Створено спільне польсько-українське підприємство PK MIL SA, яке буде виробляти, зокрема, українські самохідні гаубиці “Богдана” і буксирувані гаубиці “Богдана-БГ”, повідомила пресслужба польської компанії PONAR Wadowice, на базі якої створюється виробництво.
“Компанії PONAR Wadowice SA і Kramatorskie Zakłady Budowy Ciężkich Obrabiarek (KZVV) створили спільне польсько-українське підприємство – PK MIL SA, яке працюватиме над зміцненням європейської оборонної промисловості та реалізацією пріоритетів ініціативи ReArm Europe”, – йдеться в повідомленні компанії на сайті.
Повідомляється, що метою компанії є виробництво 155-мм артилерійських систем стандарту НАТО, зокрема самохідної гаубиці “Богдана” і буксируваної гаубиці “Богдана-БГ”. Проєкт буде реалізований на основі європейських виробничих потужностей і тісної промислової співпраці між Польщею та Україною.
PK MIL SA є частиною групи PONAR Wadowice, і PONAR Wadowice SA володіє контрольним пакетом акцій PK MIL SA в розмірі 51%. Це забезпечує компанії стабільний капітал, технологічну та організаційну базу, а також дозволяє ефективно використовувати досвід групи PONAR Wadowice в реалізації проєктів для оборонного сектору.
Наголошується, що створення PK MIL SA є відповіддю “на попит, що зростає, на перевірені, надійні та масштабовані артилерійські системи. Нова компанія дасть можливысть збільшити виробничі потужності, скоротити ланцюжки поставок і більш ефективно координувати діяльність в оборонному секторі”.
“Богдана” – перша українська колісна самохідна артилерійська установка (САУ) калібру 155 мм (стандарт НАТО), прийнята на озброєння ЗСУ в 2023 році. Має високу точність, скорострільність (до 5-6 пострілів/хв) і дальність до 40-60 км. Її виробництво постійно масштабується.
Збірна України виборола вже десять медалей – три золоті, дві срібні та п’ять бронзових – і друге місце у медальному заліку після команди Китаю, у якої на одну нагороду більше, за підсумком другого дня змагань на XIV зимових Паралімпійських іграх, повідомляє Міністерство молоді та спорту Україні в неділю у Facebook.
У свою чергу Національний паралімпійський комітет України повідомляє, що в неділю команда України здобула одну срібну та три бронзові нагороди.
“Фінальною крапкою другого змагального дня Украіни на Паралімпіаді-2026 стали дві високі нагороди у парабіатлоні в індивідуальній гонці на дистанції 12,5 км серед спортсменів з порушеннями зору: Мурашковський Максим (м.Київ) – лідер Труш Віталій (Закарпатська обл) – вибороли срібну нагороду; це перша медаль цього тандему на Паралімпіаді, адже ці Ігри – дебют спортсменів! Суярко Дмитро (Волинська обл.) – лідер Ніконович Олександр (Київська обл.) вибороли бронзу”, – повідомляється на сторінці комітету у Facebook.
У Мінспорту розповіли, що дві інші бронзові нагороди в парабіатлоні були завойовані українськими спортсменами в неділю в індивідуальних гонках. “Індивідуальна гонка, чоловіки, клас сидячи: Тарас Радь 3 місце… Індивідуальна гонка, жінки, клас стоячи: Олександра Кононова 3 місце”, – йдеться в повідомленні.
Крім цього, в неділю відбулися змагання з парасноубордингу. Український спортсмен виборов на них четверте місце. “Сноуборд-крос, чоловіки, клас SB-UL, попередній заїзд 1: Владислав Хільченко 4 місце, не пройшов до чвертьфіналів”, – розповіли у відомстві.
Повідомляється, що в понеділок в української збірної на Паралімпіаді-2026 день тренувань, а у вівторок, 10 березня, стартують лижні перегони.
Як повідомлялося, 7 березня Україна закінчила перший змагальний день Паралімпіади-2026 у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо на першому місці з результатом у шість медалей: 3 золотих, 1 – срібна й 2 бронзові.
Потрійний подіум збірна України отримала у змаганні у класі спортсменів з порушенням зору: українці здобули всі три медалі – Олександр Казік – золото, Ярослав Решетинський – срібло, Анатолій Ковалевський – бронза.
Представниця Київщини Олександра Кононова виборола золоту медаль у спринтерській гонці з парабіатлону серед спортсменок у класі стоячи на зимових Паралімпійських іграх 2026. Це вже п’ята золота медаль Паралімпійських ігор у її кар’єрі та третя у парабіатлоні. Вона має також три “золота” у лижних гонках. Тарас Радь виборов золото у біатлонній гонці спринт на дистанції 7,5 км у класі сидячи.
Погода без опадів очікується в Україні в понеділок і вівторок, 9 і 10 березня, йде істотне потепління, повідомляє Укргідрометцентр.
9 березня очікується вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Вночі на північному сході країни місцями ожеледиця.
Температура вночі від 1° тепла до 4° морозу; вдень 9-14° тепла, в західних областях до 17°, на північному сході і сході країни 6-11°.
У Києві 9 березня температура вночі близько 0°, вдень 11-13° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві за весь час спостережень найвища температура 9 березня була 20° тепла в 2025 р., найнижча – 20° морозу в 1915 р.
У вівторок, 10 березня, вітер в Україні очікується південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі від 3° тепла до 2° морозу, вдень 11-16° тепла, на крайньому заході до 18°.
У Києві 10 березня температура вночі 1-3° тепла, вдень 13-15° тепла.
Виробник обладнання для АПК Хорольський механічний завод (ХМЗ, Хорол Полтавської обл.) планує спрямувати на виплату дивідендів за 2025 рік майже 20,2 млн грн або 23,5% отриманого за минулий рік чистого прибутку в розмірі 85,85 млн грн.
Згідно з проєктом рішень загальних зборів акціонерів, повідомлення про проведення яких 17 квітня оприлюднено у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), дивіденди планується виплатити безпосередньо акціонерам з розрахунку 1,72 грн на одну акцію.
Решту чистого прибутку у сумі 65,65 млн грн пропонується спрямувати на розвиток виробництва, поповнення обігових коштів, вирішення питань соціального характеру.
Згідно з даними фінансового звіту заводу, за 2024 рік він отримав 110,8 млн грн чистого прибутку, тобто у 2025 році цей показник скоротився на 22,5%. Чистий дохід 2024 року становив 405,3 млн грн.
ХМЗ, за його інформацією, з 9 травня по 18 жовтня 2025 року виплатив акціонерам дивіденди за 2024 рік на суму 13,15 млн грн (майже 12% прибутку) з розрахунку 1,12 грн на акцію, а решту прибутку направив на розвиток.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, акціонерами товариства, яким належить більше 5% статутного капіталу, вказано голову правління Михайла Міщенко (23,98% акцій) та Миколу Мельника (майже 5,25%).
ХМЗ спеціалізується на виготовленні обладнання: для зберігання та очищення зерна; виробництва комбікормів, круп, борошна, олії, посівних матеріалів; систем аспірації; механічного транспортування зерна; виробництва паливних пелет, брикетів тощо.
Як повідомлялось, у листопаді 2025 року підприємство розпочало процес локалізації виробництва в Туреччині, обравши головним партнером компанію Izvik Makina Muhendislik.
Етапи локалізації охоплюють великовузлове складання, комплектацію виробів електродвигунами та мотор-редукторами турецьких виробників, поетапну організацію виробництва вузлів та деталей у Туреччині, зокрема на принципах аутсорсингу (за спільним узгодженням).
За даними ресурсу YouControl, 2025 року ХМЗ скоротив чистий дохід від реалізації на 28,3% порівняно з 2024 роком – до 290,6 млн грн.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Галс-К» проведе дистанційні загальні збори акціонерів 31 березня 2026 року через депозитарну систему України.
Порядок денний включає, зокрема, затвердження річної звітності, розгляд звітів органів управління, рішення про розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.
ПрАТ «Галс-К» – український емітент.
Експорт ячменю з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 2,8 млн тонн, що на 22% перевищить показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Аналітики асоціації зазначили, що виробництво ячменю залишається відносно стабільним упродовж років війни, хоча воно суттєво скоротилося порівняно з довоєнним періодом. У 2025/26 МР в Україні було зібрано 5,3 млн тонн цієї культури, що на 0,4% більше за минулий маркетинговий рік, проте на 19,7% менше за середній показник останніх п’яти років.
Серед ключових тенденцій сезону експерти виділили найбільше серед усіх зернових скорочення площ під ячменем через тимчасову окупацію територій і низький експортний потенціал. Площа посівів склала 1,4 млн га, що на 0,9% менше попереднього МР і на 26,4% нижче за середній п’ятирічний показник. Водночас ячмінь став єдиною зерновою культурою, що продемонструвала зростання врожайності до 3,9 тонн/га, що на 8,4% перевищило середній показник за останні п’ять років.
Експерти підкреслили, що збільшення виробництва та наявність високих перехідних залишків дозволили активізувати відвантаження на зовнішні ринки після спаду у сезоні 2024/2025. Разом із цим в Україні продовжується тривале скорочення внутрішнього споживання ячменю, яке в поточному МР оцінюється у 2,8 млн тонн. Із цього обсягу 1,9 млн тонн використовується на корм, а 0,2 млн тонн – на продовольчі потреби.
“Попри найбільше зменшення площ серед усіх зернових, ячменю вдалося зберегти обсяги виробництва завдяки зростанню врожайності. Зниження внутрішнього споживання та наявність перехідних запасів дозволяють Україні наростити експорт у 2025/2026 МР, задовольняючи попит країн Азії, Африки та Близького Сходу”, – підсумували в УКАБ.
