Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Низка провідних аграрних асоціацій звернулися до прем’єр-міністра України з проханням вплинути на розв’язання ситуації щодо можливого погіршення умов торгівлі з Європейським Союзом агропродовольчими товарами, повідомила прес-служба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
Асоціації нагадали, що 6 червня 2024 року завершиться дія додаткових торговельних преференцій ЄС для України, у межах яких для українського експорту було скасовано наявні митні тарифи та тарифні квоти для всіх категорій товарів. 31 січня Єврокомісія офіційно опублікувала проєкт Регламенту ЄС щодо продовження на наступний календарний рік (із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025-го) автономних торговельних преференцій для України.
Зазначається, що проєкт регламенту запроваджує обмеження імпорту до ЄС окремих груп товарів (курятини, цукру та курячого яйця) “чутливих” для європейських агротоваровиробників. Зокрема, пропонується відновити дію тарифних квот, узгоджених у рамках Повної та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для цих товарних груп у разі, якщо з 1 січня 2024 року обсяги їхнього імпорту з України перевищать середнє арифметичне обсягів імпорту за 2022-2023 роки. Згідно із законодавством ЄС, проєкт регламенту ще мають розглянути в Європейському Парламенті та Раді міністрів ЄС.
“Для агропродовольчого сектору України ці преференції мали особливо велике значення, скасувавши цілу низку тарифних квот на імпорт на ринок ЄС для ключових експортних товарів – від зернових та олійних культур до цукру, м’яса птиці, яєць, плодово-овочевої продукції – та надавши змогу українським експортерам зберегти виробництв, робочі місця і забезпечити надходження валютної виручки протягом 2022-2023 років”, – зазначають асоціації у своєму зверненні.
Водночас вони навели дані Державної митної служби, згідно з якими агроекспорт України за 2023 рік становив 61% від загального експорту товарів з України і був еквівалентний $21,9 млрд порівняно з 53% і $23,4 млрд відповідно роком раніше.
Водночас частка ЄС у загальному експорті агропродовольчих товарів з України 2023 року становила 56,6% (55,1% 2022-го), або $12,4 млрд ($12,9 млрд відповідно).
“Питання збереження максимально відкритого доступу для українських агропродовольчих товарів до ринку ЄС буде життєво важливим для торговельного балансу України на найближчі роки та виживання аграрного сектору України. За умови впровадження торговельних обмежень на Україну очікують значні обсяги скорочення валютної виручки від експорту основних агропродовольчих товарів”, – прогнозує бізнес-спільнота.
Аграрні асоціації закликали уряд посприяти доступу українських агротоварів до ринку ЄС та налагодженню прямого діалогу з європейськими партнерами. Зокрема, вони просять включити до порядку денного наступного Саміту Україна-ЄС питання продовження дії автономних торговельних преференцій для українських агропродовольчих товарів з мінімальними обмеженнями та збереження діяльності Координаційної платформи з питань торгівлі Україна-ЄС як основного майданчика для обміну інформацією щодо поточних питань у торгівлі.
Звернення підписали Всеукраїнський аграрний форум, Український клуб аграрного бізнесу, Аграрний союз України, Всеукраїнська аграрна рада, Спілка птахівників України, Українська аграрна конфедерація.
аграрні асоціації України, торгівля з Європейським Союзом, Український клуб аграрного бізнесу
Найчастіше розшукують колаборантів, крадіїв та шахраїв.
Понад 7 тисяч осіб було подано у розшук торік за даними Міністерства внутрішніх справ. Найчастіше у розшук потрапляють через колабораціонізм, крадіжки та шахрайство. Більшість розшукуваних віком від 24 до 45 років.
7422 людини подано у розшук у 2023 році в Україні. Це найбільша кількість за останні п’ять років та на 40% більше, ніж у 2021 році. Напередодні повномасштабної у розшук подали 5 269 осіб за рік.
Найчастіше у розшук у 2023 році потрапляли через колабораціонізм (Ст.111-1 ККУ) — 21,7%. У топі причин,через які людину можуть внести у розшук, також крадіжки (Ст.185 ККУ) — 18,2%, державна зрада (Ст.111 ККУ) — 5,3% та шахрайство (Ст.190) — 4,8%.
44% осіб з реєстру були подані у розшук у прифронтових регіонах. Очолює антитоп Донеччина — 752 особи (10,1%), наслідують Харківщина — 696 (9.4%), Херсонщина — 637 (8.6%), Запорізька — 620 (8.4%) та Луганська області — 561 (7.6%).
Майже половина людей у розшуку переховуються від органів досудового розслідування — 3 299 осіб або ж 44%. На другому місці ті, хто переховується від суду — 2 126 людей. Трійку замикають люди, які засуджені до покарання без позбавлення волі — 1183 людини.
Дозвіл на затримання винесено по майже 18% людей у розшуку, а ще 15% мають бути під вартою.
79% осіб у розшуку — це чоловіки, жінки становлять 21% від загальної кількості у 2023 році.
Більшість людей у розшуку у 2023 році віком від 25 до 45 років. Найстаршому розшукуваному 87 років, а наймолодшому — 6 років.
Загалом станом на кінець січня 2024 року у розшуку знаходиться 55 992 осіб.
https://opendatabot.ua/analytics/person-wanted-2023
Динаміка цін на паливо 2022-2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч із колишнім державним секретарем США та ексглавою ЦРУ Майком Помпео, який нещодавно став незалежним членом наглядової ради “Київстару” і який прибув до Києва, повідомила пресслужба Офісу глави держави в п’ятницю ввечері.
Зазначається, що Єрмак подякував президенту США, обом палатам і партіям Конгресу Сполучених Штатів та всьому американському суспільству за потужну підтримку України. Він також висловив сподівання на продовження підтримки з боку США, адже вона ґрунтується на спільних демократичних цінностях і повазі до міжнародного права, які захищає український народ.
Керівник Офісу Президента наголосив на необхідності дати чіткий сигнал Росії, що своєю агресією вона не може порушувати суверенітет незалежних держав і визначати долю інших вільних народів.
Помпео після входження до наглядової ради “Київстару” наголошував, що розмова про його націоналізацію була б кроком назад, бо Україна потребуватиме величезної кількості інвестицій приватного сектору, прямих іноземних інвестицій, а також підтримки з боку Європи та приватного сектору Сполучених Штатів, щоб подолати наслідки війни.
“Якщо права власності, зокрема акціонерів у Сполучених Штатах, не буде захищено, а компанії, які приносять користь українському народові, не буде збережено, це буде стратегічною помилкою для України та зробить відбудову України та підтримку цієї країни в наступні роки набагато складнішою та дорожчою, а потоки капіталу – набагато обмеженішими”, – наголошував екс-держсекретар США.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський оголосив про посилення контролю та активізацію інспекцій на кордоні з Україною, повідомляє прес-служба відомства.
“Надмірний імпорт сільськогосподарської продукції з України, яка не відповідає вимогам ЄС до виробництва, загрожує конкурентоспроможності польського сільського господарства”, – ідеться в повідомленні, опублікованому в соцмережі Х Міністерства сільського господарства та сільського розвитку Польщі в неділю.
Водночас заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що в неділю він проведе перевірку на прикордонному переході в ПП “Ягодин-Дорогуськ”, а в суботу він провів контроль на кордоні в Грубешуві.
“Сьогоднішній прикордонний контроль – це результат конкретних вказівок: нульова терпимість до будь-яких порушень. Я стоятиму на сторожі польських фермерів і виробництва польських продуктів харчування. Ні в кого не буде сумнівів у тому, що наш ринок добре захищений”, – цитує Колодзейчака польське радіо RMF24.
