11 липня у Чернігові поновлює роботу автозаправний комплекс UKRNAFTA на вул. Кільцева, 8 — повністю відбудований та оновлений після руйнувань, яких зазнав під час бойових дій у 2022 році.
Популярний серед мешканців міста та передмістя АЗК отримав нове життя: сучасний дизайн, стильний мінімаркет, безкоштовний Wi-Fi, станція підкачки шин, а також продаж AdBlue.
На початку повномасштабного вторгнення, у лютому–березні 2022 року, українські військові зупинили наступ ворога на підступах до Чернігова. Водночас АЗК, що опинився на лінії вогню, був зруйнований. Його відбудова — це не лише технічне оновлення, а й символ поступового відновлення міста.
З нагоди відкриття, з 11 по 13 липня на відвідувачів АЗК UKRNAFTA чекатимуть приємні бонуси:
50% знижка на гарячий напій або хот-дог — для всіх, хто заправиться або зробить покупку в магазині;
Безкоштовні* пончики для дітей;
Повітряні кульки — для створення святкового настрою;
Подарунковий сертифікат на 50% знижку на каву або хот-дог, який можна використати з 14 липня до 10 серпня.
АЗК UKRNAFTA на Кільцевій, 8 — це не лише зручна зупинка для водіїв, а й ще один крок у відновленні інфраструктури Чернігова.
*Під «безкоштовно» мається на увазі символічна вартість 0,10 грн відповідно до чинного законодавства України.
АТ «ОТП БАНК» оголошує про продовження улюбленої акції клієнтів «Лям на тачку», головний приз якої — 1 000 000 гривень на придбання автомобіля. Цього разу її супроводжує новий бренд-персонаж Банку — Лямчик, який дарує удачу та підказує можливості збільшити шанси на перемогу.
«Ми подбали про те, аби Ви могли ще раз перевірити своє везіння. Продовжуємо традицію проведення спеціальних пропозицій, акцій та інших приємних несподіванок для своїх клієнтів. А щоб додати акції «Лям на тачку» яскравих емоцій, гарного настрою й позитиву, ми ввели нового персонажа. Відтепер Лямчик — наш талісман. Уважно стежте за його порадами, адже це допоможе примножити Ваші шанси на виграш і фінансово зростати», — сказала начальниця відділу маркетингу ОТП БАНК Наталія Слічук.
Як долучитися до акції?
У відділенні ОТП БАНК, на сайті фінансової установи або в мобільному застосунку OTP Bank UA потрібно здійснити один із кроків:
Лямчик щиро підтримує кожного клієнта, тому дає свої підказки: кожна наступна дія, що відповідає умовам акції, автоматично збільшує шанси на виграш. Таких кроків може бути необмежена кількість.
А ще наш герой звертає увагу на те, що в застосунку OTP Bank UA доступна додаткова можливість збільшити свої шанси — шукайте банер «Помножити шанси» та активуйте удачу.
Акція триває з 7 липня до 31 серпня 2025 року. Щасливчик зможе обрати: отримати 1 000 000 грн на рахунок в ОТП БАНК або використати кошти на придбання авто своєї мрії.
Нагадаємо, під час попереднього етапу акції «Лям на тачку» переможницею стала клієнтка Банку з м. Вінниця, яка оформила кредит авто з пробігом.
Деталі та умови акції за посиланням.
1 липня ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією планів у сфері цифрових технологій, штучного інтелекту та телекомунікацій.
Кількість резидентів IT-парку Узбекистану перевищила 2800, кількість іноземних компаній досягла 752. Високий дохід в цій сфері отримують близько 40 тисяч молодих людей.
За останні 5 років експорт галузі зріс зі $170 млн до майже $1 млрд.
У 2024 році стартапи залучили $70 млн венчурних інвестицій.
В результаті Узбекистан піднявся на 12 позицій і увійшов в топ-100 глобального рейтингу стартап-екосистем. Країна також піднялася на 17 позицій у міжнародному індексі готовності до штучного інтелекту, посівши перше місце в Центральній Азії.
Узбекистан очолив рейтинг країн СНД за темпами зростання телекомунікаційної галузі.
Робота в цьому напрямку послідовно триває. Зокрема, на наступний рік окреслюються такі цілі:
В рамках реалізації цих цілей було розроблено низку проектів нормативно-правових документів, які були обговорені під час презентації.
На сьогодні вже оцифровано 760 видів публічних послуг. Минулого року цифровими послугами скористалися 10 млн громадян.
Шавкат Мірзійоєв зазначив, що настав час переходити до наступного етапу – побудови Цифрового уряду. Перш за все, цифровізація має охопити найпопулярніші сфери: освіту, охорону здоров’я, будівництво та комунальні послуги.
Особлива увага була приділена розвитку технологій штучного інтелекту. Згідно з Указом Президента від 14 жовтня 2024 року затверджено стратегію розвитку ШІ до 2030 року. На розвиток інфраструктури в цій сфері виділено $50 млн.
Мета – створити національну модель штучного інтелекту та навчити 1 мільйон спеціалістів.
Міністр цифрових технологій доповів про поточні етапи реалізації цього завдання та заходи з удосконалення інфраструктури.
Одним із пріоритетів залишається розширення обсягів цифрових послуг та експортного потенціалу. Поки що основні показники зосереджені в Ташкенті, проте завдяки створеним в країні умовам і вигодам зростає інтерес з боку іноземних фахівців і компаній.
У цьому контексті Президент наголосив на важливості створення привабливого середовища в кожному регіоні з метою більш активного залучення іноземних ІТ-компаній та стимулювання розвитку цифрової економіки на всій території країни.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 квітня2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перший квартал 2025 року став періодом уповільненого, але все ж позитивного економічного руху для України. Згідно з оновленими оцінками Національного банку України, реальний ВВП країни зріс на 0,5% у річному вимірі, що вказує на поступову стабілізацію після нестабільного початку року. Цей приріст не є високим за міжнародними мірками, однак в умовах повномасштабної війни, постійної загрози інфраструктурі, логістиці та обмеженого доступу до капіталу, такий результат оцінюється як позитивний сигнал.
“Половина відсотка зростання ВВП за перший квартал — це радше індикатор збереження життєздатності системи, ніж показник розвитку. Внутрішній ринок почав оживати, особливо у сферах споживання, логістики та окремих технологічних секторів. Але поки що це переважно зростання “на місці” — без інвестиційного імпульсу, без експорту, без довгострокового ресурсу”, — пояснює Максим Уракін.
Одним із головних викликів залишається інфляція. За підсумками березня 2025 року річний інфляційний показник становив близько 12,6%, що майже не змінилося у порівнянні з лютим, але демонструє тенденцію до поступового сповільнення. У НБУ вказують на вплив сезонного зниження цін на продовольчі товари, валютну стабілізацію та зважену монетарну політику як ключові фактори стримування темпів зростання цін.
“Головне — це зберігати баланс між боротьбою з інфляцією і недопущенням згортання економічної активності. Монетарна політика Нацбанку в першому кварталі була досить виваженою: із одного боку — збереження облікової ставки, з іншого — м’яка інтервенційна підтримка гривні. Але ми ще далекі від того, щоб вийти з інфляційної зони ризику”, — підкреслює експерт.
Стан зовнішньої торгівлі, навпаки, вказує на поглиблення структурних проблем. За попередніми оцінками Центру економічної стратегії, у квітні дефіцит зовнішньоторговельного балансу сягнув $3,6 млрд, що стало наслідком значного перевищення імпорту ($6,3 млрд) над експортом ($3,1 млрд). У сукупному підсумку I кварталу, за словами аналітиків, торговельний дефіцит перевищив показник аналогічного періоду 2024 року, незважаючи на активність у аграрному секторі та постачання послуг.
“Найгірше те, що цей дефіцит — не ситуативний, а структурний. Імпорт енергоносіїв, устаткування, продукції хімії та транспорту залишається домінуючим, тоді як експорт здебільшого обмежується сировинними позиціями. Це ставить під загрозу валютну стабільність у разі припинення міжнародної фінансової підтримки”, — коментує засновник Experts Club.
На тлі зростаючого торгового розриву позитивним сигналом залишається рівень міжнародних резервів. За інформацією НБУ, станом на квітень 2025 року резерви становили близько $42 млрд, що є історичним максимумом для України. Це зростання стало можливим завдяки черговим траншам фінансової допомоги від Європейського Союзу, США, МВФ, а також через успішні валютні операції Нацбанку на міжбанківському ринку.
“Резерви в понад $40 млрд — це не просто показник, це “повітряна подушка” для країни, яка живе в режимі постійного ризику. Але спокушатися цим не варто: це ресурс довіри, який треба трансформувати в економічне відновлення, інакше ми знову його втратимо, як це вже бувало у минулому”, — застерігає Максим Уракін.
Однак боргове навантаження залишається високим. За останніми оцінками, загальний державний та гарантований державою борг України на початок квітня 2025 року становив близько $147,2 млрд, або приблизно 94% ВВП, з яких понад $100 млрд — зовнішні запозичення. Це підкреслює залежність країни від зовнішньої допомоги та міжнародного фінансування, зокрема програм МВФ, ЄС та Світового банку.
Глобальна економіка
Світові економічні показники на початок квітня 2025 року свідчать про уповільнення зростання, водночас із продовженням інфляційного тиску, особливо через нові торговельні ризики і геополітичну нестабільність. За даними МВФ, світове зростання прискорило зниження — до 2,8% у 2025 році, що є одним із найнижчих рівнів за останні десятиліття . Інфляція у більшості регіонів поступово знижується, однак вона залишається надцільовою, особливо в країнах, що розвиваються .
Макроекономічна невизначеність загострилась на тлі торговельного протекціонізму, зростання енергетичних цін та геополітичних викликів, що значно ускладнює прогнозування. Центральні банки, які ще не посилили політику, опиняються у режимі чекання, а інвестори стають обережнішими. Прогнози Morgan Stanley та S&P Global вказують на подальше ослаблення глобального ВВП до 2,2–2,9% у 2025 році, що негативно впливає на довіру інвесторів .
За даними BEA, у I кварталі 2025 року ВВП США скоротився на −0,3 % з річною динамікою — перше падіння з 2022 року . Це здебільшого спричинено різким збільшенням імпорту (попередні закупівлі до можливих тарифів) та скороченням державних витрат. Проте кінцевий внутрішній попит залишився відносно стійким (+3 %) . Інфляція в березні/квітні – приблизно 2,3–2,6 % (PCE), що відповідає очікуванням регулятора; ФРС утримує ставку на рівні 5,25–5,5 % в очікуванні сигналів стабілізації .
За офіційними даними, у I кварталі 2025 року ВВП Китаю зріс на +5,4 % р/р, дотримуючись урядової мети близько 5 %. Однак фіскальні та монетарні обмеження, зокрема у нерухомому секторі, уповільнюють темпи зростання. До травня доходи бюджету впали на 0,3 % р/р, що свідчить про послаблення економічної активності. У відповідь вводяться заходи стимулювання, але їх ефект поки невизначений.
Європейський Комісії прогнозує річне зростання ВВП ЄС на рівні +1,1 %, а для єврозони — +0,9 %, з помітним покращенням у I кварталі (+0,6 % кв/кв), що є найвищим показником з 2022 року . Інфляція у березні/квітні роком нижча, ніж 2 %, поступово наближаючись до цільового рівня.
За даними ONS, у I кварталі 2025 Великобританія показала зростання ВВП на +0,7 % кв/кв, що зробило її лідером серед G7. В річному вимірі зростання становило приблизно +1 %. Інфляція у квітні — близько 3,4 %, що змушує Банк Англії залишатися обережним при зниженні ставки (з 5,25 % до 4,5 %) . Проте перевищення інфляційної мети стримує пришвидшення економіки.
У першому кварталі Туреччина демонструвала позитивний темп зростання — близько +2,3 % кв/кв, або ≈ +3,0 % р/р . Інфляційний тиск залишається надзвичайно високим — ≈38–39 % у березні/квітні, попри заходи центробанку .
Індійська економіка продовжує демонструвати одне з найвищих зростань серед великих держав: у I кварталі 2025 темп складає +7,4 % р/р, при цьому інфляція контролюється: CPI — ~3,2 % у квітні . Прогноз для фінансового року 2024–25 — +6,3–6,5%.
У I кварталі Бразилії вдалося досягти зростання ВВП +1,3 % кв/кв (≈+3,5% р/р), що є найкращим показником за останні два роки . Проте інфляція у квітні зросла до 5,48 %, найвищого рівня з лютого 2023 року, і є джерелом серйозної занепокоєння .
«Світ на початку другого кварталу демонструє перспективи, але водночас високу нестабільність. США впали в рецесію, але внутрішній попит ще тримається. Європа повільно виходить з криз, Великобританія показує витривалість. Китай — стабільний за темпами, але слабкий у споживанні. Індія — зразок динаміки та інновацій. Туреччина — на межі інфляційної кризи. Бразилія просувається, але ризикує через зростання цін. Україні ж час приймати рішення: чи ми використовуватимемо потік імпортних ресурсів лише для заліку дефіциту, чи перетворимо це на шанс для технологічного і промислового ривка?», — зазначив Максим Уракін.
Висновок
Економіка України на початок другого кварталу 2025 року перебуває у фазі підтримуваної рівноваги. Стримане зростання, контрольована інфляція та рекордні резерви — це базові фактори стабільності. Але глибокий торговий дефіцит, боргове навантаження і відсутність інвестиційних драйверів залишаються ключовими ризиками для середньострокової перспективи.
Глобальна економічна картина залишається неоднорідною з чіткими географічними дисбалансами. Україна демонструє стійкість, втримуючи зростання і рекордні резерви, водночас стикаючись із викликами зовнішньої торгівлі. Світові ринки — від США до Індії — формують нові умови для стратегічного вирішення цих завдань.
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Національний банк України 7 липня 2025 року застосував до АТ «СК »ІНГО” (Київ) захід впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 1,819 млн грн за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, повідомляється на сайті НБУ.
Згідно з інформацією, під час інспекційної перевірки компанії було виявлено порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, що визначені Цивільним кодексом України, законами «Про електронну комерцію», «Про страхування», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також положеннями НБУ про особливості укладення договорів страхування зі споживачами і про авторизацію постачальників фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг.
СК «ІНГО» зобов’язана сплатити штраф протягом місяця з дня набрання чинності цим рішенням.
АТ «Страхова компанія »ІНГО” надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня майже за відсутності купівлі валюти зменшив її продаж на міжбанківському ринку на $213,5 млн, або на 24,4% – до $661,1 млн. За даними Нацбанку на його сайті, на готівковому ринку у вихідні та понеділок було зафіксовано перше за останній місяць позитивне сальдо у $2,8 млн, проте в наступні дні купівля долара знову перевищувала продаж на $20-33 млн щодня.
Офіційний курс гривні незначно знизився за тиждень – з 41,6409 грн/$1 до 41,7341 грн/$1, тоді як через ослаблення долара на міжнародному ринку євро подорожчав сильніше – з 48,7823 грн/EUR1 до 49,1210 грн/EUR1, а 2 липня досяг нового рекорду – 49,4093 грн/EUR1.
На готівковому ринку долар за результатами тижня подорожчав лише на 2 коп. – до 41,6/41,7 грн/$1, тоді як подорожчання євро становило до 10 коп. – 49,35/49,53 грн/EUR1.
«Короткостроково (1-3 тижні) ймовірне коливання в межах 41,30-42,00 грн/$1 без виходу за межі 42,10 грн/$ за відсутності зовнішніх шоків або короткострокових ситуативних сплесків», – прогнозують експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну «КИТ Group».
На їхню думку, середньостроково (2-4 місяці) можливе повернення до рівнів 42,00-42,50 грн/$1 у разі посилення імпортного попиту, підвищення бюджетних виплат або реалізації ризиків із фінансуванням чи зміни очікувань і настроїв населення та операторів ринку.
Щодо євро, то в «КИТ Group» вважають, що короткостроково з урахуванням зовнішніх чинників і стабільного попиту курс євро може прямувати до коридору 49,00-49,50 грн/EUR1 з імовірним проривом до 50,00 грн/EUR1, якщо отримає додаткові зовнішні драйвери.
Середньостроково вірогідним є вихід курсу європейської валюти вище за значення 50,00 грн/EUR1, особливо в разі збереження євро на глобальному максимумі та збереження поточних міжнародних драйверів його зростання.
“Тримайте фокус на євро. Якщо ваша бізнес-модель передбачає витрати або виручку в євро, варто вже зараз переглянути структуру валютного ризику, закласти в контракти запас міцності або протестувати можливі сценарії прориву курсу вище 50 грн/EUR1”, – вважають у компанії.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1083979.html
