Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками візиту до Аргентини та Чилі цього тижня відзначила наявність спільного інтересу до інвестицій і повідомила про перспективу укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.
“Знаємо, що вже є інтерес компаній із фармацевтичного, агросектору, переробної промисловості, які хочуть поглиблювати співпрацю з Україною. Сприяти цьому може й угода про вільну торгівлю з Аргентиною, над якою ми зараз працюємо. Співпраця з Аргентиною виходить на якісно новий рівень”, – цитуються слова Свириденка в прес-релізі Міністерства економіки в четвер.
Як зазначила перший віце-прем’єр у соцмережі X за підсумками зустрічі з міністром економіки Аргентини Луїсом Капуто, між країнами багато спільного: від структур економіки до підходів до організації управління. За її словами, сторони домовилися про проведення в жовтні цього року засідання Спільної українсько-аргентинської міжурядової українсько-аргентинської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Востаннє воно відбувалося 18 років тому. Крім того, розглядається можливість проведення українсько-аргентинського бізнес-форуму, зазначається в релізі Міністерства.
“Ця країна – лідер стратегічно важливого для нас регіону Латинської Америки, тому посилення присутності України на порядку денному – внесок як у розвиток бізнес-зв’язків, так і безпекових проєктів”, – резюмувала Свириденко.
Вона нагадала, що Аргентина виділила Україні 16 пакетів гуманітарної допомоги на $600 тис., і наразі в країні проживає до півмільйона українців.
Крім того, представники Мінекономіки зустрілися з Аргентинською палатою торгівлі та послуг (САС) і Аргентино-українською палатою торгівлі та промислу (CAUCI) і запросили бізнес і представників держави взяти участь в Ukraine Recovery Conference (URC-2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні.
“(…) На порядку денному – Перший Глобальний саміт миру, ініційований президентом Володимиром Зеленським, посилення бізнес-зв’язків, поглиблення співробітництва в оборонній сфері, підтримка української енергетичної системи на тлі системних обстрілів Росією наших енергетичних потужностей”, – акцентувала перший віцепрем’єр.
Зазначається, що українська сторона також запросила лідерів Аргентини долучитися до Глобального Саміту миру та стати співкерівником робочої групи щодо одного з пунктів Формули миру.
Після Аргентини українська делегація, до якої також входять міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, заступник міністра економіки Олексій Соболєв, торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра оборони Дмитро Клименков, а також представник уповноваженого з питань рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних і релігійних поглядів Михайло Спасів, вирушила до Чилі.
“Перший візит високопоставленої української делегації до Чилі за 19 років”, – наголосила Свириденко в соцмережі X. Вона запросила також чилійський бізнес і представників держави на URC-2024 у Берліні, пообіцявши їм дуже конкретні проєкти від партнерів.
“У нас багато спільного з Чилі, особливо в гірничодобувній промисловості та виробництві критично важливих матеріалів. Сподіваємося на поглиблення співпраці в цій галузі. Ми також обговорили питання логістики. Наступним кроком нашої співпраці є поглиблення діалогу на рівні торгово-промислових палат наших країн”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром економіки Чилі Ніко Грау Свириденко повідомила про зацікавленість в обміні досвідом із залучення інвестицій з обох сторін, вказавши, що вже є приклад української компанії, яка інвестувала в Чилі.
“Галузі, в яких ми бачимо найбільший потенціал для зростання, – це гірничодобувна промисловість, особливо з точки зору критично важливих матеріалів, агропромисловий комплекс і цифровізація. Також Чилі має багатий досвід розвитку державно-приватного партнерства і готова ним поділитися”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром закордонних справ Чилі Альберто Клавереном Свириденко, за її словами, запросила й чилійських лідерів долучитися до першого Глобального саміту миру, зокрема, очолити четвертий пункт формули миру, що стосується повернення українських дітей, незаконно депортованих Росією. Вона подякувала президенту Чилі Габріелю Борічу, який висловив готовність приєднатися до Саміту.
15 травня завершилось голосування в Національному народному рейтингу “Науковий лідер України”, який відбувся за підтримки медіа-холдингу “Козир діджитал”!
Голосування проводилось з 25 березня по 15 травня 2024 року і кожен міг проголосувати онлайн за українських науковців та вітчизняні вищі навчальні заклади , скориставшись платформою https://top-science.com.ua
За результатами онлайн-голосування, в якому взяло участь понад 300 000 осіб перемогу здобула Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського. Загалом до рейтингу було включено 26 ВНЗ, серед яких:
– Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського;
– Львівський національний університет ім. Івана Франка;
– Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
– Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”;
– Національний університет “Одеська юридична академія”;
– Національний університет «Львівська політехніка»;
– Національний університет біоресурсів та природокористування;
– Одеський національний медичний університет;
– Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та інші.
До списку лідерів голосування за видатних науковців потрапили Ірина Стрелковська, Володимир Іванишин, МаксимТимошенко та інші. Метою рейтингу є підтримка представників вітчизняної науки, оскільки за своїм потенціалом українська наука сьогодні має один з найвищих показників в Європі. Кожного року науковці України створюють близько 15 тисяч винаходів в різних галузях, закладаючи фундаменти нових перспективних інноваційних напрямків.
Незважаючи на війну та повномасштабне вторгнення, українські науковці та Вищі навчальні заклади України продовжують плідно працювати задля розвитку держави та підвищення її міжнародного іміджу.
Науковий лідер України, Національний народний рейтинг, НМАУ ім. П.І. Чайковського
Національний банк України ухвалив рішення про застосування до ПрАТ “Страхова компанія “Саламандра” (Київ) заходу впливу у вигляді анулювання всіх ліцензій, повідомляється на сайті регулятора.
Також на виконання вимог закону “Про страхування”, у зв’язку з наявністю у компанії зобов’язань за договорами страхування (перестрахування, співстрахування) 14 травня 2024 року ухвалено рішення про призначення тимчасової адміністрації в ПрАТ “СК “Саламандра” та відсторонення керівних органів від управління компанією.
Дані рішення були прийняті за результатами планової інспекційної перевірки, проведеної в жовтні-грудні 2023 року, під час якої був встановлений факт здійснення СК ризикової діяльності, яка загрожує інтересам кредиторів і страхувальників, а саме формування страхових резервів у недостатньому розмірі (більш ніж на 10% від їх достатнього розміру, визначеного законодавством України) тричі протягом календарного року.
Рішення про застосування заходу впливу набуло чинності 14 травня 2024 року.
Після ухвалення цього рішення тимчасовий адміністратор має негайно приступити до виконання своїх обов’язків, зазначається в повідомленні.
СК “Саламандра” (раніше – “ДІМ Страхування”) входить до однойменної небанківської фінансової групи, кінцевим бенефіціаром і власником якої є Юрій Явтушенко.
СК “Саламандра” є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 31.03.2024 (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Майже 31 тисяча фопів припинила свою діяльність за перші 4 місяці 2024 року. Найчастіше закриваються бізнеси у Києві, на Харківщині та Дніпропетровщині. Понад 23% новостворених фопів минулоріч закрились у 2024 році.
30 904 фопи припинили свою діяльність за перші 4 місяці 2024 року. Проте нових бізнесів відкривається у двічі більше — понад 74 тисячі за перший квартал цього року.
Найчастіше закриваються фопи, які працюють у сфері роздрібної торгівлі — 10 773 (34.9%). Також до трійки лідерів потрапили сфери комп’ютерного програмування та оптової торгівлі — 10.1% та 6.2% відповідно.
Найбільше закривається бізнесів у Києві — понад 3,8 тисяч або ж 12,4%. На другому місці антирейтингу Харківщина — майже 2,4 тисячі бізнесів (7.7%). І замикає топ Дніпропетровщина, там припинили свою діяльність також майже 2,4 тисячі фопів або 7.7%.
До антитопу також потрапила Одещина та Львівщина — 7.7% та 6.8% відповідно.
Понад 23% новостворених фопів торік, припинили свою діяльність у 2024 році — це 7,3 тисячі бізнесів.
