Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом січня-березня 2026 року скоротилася на 1 процентний пункт – до 12,92%, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
«Факторами зменшення частки NPL у січні-березні 2026 року стали як збільшення обсягу нових кредитів кращої якості, так і врегулювання непрацюючих боргів», – зазначив Нацбанк у прес-релізі на сайті.
Валовий кредитний портфель банківської системи за перший квартал 2026 року зріс на 75,84 млрд грн – до 1 трлн 435,58 млрд грн, у тому числі в березні – на 3,66 млрд грн.
Динаміка валового обсягу непрацюючих кредитів протягом кварталу була нерівномірною: після зростання в січні показник у лютому-березні знижувався, а березневе скорочення на 5,55 млрд грн забезпечило основну частину квартального зменшення на 3,82 млрд грн – до 185,49 млрд грн.
Скорочення частки NPL у 1 кварталі року зафіксовано в усіх групах банків: у банків із держчасткою (без ПриватБанку) – з 25,07% до 23,86%, у ПриватБанку – з 8,45% до 7,74%, у фінустановах з іноземним капіталом – з 6,46% до 6,17% та у приватних українських банках – з 8,37% до 7,75%.
Якщо брати в абсолютному вимірі, NPL на 1 квітня збільшилися в ПриватБанку – на 592,0 млн грн, до 19,41 млрд грн, і в банках з іноземним капіталом – на 196,43 млн грн, до 18,76 млрд грн.
Першу п’ятірку банків за обсягом NPL сформували держбанки: Ощадбанк з 44,78 млрд грн (показник на початок року – 43,83 млрд грн), Укрексімбанк – 25,52 млрд грн (33,19 млрд грн), Сенс Банк – 23,92 млрд грн (22,46 млрд грн), Укргазбанк – 21,87 млрд грн (21,79 млрд грн) та ПриватБанк – 19,41 млрд грн (18,82 млрд грн).
До першої десятки також увійшли Райффайзен Банк з 8,17 млрд грн (8,05 млрд грн), ПУМБ – 5,04 млрд грн (4,94 млрд грн), ТАСкомбанк – 4,06 млрд грн (4,08 млрд грн), ОТП Банк – 3,71 млрд грн (3,19 млрд грн) та Ідея Банк – 3,52 млрд грн (3,17 млрд грн).
При цьому найвищу частку NPL серед банків з найбільшим кредитним портфелем мав Альянс Банк – 39,9% (49,6%), другим став Сенс Банк з 29,8% (28,5%), а трійку замикав Ідея Банк з 28,8% (28,6%).
Місця з четвертого по шосте посіли держбанки: Ощадбанк – 26,4% (26,5%), Укрексімбанк – 20,8% (25,3%) та Укргазбанк – 19,3% (20,1%).
До першої десятки також увійшли ТАСкомбанк з 16,3% (16,6%), МТБ Банк – 11,6% (9,9%), А-Банк – 10,9% (12,0%) та Радабанк – 10,6% (12,3%).
Центробанк зазначив, що в корпоративному секторі частка непрацюючих кредитів за перший квартал скоротилася з 16,99% до 15,73%, а в роздрібному – з 10,78% до 10,32%.
Як повідомлялося, тенденція до зменшення частки NPL триває з початку 2023 року, коли вони збільшилися до 38,1%. До повномасштабного вторгнення Росії проблемна заборгованість в українських банках скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року.
У грудні 2025 року частка NPL різко знизилася – з 23,9% до 13,9% – після того, як ПриватБанк припинив визнавати близько 140 млрд грн старих гривневих активів непрацюючими.
В Україні все частіше виникає нерозуміння щодо реальної вартості кредитів через те, що показник реальної річної процентної ставки (РРПС) іноді сягає понад 3 600%. На перший погляд — це справжній шок для споживачів, які звикли бачити рекламу з пропозицією «1% на день» та очікувати близько 365% річних.
Про це у своєму блозі написав фінансовий експерт, CEO Moneyveo Сергій Сінченко, який пояснює причини такого розриву між очікуваннями клієнтів і офіційними цифрами.
Основна складність криється у формулі розрахунку РРПС, затвердженій постановою Нацбанку №16. Вона базується на методі XIRR — складній фінансовій функції, яка враховує кожен платіж, дату його здійснення та ефект реінвестування. В результаті навіть прості кредити з 1% на день дають формальну ставку у понад 3 600% річних.
«Формула математично коректна, але непроста для розуміння пересічним споживачем, — зазначає Сінченко. — Вона імітує складні проценти, ніби кредитор реінвестує кожен отриманий платіж. Через це ефективна ставка виглядає гігантською, хоча фактично клієнт платить звичайний відсоток.»
Парадокс полягає у тому, що компанії, які працюють прозоро, без прихованих комісій і додаткових платежів, часто мають вищий показник РРПС за рахунок об’єктивної методики. Тим часом компанії з численними дрібними платежами можуть показувати нижчі офіційні ставки, але фактичні витрати клієнтів вищі.
Експерт пропонує зберегти інструмент РРПС, але спростити його подачу для споживачів. Зокрема, він рекомендує для простих кредитів застосовувати більш інтуїтивний розрахунок, який би відображав відсоток загальних витрат за кредитом без складної капіталізації.
Такі зміни допоможуть зробити ринок кредитування більш прозорим і зрозумілим, підвищать довіру клієнтів та сприятимуть здоровій конкуренції.
Державний ПриватБанк (Київ) впродовж 2025 року виставить на продаж портфель безнадійних кредитів фізосіб загальним обсягом понад 5 млрд грн.
“Впродовж 2025 року ПриватБанк планує запропонувати професійним учасникам ринку кредитний портфель загальною заборгованістю на понад 5 млрд грн, який включатиме споживчі кредити, надані фізичним особам без забезпечення”,- повідомила фінустанова в Телеграм-каналі в понеділок.
Зазначається, що йдеться виключно про кредити, які класифікуються як “безнадійні”.
Раніше банк пропонував позичальникам програми реструктуризації та вживав усіх можливих заходів для погашення заборгованості, зокрема застосовував примусове стягнення.
“З портфелів безнадійних кредитів для продажу будуть виключені кредити, за якими боржниками є військовослужбовці, мобілізовані, а також мешканці територій, на яких проводяться активні бойові дії або які є тимчасово окупованими”,- уточнив ПриватБанк.
За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року ПриватБанк займав перше місце за загальними активами – 945,4 млрд грн, або 25,2% серед 61-го банку.
