Група компаній «ОККО» планує повноцінно запустити біоетанольний завод вартістю EUR110 млн у третьому кварталі 2026 року, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
«Цього року збираємося повністю здати елеваторну, складську групу, матимемо можливість приймати кукурудзу з нашого кластера. У третьому кварталі 2026 року плануємо повноцінно запустити завод», – сказав Даниляк під час конференції We build Ukraine в четвер, яка транслювалася онлайн.
Він зазначив, що загальні інвестиції в завод протягом 2024-2026 років становлять EUR110 млн, з яких EUR35 млн – власний внесок групи, EUR75 млн – боргове фінансування. З нього EUR60 млн надав ЄБРР терміном на дев’ять років, ще EUR15 млн – Райффайзен Банк Україна терміном на сім років.
За словами Даниляка, річна потужність заводу з виробництва біоетанолу, потреба в якому зростає з обов’язковим додаванням 5% цього спирту в моторні бензини з 1 травня 2025 року, становить 83 тис. тонн, з виробництва кормів для тваринництва – 70 тис. тонн, з переробки кукурудзи – 270 тис. тонн.
Як повідомлялося, в червні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і «ОККО» на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду в розмірі EUR60 млн на будівництво нового заводу з виробництва біоетанолу в Україні.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів. Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Рекордне зростання цін
У 2025 році золото досягло історичних максимумів, перевищивши $3,500 за унцію, що на 28% вище початку року. Це зростання обумовлене глобальними економічними та політичними факторами, включаючи:
Торгові тарифи США: введення 10% тарифів на імпорт викликало економічну невизначеність, стимулюючи попит на золото як безпечний актив.
Покупки центральних банків: активне накопичення золота, особливо країнами Азії, збільшило попит.
Політична нестабільність: конфлікти і санкції спонукали інвесторів шукати стабільні активи.
Аналітики прогнозують подальше зростання цін на золото:
Goldman Sachs: до $3,700 до кінця 2025 року.
JP Morgan: можливе перевищення $4,000 у II кварталі 2026 року.
Gov Capital: в оптимістичному сценарії — до $4,631 до грудня 2025 року.
ПАТ «Черкасиобленерго» 24 квітня оголосило тендер на страхування тролейбусів з обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних державних закупівель «Прозорро».
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 3,297 млн грн. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 2 травня.
Хмарні провайдери GigaCloud, De Novo і датацентр «Парковий» цього тижня підписали меморандум про заснування громадської спілки (ГС) «Український альянс цифрового суверенітету».
«Передумовою для об’єднання стала зовнішньополітична нестабільність, що серйозно вплинула на глобальний ринок технологій, а також на цифрову та економічну безпеку країни», – зазначено в релізі засновників спілки.
Головною метою вони називають забезпечення цифрового суверенітету України, під яким розуміють перенесення, зберігання та обробку важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни та відповідно до вимог чинного українського законодавства.
«Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тому ми готові до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення», – наголошується в релізі.
На думку організаторів спілки, технологічні рішення стають інструментом політичного тиску з боку одних країн на інші.
«Ми як гравці ринку орієнтовані на національний ринок, маємо своєю місією не лише продавати тут свої послуги, а й захищати економіку країни, що є середовищем життя нашого бізнесу та наших клієнтів», – стверджують представники новоствореного альянсу.
Серед заявлених напрямів роботи – «технологічна ревізія» країни, а також розробка єдиних стандартів для інфраструктурних рішень, що дасть змогу будувати великі георозподілені інфраструктури між майданчиками національних провайдерів, легко та безшовно переносити дані між хмарними середовищами різних провайдерів без штучних технологічних перешкод, гарантувати безпеку та збереження даних користувачів навіть у критичних ситуаціях, зокрема у випадку ворожих атак, а також упроваджувати політику Data Embassy та технології багатошарового доступу до даних користувачів.
Підкреслюється, що до Альянсу можуть приєднатися інші компанії, які поділяють його принципи, зокрема датацентри, софтверні компанії та інфраструктурні провайдери.
GigaCloud, Український альянс цифрового суверенітету, хмарні провайдери
Національний банк України (НБУ) 23 квітня оголосив тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників і страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляють у системі держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 1,044 млн грн. Кінцевий термін подання документів – 30 квітня 2025 року. Переможцем аналогічного тендера рік тому була СК «Гардіан».
В Україні створили Альянс із цифрового суверенітету, що обʼєднує хмарних провайдерів та дата-центри. Перші, хто обʼєднався у ГС «Український альянс цифрового суверенітету» – хмарні провайдери GigaCloud, De Novo та дата-центр “ПАРКОВИЙ” домовилися про взаємодію для стабільного технологічного розвитку України на базі національних майданчиків.
Передумовою для об’єднання стала зовнішньополітична нестабільність, яка серйозно вплинула на глобальний ринок технологій, а також на цифрову та економічну безпеку країни. «На жаль, ми дедалі частіше бачимо, як технологічні рішення стають інструментом політичного тиску з боку одних країн на інші. Ми, як гравці ринку, орієнтовані на національний ринок, маємо своєю місією не лише продавати тут свої послуги, а й захищати економіку країни, що є «середовищем життя нашого бізнесу та наших клієнтів» — кажуть представники Альянсу.
Головною метою організатори називають забезпечення цифрового суверенітету України – перенесення, зберігання та обробка важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни та відповідно до вимог чинного українського законодавства. “Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тож ми готові до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення” — розповіли засновники Альянсу.
Серед напрямів роботи — технологічна «ревізія» країни, а також розробка єдиних стандартів для інфраструктурних рішень. Провайдери впевнені, що такий підхід забезпечить в Україні низку нових можливостей:
– будувати великі георозподілені інфраструктури між майданчиками національних провайдерів;
– легко і безшовно переносити дані між хмарними середовищами різних провайдерів без штучних технологічних перешкод;
– гарантувати безпеку (і збереження) даних користувачів навіть у критичних ситуаціях, зокрема у випадку ворожих атак;
– впровадження політики Data Embassy та технології багатодоменної безпеки.
Представники Альянсу наголошують на необхідності підвищення конкурентоспроможності українського ринку, стимулювання інновацій та посилення кібербезпеки. Вони поділяють розуміння того, що Україна має ставати сильнішою, здатною самостійно управляти власними даними — стратегічним ресурсом, який є основою для економічного зростання та розвитку індустрій майбутнього – і це дає їм спільну мотивацію бути частиною важливих державних змін. До Альянсу можуть долучитися інші компанії, які поділяють його принципи та прагнуть працювати на благо національної цифрової безпеки та суверенітету – датацентри, софтверні компанії та інфраструктурних провайдерів зокрема.
