АТ “Укргазвидобування”, що входить у Групу “Нафтогаз”, планує проведення 3D-сейсмічних досліджень на площі 230 кв. км у західному регіоні України, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Розпочинаємо новий етап 3D-сейсмічних досліджень на заході України. Плануємо, що цьогоріч “Укргазвидобування” охопить 230 кв. км “, – написав Корецький у Facebook у п’ятницю.
За його словами, тривалий час цей регіон не був у фокусі через виснаженість покладів – у порівнянні зі східною частиною України його вважали менш перспективним. Втім, як зазначив Корецький, сучасна сейсморозвідка відкриває нові можливості: дозволяє точніше виявляти газ там, де це було неможливо раніше.
“Очікуємо, що результати нових досліджень дозволять розпочати буріння нових свердловин вже у 2026-2027 роках”, – поділився планами глава “Нафтогазу”.
В релізі НАК зазначається, що протягом 2019-2023 років компанія вже опрацювала приблизно 1600 кв. км 3D-сейсміки в західному регіоні, й це дозволило закласти понад 10 нових свердловин. Чотири з них дали початкові дебіти на рівні від 80 до 270 тис. куб. м газу на добу. Там назвали ці показники визначними для регіону, де видобуток газу розпочався ще у 1912 році.
За останні п’ять років “Укргазвидобуванн”я наростило запаси в регіоні на 2,4 млрд куб. м, йдеться в релізі.
Залишилось менше двох тижнів до початку співбесід для ветеранів, захисників та їх дітей, які прагнуть здобути або продовжити вищу освіту в українських університетах. Цьогоріч, у межах ініціативи Інституту ветеранів «Архітектура Стійкості», відкрито додаткові можливості для навчання за бюджетною підтримкою, у тому числі за заочною та дистанційною формою.
«Поки зберігається можливість заочної та дистанційної форми — це унікальний шанс для наших ветеранів та їх родин здобути освіту, не перериваючи службу, волонтерську чи трудову діяльність. І що не менш важливо — ще є вільні місця на безоплатне навчання. Ми супроводжуємо кожного від етапу заяви — до працевлаштування», — наголосив Артем Гончаренко, керівник Інституту ветеранів «Архітектура Стійкості».
– Освіта для ветеранів, захисників та їх дітей — в університетах України!
Інститут ветеранів відкриває двері до понад 30 спеціальностей і понад 100 освітніх програм:
– Безоплатне навчання*
– Перенавчання, курси, друга вища, магістратура, аспірантура
– Психологічна підтримка та реабілітація
– Участь у проєктах з відновлення України
– Партнерські програми з роботодавцями (Axor, Barks, Google, Microsoft, Cisco та ін.)
– Формати: денна, заочна, онлайн
– Працюємо по всій Україні — у громадах, університетах і реабілітаційних центрах
– Індивідуальний супровід від моменту подачі заяви — до працевлаштування
– Запрошуємо всіх бажаючих на онлайн або офлайн-зустрічі з нашою командою. Розповімо:
▪ як подати заяву
▪ які пільги мають ветерани та їх діти
▪ як отримати компенсацію за навчання
▪ які освітні програми потрібні для відбудови країни
Деталі програм: www.Veterano.info
Заявки: center@uvc.in.net | veterano@knuba.edu.ua
Контакти:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
Керівник: Артем Гончаренко — +38 073 177 72 73
Університети-партнери:
Київський національний університет будівництва і архітектури
Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ)
Західноукраїнський національний університет
Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Дрогобицький національний педагогічний університет
*Участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях, а також підтримка від бізнесу дає змогу навчатися безоплатно.
Час діяти. Рішення змінює майбутнє. Почни з освіти — просто зараз.
Український маркетплейс перевіреної нерухомості DIM.RIA провів опитування аудиторії, в якому взяли участь понад 1500 українців. Мета дослідження — з’ясувати плани, пріоритети та бюджети українців у сфері купівлі та оренди житла. Результати показали, що у 2025 році середній бюджет на придбання нерухомості знизився, тоді як орендарі, навпаки, готові витрачати більше.
У 2025 році більшість українців продовжують жити у рідних містах. Однак частка тих, хто переїжджає у безпечніші регіони та за кордон, зросла у порівнянні з 2024 роком.
Дві найпоширеніші мети для купівлі житла серед опитаних користувачів маркетплейсу — змінити орендоване житло на власне (42%) та змінити місце проживання (33%). Найбільший попит мають квартири на вторинному ринку. Також користувачі розглядають приватні будинки від власників. Новобудови (як квартири, так і будинки) посідають третю та четверту позиції за популярністю. Найменше інтересу викликають смарт-квартири.
Середній бюджет, який українці готові витратити на купівлю житла, у 2025 році або залишився на рівні попереднього року, або дещо знизився. Зараз найбільшою є частка тих, хто планує витратити від $30 до $50 тис. Впродовж останнього року зменшилась кількість людей, які планують купити житло за понад $50 тис.
Основна причина для пошуку орендованого житла — зміна міста або району проживання. Уподобання в оренді збігаються з планами на купівлю: лідером є квартири на вторинці. Наступними серед варіантів є новобудови та смарт-квартири.
Найбільше опитаних прагнуть знайти житло вартістю до 10 тис. грн на місяць. Однак значна частина збільшила свій бюджет на орендну плату до 15 тис. грн. Водночас 67% респондентів зазначають, що знайти житло у межах бажаного бюджету складно.
Серед пріоритетів, за якими українці обирають житло для купівлі, на перший план виходять доступна ціна, стан об’єкта, площа та зручність розташування.
Готовність співпрацювати з рієлторами в 2025 році зросла. Особливо це стосується покупців житла — вони частіше залучають фахівців для супроводу угоди. Орендарі ж переважно прагнуть шукати житло самостійно.
DIM.RIA – маркетплейс для купівлі та оренди перевіреного житла. Продукт української ІТ-компанії RIA.com. Наразі маркетплейс має вебсайт та застосунок для пристроїв на базі iOS та Android.
Чорногорія — одна з найдоступніших країн Європи за вартістю нерухомості та одна з найпростіших у юридичному оформленні купівлі для іноземців. Останніми роками вона стала особливо популярною серед громадян країн СНД та ЄС завдяки м’якому клімату, морю, перспективам зростання цін та лояльній податковій політиці. Проте, при купівлі квартири або будинку важливо розуміти, з якими податками і зборами доведеться зіткнутися.
Основні податки при купівлі нерухомості в Чорногорії
Ставка: 3% від ринкової вартості об’єкта, визначеної податковою службою (не завжди збігається з ціною в договорі).
Податок сплачується одноразово, протягом 15 днів після укладення угоди та подання документів до податкової інспекції.
Ставка: 21%, вже включена в ціну за договором.
У такому випадку податок на передачу власності (3%) не стягується.
Податок на володіння нерухомістю
Ставка встановлюється муніципалітетами і зазвичай становить від 0,1% до 1% від кадастрової вартості (залежить від місця розташування, типу та стану нерухомості).
Наприклад:
Квартира в Будві або Которі — близько 0,25–0,5%
Об’єкти на узбережжі та в туристичних зонах оподатковуються за вищою ставкою
Податок сплачується раз на рік, зазвичай до кінця березня.
Важливо: за прострочення нараховується пеня.
Додаткові витрати
Оренда нерухомості: податки для власника
Якщо нерухомість здається в оренду, власник зобов’язаний:
Отримати дозвіл на короткострокову оренду в муніципалітеті.
Вести облік гостей і сплачувати податок:
Фіксований податок на дохід від оренди — 9%.
Плюс туристичний збір з кожного гостя — близько €1 за ніч.
З 2024 року активно перевіряється дотримання цих вимог (впровадження електронних систем обліку).
Приклад
Квартира в Будві за €150 000, куплена у приватної особи:
Податок на передачу власності: 3% = €4 500
Річний податок на нерухомість (0,4%): €600
Нотаріус + реєстраційні збори: ~€1 000
У разі оренди: податок на дохід — 9% від прибутку
Чорногорія пропонує відносно просту і передбачувану податкову систему в сфері нерухомості. Одноразовий податок при купівлі — 3% або 21% (у новобудові), щорічний податок — низький. Оренда оподатковується помірним податком, але вимагає дотримання формальностей.
Джерело: http://relocation.com.ua/property-taxes-in-montenegro-what-buyers-need-to-know/
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у січні-травні 2025 року в грошовому вираженні склав майже $2,052 млрд, що на 5,3% більше показника минулого року за аналогічний період ($1,947 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) України, зокрема, в травні цього року в Україну ввезено легкових авто на $523,8 млн, що на 30% більше, ніж у травні-2024 року.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну в січні-травні цього року увійшли Німеччина, США і Японія, тоді як минулого року в цій трійці лідирували США. Зокрема, поставки авто з Німеччини зросли на 35% – до $388,6 млн, а їх частка в структурі імпорту автомобілів склала майже 19% проти 14,8% роком раніше.
З США в Україну ввезено автомобілів на $336,2 млн (на 7,6% менше), а з Японії імпорт скоротився на 4,8% – до $230 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за окреслений звітний період склав майже $1,1 млрд проти $1,05 млрд млн за січень-травень минулого року.
У той же час в січні-травні цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $2,7 млн, зокрема в ОАЕ (49,4% експорту), Чехію та Словаччину, тоді як рік тому в аналогічний період вона поставила їх на зовнішні ринки на $7,18 млн, в основному в Канаду, ОАЕ та США.
За даними ДМС, у загальній структурі імпорту товарів в Україну в січні-травні частка легкових авто склала 6,56% (торік 7,07%), у структурі експорту – 0,02% (0,04%).
Як повідомлялося, у 2024 році в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж рік тому, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Українські підприємства в січні-травні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 155,809 тис. тонн з 102,366 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, в травні було експортовано 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-травень зросло на 46,4% – до $48,127 млн з $32,872 млн.
