Комунальне підрядне спеціалізоване спеціалізоване підприємство з ремонту та будівництва автодоріг Харкова “Шляхрембуд” 21 лютого оголосило про намір укласти з СК “ВУСО” договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,866 млн грн, цінова пропозиція компанії 807,2 тис. грн.
У тендері брали участь страхові компанії “Гардіан” із пропозицією 807,211 тис. грн, “Оранта” -807,212 тис. грн, “Арсенал Страхування” – 1,395 млн грн, СГ “ТАС” – 1,682 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилося з Міністерством транспорту та інфраструктури Туреччини про продовження лібералізації вантажних перевезень, повідомила пресслужба Мінвідновлення в четвер. Згідно з повідомленням відомства, “транспортний безвіз”, або лібералізація вантажних перевезень із Туреччиною, охоплює двосторонні вантажні перевезення та перевезення транзитом.
“З усього експорту, який ми постачаємо до Туреччини, близько 15% – автомобільним транспортом. Турецькі компанії імпортують до нас саме автомобільним транспортом майже 60% з усього обсягу товарів”, – зазначив віцепрем’єр із відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
У результаті домовленості сторонам більше не потрібен дозвіл для виконання вантажних і транзитних перевезень. Водночас, бездозвільний проїзд діє також для в’їзду порожніх вантажівок.
Крім цього, Мінвідновлення домовилося з турецькою стороною про збільшення кількості дозволів на вантажні перевезення до/з третіх країн та автобусні перевезення до 3,5 тис. дозволів і 400 дозволів відповідно.
“Ведемо роботу щодо можливостей виконання нерегулярних автобусних перевезень – домовилися про 400 дозволів на такі поїздки. Найближчим часом частина цих дозволів буде доставлена в Україну для видачі перевізникам”, – наголосив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Як повідомлялося, лібералізація вантажних перевезень доступна з 35 країнами, включно з країнами Європейського Союзу. Минулого року команді Мінвідновлення вдалося домовитися про можливість з Норвегією, Північною Македонією та продовжити відповідну угоду з Молдовою.
Блокада фермерами дороги на литовсько-польському кордоні 1 березня може порушити принцип Європейського Союзу про вільне пересування товарів і людей, заявила міністр економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте, пише LRT.
“Наскільки я розумію, потік людей не буде зупинено, але ми все ще є членами вільного Європейського Союзу, де рух товарів і людей має бути вільним. Будь-яка перешкода цьому руху потенційно може порушити свободу пересування”, – сказала міністр.
Вона зазначила, що вантажівки на кордоні будуть направлені на додаткові стоянки для перевірки, що може призвести до утворення черг.
Загальнодержавний страйк фермерів стартував у Польщі 9 лютого. Основні вимоги страйкарів – коригування “зеленого” курсу Європейської комісії, обмеження припливу української агропродукції на польський ринок, а також підвищення рентабельності сільгоспвиробництва. Під час протестів фермери блокують українсько-польські прикордонні переходи.
З 1 березня польські фермери готуються до двох нових блокад – на колишньому польсько-німецькому прикордонному пункті у м. Свєце і на дорозі біля колишнього литовсько-польського прикордонного пункту “Кальварія-Будзіско”. Фермери перевірятимуть вміст вантажівок, особливо сільськогосподарські вантажі.
На думку голови Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціяускаса, підозри польських фермерів щодо того, що українське зерно, привезене з Польщі до Литви, повертається або переробляється та реекспортується як литовський товар, є виправданими.
Via Baltica – 970-кілометрова ділянка європейського маршруту Е67 між Таллінном і Варшавою. Забезпечує автомобільне сполучення між балтійськими країнами. Е67 з’єднує Гельсінкі (Фінляндія) і Прагу (Чехія).
Сувалкський розрив являє собою смугу суші протяжністю близько 100 км на литовсько-польському кордоні, яка вклинена між російським ексклавом Калінінград на заході та Білоруссю на сході.
Раніше Маціаускас заявив, що литовські фермери зі свого боку не сприятимуть польському протесту. За його словами, найбільшою проблемою литовських фермерів є російське зерно.
Десять українських та дві провідні німецькі лікарні домовилися про медичне партнерство.
Як повідомило Міністерство охорони здоров’я України на своєму сайті, під час міжнародної конференції з медичних партнерств, що відбулася 26-27 лютого в Берліні, меморандум про співпрацю з клінікою “Шаріте” підписали обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології в Ужгороді, Львівський національний медуніверситет ім. Данила Галицького, Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня, Національний медуніверситет ім. Богомольця, Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМНУ.
Меморандуми про співпрацю з німецькою мережею лікарень BG Kliniken, що спеціалізується на лікуванні та реабілітації постраждалих від важких травм, підписали клінічна лікарня “Феофанія”, Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, НДСЛ “Охматдит”, міська клінічна лікарня №4 Дніпра, Інститут патології хребта та суглобів ім. Сітенко НАМНУ.
Розвиток Міжнародного медичного партнерства є ініціативою першої леді України Олени Зеленської. Воно стартувало під час третього саміту перших леді та джентльменів у Києві 6 вересня 2023 року.
Наразі Міжнародну програму медичного партнерства з Україною підтримують 18 країн. У межах програми підписано 34 меморандуми про співпрацю. Медичне партнерство в Німеччині стало можливим завдяки допомозі Німецькому товариству з міжнародного співробітництва (GIZ) у рамках фінансованої ними програми лікарняного партнерства.
