За умови повноцінної роботи морського коридору понад 50% експортних відвантажень у 2024 році здійснюватиметься морем, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Інфраструктурному дні 2023”, організованому Європейською бізнес-асоціацією в Києві в п’ятницю.
“Очікуємо, що у 2024 році понад 50% експортних перевезень буде здійснюватися морським шляхом. Як це було і з “зерновою ініціативою”, коли вона працювала – 52% (відвантажень) було через порти Великої Одеси, решта 48% – через Дунай і Західні кордони. Плюс-мінус так буде і по всіх галузях”, – сказав заступник міністра.
За його словами, функціонування коридору і Дунайських портів сприятиме прискоренню зростання ВВП.
“Функціонування українського морського коридору у 2024 році дасть мінімум плюс 8% до показника зростання ВВП України. Якщо в нас у бюджеті закладено +5%, то за умови, якщо буде працювати морський коридор і Дунай, буде +13% до зростання. Тому це важливо”, – заявив Васьков.
Заступник міністра зазначив, що Україна зацікавлена в розширенні каналів судноплавства, зокрема й за рахунок його відновлення в Миколаївському регіоні. Однак рішення ухвалюватимуть залежно від ситуації з безпекою.
“Щодо розширення. Безумовно, ми в цьому зацікавлені. Безумовно, ми робитимемо все для того, щоб за першої можливості відновити судноплавство в Миколаївському регіоні, але залежати це залежатиме від військової ситуації. Поки ми маємо окуповану Кінбурнську косу, на жаль, це небезпечно”, – сказав заступник міністра.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
Аграрії всіх областей України намолотили 74 млн тонн зернових та олійних культур – 53,780 млн тонн і 20,239 млн відповідно.
Як повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 10104 тис. га за врожайності 53,2 ц/га.
Уточнюється також, що до теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю зі 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,890 млн тонн; пшениці – 22,409 млн тонн із 4695 тис. га (101%); гороху – 398,2 тис. тонн зі 154,4 тис. га (103%), а також ріпаку – 4,005 млн тонн насіння з 1396 тис. га (98%).
Завершується збирання проса, якого отримано 178,9 тис. тонн з 79 тис. га (95%), і гречки – 206,57 тис. тонн з 139,2 тис. га (99%). При цьому кукурудзи намолочено 21,218 млн тонн з 2932,3 тис. га (79%).
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 991 тис. тонн із 337,4 тис. га.
В Україні тривають роботи з олійних культур, які прибрано сумарно з площі в 8139 тис. га. Намолочено, зокрема, соняшнику – 11,586 млн тонн (11,520 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,947 млн га (98%), сої – 4,750 млн тонн (4,713 млн тонн) з 1,793 млн га (99%).
Цукрові буряки викопано з площі 227,1 тис. га (211,3 тис. га тижнем раніше), що склало 91% планових площ. Його отримано 10,816 млн тонн.
Мінагрополітики також відстежує інформацію щодо врожайності сільгоспкультур, яка по пшениці становила 47,7 ц/га, ячменю – 39,2 ц/га, гороху – 25,8 ц/га, просу – 22,6 ц/га, гречці – 14,8 ц/га. Урожайність кукурудзи – 74,2 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої – 26,4 ц/га, соняшнику – 23,4 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 476,2 ц/га.
За інформацією міністерства, аграрії Запорізької та Миколаївської областей завершили збирання всіх сільгоспкультур.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Кабінет міністрів спростив завезення в Україну енергетичного обладнання, зокрема генераторів і трансформаторів, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Готуємося до зими на всіх рівнях. Сьогодні затвердимо постанову, якою спрощуємо завезення в Україну енергетичного обладнання, зокрема генераторів і трансформаторів”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, для цього уряд фактично призупинить дію шести технічних регламентів, що застосовувалися під час ввезення та продажу енергетичного обладнання.
“Тепер для низки цих товарів не потрібна буде декларація на відповідність і маркування знаком відповідності”, – підсумував він.
Нині 30-40% цукрових заводів України перейшли на використання альтернативних джерел палива: вугілля, пелети, мазут, торф, повідомила галузева асоціація “Укрцукор”.
“Вартість газу в поточному році не зросла. У попередні роки ціна блакитного палива була досить високою. Наша Асоціація неодноразово зверталася до Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економіки та Міністерства енергетики з проханням щодо надання пільг на газ. Через відсутність пільг при високих цінах на блакитне паливо собівартість цукру зростала. У результаті деякі цукрові заводи до повномасштабної війни проводили певну модернізацію та переходили на інші види палива”, – процитувала пресслужба асоціації в.о. голови правління “Укрцукру” Назара Михайловина.
За його інформацією, деякі заводи з моменту запуску працювали на альтернативному паливі, наприклад, торфі або мазуті.
“Є ті, що працюють на пелетах і паралельно спалюють жом, який є другою сировиною переробки цукрових буряків”, – уточнив Михайловін.
Як повідомлялося, експорт цукру 2022 року сягнув 3% усього аграрного експорту України. У 2023-2024 маркетинговому році очікується, що він становитиме 650 тис. тонн.
Україні необхідно в найближчі 5-10 років реалізувати низку проєктів зі збільшення потужності та гнучкості енергосистеми, обсяг інвестицій у які становитиме близько $15 млрд, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Буде ще незліченна кількість зим, які належить пройти. І наш божевільний сусід нікуди від нас не дінеться. Тому потрібно думати не тільки про цю зиму, а й про майбутнє. Тому в нас як оператора системи є прораховане бачення, яким буде оптимальний енергомікс нашої країни на 5-7-10 років, що ми маємо збудувати, щоб убезпечити наші об’єкти від масованих обстрілів, а також щоб зробити енергомікс дешевшим і чистішим. Є певне інвестиційне меню”, – сказав Кудрицький на брифінгу в Медіацентрі в Києві в п’ятницю.
За його словами, найкращим захистом для української генерації є розосередження об’єктів, а також їхнє будівництво за новими технологіями та принципами зеленого переходу, без використання такого дорогого палива, як газ і вугілля.
Згідно з представленою ним презентацією, Україна найближчими роками потребуватиме 1,4 ГВт нових високоманеврених ТЕС (зараз 0 ГВт), а також 1,1 ГВт ТЕС на біопаливі (зараз 0,3 ГВт). Крім того, має бути додано 3,8 ГВт СЕС (зараз 6,2 ГВт), 4,5 ГВт ВЕС (зараз 0,5 ГВт) і 0,8 ГВт Energy Storage (зараз 0 ГВт). Водночас має бути побудовано 2 ГВт потужності на Дністровській і Канівській ГАЕС (зараз 2 ГВт).
За приблизними підрахунками, на це знадобиться $15 млрд, з яких найбільше може бути вкладено у ВЕС – $5,4 млрд. СЕС обійдуться в $2,5 млрд, ТЕС (обидва види) – у $2,3 млрд, СНЕ – $1,2 млрд, ГАЕС – $3,7 млрд.
Під час брифінгу він додав, що знадобиться також додаткова потужність АЕС, висловивши, зокрема, надію на повернення окупованої росіянами ЗАЕС.
“Є резерви для збільшення виробітку на наявних АЕС, плани побудови нових блоків. Вони довгострокові, але атомна електроенергія буде затребувана, особливо коли відбудеться виведення з балансу вугільних ТЕС”, – пояснив Кудрицький.
Він зазначив, що “Укренерго” провело розрахунки за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, щоб отримати бачення, “як побудувати таку систему, яка була б готова в будь-який момент часу задовольнити попит споживачів і з усіх таких систем бути найдешевшою”.
При цьому глава компанії підкреслив, що розрахунок має бути на приватні інвестиції.
Національний банк України розробив і запропонував до громадського обговорення проєкт Положення про особливості діяльності об’єднаних кредитних спілок, повідомляють на сайті регулятора.
Положення визначає порядок забезпечення роботи системи з підтримання ліквідності членів об’єднаної кредитної спілки, створення фонду стабілізації об’єднаної кредитної спілки та обмеження розміщення коштів із цього фонду, особливості здійснення контролю за діяльністю членів об’єднаної кредитної спілки та, зокрема, звітування про виявлені істотні порушення в діяльності учасників об’єднаної спілки.
Положення набере чинності з 1 січня 2024 року, водночас об’єднані кредитні спілки матимуть піврічний строк для приведення своїх внутрішніх документів та діяльності у відповідність до вимог положення до 1 липня 2024 року.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року.
