий-2024.
У лютому надходження від експорту склали $200,430 млн.
Водночас Україна за січень-лютий-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 3% – до $228,165 млн. У лютому ввезено продукції на $113,656 млн.
Крім того, у січні-лютому-2025 Україна скоротила експорт металовиробів на 5% – до $144,730 млн. У лютому їх експортовано на $66,058 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зменшився на 4,7% – до $137,982 млн. У лютому цієї продукції ввезено на $61,614 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн. У грудні ввезено продукції на $108,227 млн.
Україна у 2023 році скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Фонд держмайна України (ФДМ) виставив на приватизаційний аукціон «Прозорро.Продажі» єдиний майновий комплекс ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод» (Житомир) за стартовою ціною 101,1 млн грн, повідомила прес-служба ФДМ.
Згідно з повідомленням, до складу активу входять 147 одиниць нерухомого майна, 47 транспортних засобів, 1457 одиниць обладнання, меблів, інвентарю тощо. Зазначається, що крім того, до єдиного майнового комплексу входять відокремлений підрозділ «Чуднівська філія ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод” (Чуднів), нежитлові приміщення (с. Вільшанка), вбудоване приміщення (Коростенський р-н, м. Олевськ), артезіанська свердловина (с. Короченки) та два магазини (м. Звягель та с. Любар). Загальна площа активу – 24,320 кв. м.
Держпідприємство має дві чинні ліцензії: на виробництво алкогольних напоїв із терміном дії до 10 квітня 2026 року та на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі, яка діє до 27 грудня 2026-го.
Станом на 31 грудня 2024 року балансова вартість активів становить 101 млн 90 тис. грн, кредиторська заборгованість – 161 млн 196 тис. грн, включно з 11 млн 133 тис. грн – за розрахунками з оплати праці та 26 млн 349 тис. грн – перед бюджетом. На підприємстві працюють 205 співробітників.
Підприємство має охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини місцевого значення. На все майно підприємства накладено арешт, в оренді майно не перебуває. Реєстрація на аукціон триватиме до 10 квітня до 20:00. Сам аукціон відбудеться 11 квітня.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про розпуск парламенту в неділю і нові вибори 28 квітня.
«Я щойно попросив генерал-губернатора розпустити парламент і призначити федеральні вибори на 28 квітня», – написав він у соцмережі Х.
«Ми повинні побудувати найсильнішу економіку в G7. Ми повинні впоратися з тарифами президента Трампа. Канадці заслуговують на вибір щодо того, хто має керувати цими зусиллями для нашої країни», – наголосив прем’єр.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відеоаналіз присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=AOtHGDT1kGNdZd2g
Українські підприємства у січні-лютому 2025 року збільшили імпорт міді та мідних виробів на 4% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до $30,277 млн.
Згідно з митною статистикою, експорт міді за вказаний період зріс на 31,3% – до $14,305 млн. У лютому імпортовано міді на $16,462 млн, експортовано – на $7,354 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна станом на 20 березня в 19 областях засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 250,4 тис. га, що на 16,7% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 36,7 тис. га (12,9 тис. га тижнем раніше), ячменем – 133,5 тис. га (45,2 тис. га), горохом – 57 тис. га (17,8 тис. га), вівсом – 16,9 тис. га (7,2 тис. га).
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 167,4 тис. га.
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Миколаївська область, яка посіяла ярові культури на 43 тис. га, із яких на 1,5 тис. га посіяно пшеницю, 22,5 тис. га ячмінь, 18,7 тис. га горох і на 0,3 тис. га овес; Тернопільська – 6,4 тис. га пшениці, 21,3 тис. га ячменю, 2,1 тис. га гороху, 1,5 тис. га вівса; Кіровоградська – 0,9 тис. га пшениці, 14,5 тис. га ячменю, 10,5 тис. га гороху; Вінницька – 5,6 тис. га пшениці, 12,3 тис. га ячменю, 5,3 тис. га гороху, 0,9 тис. га вівса; Рівненська – 0,5 тис. га пшениці, 10,7 тис. га ячменю, 0,7 тис. га гороху, 3,3 тис. га вівса.
У міністерстві нагадали, що загалом у 2025 році заплановано засіяти понад 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.
Як повідомлялося, станом на 21 березня 2024 року в Україні ярими зерновими та зернобобовими культурами було засіяно 214,5 тис. га в 20 областях. Гороху було посіяно 53,1 тис. га, ячменю 117,3 тис. га, пшениці 29 тис. га, вівса 10,6 тис. га.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2025 році планує інвестувати понад $21 млн в оновлення парку сільськогосподарської техніки, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно повідомлення, наразі вже законтрактовано 150 одиниць нової техніки, зокрема важкі трактори, оприскувачі, самохідні бурякозбиральні комбайни, посівні комплекси, сівалки точного висіву, ґрунтообробні агрегати та інша техніка. Частина техніки доставлена на виробничі підприємства агропромхолдингу та буде активно залучена у весняно польових роботах. Це дозволить підвищити ефективність агровиробництва та оптимізувати процеси обробки ґрунту та збору врожаю, а також зберегти здоров’я ґрунту.
“Придбання сучасної техніки є одним з елементом нашої стратегії з декарбонізації, яка передбачає зменшення викидів парникових газів за рахунок більш економічної з точки зору витрат пального техніки та застосування практик точного та регенеративного землеробства. З метою зниження впливу агровиробництва на зміни клімату Астарта продовжує масштабувати такі практики, зокрема зменшує кількість та глибину обробітків ґрунту та збільшує площі під висів покривних культур”, – розповів директор департаменту рослинництва, логістики та механізації Андрій Загорулько.
За його інформацією, агрохолдинг у 2024 році збільшив площі під безвідвальним обробітком ґрунту та сидератами. Розширив диференційоване та локальне внесення мінеральних добрив, що передбачає їх оптимальне використання. Крім того, при локальному внесенні добрив одночасно із основним обробітком ґрунту суттєво зменшується використання пального за рахунок меншої кількості технологічних операцій.
“Оновлений парк техніки дозволить більш оперативно реагувати на мінливі погодні умови, бути значно економічно ефективнішими та зменшити залежність від сторонніх послуг”, – переконані в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизився на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
