Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Віктор Смаль: чистий прибуток лісової галузі зріс на 4,4 млрд грн — до 6,9 млрд грн

Минулого року лісова галузь отримала 6,9 млрд грн чистого прибутку – на 4,4 млрд грн більше, ніж у 2024-му. Про це повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль під час щорічного публічного звіту за 2025 рік.

«У 2025 році реалізовано лісоматеріалів на 30,4 млрд грн, що на 6,7 млрд грн більше, ніж торік. Чистий прибуток галуз склав 6,9 млрд грн – на 4,4 млрд грн більше, ніж у 2024 році», – зазначив очільник Держлісагентства.

Таким чином, динаміка зростання прибутку значно випереджала зростання доходу.

У Держлісагентстві вважають, що такого результату досягнуто завдяки проведеним реформам та цифровізації галузі навіть попри те, що під час війни відбулося скорочення площ, доступних для господарювання.

«До реформи у 2020 році, в умовах доступності більшого ресурсу та менш екстремальних умов роботи, галузь спромоглася заробити лише 0,2 млрд грн — майже у 35 разів менше. Це найкращий доказ того, що проведені нами реформи довели свою ефективність», — зауважив Віктор Смаль.

Також, за його словами, у 2025 році рентабельність підприємств лісового сектору становила 22,8% — на 12,3% більше, ніж попереднього року, а середня зарплата зросла майже на 6 тис. грн і наразі становить понад 30 тис. грн.

«Ще одним свідченням успішності реформування лісового сектору став обсяг сплачених податків. У 2025 році до бюджету перераховано 16,1 млрд грн — на 6,8 млрд грн більше, ніж попереднього року. Це абсолютний рекорд за всю історію незалежної України. І я пишаюся цим результатом, який забезпечила ретельна та системна робота 24 тис. працівників галузі», — підсумував голова Держлісагентства.

Як зазначив керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, на економічні результати 2025 року вплинула не лише позитивна ринкова кон’юнктура. Відбулося збільшення відсотку конкурентних закупівель підприємства. Вперше 97% бюджету закупівель ДП «Ліси України» спрямовано на Prozorro — економія перевищила 700 млн грн. Також проведена реорганізація, оптимізований адміністративний персонал.

Команда ДП «Ліси України» постійно стикується з тиском та спробами лобіювання дореформеної непрозорої системи реалізації лісопродукції. Але підприємство реалізує  лісоматеріали (крім дров для населення та соцсфери) виключно на відкритих торгах. Дані щодо укладених біржових угод на купівлю деревини тепер повністю відкриті.

«Збільшення прибутків лісового господарства – це рекордне зростання відрахувань у бюджет, це відновлення та захист українських лісів від пожеж, підтримка ЗСУ, інвестиції у розвиток інфраструктури та технічне переоснащення лісового господарства. До реформи прибутки втрачалися, сьогодні фінансові потоки детінізовані та працюють на інтереси держави та галузі», – зазначив Юрій Болоховець.

, , , ,

“Смарт Холдинг” у 2025 році скоротив сплату податків на 28% через блокування газовидобутку

Підприємства інвестиційної групи “Смарт Холдинг” (Smart Holding) у 2025 році сплатили до державного бюджету 860 млн грн, що на 28,3% менше, аніж 2024 року та в 4,3 рази менше, аніж у 2022 році, йдеться у релізі холдингу.

“(це) стало антирекордом з 2016 року по наповненню державного бюджету України. Таке суттєве скорочення стало наслідком вимушених простоїв газовидобувних підприємств Smart Energy через системне блокування дії ліцензій з 2023 року”, – пояснили у компанії такий результат.

Група нагадала, що в 2023 році спочатку на 1,5 року через введені санкції на власників групи були заблоковані газовидобувні підприємства Smart Energy на Харківщині, а зараз вже рік припинений газовидобуток на Полтавщині .

У релізі відсутні дані щодо обсягу консолідованої виручки за 2025 рік та її динаміки, але стверджується, що “через скорочення операційної діяльності було зупинено 3,2 млрд грн планових інвестицій в українські надра, а позначка у 3,1 млрд грн допомоги на захист України в 2025 році не змінилась”.

“Смарт Холдинг” уточнив, що у 2022 році його підприємства сплатили до держбюджету 3,7 млрд грн, у 2023 році – 1,6 млрд грн, у 2024 – 1,2 млрд грн.

Група для відновлення газовидобутку вчергове пропонує конкретизувати вид санкцій, введених рішенням РНБО від 8 жовтня 2024 року, та нагадує, що подібний інструмент без зняття самих санкцій проти кінцевих бенефіціарів, вже застосовувався в Україні.

Smart Energy, яка входить до інвестиційної групи Smart Holding, реалізує проєкти з розвідки та промислового розроблення родовищ вуглеводнів і входила до п’ятірки найбільших приватних газовидобувників України, видобуваючи на початок повномасштабної російської воєнної агресії сумарно понад 1 млн куб. м газу на добу.

До початку війни запаси вуглеводнів на газовидобувних активах групи Smart Energy оцінювалися за категоріями С1+С2 обсягом: газ – 22,633 млрд куб. м, конденсат – 3,722 млн тонн.

, ,

Бельгійська Revive Fund Management розглядає можливість створення фонду в Україні

Бельгійська Revive Fund Management Group, яка в січні цього року підписала меморандум з Українською фінансовою житловою компанією (ПрАТ «Укрфінжитло») про можливий проект Workforce Houses, працює над створенням необхідної структури – інвестиційного трасту нерухомості в Люксембурзі та свого субфонду в Україні, повідомив заступник голови правління «Укрфінжитло» Олег Журавльов.

На четвертому бізнес-форумі Ukraine Resilience, який провела минулого тижня Люксембурзько-українська торгова палата (LUCC) в Люксембурзі, він зазначив, що в Україні відбувається процес переміщення промислових підприємств зі східної частини в західну, що створює попит на цей проект.

“Наша компанія глибоко залучена в це, ми зараз навіть створюємо проект Workforce Houses: коли величезне підприємство з двома, трьома, п’ятьма тисячами працівників переїжджає в західну частину, їм потрібно організувати проживання для цих людей… Інвестори готові інвестувати в ці речі”, – зазначив Журавльов.

За його словами, Revive Fund Management зацікавлена брати участь у такому проекті забезпечення житлом працівників.

Як повідомлялося, «Укрфінжитло», оператор державної програми доступної іпотеки «еОселя», і європейський інвестиційний фонд і девелопер Revive в кінці січня цього року підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо запуску програми доступного житла для домогосподарств із середнім рівнем доходу і працівників критично важливих сфер (workforce housing).

Відзначалося, що ReVive буде спиратися на свій 15-річний досвід реалізації проектів доступного житла в країнах Західної та Центрально-Східної Європи. Метою співпраці є створення масштабованої моделі доступного житла для українців, які працюють, але не можуть дозволити собі житло за ринковими цінами і в той же час не підпадають під жодну з категорій програми доступної іпотеки «еОселя».

«Поєднання експертизи регульованого фондового менеджера з практичним досвідом девелопера створює додану вартість для формування інституційної платформи доступного житла в Україні», – наводився коментар засновника Revive і голови Urban Land Institute Belgium Ніколаса Барелля.

В рамках партнерства, в якому також бере участь Emerge Impact Real Estate B.V., сторони планують залучати українські компанії до будівництва енергоефективного житла в різних регіонах України та мобілізувати інституційних інвесторів для масштабування програми доступного житла для працівників.

У 2025 році Emerge Impact підтримала залучення кредитної лінії ЄБРР на суму EUR100 млн для створення платформи доступного житла в Україні, яка передбачає будівництво близько 1 800 одиниць житла для внутрішньо переміщених осіб та вразливих груп.

, , ,

Готель «Театральна» проведе дистанційне зібрання 31 березня

За даними Fixygen, ПрАТ «Готель «Театральна»» проведе дистанційне загальне зібрання акціонерів 31 березня 2026 року через депозитарну систему України.

До порядку денного включені питання затвердження річної звітності, розгляд звітів органів управління, прийняття рішення про розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.

ПрАТ «Готель «Театральна»» – підприємство готельного та сервісного профілю.

, ,

Опендатабот склав Індекс найкращих компаній України 2026 року

Хто формує економіку країни?

Опендатабот проаналізував дані фінансової звітності українських підприємств за 2025 рік та склав топ-10 компаній за доходами у кожній сфері. Серед лідерів за доходом — компанії енергетичної сфери, оптова та роздрібна торгівля та переробна промисловість. Найбільші доходи торік були у бізнесів з Києва та області, Дніпропетровщини та Львівщини.

За доходами котрий рік поспіль лідирує сфера енергетики — 1,04 трлн гривень. Це 23% від загального обсягу доходів компаній в Індексі. Другою за масштабом стала оптова торгівля з доходом понад 697 мільярдів гривень (15%). Майже стільки ж генерує роздрібна торгівля — понад 647 мільярдів гривень, що становить 14%.

До п’ятірки найприбутковіших галузей також увійшли переробна промисловість із доходом понад 477 мільярдів гривень (11%) та добувна промисловість — понад 341 мільярд гривень, або 8%.

Які бізнеси цьогоріч очолили перелік найкращих?

За рік склад рейтингу також помітно оновився. Порівняно з попереднім роком з Індексу вибули 44 компанії, а їхні місця посіли нові учасники.

Серед представників енергетичної галузі лідерами стали Д.Трейдінг (292,4 млрд грн), Енергоатом (254,7 млрд грн) та газопостачальна компанія Нафтогаз трейдинг (130,3 млрд грн);

Лідерами роздрібної торгівлі у 2025 році стали  АТБ (247,3 млрд грн), Сільпо (106 млрд грн) та Аврора (49,2 млрд грн).

Водночас в оптовій торгівлі лідирують ДЛ Солюшен (114,1 млрд грн), Донпромтранс (98,1 млрд грн) та OKKO-Експрес (85,2 млрд грн).

Першими серед українських банків стали Приват (122,6 млрд грн), Ощадбанк (41,7 млрд грн) та Універсал банк, у межах якого працює monobank — 27,2 млрд грн.

У сфері сільського господарства перші дві позиції посіли дві компанії групи МХП: Вінницька та Миронівська птахофабрики із доходом у 54,2 млрд грн та 27,3 млрд грн відповідно. Трійцю лідерів замикає Лебединський насіннєвий завод (17,4 млрд грн)

У категорії транспорту та пошти першість тримають Укрзалізниця (89 млрд грн), Нова пошта (54,2 млрд грн) та Оператор газотранспортної системи України (28 млрд грн).

У сфері гостинності — ресторанах та готелях — перемогли McDonald’s (21,3 млрд грн), Briscola (2,9 млрд грн) та KFC (1,3 млрд грн).

У добувній промисловості в лідерах Укрнафта (99,4 млрд грн), Укргазвидобування (83,6 млрд грн) та ДТЕК Павлоградвугілля (36,2 млрд грн).

Топ переробної промисловості очолює Кернел-Трейд — 105,9 млрд доходу за минулий рік, Запоріжсталь (72 млрд грн) та Арселорміттал Кривий Ріг (70,6 млрд грн).

В айті ситуація незмінна: на перших позиціях — GlobalLogic Ukraine (10,9 млрд грн) та дві компанії бренду Epam, які за сукупним доходом перегнали лідера: Епам системз (10,2 млрд грн) та Епам діджитал (9,2 млрд грн).

У торгівлі авто місця у трійці перших розділили між собою Тойота-Україна (24,6 млрд грн), Winner (16,9 млрд грн) та Порше Україна (15,6 млрд грн).

У сфері телекомунікацій лідерство між собою ділять Київстар (43,8 млрд грн), Vodafone (25,8 млрд грн) та lifecell (15,9 млрд грн).

Серед представників категорії ТБ+Радіо+Книги лідирують Київстар ТБ (1,6 млрд грн), СТБ (1,4 млрд грн) та Multiplex (1,2 млрд грн);

У сфері охорони здоров’я в топі Добробут (4,2 млрд грн), Діла (3,6 млрд грн) та Сінево Україна (3,3 млрд грн).

У категорії дозвілля — спорт та розваги — в лідерах ФК Динамо Київ (1,8 млрд грн), Sport Life Київ (605,7 млн грн) та новачок Індексу — Аквапарк Mavka в Буковелі (407,8 млн грн).

Подивитись решту лідерів українського бізнесу можна на сторінці Індексу Опендатаботу 2026.

Методологія

Індекс Опендатаботу — аналітичний інструмент, який дає змогу оцінити реальне становище та географію українського бізнесу. Індекс базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатаботу, фінансовій звітності компаній, інформації про зв’язки з РФ, санкційних списках та решті аналітичних інструментів Опендатабот.

При складанні Індексу Опендатаботу-2026 враховані як фінансові показники (річна фінансова звітність компаній за 2025 рік), так й ділова репутація бізнесів.

До переліку не потрапили підсанкційні компанії, бізнеси з власниками або кінцевими бенефіціарами з Російської Федерації, а також підприємства, у структурі власності яких безпосередньо присутні підсанкційні особи. Окрім цього, зі списку виключили компанії, що фігурують у «чорному списку» Антимонопольного комітету України. Такий підхід дозволив сформувати перелік компаній, які відповідають не лише економічним, а й етичним та правовим стандартам ведення бізнесу.

У Індексі також є спеціальні позначки для окремих категорій компаній. Зокрема, відзначені бізнеси, пов’язані з публічними особами — депутатами або політиками, які зобов’язані декларувати свої доходи. Окремо виділені компанії-резиденти Дія Сіті, а також підприємства, що перебувають у процесі реорганізації. Також до переліку могли не потрапити компанії, які своєчасно не подали фінансову звітність.

https://opendatabot.ua/analytics/index-2026

,

«АЙПЕК» проведе збори акціонерів 31 березня

За даними Fixygen, ПрАТ «АЙПЕК» проведе загальні збори акціонерів 31 березня 2026 року о 13:00 за адресою: с. Городище-Пустоваровське (Київська область).

До порядку денного включені питання затвердження річної звітності та результатів діяльності, розгляд звітів органів управління, прийняття рішення про розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.

ПрАТ «АЙПЕК» – український емітент виробничо-комерційного профілю. Компанія розкриває відомості про структуру власності та звітність у встановленому порядку.

,