Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 01.07.2024
Open4Business.com.ua
Попит на будівельні матеріали у 2024 році сповільнився після істотного зростання торік через низьку платоспроможність споживачів і недостатнє фінансування державних програм відновлення, зазначили в асоціації виробників будматеріалів.
«Загалом за орієнтовними обсягами перша половина 2024 року майже корелюється з показниками 2023 року, тобто дива у збільшенні попиту не сталося. Продажі конкретних товарів сьогодні безпосередньо залежать від активності дрібних приватних забудовників. Великий і справді платоспроможний державний або приватний споживач оптових обсягів існують у поодиноких екземплярах», – розповів президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, фізичні особи формують основний обсяг реальних продажів будматеріалів, за якими завершено оплату. Водночас програми «5-7-9», «еОселя» та «еВідновлення» стимулюють нестабільні збільшення попиту, які дають змогу утримувати показники реалізації матеріалів на рівні 27-50% довоєнного 2021 року, зазначив експерт.
«За таких умов поліпшення клімату на ринку не передбачається до кінця 2024 року», – додав Салій.
Тим часом попит на газобетон формується переважно завдяки багатоквартирному будівництву, яке підтримується програмами відновлення, повідомив директор Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону Олег Сиротін.
«Нині попит на газобетон скоротився майже на 60% порівняно з довоєнним часом. Основний споживач нашої продукції, фізичні особи, майже не будуються. Галузь виживає здебільшого завдяки багатоквартирному будівництву, зокрема через державні програми відновлення та компенсації постраждалим особам», – зазначив він.
За словами експерта, на зростання попиту позитивно вплинуло б розширення держпрограми «еОселя» на малоповерхові проєкти невеликих девелоперів, оскільки до війни цей сектор був основним споживачем газобетону.
«Газобетон використовується в новому будівництві, тому для нас найефективнішою є державна програми «еОселя». На другому місці за ефективністю – «еВідновлення» для серйозно постраждалих об’єктів, де потрібно будувати нові стіни. Вплив цих програми, безумовно, позитивний, але хотілося б більших фінансових ресурсів під них з боку держави і банків», – пояснив Сиротін.
За даними асоціації «Укрцемент», споживання цементу в січні-червні 2024 року зросло до 3 млн тонн, що на 21,3% більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас прогноз асоціації на залишок року стриманий.
«Найбільша проблема для виробників цементу – попит. Попит на продукцію різко впав, а отже, впали й доходи, тоді як витрати, навпаки, зростають. Прогноз щодо споживання цементу на 2024 рік досить стриманий. У нас був відчутний стрибок у 2023 році. Було вироблено 7,4 млн тонн цементу. Цього року ми пройшли складне літо в плані електроенергії. Тому, якщо цього року досягнемо 8 млн тонн, це буде дуже хороший результат», – пояснила виконавчий директор асоціації “Укрцемент” Людмила Крипка.
На попит істотно впливає обстановка на фронті, а також підтримка галузі державою, зазначила експерт. За її словами, для забезпечення стабільного розвитку ринку важлива політика субсидій і додаткових пільг з боку держави.
Компанія «Лемтранс», найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень, завершила перший етап будівництва контейнерного терміналу «Вінниця», повідомила прес-служба компанії в понеділок.
«Група «Лемтранс» завершила перший етап будівництва і відкрила контейнерний термінал «Вінниця». У рамках цього етапу було створено нову інфраструктуру: прокладено залізничні колії, облаштовано контейнерний майданчик із місткістю до 2000 TEU і зведено критий склад площею 3,5 тис. кв. м», – йдеться в повідомленні.
Загальна площа терміналу становить 8 га, а його пропускна здатність – 30 тис. TEU на рік.
Сучасне обладнання та інфраструктура терміналу забезпечують значне прискорення обробки вантажів, повідомили в компанії.
«Ми створюємо нові можливості, тому що поява такого терміналу в регіоні відкриває вантажовласникам – як великим, так і малим – доступ до світової логістики. Це означає, що експортери та імпортери більше не залежать від розміру партії або впливу глобальних трейдерських компаній», – наводяться в повідомленні слова гендиректора “Контейнерного Терміналу Вінниця” Дмитра Балаби.
Відкриття контейнерного терміналу «Вінниця» – важливий крок для подальшого економічного розвитку регіону – інвестиції в проєкт становили близько $15 млн, сказано в повідомленні.
Також повідомляється, що термінал уже прийняв перший поїзд, сформований у співпраці з UZ CARGO POLAND і Центром транспортного сервісу «Ліски». Перша партія вантажу перевищила 60 TEU. Регулярний сервіс з’єднуватиме польський порт Гданськ із терміналом у Вінниці.
За словами Вінницького міського голови Сергія Моргунова, контейнерні перевезення дадуть змогу розширити співпрацю Вінницької громади з іншими регіонами України, а заразом – і з іншими країнами Європи.
«Йдеться про створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності та стійкості нашої громади», – наводяться в повідомленні слова Моргунова.
Короткочасні дощі з грозами пройдуть у вівторок, 10 вересня, у східних, південно-східних, Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 10-15°С, на узбережжі морів до 17°С; вдень 24-29°С, на Прикарпатті та Закарпатті 17-22°С.
У Києві у вівторок – сухо, вітер південно-східний, 5-10 м/с, температура вночі 12-14°С, вдень 25-27°С.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 10 вересня найвища температура вдень була 31,2°С у 1909 р., найнижча вночі 4,1°С у 1968 р.
У середу, 11 вересня, вночі на Закарпатті, в Карпатах і Прикарпатті, вдень у західних, північних і центральних областях місцями короткочасні дощі, грози; на решті території без опадів. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с.
Температура в західних областях вночі 10-15°С, удень 17-22°С; на решті території вночі 15-20°С, на півдні країни до 23°С, удень 24-29°С, на сході та півдні країни місцями до 32°С.
Прогноз погоди по Києву 11 вересня – місцями короткочасний дощ, гроза, вночі без опадів. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 15-17°С, вдень 26-28°С.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 01.07.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
Водночас прибутки банків зросли на 22%Майже 120 млрд грн заробили українські банки за 7 місяців 2024 року за даними НБУ. 93 млрд грн склав чистий прибуток після оподаткування. Разом із заробітками росте й податок на прибуток. Так, цьогоріч фінансові установи вже сплатили у 1,8 разів більше податку на прибуток, ніж минулоріч. На Приват припадає 40% від прибутку всіх банків, а найбільше виріс МТБ — аж у 13 разів.
119,44 млрд грн прибутку разом отримали банки в Україні. Це на 22% більше, ніж за аналогічний період торік: 97,53 млрд грн.
В 1,8 разів цьогоріч зросла сума податку на прибуток — до 25,83 млрд грн. Навіть попри збільшення податків, чистий прибуток все одно більший на 13%, аніж торік: 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн.
АТ Альпарі банк відкликав свою ліцензію за власним бажанням у червні, тож наразі в Україні працює 62 банки. 8 з них отримали збитки.
На топ-10 банків України наразі припадає 86% від сукупного прибутку: 80,13 млрд грн.
Державні банки
На державні банки припадає 63% від загального прибутку усіх банків. Стабільно лідує Приват: 37,16 млрд грн прибутку після оподаткування. Це на 8% більше, ніж минулоріч.
Саме на Приват припадає 40% від загального прибутку всіх банків країни. Витрати банку на податки виросли у 1,5 рази та склали 12,13 млрд грн.
Загалом 5 із 6 державних банків за цей період отримали сукупний прибуток у розмірі 58,84 млрд грн, а витрати на податки склали 14,6 млрд грн.
Банки з іноземним капіталом
21,5 млрд грн заробили банки з іноземним капіталом. Це на 9% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Податок на прибуток банків цієї групи виріс в 1,7 разів цьогоріч та сягнув 7,26 млрд грн. Наразі на них припадає 23% від сукупного прибутку усіх банків.
Райффайзен Банк залишився лідером цієї групи: 4,87 млрд грн. Це на 28% більше, ніж за відповідний період минулоріч. Витрати на податки Райффайзен Банку зросли вдвічі та склали 1,63 млрд грн.
Банки з приватним капіталом
Сукупний прибуток банків з приватним капіталом зріс на 29% — до 13,39 млрд грн. Відповідно, податки зросли вдвічі: до 3,95 млрд грн. Наразі на цю групу банків припадає 14% сукупного прибутку.
Лідером групи є ПУМБ — 4,24 млрд грн. Водночас найбільший приріст серед усіх банків країни показав МТБ банк: аж у 13 разів, до 539,8 млн грн.
Нагадаємо, наразі у Верховній раді розглядають законопроєкт № 11416-д, у якому пропонується запровадити 50% податку на прибуток для банків на 2024 рік.
