Підготовку до сезону літніх майданчиків у столиці, який офіційно розпочнеться 1 травня, варто починати заздалегідь для забезпечення безперешкодної роботи терас відповідно до вимог законодавства, повідомив Business developer і юрист юридичної компанії GLOBAL LAW Євген Комаров у ресурсі Poster Pos.
При цьому він зазначив, що в Києві істотно змінилася процедура подання документів: відтепер вона переведена в електронний формат. Основною зміною є можливість подання документів через новий електронний портал «Київ Цифровий», тоді як раніше це відбувалося особисто через ЦНАП або його електронний кабінет. Перевага нової системи – можливість відстежувати всі етапи проходження заяви та актуальний статус її розгляду в режимі реального часу.
Юрист підкреслив, що процес розгляду та укладення договору тепер відбувається виключно онлайн і триває до 10 робочих днів.
Після підписання договору за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) і оплати рахунку підприємець отримує інформаційний талон з QR-кодом в цифровому вигляді з можливістю завантаження. Талон є офіційною підставою для законного встановлення сезонного майданчика.
Замість традиційних схем або креслень на папері ресторатори тепер повинні промальовувати межі майданчика безпосередньо на інтерактивній карті всередині порталу.
Для подачі документів через портал послуг необхідно авторизуватися за допомогою КЕП, заповнити онлайн-заяву і завантажити необхідний пакет документів у форматі PDF. До переліку обов’язкових документів входять копія виписки з ЄДР, наказ про призначення директора або протокол загальних зборів, РНОКПП керівника, документи на право власності або договір оренди приміщення, а також чотири актуальні фотографії місця розташування з різних ракурсів. У разі подання документів довіреною особою обов’язковою є наявність довіреності. Заявник також повинен вказати точні розміри майданчика, банківські реквізити та додати схему плану з прив’язкою до місцевості та зазначенням ширини проходу для пішоходів.
Комаров також нагадав про важливі умови розміщення терас. Зокрема, майданчик дозволено встановлювати тільки біля фасаду закладу, при цьому мінімальна ширина проходу для пішоходів повинна становити не менше 1,8 м. Заборонено розміщення конструкцій на проїжджій частині, газонах, ближче ніж 20 м до перехресть і зупинок громадського транспорту. Конструкція майданчика повинна бути безпечною, легко демонтуватися і забезпечувати доступність для людей з інвалідністю. Тенти і меблі не повинні закривати фасад будівлі або його декоративні елементи, при цьому рекомендується використовувати натуральні матеріали.
На території літніх терас заборонено встановлювати сцени, мангали та танцювальні майданчики, а в житлових зонах діють обмеження на гучну музику. Якщо майданчик виходить за межі фасаду закладу, власнику необхідно отримати письмовий дозвіл від користувача сусіднього приміщення.
Poster Pos — українська компанія з автоматизації ресторанів. Вона є розробником програми обліку в системі HoReCa і встановлюється на планшетах.
Королівський канадський монетний двір випустив нову колекційну монету із чистого золота у формі української писанки, присвячену традиціям українського народного мистецтва. Про це повідомляє Королівський канадський монетний двір.
“Ця вишукана писанка із чистого золота яскраво поєднує мистецтво та спадщину. Вона уособлює весняне святкування витонченості та гармонії”, – йдеться в описі монети.
Нова монета стала вже восьмою золотою “писанкою” у серії канадського монетного двору. Цього разу її дизайн прикрашений орнаментом із трояндою – символом краси та відродження.
Дизайн монети створили художник Стівен Розаті та канадець українського походження Дейв Мельничук, який є членом Українського музею Канади в Торонто.
Монета виготовлена з 58,5 грама чистого золота та має номінал 250 канадських доларів. Загалом викарбувано лише близько 350 таких монет, що робить їх колекційним предметом для нумізматів.
Випуск серії монет у формі писанки став своєрідною даниною українській культурній спадщині, яка широко представлена в Канаді, де проживає одна з найбільших українських діаспор у світі.
Як повідомлялося, банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 грн зразків 2003-2007 рр. з 2 березня 2026 року замінюються на відповідні обігові монети, вони уже не будуть засобами платежу (НБУ).
ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” (с. Ковалівка Київської обл.) проведе додаткову емісію акцій на суму 67 млн грн у період з 13 квітня по 5 травня 2026 року, повідомило товариство у рішенні про емісію у базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з документом, затвердженим протоколом загальних зборів від 5 березня 2026 року, завод розмістить 268 млн штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн за ціною 1,49 грн за штуку. Вказану ціну розміщення (1,49 грн за акцію) було встановлено на основі звіту ТОВ “Консалтингова Компанія “Бі.Еф.Сі” станом на 19 січня 2026 року. Співвідношення суми додаткової емісії до поточного розміру статутного капіталу становить 629,1%.
Увесь обсяг залучених коштів у розмірі 67 млн грн підприємство планує спрямувати на поповнення обігових коштів, модернізацію виробничих потужностей, підвищення енергоефективності та закупівлю сировини. Залучення капіталу через емісію визначено найбільш оптимальним інструментом для стабільної роботи заводу в поточних умовах.
Учасником розміщення без здійснення публічної пропозиції визначено чинного мажоритарного акціонера — ПСП “Агрофірма “Світанок”, яке на дату прийняття рішення володіє 64,3785% акцій заводу. Ще 10,0059% статутного капіталу належить Анатолію Засусі. Акціонери прийняли рішення про невикористання переважного права на придбання акцій додаткової емісії.
Станом на 31 грудня 2025 року чисельність штатних працівників цукрозаводу становила 106 осіб. Основними ризиками для діяльності емітент називає військову агресію РФ, коливання цін на енергоносії (природний газ та електроенергію), а також можливі перебої в енергопостачанні, що несуть загрозу псування сировини під час безперервного циклу переробки буряка.
ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” засновано у жовтні 1996 року. Спеціалізується на виробництві цукру, вирощуванні зернових, бобових та олійних культур, а також овочів і коренеплодів. Додаткові напрями діяльності включають виробництво електроенергії та готових кормів для тварин.
Потужність переробки цукрових буряків на заводі становить 6,5–7 тис. тонн/доба, що дає можливість за сезон переробляти понад 500 тис. тонн сировини. В середньому за сезон завод виробляє 60–85 тис. тонн цукру. За підсумками 2024-2025 маркетингового року він входив до топ-10 найпотужніших цукрових заводів України.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, у 2024 році ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” отримало чистого прибутку 6,34 млн грн при доході 537,81 млн грн (скорочення на 47,1% проти 2023 року). Боргові зобов’язання становили 85,74 млн грн, активи оцінювалися у 1,09 млрд грн. Прогнозувалося, що 2025 року завод отримає дохід у розмірі 961,67 млн грн, що на 78,8% більше за показник 2024.
Бенефіціаром підприємства є Андрій Засуха. Серед акціонерів із великими частками — ПСП “Агрофірма “Світанок” (64,0029%) та Анатолій Засуха (10,0059%), який очолював Київську облдержадміністрацію у 1996–2005 рр.
Родина Засух через агрофірму “Світанок” контролює низку сільськогосподарських активів у Київській та Житомирській областях.
Статутний капітал ПрАТ “Саливонківський цукровий завод” до ухвалення рішення про додаткову емісію становить 10,649 млн грн.
Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group і аналітичним центром Experts Club на початку лютого, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, значно зросли, 43,9% – трохи зросли, 3,6% – не змінилися, 0,2% – знизилися.
«Практично повсюдне відчуття подорожчання – фактор, який безпосередньо впливає на прихильність до лікування», – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
«Зростання цін підштовхує частину пацієнтів до відстрочки покупок і самолікування, що підвищує ризики ускладнень», – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн-панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), за програмою-2026 розпочав виробництво лінійки арматурного прокату класу В500С для румунських споживачів.
Згідно із пресрелізом, завод успішно пройшов сертифікацію для поставок арматури до Румунії наприкінці минулого року румунським сертифікаційним органом ICECON.
При цьому уточнюється, що завод з початку року за маршрутом “Каметсталь – Румунія” вже відвантажив понад 2,3 тис. тонн арматури номінальним діаметром 8-25 мм.
Також зазначається, що виробництво арматурного прокату класу В500С за румунським стандартом має низку принципових особливостей. Крім специфічних геометричних параметрів, ваги погонного метра та унікального малюнка калібру цей прокат вирізняється розширеним діапазоном механічних властивостей. Зокрема, продукція відповідає підвищеним вимогам щодо міцності та жорсткості, що є критично важливим для надійності в сучасній будівельній індустрії ЄС.
Пресслужба зауважила, що “Каметсталь” отримала позитивний технічний висновок сертифікату для арматурної сталі В500С у прутках номінальним діаметром 8-32 мм від Постійної технічної ради з будівництва Міністерства розвитку, громадських робіт та адміністрації Румунії. Відтепер “Метінвест” реалізує український сталевий продукт на цьому перспективному ринку поряд із болгарською арматурою, виготовленою на Promet Steel, йдеться у повідомленні.
“Сьогодні арматура різних профілерозмірів для румунських партнерів – уже стабільна частина щомісячної виробничої програми стана 400/200. Щоб це стало можливим, розробили оптимальні технічні рішення, схеми прокату та виконали складне калібрування валків. У тісній зв’язці зі сталеплавильниками, які зосереджені на чіткому дотриманні параметрів хімскладу заготовки, необхідної для виробництва “румунської” арматури, це дозволяє нам впевнено тримати планку якості”, – пояснив головний прокатник – начальник прокатного цеху Олександр Олійник, слова якого наведено в повідомленні.
Він додав, що завод системно розширює географію збуту, підтверджуючи конкурентноздатність виготовленого на “Каметсталі” прокату навіть на найвибагливіших ринках.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Українська національна збірна завоювала 43 медалі на міжнародних спортивних змаганнях Marine Corps & Air Force Trials 2026 у США, повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“Українська команда, до складу якої увійшли 13 ветеранів і 2 ветеранки, показала один з найкращих результатів змагань, завоювавши 43 медалі. Захисники та захисниці завоювали 27 золотих нагород у бігу, плаванні, пауерліфтингу, метанні диска, штовханні ядра, велоспорті та веслуванні, а також завоювали командне «золото» у волейболі”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Крім цього, в активі команди – 8 срібних медалей і два командних «срібла» в регбі на інвалідних візках і стрільбі з лука, а також 6 бронзових нагород в бігу, метанні диска, кульовій стрільбі і плаванні.
Marine Corps & Air Force Trials — один з ключових міжнародних турнірів для військових і ветеранів після поранень, який об’єднує учасників і учасниць з різних країн. Разом з Україною до участі також були запрошені команди-партнери з Канади, Австралії та Великої Британії.
Як повідомлялося, українська національна збірна завоювала рекордні 76 медалей на спортивних змаганнях United States Air Force Trials 2024 в Лас-Вегасі (США).
Marine Corps & Air Force Trials, MEDAL, ветеран, змагання, СПОРТСМЕН
