Гірничорудні підприємства України в січні-травні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 12,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13 млн 545,967 тис. тонн з 15 млн 542,428 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 21,5% – до $1 млрд 73,888 млн з $1 млрд 367,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,17%) та Польщі (16,65%).
Крім того, Україна за січень-травень 2025 року імпортувала ЗРС на $46 тис обсягом 65 тонн з Нідерландів (46,67%), Норвегії (28,89%) та Італії (24,44%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 303 тонни на $121 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
ТОВ “Руш”, власник мережі EVA в Україні, спрямує на виплату дивідендів 162,4 млн грн із нерозподіленого чистого прибутку за 2024 рік.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення єдиний учасник ТОВ ухвалив 26 червня.
Так, затверджено розподіл на виплату дивідендів 20,5% від залишку чистого нерозподіленого прибутку за 2024 рік – 162,4 млн грн із загальної суми у розмірі 792,5 млн грн. Нарахування дивідендів буде здійснено у строк не пізніше, ніж через пів року з дня ухвалення рішення.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. На початок 2025 року мережа налічувала 1109 магазинів, що працюють.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками 2024 року дохід “Руш” збільшився на 28,2% порівняно з попереднім роком – до 27 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 36,7%, до 1,4 млрд грн.
Металургійні підприємства України у січні-травні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 3,62% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 262,746 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 7,45% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,24% за січень-травень-2024.
У травні надходження від експорту склали $267,702 млн, тоді як попереднього місяця – $266,358 млн.
Водночас Україна за січень-травень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 10,1% – до $663,150 млн. У травні ввезено продукції на $159,463 млн.
Крім того, у січні-травні-2025 Україна збільшила експорт металовиробів на 6,1% – до $427,902 млн. У травні їх експортовано на $97,382 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зменшився на 2,3% – до $413,680 млн. У травні цієї продукції ввезено на $86,712 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Законодавчі ініціативи щодо компенсації промислових інвестицій через податки (законопроєкти №13414 та №13415) потребуватимуть прозорого механізму подання заявок та контролю за цільовим використанням коштів, вважає юрист адвокатського об’єднання Barristers Commercial Тарас Онищенко.
“Ці законопроєкти обіцяють стати “історичним кроком” у стимулюванні інвестицій, зокрема, у будівництво нових промислових об’єктів. Ініціатива передбачає запровадження механізму часткової компенсації інвестиційних витрат через податкові пільги, що є поширеною та успішною практикою у країнах Європейського Союзу. Водночас, існують певні виклики та ризики імплементації, які вимагатимуть ретельної уваги”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна“.
Серед позитивних очікувань від прийняття законопроєкту Онищенко назвав, зокрема, суттєве стимулювання економічного зростання, “оскільки запропоновані механізми компенсації інвестицій можуть значно зменшити ризики та підвищити рентабельність проєктів, заохочуючи капіталовкладення у виробничий сектор”.
“Успішний досвід ЄС свідчить про ефективність таких інструментів, що може сприяти як залученню нового капіталу, так і поверненню інвестицій, які були виведені або релоковані. Крім того, нові та модернізовані виробництва неминуче призведуть до створення нових робочих місць та зростання зайнятості. Компенсація витрат на обладнання стимулюватиме впровадження сучасних технологій та підвищення конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку”, – зазначив він.
В той же час, Онищенко наголошує, що для ефективної реалізації запропонованих механізмів “важливо буде ретельно прорахувати потенційний фіскальний вплив на доходи державного бюджету, особливо на короткострокову перспективу”.
“Для успішної реалізації необхідно розробити максимально прозорий, ефективний та небюрократичний механізм подання заявок, їх розгляду, верифікації витрат та контролю за цільовим використанням інвестицій, оскільки складність процедур може нівелювати всі переваги компенсації. Також критично важливою є чіткість дефініцій, зокрема, визначення “переробної промисловості” та “обладнання згідно УКТЗЕД”, щоб уникнути неоднозначностей та зловживань”, – сказав він.
Крім того, юрист вважає необхідним “забезпечити синергію, щоб новий механізм доповнював, а не дублював чи конфліктував з уже діючими інструментами підтримки інвестицій”. Онищенко нагадав, що Україна вже застосовує низку інструментів для підтримки бізнесу та інвестицій. Серед них програма “Доступні кредити 5-7-9%”, гранти на переробку до 8 млн грн, пільги для учасників індустріальних парків, а також державна підтримка “проєктів зі значними інвестиціями” (від EUR12 млн), що надається за окремим законом. Додатково функціонує система страхування інвестицій від воєнно-політичних ризиків.
“Однак, законопроєкти №13414/13415 відрізняються своєю комплексністю та доступністю, що робить їх унікальними серед існуючих інструментів. На відміну від згаданих програм, вони пропонують пряму компенсацію через широкий спектр податків, значно знижують поріг входу для інвесторів (починаючи від EUR100 тис.) та, що особливо важливо, поширюються на вже діючі підприємства. Такий підхід створює більш гнучкий та всеосяжний інструмент стимулювання, порівняно з точковими програмами чи пільгами, які переважно орієнтовані на дуже великі інвестиції або мають специфічні умови”, – сказав юрист.
Як повідомлялося, законопроєкти №13414 та №13415 сфокусовані на підтримці переробної промисловості, визнаної ключовим сектором для створення доданої вартості та економічного зростання в Україні. Передбачається, що інвестори матимуть можливість компенсувати значну частину своїх інвестиційних витрат. Ці витрати охоплюють широкий спектр капіталовкладень, включаючи будівництво інженерних мереж та суміжної інфраструктури, придбання, будівництво, модернізацію та технічне/технологічне переоснащення будівель і споруд, а також придбання обладнання згідно з УКТЗЕД та земельних ділянок.
Механізм компенсації буде реалізований через зменшення податкових зобов’язань за основними податками. Зокрема, йдеться про податок на прибуток, імпортний ПДВ на обладнання, імпортне мито на обладнання, податок на майно та земельний податок. Розмір компенсації залежатиме від обсягу інвестиційного проєкту. Ключовою новацією та значною перевагою цього механізму є те, що він буде доступним не лише для абсолютно нових підприємств, а й для вже існуючих, які інвестують у розвиток та модернізацію своїх виробничих потужностей.
Ініціатор та співавтор законопроєктів №13414 і №13415 заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський повідомив, що законопроєкти зареєстрували спільно 55 народних депутатів з різних фракцій і груп, серед яких, зокрема, Данило Гетьманцев, Андрій Мотовиловець, Дмитро Наталуха.
Законопроєкти №13414 та №13415 передбачають зміни у Податковий і Митний кодекси стосовно компенсації інвестицій через податки.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1083281.html
Майже половина авто, що попали під додаткове оподаткування на розкіш — моделі Porsche
131 автівку, яка підпадає під податок на розкіш, завезли в Україну за 5 місяців 2025 року, за даними Міністерства економіки. З них 43% поїхали до столиці, а ще 13% — до Київської області. Найбільшим попитом в luxury сегменті користуються автівки Porsche та Mercedes-Benz – 84% усіх завезених цьогоріч.
131 “розкішну” автівку встигли завезти українці з-за кордону за 5 місяців 2025 року. Це у 3.4 рази менше, ніж за 5 місяців минулого року — 448 авто. Втім у порівнянні до 2021 дорогих автівок побільшало на 42%.
Різке зростання кількості авто, яке додатково оподатковується, сталося 2023 року. Тоді за 5 місяців в Україну завезли 584 авто, що підпадали під податок на розкіш.
Найбільше автівок потрапило до Києва – 43% від загальної кількості нововвезених за 2025 рік. Ще по 13% поїхало до Київської області та по 9% до Одеської та Львівської областей.
47% від усіх авто заряджають електрикою, а ще 23% – електрикою або бензином. Бензинові авто преміум-класу обіймають лише третє місце: 19%.
63% усіх завезених в Україну авто, які підлягають податку на розкіш, цьогоріч — це Porsche. Зокрема, популярні Porsche Taycan та Porsche Cayenne E-hybrid – 41% та 8% від усіх авто відповідно.
На другій сходинці Mercedes-Benz – таких авто 21% від усієї кількості. Найбільшою прихильністю українців користуються Mercedes-Benz s 450 та Mercedes-Benz s 580 4matic – 15% разом від усієї кількості.
Цьогоріч найдорожчу автівку помітили в Києві – Rolls-Royce Cullinan Black Badge за ціною 700 тис. дол. Також на наших вулицях можна зустріти Rolls-Royce Spectre, який коштує 600 тис. дол.
Щороку в Україні оновлюється перелік автомобілів, які оподатковують транспортним податком. Наразі таких моделей 338, проте минулого року їх було більше – 468.
З січня по квітень власники коштовних авто заплатили 87,2 млн грн податку. Це на 12%, або на 9,2 млн грн більше, ніж за той самий період торік. Найбільше платників очікувано у Києві – 26,5 млн грн.
Цей податок сплачують власники автомобілів, які випущені не більше 5 років тому та коштують понад 3 млн грн. Відповідно, ставка податку на одну автівку преміум-сегменту складає 25 тис. грн.
https://opendatabot.ua/analytics/luxury-car-fee
Окрема думка двох суддів Великої палати Верховного суду (ВП ВС) Олега Кривенди та Миколаи Мазура щодо непідтверджених доказами санкцій дає підстави для оскарження та скасування указів президента України про їх накладання, вважає адвокат АО Barristers Олександр Шадрін.
Шадрін повідомив, що юристи Barristers, які супроводжували справу одного з клієнтів, отримали рішення ВП ВС, в якому було визначено окрему думку суддів щодо санкційних справ та можливості оскарження накладених санкцій. Наразі текст окремої думки ще не оприлюднений в Єдиному реєстрі судових рішень.
“Суть в тому, що зараз збільшилась кількість санкційних справ, якими підміняють фактично кримінальні провадження, а більшість матеріалів секретять. Тому окрема думка суддів є резонансною з точки зору повної зміни практики розгляду санкційних справ, вона говорить про те, що кожен орган має діяти у межах повноважень і не можна санкційними справами підміняти кримінальні провадження”, зауважив Шадрін.
Юрист вважає, що “це резонансне рішення Верховного суду щодо повної зміни практики розгляду санкційних справ в Україні дасть можливість судового оскарження указів президента про санкції.
“В умовах війни та широкого застосування санкцій ця позиція формує принципово нове поле для правозастосування і правозахисту, зокрема, вона посилює ідею про необхідність забезпечення прозорості, обґрунтованості та судового контролю за владною дискрецією навіть у сферах, що пов’язані з національною безпекою”, – сказав юрист.
За його словами, окрема думка суддів доводить, що навіть при широкій дискреції президента у санкційній політиці, його дії мають залишатися у межах Конституції та принципів верховенства права, при цьому суди зобов’язані перевіряти, чи не є рішення свавільними, а санкції — необґрунтованими.
“У конкретній справі держава не надала належних доказів загрози від особи, щодо якої застосовано санкції, а отже, позов слід було задовольнити. Це перший відомий випадок, коли судді ВП ВС публічно заявляють про необхідність задоволення апеляційної скарги та позову щодо санкційного указу президента, ставлячи під сумнів безумовність такого механізму як санкції”, – сказав Шадрін.
На думку юриста, позиція двох суддів “може стати основою для правової дискусії, публічного контролю за діяльністю органів влади, інструментом захисту прав осіб, які вважають санкції щодо себе безпідставними та необґрунтованими, а також може враховуватись ініціаторами застосування санкцій для оцінки перспектив їх скасування”.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1083242.html
