СК “ББС Іншуранс” (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) за 2025 рік зібрала 842,3 млн грн валових премій, що на 44,89% більше, ніж за 2024 рік.
Такі дані РА “Експерт-Рейтинг” навело в інформації про підтвердження рейтингу фінансової стійкості СК на рівні “uaAA” за національною шкалою по результатам роботи компанії за 2025 рік.
При цьому, частина страхових премій, належна перестраховикам, виросла на 30,76%, а їх частка у структурі валових премій компанії знизилась на 0,16 п.п. і склала 1,40%.
Компанія за 2025 рік здійснила на 65,17% більше страхових виплат та відшкодувань ніж за 2024 рік, а рівень виплат виріс на 4,71 п.п. – до 38,35%.
За даними РА, власний капітал СК “ББС Іншуранс” виріс на 33,62% – до 213,85 млн грн, а його валові зобов’язання збільшились на 30,02% і склали 379,65 млн грн. Рівень покриття власним капіталом зобов’язань страховика виріс на 1,52 п.п. – до 56,33%. Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів виріс на 39,23% і склав 370,58 млн грн, а співвідношення між грошовими коштами та зобов’язаннями страховика збільшилось на 6,46 п.п. до 97,61%.
Таким чином, станом на початок 2026 року СК “ББС Іншуранс” була добре забезпечена високоліквідними активами, які на 97,61% покривали його зобов’язання.
РА також зазначає, що за підсумками 2025 року чистий прибуток компанії виріс у 3,73 раза порівняно з 2024 роком і склав 54,64 млн грн. Також за підсумками 2025 року страховик отримав операційний прибуток в розмірі 28,85 млн грн, в той час як за підсумками 2024 року було зафіксовано операційний збиток.
СК “ББС Іншуранс” працює на українському ринку страхування понад 30 років та представлена у всіх регіонах країни. Має ліцензію на здійснення діяльності із страхування за 18 класами.
Азербайджан призупинив рух транспорту через державний кордон з Іраном і закрив повітряний простір на своєму кордоні. Раніше Азербайджан звинуватив Іран в ударі безпілотниками по території Нахічеванської Автономної Республіки і заявив, що залишає за собою право на відповідні заходи. У МЗС Азербайджану повідомили, що один дрон потрапив у термінал аеропорту Нахічевані, другий впав поруч із будівлею школи в селі Шакарабад, в результаті атаки постраждали дві цивільні особи, будівлі аеропорту завдано збитків.
МЗС Азербайджану вимагає від Тегерана в найкоротші терміни надати роз’яснення, провести розслідування і вжити заходів, щоб подібні інциденти не повторювалися, а посол Ірану був викликаний до міністерства для вручення ноти протесту.
На тлі інциденту в регіональних медіа та експертних коментарях обговорюється можливість задіяння механізмів, передбачених Шушинською декларацією Азербайджану і Туреччини про союзницькі відносини. Документ передбачає, що в разі загрози або акту агресії з боку третьої держави сторони проводять спільні консультації і надають одна одній необхідну допомогу відповідно до Статуту ООН.
Офіційного повідомлення про початок формальних консультацій щодо Шушинської декларації на момент публікації не було, проте Анкара і Баку підтримують постійну координацію з питань регіональної безпеки, в тому числі на рівні МЗС.
Як повідомляє Fixygen, «Альтера Ессет Менеджмент» проведе дистанційні загальні збори акціонерів 13 березня 2026 року через депозитарну систему України.
До порядку денного включені типові питання річних зборів, зокрема затвердження річної звітності, розгляд звітів органів управління, розподіл прибутку або покриття збитків, затвердження аудитора та інші питання, віднесені до компетенції загальних зборів.
ПрАТ КУА «Альтера Ессет Менеджмент» – компанія з управління активами, що працює на ринку колективних інвестицій.
Україні необхідний сучасний національний центр вогневих випробувань європейського рівня – з розширеною матеріально-технічною базою і можливістю повноцінної інтеграції в систему європейської оцінки відповідності, зазначив директор ТОВ «Ковлар Груп» Костянтин Калафат в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна»
“Євроінтеграційні процеси в нашій державі запустили механізм адаптації національних стандартів до норм ЄС і впровадження технічних регламентів. Технічні вимоги до будівельних матеріалів зараз регулюються більш ніж 500 гармонізованими національними стандартами і близько 300 так званими європейськими документами щодо визначення прийнятності. І кожен з них містить десятки показників продукції, які виробник повинен підтвердити шляхом випробувань у відповідних лабораторіях. На жаль, в Україні зараз немає випробувальної лабораторії, яка могла б проводити весь комплекс випробувань будівельних матеріалів за такими показниками”, – повідомив Калафат.
Що стосується окремих випробувань вогнезахисних матеріалів і наявності лабораторій, то в Україні існують акредитовані випробувальні центри, які дозволяють проводити такі види сертифікаційних випробувань. З одним з таких центрів підприємство «Ковлар Груп» співпрацює з моменту свого створення. Як підкреслив Калафат, професійні вогневі випробування вогнезахисту є дуже важливою складовою стабільності ринку і його прозорості.
“Саме тому сьогодні Україні необхідний сучасний національний центр вогневих випробувань європейського рівня – з розширеною матеріально-технічною базою і можливістю повноцінної інтеграції в систему європейської оцінки відповідності. Ми як фахівці галузі готові приєднатися до ініціювання та реалізації такого проекту. Розвиток випробувальної бази – це не питання конкуренції між виробниками, а питання конкурентоспроможності всієї країни і довіри до української продукції на міжнародному рівні”, – резюмував він.
ТОВ «Ковлар Груп» заснована в 2015 році в Києві і є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року склав 91 млн 370,5 тис. грн, що в два рази більше, ніж за 2023 рік, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 рази більше, ніж за 2023 рік. За перший квартал 2025 року дохід компанії склав 13,5 млн грн, чистий дохід – 1 млн 983 тис. грн.
вогневі випробування, Калафат, Ковлар Груп, національний центр
Виробник засобів пасивного вогнезахисту в Україні “Ковлар Груп” вивчає європейський ринок, але фокусується на створенні продуктів для вітчизняного, зазначив директор ТОВ “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми активно вивчаємо європейський ринок і працюємо над гармонізацією технічної документації та процедур оцінки відповідності. Щодо експорту – це виклик, адже європейський ринок таких нішевих продуктів як наші, вже сформований, споживач у питаннях безпеки віддає перевагу більш сталим рішенням, тому край важко знайти свого замовника”, – повідомив він.
За його словами, основною перешкодою для швидкого виходу на ринки ЄС наразі є складність сертифікаційних процедур в умовах війни – іноземні аудитори та технічні експерти не завжди мають можливість приїхати в Україну для проведення необхідного аудиту та технічної інспекції. Проте стратегічно вихід на європейські ринки залишається у планах компанії.
При цьому продукція “Ковлар Груп” – конкурентна за якісними показниками та вартістю. “Вогнезахист – це високотехнологічна і наукомістка галузь, де вирішальними є підтверджені характеристики. За останні 10 років вимоги до тонкошарових вогнезахисних покриттів зросли через необхідність забезпечити стійкість металевих конструкцій під час пожежі вдвічі – з 90 до 180 хвилин, і ми намагаємося не відставати від цього тренду. За окремими параметрами – ефективністю системи, оптимальною товщиною шару, стабільністю результатів – деякі наші рішення не поступаються, а інколи й перевершують європейські аналоги”, – підкреслив Калафат.
Наразі пріоритетом компанії є внутрішній ринок, особливо враховуючи зростання попиту на українські матеріали у зв’язку з масштабними програмами відновлення та відбудови.
“У цьому контексті наша перевага перед імпортом очевидна: це коротка логістика, оперативність постачання, можливість швидко реагувати на зміни проєктних рішень, миттєво надавати технічні консультації та виїжджати на об’єкти. У воєнний та післявоєнний період швидкість прийняття інженерних рішень і стабільність постачання часто є критично важливими. Маємо надію, що із завершенням воєнних ризиків якість втілених проєктів стане додатковим аргументом ефективної реалізації потенціалу експорту українських систем пасивного вогнезахисту”, – каже він.
ТОВ “Ковлар Груп” заснована 2015 року у Києві та є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року 91 млн 370,5 тис грн, що вдвічі більше ніж за 2023 рік, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 разів більше ніж за 2023 рік. За перший квартал 2025 року дохід компанії 13,5 млн грн, чистий дохід 1 млн 983 тис грн.
Україна за підсумками 2025 року забезпечила доступ вітчизняних експортерів продукції тваринного та рослинного походження до 22 нових іноземних ринків, повідомив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук під час публічного звіту у четвер.
За його словами, цей показник є рекордним за час повномасштабної війни.
“Минулого року ми відкрили 22 нові експортні ринки. Нині робота ведеться над відкриттям ще близько 300 напрямків. Вона не зупиняється, адже це наш пріоритет — щоб малий, середній і великий український бізнес мав можливість експортувати свою продукцію у світі”, — наголосив керівник Держпродспожислужби.
Згідно з представленими даними, у 2025 році ринок Китаю відкрився для українського гороху, морських і водних продуктів дикого вилову. Індія та Канада дозволили імпорт українських яблук. Канада також відкрила ринок для столових яєць.
“Кожен новий сертифікат — це результат тривалих технічних переговорів та аудитів. Наприклад, відкриття ринків таких країн, як Канада чи Китай, потребує суворого дотримання високих стандартів безпечності”, — додав Ткачук.
Крім того, ринок Албанії став доступним для харчових яєць, Аргентини — для насіння соняшнику, Кувейту — для перероблених харчових продуктів. Малайзія відкрила доступ для молока, молочних та яєчних продуктів. В’єтнам та Молдова дозволили імпорт молочної продукції, не призначеної для споживання людиною. Ринок Чилі відкрився для м’ясо-кісткового та пір’яного борошна, а Туреччина — для консервованих кормів для тварин.
Ткачук зазначив, що з 2022 року Україні вдалося відкрити загалом 75 нових ринків, попри логістичні та політичні виклики.
“Навіть в умовах війни ми продовжуємо розширювати географію. Нині Україна має право доступу до експорту аграрної продукції за 386 торговельними напрямками”, — уточнив він.
Держпродспоживслужба наразі опрацьовує можливість доступу до ринків країн Азії, ЄС, Америки та Близького Сходу. Зокрема, триває робота щодо відкриття ринку Канади для української пшениці, кукурудзи, сої та ріпаку, а також розширення присутності рослинної продукції в Китаї.
