Страхова компанія «ІНГО» (Київ) за 9 місяців 2024 року зібрала страхові премії на суму 2,46 млрд грн, що на 23,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року, зазначається в повідомленні компанії. При цьому наголошується, що за оцінками експертів Національної асоціації страховиків України (НАСУ), це відповідає середньому темпу зростання страхового ринку України за звітний період, який становить 23%.
Компанія також повідомляє, що протягом звітного періоду відбулося зростання попиту на страхові продукти в сегменті КАСКО (+25,3%), ОСЦПВ (+35,5%), страхування майна (+47%), медичне страхування виїжджаючих за кордон (+51,3%), страхування від нещасних випадків (+25,7%). При цьому в розрізі майна та автострахування збільшилася як кількість клієнтів, так і обсяги премій.
Також зазначається, що надходження від фізичних осіб зросли на 35% до 735 млн грн. Водночас премії в сегменті страхування юридичних осіб зросли на 19% і становили 1,73 млрд грн. Згідно з даними НАСУ, «ІНГО» є лідером у цьому сегменті.
За звітний період ІНГО сплатило понад 1,08 млрд грн відшкодувань, що на 32% більше за минулорічні показники. Найбільші суми відшкодовано було здійснено за договорами добровільного медичного страхування – понад 419 млн грн, КАСКО – 328 млн грн, страхування майна – 273 млн грн. Понад 184 млн грн було відшкодовано за збитками виробників с/г продукції.
Резерви компанії на 1 листопада 2024 року зросли на 11%, досягнувши майже 2 млрд грн, власний капітал зріс на 16%, до 1,34 млрд грн. При цьому високоліквідні активи становлять 3,02 млрд грн, що на 3% більше за минулорічний показник.
За звітний період СК «ІНГО» збільшила суму сплачених податків до бюджетів усіх рівнів на 23% до 185 млн грн.
До кінця 2024 року «ІНГО» очікує подальшого збільшення страхових премій завдяки концентрації ринку та впровадженню нових технологій. Особлива увага буде приділена цифровізації процесів щодо поліпшення обслуговування клієнтів, зазначається в повідомленні.
АТ «Страхова компанія “ІНГО” володіє ліцензіями на 18 класів страхування і протягом 30 років надає страхові послуги як фізичним особам, так і компаніям. Її мережа охоплює 25 філій, 5 відділень і 9 центрів обслуговування клієнтів, що функціонують у всіх регіонах країни. Компанія входить до списку найбільших страхових компаній України за обсягом премій, величиною власних активів і сумами виплат страхових відшкодувань. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
Держпідприємство «НАЕК “Енергоатом” (Київ) 20 листопада оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 111,1 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів за тендером – 28 листопада.
У четвер, 21 листопада, у західних областях України вночі очікується помірний, вдень місцями невеликий сніг, повідомляє Укргідрометцентр. Температура вночі 0-5°, у Карпатах до 8° морозу, вдень близько 0°.
У Житомирській, Київській, Чернігівській, Вінницькій та Черкаській областях мокрий сніг та дощ, вночі місцями сильні опади, налипання мокрого снігу. Температура вночі та вдень 0-3° тепла. На решті території помірні, місцями значні дощі. Температура вночі 5-10° тепла, у Криму до 14°, вдень 7-12°, на південному сході країни 13-18°. У західних, більшості північних та Вінницьких областях на дорогах ожеледиця.
Вітер переважно північно-західний, вночі на Лівобережжі південний, 7-12 м/с. По всій Україні, крім західних і більшості північних областей, пориви 17-22 м/с.
У Києві вночі сильний, вдень помірний дощ і мокрий сніг, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень 0-2° тепла.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, найвищу температуру вдень 21 листопада в Києві було зафіксовано 1926 року, вона становила 16,1° тепла, найнижчу вночі – 15,3° нижче нуля 1890 року.
У п’ятницю, 22 листопада, вночі без опадів, лише у східних областях та на крайньому заході країни, вдень в Україні, крім південних та східних областей, помірний сніг, хуртовина, у Карпатському регіоні значний сніг;
Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с. У південній частині, вдень у центральних та північних областях місцями пориви 15-20 м/с.
У західних, більшості північних, Вінницькій та Черкаській областях на дорогах ожеледиця.
Температура вночі 1-6° морозу, на півдні країни близько 0°. Удень у західних і північних областях від 3° морозу до 2° тепла, на решті території 0-5° тепла, на півдні країни 6-11° тепла.
У Карпатах вночі невеликий, удень сильний сніг. Температура вночі 5-10°, вдень 2-7° морозу.
У Києві вночі без опадів, вдень сніг, хуртовина, вітер південний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 3-5° морозу, вдень 0-2° тепла.
Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.
Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.
Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.
Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).
Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).
Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).
13 листопада в рамках саміту COP29 відбулася церемонія підписання Угоди про стратегічне партнерство у сфері розвитку та передачі «зеленої» енергії між Узбекистаном, Казахстаном та Азербайджаном.
Виступаючи на заході, Президент Республіки Узбекистан Шавкат Мірзійоєв наголосив, що відновлювана енергія – це не економічна мета, а внесок у майбутнє, результат почуття відповідальності перед наступними поколіннями.
Особливо підкреслено екологічну важливість проєкту. Енергія, яка передаватиметься, – це енергія вітру та сонця, відновлюваний і чистий ресурс, що дозволить зменшити вплив на клімат.
Таким чином, сторони підтримують спільні зусилля щодо захисту клімату в рамках Паризької угоди та Цілей сталого розвитку.
Відзначено, що країни-підписанти, маючи значні ресурси відновлюваної енергії, здатні зробити вагомий внесок у глобальний енергетичний перехід.
Торкнувшись зусиль Узбекистану щодо розвитку зеленої економіки, Лідер Узбекистану зупинився на ключових аспектах масштабної роботи у цьому напрямку.
Зазначено, що щороку в країні вводиться близько двох гігават потужностей сонячної та вітрової генерації. Крім того, до кінця цього року до мережі буде підключено додатково 2,6 гігават відновлюваної генерації та систем зберігання енергії на 300 мегават.
До 2030 року планується довести частку відновлюваних джерел енергії до 40 відсотків, а також створити системи зберігання енергії на 4,2 гігават.
Висловлено впевненість, що економічний ефект від реалізації цього проєкту відчують усі його учасники.
Наголошено на важливості прискорення реалізації проєкту, зокрема створення спільного підприємства, розробки та узгодження технічної документації та інших процедур.
На завершення Президент Мірзійоєв підтвердив прихильність Узбекистану до спільної реалізації цього регіонального проєкту.
Від початку повномасштабної війни Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестував в Україну приблизно EUR5 млрд, орієнтовно EUR2 млрд з яких спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів, зокрема у сфері ВДЕ, повідомила асоційована директорка, старша банкірка департаменту енергетики банку Ольга Єрьоміна.
«Від початку війни банк інвестував приблизно EUR5 млрд в Україну, з яких орієнтовно EUR2 млрд спрямовано на енергетичні проєкти», – сказала Єрьоміна під час міжнародної конференції ReBuild Ukraine у Варшаві, слова якої наводяться в релізі Європейсько-Українського енергетичного агентства на сайті у вівторок.
За її словами, ЄБРР відкритий для нових інвестицій у сектор ВДЕ в Україні, відзначаючи поліпшення регуляторного середовища та узгодження реформ із вимогами ЄС, утім, існують проблеми з bankability проєктів, зокрема в частині гарантованого викупу електроенергії, невизначеністю потоків доходів і нестабільністю електроенергетичного ринку.
Зі свого боку, як зазначається в релізі, член правління ЄУЕА, партнер GOLAW Олександр Мельник презентував концепцію Фонду гарантування ринкових ризиків, ініційовану агентством разом з Українською вітроенергетичною асоціацією.
«Фонд, який буде створений міжнародними фінансовими установами, захищатиме приватні компанії ВДЕ від коливань на ринку електроенергії шляхом забезпечення мінімальної ціни електроенергії», – пояснив Мельник.
На думку Єрьоміної, Фонд може стати головним драйвером інвестицій, сприяючи стійкості енергосистеми України та прискоренню впровадження проєктів із ВДЕ.
У релізі вказується, що за Національним планом енергетики та клімату до 2030 року Україна має подвоїти поточні 10 ГВт ВДЕ-потужності, чому сприятиме, зокрема, Фонд гарантування ринкових ризиків.
Як повідомлялося у вересні 2024 року, ЄБРР від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну надав українській економіці EUR4,6 млрд, зокрема щонайменше EUR1 млрд енергетичним компаніям «Укренерго», «Нафтогаз» і «Укргідроенерго».
У червні повідомлялося, що німецька компанія GOLDBECK SOLAR Investment і ЄБРР створюють спільне підприємство GOLDBECK SOLAR Investment Ukraine для реалізації проєктів будівництва в Україні СЕС 500 МВт протягом наступних трьох-п’яти років.
GOLDBECK SOLAR Investment мала отримати кредит у розмірі EUR5 млн від DEG (Deutsche Investitions-und Entwicklungsgesellschaft) для своїх зобов’язань в Україні через програму ImpactConnect, ініційовану та фінансовану Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Планування будівництва першого сонячного парку має розпочатися восени 2024 року.
Це перша угода ЄБРР про акціонерний капітал в енергетичному секторі України після повномасштабного вторгнення РФ.
