Виконавчий директор Союзу молочних підприємств України (СМПУ), депутат Чернігівської облради Арсен Дідур та його дружина Наталія Дідур повністю вийшли зі складу акціонерів ПрАТ «Куликівське молоко» (Чернігівська обл.), продавши свої частки менеджеру Анастасії Чуріковій.
Згідно з повідомленням емітента в системі розкриття інформації НКЦПФР, інформація про зміну власників пакетів акцій була отримана 3 березня 2026 року.
Чурікова безпосередньо придбала два пакети акцій (400 978 шт. і 182 102 шт.), що в сумі становить 583 080 простих іменних акцій товариства (48,9983%). До цього моменту вона акціями підприємства не володіла.
Водночас зі складу акціонерів повністю вийшли Арсен Дідур, який раніше володів 15,3027% акцій (182 102 шт.), і Наталія Дідур, частка якої становила 33,6956% (400 978 шт.). Договори відчуження пакетів акцій були укладені 27 лютого 2026 року.
За даними Opendatabot, нова акціонерка раніше була інтегрована в бізнес-структури мажоритарного власника ПрАТ «Куликовське молоко» Ігоря Ржавічева (володіє 51% акцій). Зокрема, в період з червня 2024 року по травень 2025 року Чурікова очолювала підконтрольне Ржавічеву ТОВ «РІВЛ» (Черкаси), що спеціалізується на вантажному автомобільному транспорті та оптовій торгівлі молочними продуктами.
ПрАТ «Куликівське молоко» (смт Куликівка, Чернігівська обл.) засноване в лютому 1999 року. Підприємство спеціалізується на переробці молока, виробництві масла і сиру, а також займається оптовою торгівлею понад 30 видами молочної продукції, яйцями, харчовими оліями та паливом.
Згідно з даними Opendatabot, у 2025 році чистий прибуток підприємства скоротився на 21,7% порівняно з 2024 роком — до 1,77 млн грн. Дохід компанії за минулий рік склав 181,35 млн грн, що на 8,21% менше показника 2024 року (197,567 млн грн). Активи товариства в 2025 році зросли на 12,1% — до 98,601 млн грн, зобов’язання збільшилися на 13,2% — до 76,513 млн грн. Статутний капітал ПрАТ становить 5,95 млн грн.
Кількість працівників підприємства в 2025 році скоротилася до 71 особи (порівняно з 95 особами в 2024-му), при цьому середня зарплата зросла в 2,5 рази — до 17 160 грн.
Найбільш популярними святами в Україні залишаються Великдень та Різдво Христове, які святкують 67% і 66% українців, далі за популярністю йдуть День Незалежності України (54%) та День захисників і захисниць України (53%), свідчать результати дослідження “Ставлення українців до державних свят і зокрема до 8 березня”, проведеного 9-14 січня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Новий рік традиційно популярний серед українців, але раніше його популярність була такою як і Різдва (біля 80%), а зараз – 40%. Далі йдуть День Конституції України (28%), Трійця (27%) і Міжнародний жіночий день (24%). День Перемоги (11%) і День праці (1 травня) 5% завершують список.
Зазначається, що популярність Міжнарожного жіночого дня (8 березня) раніше постійно знижувалася – з 49% у 2017 році до 21% у 2024 році – однак у 2026 році зафіксоване незначне зростання до 24%, що може свідчити про певне стабілізування ставлення до свята після періоду різкого падіння.
На заході України популярність 8 березня найнижча (18%), в центрі приблизно така ж (22%) тоді як на півдні та сході становить 33%. Стать і вік не мають суттєвого впливу на ставлення до цього свята, але воно дещо популярніше серед чоловіків (26% проти 20% серед жінок), тоді як в минулі роки воно було удвічі популярнішим саме серед жінок.
В динаміці популярність Великодня, Різдва і Нового року зменшувалася з 2013 року, коли становила близько 80%, але під час повномасштабного вторгнення РФ стабілізувалася або знижується повільно. Також стабілізувалася після зниження популярність 8 березня, Трійці, Дня перемоги та Дня праці. Популярність Дня незалежності виросла за весь час війні з 12 до 64% на початку повномасштабного вторгнення, але потім дещо знизилася.
Популярність Дня захисників і захисниць навпаки зросла під час повномасштабного вторгнення і також стабілізувалася. Також це стосується Дня конституції, але минулого 2025 року його підтримка різко впала до 18%, проте цього року знов піднялася до попереднього рівня (28%).
Загалом українці ставляться до свят з любов’ю та повагою, тільки 2% опитаних не ставиться до яких-небудь офіційних свят як до важливих або улюблених, зазначають в КМІС.
В пресрелізі зазначається, що зниження популярності релігійних свят не означає втрату значущості, а радше відображає конфлікти навколо релігійного життя країни паралельно зі зниженням довіри до Церкви як інституції, також і загальне розмивання святкової інтенсивності в умовах тривалої війни.
“Ми бачимо різке зростання ролі державних свят, появу нового центрального свята – Дня захисників, суттєве падіння радянських свят, збереження релігійних свят як культурного ядра. За ці 13 років відбулася не просто зміна рейтингів окремих свят, а глибока трансформація символічної структури української ідентичності”, – йдеться в коментарі Інституту.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах серед 601 респондента у віці 18 років і старше. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50% і 2,4% – для показників, близьких до 5%. За умов війни до зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність.
Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
Вартість страхування для суден, що проходять через Ормузьку протоку, підскочила в 12 разів, незважаючи на обіцянку президента США Дональда Трампа забезпечити безперешкодне постачання енергоресурсів з близькосхідного регіону, пише Financial Times з посиланням на брокерів.
За словами співрозмовників видання, тариф на страхування суден, що працюють в зонах підвищеного ризику, до яких відноситься не тільки сама протока, але і прилеглі до неї води, тепер становить 3% від вартості судна, тоді як до початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану він був на рівні 0,25%.
Глава Білого дому раніше написав у Truth Social, що розпорядився, щоб Корпорація США з фінансування світового розвитку (DFC) почала надавати на вигідних умовах страховку і гарантії «для всіх торгових морських перевезень через Перську затоку, особливо – що стосуються енергоресурсів».
Страховики намагаються розібратися, як це буде працювати і чи допоможе знизити ціни. Кілька брокерів зізналися FT, що були захоплені зненацька заявою Трампа.
«Ми не чули абсолютно нічого, крім цієї заяви в Truth Social», – сказав Девід Сміт з брокерської компанії McGill, додавши, що страховики не знають, наскільки широко буде поширюватися заявлена підтримка, незважаючи на обіцянку страхувати «всю» торгівлю, що проходить через Перську затоку.
Інші експерти задаються питанням про те, наскільки ефективною може бути допомога з боку DFC, основна роль якої полягає в сприянні приватним інвестиціям в бідні країни, тоді як для судновласників, що працюють в Перській затоці, головну проблему представляє загроза нападу.
«У нас вже є страховка», – зазначив засновник Contango Research Ед Фінлі-Річардсон. Можливо, заява про DFC допомогла стримати зростання цін на нафту, але навряд чи вона щось змінить для нас, додав він.
З неділі в Ормузькій протоці та прилеглих водах було атаковано щонайменше сім танкерів. Деякі судна повідомляли про отримання радіопопереджень з вимогами не наближатися до протоки.
Трамп заявив у Truth Social, що за необхідності ВМС США супроводжуватимуть танкери через Ормузьку протоку.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) схвалив надання гранту в розмірі EUR4,13 млн на підтримку центрів Superhumans у Дніпрі та Одесі, йдеться на сайті фінустанови.
“Потреба у грантовій підтримці пов’язана з надзвичайними обставинами війни та дефіцитом спеціалізованих реабілітаційних послуг, через який пацієнти змушені долати значні відстані до Львова або за кордон”, – зазначається в матеріалах ЄБРР.
Повідомляється, що в середині 2026 року організація планує запуск медичного центру в Одесі, розрахованого на 600 нових пацієнтів на рік та підтримку до 1,2 тис. осіб щороку послугами подальшого супроводу. Запуск центру в Одесі має розширити доступ до багатопрофільної реабілітаційної допомоги на півдні України.
Наразі центри воєнної травми Superhumans працюють у Львові та Дніпрі: перший запустили у квітні 2023 року, другий відкрили у червні 2025 року, разом вони можуть приймати до 2 тис. пацієнтів на рік.
Superhumans – всеукраїнський центр воєнної травми, що з 2022 року спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни дорослих і дітей.
Організація співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України щодо оновлення протоколів допомоги та підвищення кваліфікації медпрацівників, підтримує державні лікарні через міжнародні медичні місії й навчання фахівців, зокрема протезистів, а також взаємодіє з Міністерством у справах ветеранів і Міністерством економіки в програмах підтримки та реінтеграції ветеранів.
DNIPRO, GRANT, ODESA, Superhumans, ЄБРР
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком”, згідно з неаудійованою фінансовою звітністю, у 2025 році збільшив загальний дохід на 7% порівняно із 2024 роком— до 5,2 млрд грн, йдеться у повідомленні компанії.
“У 2025 році ми продовжили інвестувати у стійкість мережі: в оптичну інфраструктуру, енергонезалежність та кіберзахист”, — наведено в релізі слова генерального директора “Укртелекому” Юрія Курмаза.
Зазначається, що прибуток EBITDA у 2025 році перевищив 1,2 млрд грн, що на 31% більше порівняно з попереднім роком, а рентабельність по EBITDA зросла на 4,3 відсоткового пункту (в.п.) – до 24%.
Оператор наголосив, що капітальні інвестиції у 2025 році склали близько 500 млн грн та були спрямовані на розвиток оптичної інфраструктури та енергетичну стійкість мережі. Також компанія за минулий рік перерахувала до бюджетів усіх рівнів майже 1,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з релізом, протягом 2025 року було прокладено 4,5 тис. км волоконно-оптичного кабелю, а загальна протяжність оптичної мережі досягла майже 93 тис. км. Станом на кінець 2025 року оптичне покриття компанії охоплює 3,4 млн українських домогосподарств, а сучасними оптичними сервісами користуються 1,4 тис. медичних та 1,9 тис. освітніх закладів.
В “Укртелекомі” уточнили, що на початок 2026 року частка користувачів оптичного інтернету перевищила 80% загальної абонентської інтернет-бази оператора, а дохід від надання послуг інтернету на базі оптики зріс на 12%.
Компанія додала, що з 1 січня 2026 року впровадила новий стандарт швидкості для домогосподарств — до 1 Гбіт/с на базі GPON.
Серед інших досягнень минулого року оператор виділив отримання більш ніж 550 млн грн доходу від комерційної оренди (без урахування відшкодування витрат на електроенергію, теплопостачання та інші комунальні послуги), а площа переданих в оренду об’єктів становила майже 590 тис. кв. м.
Зазначається, що у 2025 році, мобільний оператор “ТриМоб”, засновником якого є “Укртелеком” впровадив надання послуг мобільного зв’язку стандарту LTE/4G.
“У 2025 році “Укртелеком” став першою українською компанією — членом Connect Europe, що об’єднує провідних операторів Європи”, – також зауважується у релізі.
