Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
Це єдина в Україні спеціалізована зустріч для професіоналів усіх підрозділів дистрибуції, виробників, мереж та їхніх партнерів. Цього року на майданчику конференції реалізовано Національний проєкт з «Підготовки виробників та мереж до сезону 2023-2024 закупівлі продуктової галузі України». Організатор проекту – TradeMasterGroup, за підтримки програми USAID з аграрного та сільського розвитку – АГРО, а учасниками стали понад 450 власників і топ-менеджерів роздрібних мереж України, провідні виробники й імпортери FMCG товарів.
Розподіл учасників за галузями мав такий вигляд:
– виробники — 53%;
– дистрибутори — 26%;
– ритейлери — 13%;
– постачальники рішень для бізнесу — 5%;
– ЗМІ — 3%.
Розподіл аудиторії за рівнем менеджменту виглядав наступним чином:
– керівники з продажів — 28%;
– ССО/комерційні директори/директори з продажів — 16%;
– СЕО/ген директори/директори компаній — 16%;
– менеджери з продажів — 12%;
– керівники з розвитку — 7%;
– керівники з маркетингу — 6%;
– категорійні менеджери — 6%;
– керівники з персоналу — 4%;
– власники бізнесу — 3%;
– керівники з технологій — 2%.
Партнерами конференції стали компанії:
Технологічний Партнер: “ABM Cloud”
IT Партнер: “Спілка Автоматизаторів Бізнесу”
Офіційний Партнер з безпеки: “SHERIFF”
Партнер інновацій: “Goods Checker”
Коучинговий партнер: “European Academy of Leadership Coaching ”
За Підтримки: Парфумерна Долина
Партнер Кава-брейку – Ліберті Україна
Конференцію відкрила Оксана Шевченко, керівниця відділу по роботі з ключовими клієнтами ТОВ «Терра», з темою «Ефективна стратегія партнерства з TradeMasterGroup: Досвід компанії ТЕРРА після заходу PrivateLabel-2023».
Катерина Калюжна, Senior Research Executive, Brand Guidance Kantar Ukraine, презентувала доповідь «Мультиканальність, як основний тренд — очима споживача».
Марина Забарило, директорка Consumer Panel & Services Ukraine GfK, виступила з презентацією «Зміни в поведінці покупця: де, що і як він купує?».
Виступ Бориса Старинського, Founder ABM Cloud, мав назву «Цифрова трансформація дистриб’юції: від мінімізації потреби в людях до майбутнього з ШІ».
Марина Борисова, директорка з маркетингу ГК «Овостар Юніон», розповіла про «Тренди продуктового ринку та чому споживачі купують яйця в чат-боті».
комунікації та запропонувала низку практичних порад зі збільшення охоплення аудиторії.
Сергій Лисенко, CEO Рентсофт, виступив з доповіддю «Робота в хмарі – технологічний мейнстрім сучасності».
Іван Даниленко, комерційний директор BERTA group, виступив із темою «Стратегічне планування дистрибуційного бізнесу».
Дмитро Сузий, керівник підрозділу планування та управління товарними запасами «Савсервіс», виступив із доповіддю «Планування продажу та ефективне управляння запасами в сучасник умовах».
Сергій Даценко, бізнес-тренер, консультант з питань ефективного управління, навчання та розвитку персоналу, функціональної та міжфункціональної ефективності підприємства, презентував виступ «Мотивація персоналу через навчання та розвиток».
Темою виступу Олександра Махорта, керівника регіону EECA компанії VACO, була «Стратегія збуту для дистриб’юторів: підвищення конкурентоспроможності та сталого росту».
Володимир Губачов, директор компанії Trapeza, розповів про «Управління цінами у співпраці між продавцем, дистрибутором та виробником — від конфронтації до діалогу».
Валентина Ляшенко, менеджерка із сорсингових запитів державних установ Офісу з розвитку підприємництва та експорту, презентувала доповідь «Made in Ukraine: як Українському виробнику інтегруваттися із закордонним ритейлером».
Юрій Поєнко, директор департаменту логістики VARUS, і Ігор Литвиненко, директор з логістики та клієнтського сервісу «Карлсберг Україна», виступили з темою «Проєкт синергії ланцюга постачання роздрібна мережа – виробник».
Паралельно в другому залі проходили 5 дискусійних панелей виробників та закупівельників в 5 різних напрямках виробництва товарів.
В першій Дискусійній панелі: ПЛОДООВОЧЕВА ПРОДУКЦІЯ 2023-2024: МОЖЛИВОСТІ, ОБМЕЖЕННЯ, ВИМОГИ ТА ПОТРЕБИ РІТЕЙЛУ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, РОЗВИТОК КАТЕГОРІЇ, приймали участь Наталя Варшавська, співвласниця “Альянс Рітейл Груп”, мережа Mashket, “Домашній маркет”, OSNOVA, Наталя Смаглюк, заступник Комерційного директора Fozzy (ТОВ “Експансія”), Євгенія Савченко, фахівець з управління категорією свіжі овочі та фрукти WineTime, Олександр Гаганенко, комерційний директор “Економ Плюс”.
У другій — АКВАКУЛЬТУРА 2023-2024: МОЖЛИВОСТІ, ОБМЕЖЕННЯ, ВИМОГИ ТА ПОТРЕБИ РІТЕЙЛУ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, РОЗВИТОК КАТЕГОРІЇ, Володимир Матяш, Директор Економ Плюс та Анатолій Добряк, комерційний директор мережі спеціалізованих рибних Магазинів-Ресторанів «Flagman».
У третій – КОНДИТЕРСЬКА ПРОДУКЦІЯ 2023-2024: МОЖЛИВОСТІ, ОБМЕЖЕННЯ, ВИМОГИ ТА ПОТРЕБИ РІТЕЙЛУ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, РОЗВИТОК КАТЕГОРІЇ, Вікторія Шило, керівник відділу закупівель Auchan, Юрій Тарнавчук, комерційний директор мережі магазинів «Біле сухе», Катерина Довгань, Керівник напрямку розвитку магазинів при АЗК”УКРНАФТА”, Євгенія Соліна, комерційний директор “Наш Край”, Артем Харлашкін, комерційний директор Selecto.
У Четвертій панелі М’ЯСО-МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ 2023-2024: МОЖЛИВОСТІ, ОБМЕЖЕННЯ, ВИМОГИ ТА ПОТРЕБИ РІТЕЙЛУ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, РОЗВИТОК КАТЕГОРІЇ приймали участь: Євгенія Родіна, керівник центру розвитку Ритейл “М’ясоМаркет”, “Донер Маркет”, Ольга Лапєєва, директор “Наш Край”, Неля Миколайчук, керівник управління Департаменту закупівлі молочної групи товарів VARUS, Артем Рудь, комерційний директор мережі магазинів “Петриківка”, Наталія Зубовецька, заступник комерційного директора SPAR Україна.
У фінальній, пятів дискуссії ЗЕРНОВІ ТА ОЛІЙНИ КУЛЬТУРИ 2023-2024: МОЖЛИВОСТІ, ОБМЕЖЕННЯ, ВИМОГИ ТА ПОТРЕБИ РІТЕЙЛУ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, РОЗВИТОК КАТЕГОРІЇ приймали участь: Михайло Притула, комерційний директор “Траш”, Світлана Мартова, менеджер комерційного відділу Альянс Рітейл Груп та Зубовецька Наталія, Заступник комерційного директора SPAR/Наш Край.
Після доповідей учасники конференції продовжили роботу за столами перемовин «Мережа-постачальник», «Дистрибутор- постачальник».
Це унікальний формат бізнес-зустрічей, під час яких провідні й нові постачальники українського ринку знайомляться й укладають домовленості про майбутні поставки. Цього разу «Столи перемовин» зібрали представників 40 торгових мереж і понад 250 постачальників.
B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.
Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях!
Дякуємо ЗМІ за підтримку: Mind.ua, Logist.fm, 44.ua, Marketer, Depo, Dsnews.ua, Interfax-Ukraine, 33 Канал, Postfactum, Agravery, Vesti.ua, UBR, Open4business, Fixygen, Перший Бізнесовий biz, Delo.ua, Igate, Харчові Технології
23 жовтня у Люксембурзі делегація Узбекистану на чолі з міністром закордонних справ Бахтіором Саїдовим взяла участь у 19-й Міністерській зустрічі «ЄС – Центральна Азія, за підсумками якої підписано Спільне комюніке.
У рамках візиту до Люксембурга міністр закордонних справ Узбекистану провів окремі переговори з главами зовнішньополітичних відомств Австрії, Румунії, Болгарії, Естонії, Литви, Іспанії та Португалії. При цьому з міністром закордонних справ Естонії підписано Міжурядову угоду про реадмісію (на прийняття назад державою своїх громадян, які надсилаються з іншої держави).
Також Бахтіор Саїдов зустрівся з віце-президентом Європейського інвестиційного банку ЄІБ Терезою Червінською та Комісаром ЄС з міжнародного партнерства Юттою Урпілайнен.
Світовий банк повідомив про виділення $550 млн, які допоможуть понад 90 тис. фермерам в Україні залучити пільгове кредитування та гранти на сільськогосподарське виробництво.
“Екстрений проєкт інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)” сприятиме доступу агровиробників до пільгового фінансування у 2023 і 2024 роках. Проєкт допоможе фермерам мобілізувати близько $1,5 млрд оборотного капіталу”, – ідеться в повідомленні СБ у ніч на вівторок.
Уточнюється, що фінансування проєкту ARISE складається з позики Світового банку в розмірі $230 млн із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), підтримуваного урядом Японії. Також фінансування включає в себе грант у розмірі $320 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
“Інноваційний дизайн проєкту передбачає залучення додаткового фінансування в розмірі до $150 млн, коли такі кошти будуть у Світового банку та донорів”, – вказується в релізі.
“Проєкт ARISE допоможе тисячам українських фермерських господарств, серед яких багато малих, і далі здійснювати виробництво в умовах, які, безсумнівно, будуть дуже складними найближчими місяцями”, – наводять у повідомленні слова віцепрезидентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелли Бассані.
СБ нагадав, що загальна вартість завданих збитків українському агросектору від вторгнення Росії оцінюється в $40,2 млрд, і вона, імовірно, зросла з моменту оприлюднення останньої “Швидкої оцінки завданих збитків і потреб відновлення” в лютому 2023 року. Ця цифра не враховує розмінування сільгоспугідь, пошкоджень зрошувальних систем, збитків агрологістиці та збитків підприємств галузі харчової переробки, додав банк.
Вказується, що проєкт ARISE впроваджуватиметься Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Це вже п’ятий проєкт Світового банку, схвалений для України цього року за інноваційною та гнучкою рамковою моделлю. Вона передбачає можливість швидкої мобілізації ресурсів партнерів для фінансування нагальних потреб, і таке фінансування може бути розширене за потреби, коли з’являються додаткові кошти.
Наступного року Світовий банк та Уряд України фокусуватимуться на критично важливих реформах та інвестиціях у пріоритетні сектори, зокрема в енергетику, системи охорони здоров’я та соціального захисту, освіту, відновлення житла та сільське господарство, наголошується в релізі.
Кредобанк (Львів) за січень-вересень 2023 року заробив 1 млрд 509,44 млн грн чистого прибутку, тоді як за аналогічний період 2022-го цей показник становив 68,45 млн грн, ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, Кредобанк за третій квартал заробив 594,65 млн грн, що на 41,6 млн грн менше, ніж у другому кварталі, але в 58 разів перевищує чистий прибуток за порівнянний період минулого року (10,09 млн грн).
Відповідно до звіту, чистий процентний дохід, що становив 1,45 млрд грн за перше півріччя 2023 року, за третій квартал зріс ще на 61,5% – до 2,34 млрд грн, тоді як за січень-вересень 2022 року він становив 1,48 млрд грн.
Зокрема, чистий процентний дохід за третій квартал поточного року (893,44 млн грн) удвічі перевищив показник липня-вересня минулого року.
Зазначається, що чистий комісійний дохід збільшився за дев’ять місяців цього року до минулорічних результатів на 9,3% – до 387,47 млн грн, проте в третьому кварталі цей показник був на 5,7% меншим, ніж у 2022 році – 128,3 млн грн.
За січень-вересень 2023 року Кредобанк збільшив резерви всього на 23,55 млн грн проти 1,24 млрд грн за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом, з другого кварталу цього року активи банку зросли на 6,8% і досягли 48,72 млрд грн на 30 вересня. Таке зростання пояснюється насамперед значним збільшенням обсягу цінних паперів – з 13,51 млрд грн у другому кварталі до 16,5 млрд грн у третьому. Водночас обсяг готівки та коштів у НБУ знизився з 14,71 млрд грн у червні до 13,68 млрд грн за підсумками вересня.
Кредити та аванси клієнтам трохи підросли порівняно з попереднім кварталом – на 3,2% до 12,43 млрд грн, тим часом заборгованість інших банків – на 12,9% до 4,36 млрд грн.
Одночасно Кредобанк за липень-вересень наростив кошти клієнтів з 39,38 млрд грн за підсумками червня до 41,48 млрд грн. За цей час капітал банку зріс з 5,08 млрд грн до 5,83 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 0,91 млрд грн до 1,5 млрд грн.
Кредобанк засновано 1990 року. Його єдиним акціонером є найбільший банк Польщі – PKO Bank Polski S.A. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 вересня 2023 року за розміром активів Кредобанк посідав 14-те місце (52,05 млрд грн) серед 64 банків, що діють у країні.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-вересня 2023 року отримав чистий прибуток 242,39 млн грн проти чистого збитку за аналогічний період минулого року 755,18 млн грн, повідомляють у звіті на сайті компанії в понеділок.
Виручка “Укртелекому” за дев’ять місяців зменшилася на 6,1% – до 3,14 млрд грн.
Уточнюється, що валовий прибуток зріс на 26,4% – до 791,6 млн грн, а EBITDA становила понад 1 млрд грн проти 975 млрд грн у січні-вересні 2022 року, внаслідок чого рентабельність за EBITDA зросла до 28%.
При цьому наголошується, що в умовах війни “Укртелеком” продовжує розвивати оптичну інфраструктуру, забезпечуючи доступ до інтернету на рівні майже 90% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до повномасштабного російського вторгнення.
Згідно з релізом, що вийшов зі звітом у понеділок, від початку року компанія вже проклала майже 4 тис. км волоконно-оптичних ліній порівняно з близько 5 тис. км за 9 місяців минулого року. До швидкісного оптичного інтернету підключені як нові користувачі – представники бізнесу, так і фізособи. Зазначається, що за дев’ять місяців поточного року до оптики також було під’єднано 120 медичних і 140 освітніх установ.
Згідно з повідомленням, у січні-вересні-2023 “Укртелеком” сплатив 1 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів порівняно з 1,12 млрд грн у січні-вересні-2022, а для потреб захисників спрямовано вже понад 70 млн грн (50 млн грн у січні-вересні-2022). У лавах ЗСУ Україну захищають майже 400 співробітників “Укртелекому”, тоді як рік тому їх було близько 350.
