Державне підприємство «Антонов» (Київ) 31 травня оголосило тендер на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації.
А саме на послуги страхування ризиків цивільної авіації (за класами страхування 1, 5, 11): страхування повітряних суден, страхування відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу та пошті; страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам.
А також страхування відповідальності розробників, виробників цивільної авіаційної техніки, організацій з технічного обслуговування, які мають право проводити випробувальні польоти, за шкоду, заподіяну третім особам; страхування відповідальності закладу освіти під час виконання навчально-тренувальних польотів за шкоду, заподіяну третім особам. Страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу; страхування осіб, які мають право перебувати на борту повітряного судна на законних підставах без придбання квитків; страхування працівників замовника авіаційних робіт, працівників інших організацій, задіяних у виконанні авіаційних робіт, та осіб, які забезпечують технологічний процес під час виконання авіаційних робіт.
Згідно з повідомленням на сайті Української Універсальної біржі, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 5,607 млн грн, вартість подачі пропозиції 4,08 тис. грн.
Документи приймаються до 17:00 7 червня.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) «Укрпошта» (Київ) 31 травня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість – 66,953 тис. грн.
Документи приймаються до 5 червня.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підтвердило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг Узбекистану на рівні «ВВ-» зі «стабільним» прогнозом, йдеться в повідомленні агентства.
Короткостроковий кредитний рейтинг підтверджено на рівні «B».
На думку агентства, на черговому етапі реформ, що здійснюються в Узбекистані, на особливу увагу заслуговує нова тарифна політика, спрямована на забезпечення енергетичної безпеки та ефективності, і скорочення бюджетних субсидій.
S&P зазначає, що в рамках стратегії «Узбекистан – 2030» залучають інвестиції в транспорт, телекомунікації, сільське господарство, туризм та інші галузі, реформують енергетичний сектор, проводять приватизацію та вдосконалення податково-бюджетної політики.
Завдяки інвестиціям у виробництво електроенергії та газу, «зелену» енергетику та гірничодобувну промисловість, а також реформам, спрямованим на формування ринкової економіки, S&P прогнозує зростання ВВП Узбекистану в 2024-2027 роках у середньому вище 5% на рік.
За оцінками S&P, поступового скорочення дефіциту бюджету буде досягнуто, починаючи з 2024 року, завдяки підвищенню адресності субсидій і соціальних витрат і скасування деяких податкових пільг.
У повідомленні також наголошується, що законом «Про державний борг» встановлена верхня межа держборгу та існують річні ліміти за новозалученим зовнішнім боргом.
Згідно зі звітом агентства, суверенний кредитний рейтинг Узбекистану може бути підвищений, а прогнози можуть бути поліпшені, якщо реформи призведуть до більш високого, ніж очікувалося, економічного зростання в середньостроковій перспективі та зроблять позитивний вплив на бюджетні та зовнішні показники сектора.
Факторами, що знижують кредитний рейтинг республіки, є швидке зростання сукупного зовнішнього боргу країни, збільшення ризиків фіскального та платіжного балансу через недосягнення очікуваних результатів проєктів, що фінансуються за рахунок зовнішніх позик.
Запит роботодавців щодо вакансій у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українці, які мали в Норвегії дозвіл на тимчасовий колективний захист від війни, але в яких цей дозвіл було відкликано або не продовжено, не можуть згодом знову його отримати.
Відповідне посилення до правил захисту ухвалило 31 травня Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії, повідомляється у пресрелізі відомства.
«Норвегія витрачає багато грошей на прискорене опрацювання та розселення українських прохачів притулку за спеціальною схемою. Центристська партія і Лейбористська партія в уряді вважають неправильним, що прохачі притулку, які добровільно повернулися або порушили правила, повинні знову отримувати особливий режим”, – сказала міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель (Emilie Enger Mehl).
За даними Директорату у справах імміграції, близько 2 тис. українців, які мають тимчасовий колективний захист, не отримали продовження річного дозволу на перебування в Норвегії. У багатьох випадках йдеться про людей, які переїхали назад в Україну або в інші країни Європи. Ці люди більше не зможуть отримати колективний захист у Норвегії, якщо знову звернуться по нього; натомість вони будуть направлені на звичайну індивідуальну процедуру надання притулку.
Міністр також не виключає можливості подальшого посилення правил надання тимчасового колективного захисту в Норвегії.
«Імміграція має бути стійкою. Тому ми розглядаємо можливість подальшого посилення схеми тимчасового колективного захисту”, – зазначила Мель.
Як повідомлялося, 11 березня 2022 року уряд Норвегії запровадив схему тимчасового колективного захисту для переміщених осіб з України. Ця схема означає, що особам, які підпадають під її дію, надається посвідка на проживання за спрощеною процедурою і без індивідуальної оцінки.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня цього року в Норвегії значилося 70,69 тис. громадян зі статусом тимчасового захисту від війни в Україні, для порівняння на кінець серпня 2023 року їх було 52,61 тис., а на кінець 2023 року – 66,94 тис.
Загалом статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 березня 2024 року мали 4 млн 211,5 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту.
Згідно з даними Євростату, на кінець березня 2024 року основними країнами ЄС, які прийняли бенефіціарів тимчасового захисту з України, були Німеччина (1 млн 301,79 тис. осіб; 30,9% від загальної кількості), Польща (955,52 тис. осіб; 22,7%) і Чехія (364,38 тис. осіб; 8,7%). Сумарна частка цих трьох країн становить 62,3%.
