Майже 800 підприємців наразі перебувають у чорному списку Антимонопольного комітету України через змови у тендерах за даними Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Це 30% від загальної кількості бізнесів у цьому переліку. Загалом найбільше таких підприємців на Львівщині. Майже кожен третій фоп з чорного списку АМКУ працює у сфері оптової торгівлі.
797 фопів налічується у чорному списку АМКУ станом на кінець червня 2026 року. Це 30% від загальної кількості фопів та компаній, що перебувають у цьому переліку.
До чорного списку потрапляють підприємці, яких АМКУ визнав винними у змові під час участі в державних закупівлях. Йдеться про ситуації, коли кілька учасників тендеру лише створюють видимість конкуренції, а насправді заздалегідь домовляються, хто переможе. У результаті держава може переплачувати за товари, роботи чи послуги, а інші учасники втрачають шанс чесно виграти тендер.
Потрапляння до цього переліку має наслідки: протягом 3 років після рішення АМКУ такі підприємці можуть бути відсторонені від участі в публічних закупівлях. Саме тому замовники регулярно перевіряють цей список перед визначенням переможця тендеру.
Перевірити, чи є фоп у чорному списку АМКУ, можна в Опендатаботі.
Кількість підприємців-порушників зростає рік до року. Якщо у 2024 році було ухвалено 242 рішення щодо фопів, то у 2025 році — вже 306. Це найбільший показник за останні 10 років. Ще 186 підприємцями, яких Комітет визнав учасниками антиконкурентних узгоджених дій, поповнився перелік цьогоріч.
Найбільше фопів із чорного списку зареєстровано на Львівщині — 95 підприємців, або майже 12% від загальної кількості. Далі йдуть Дніпропетровщина (81 фоп), Київ (78), Вінниччина (52) та Івано-Франківщина (39).
Майже кожен третій такий підприємець працює у сфері оптової торгівлі — таких налічується 231 фоп. Ще 139 підприємців займаються роздрібною торгівлею. Також серед порушників є представники сфери громадського харчування (47), спеціалізованих будівельних робіт (33) та будівництва (32).
https://opendatabot.ua/analytics/amku-black-list-2026
Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав винними в змові ТОВ «Марксолл» (попередня назва – ТОВ «Дріада Захід») і ТОВ «Лігна Україна» під час участі в двох торгах на закупівлю пластикових касет (очікуваною вартістю 34 470 680,00 грн) та закупівлю бирок для маркування деревини (очікуваною вартістю 26 534 070,00 грн), проведених державним підприємством «Ліси України» у 2023 та 2024 роках, повідомила прес-служба відомства.
Комітет встановив обставини, які в сукупності свідчать про вчинення товариствами антиконкурентних узгоджених дій з метою усунення конкуренції між ними під час участі в зазначених торгах. Виявлені факти свідчили про спільну та скоординовану поведінку компаній під час підготовки та участі в торгах, комунікації між ними та обмін інформацією, – наголошується в повідомленні.
АМКУ визнав дії ТОВ «Маркосолл» і ТОВ «Лігна Україна» порушенням конкурентного законодавства, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 закону «Про захист економічної конкуренції», які призвели до спотворення результатів торгів, і оштрафував їх на загальну суму 5 495 260 грн.
Відомство нагадало, що згідно із законом «Про публічні закупівлі», підставою для відмови в участі в процедурі закупівлі є факт притягнення суб’єкта господарювання (учасника) протягом останніх трьох років до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Антимонопольний комітет України розпочав розслідування проти виробника води «Карпатська джерельна» через можливе введення в оману споживача. Пише Delo.ua* із посиланням на повідомлення АМКУ.
Зазначається, що відомством розпочато розгляд справи № 127-26.4/116-24 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
«Предметом справи є, зокрема, дії ТОВ «Карпатські мінеральні води» у вигляді поширення інформації щодо води торговельної марки «Карпатська Джерельна», а саме щодо походження та характеристик такої продукції», – зауважують в АМКУ.
У відомстві звертають увагу на те, що «Карпатська Джерельна» видобувається зі свердловин, тому не може називатись «джерельною». Окрім того, вода під цією торговою маркою не має жодного відношення до Карпат, адже її видобування та фасування здійснюються за сотні кілометрів від них.
В АМКУ додають, що такі дії, за відсутності у ТОВ «Карпатські мінеральні води» відповідного належного підтвердження таких відомостей, містять ознаки порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживачів.
Про компанію «Карпатські мінеральні води»
«Карпатські мінеральні води» є національним виробником мінеральних вод і безалкогольних напоїв вже більше ніж 15 років.
Компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ «Карпатська Джерельна», і в червні 2002 року була реорганізована в завод по виробництву мінеральної води і безалкогольних напоїв «Карпатські мінеральні води». В 2002 році компанія розпочала виробництво солодких газованих напої в ТМ «Фруктова Джерельна» і ТМ «Соковинка», а в 2016 – енергетичного напою ТМ «Dragon».
Сьогодні група компаній «Карпатські мінеральні води» є потужним гравцем українського ринку природних мінеральних вод і безалкогольних напоїв.
Мінеральна вода «Карпатська Джерельна» видобувається з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела. Як стверджують в компанії, виробництво знаходиться безпосередньо біля джерела, і вода зі свердловин надходить на лінії розливу по трубопроводу. В процесі розливу вода проходить фільтрацію тільки від механічних домішок і зберігає всі корисні природні мікроелементи.
Нагадаємо, Антимонопольний комітет України наклав штраф на три компанії бізнесмена В’ячеслава Супруненка на майже 1 млн грн.
Так, ТОВ «Київський завод «Росинка» оштрафовано на 169 999 грн, ТОВ «Київський БКК» – на 300 000 грн, ТОВ «Київхліб» – на 500 000 грн. Цей захід впливу було накладено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом придбання активів у вигляді єдиного майнового комплексу ПрАТ «Краплинка» без дозволу АМКУ.
Антимонопольний комітет (АМКУ) виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”.
Зокрема, в антимонопольному відомстві вважають, що необхідно перевірити відносини контролю самої lifecell і материнської компанії Turkcell з особою, до якої рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
“Під час розгляду заяв про придбання компанією “DVL Telecom” контролю над групою “Лайфселл” виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема групи “Лайфселл” і групи “Turkcell”, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки та оборони України”, – повідомила прес-служба АМКУ в понеділок.
У повідомленні зазначено, що, розглянувши заяви про набуття контролю компанією “DVL Telecom” над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” (група lifecell), АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.
“З огляду на те, що концентрації у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, ТОВ “Укртауер” та ТОВ “Глобал Білгі” становлять єдину транзакцію та відбуватимуться відповідно до одного договору купівлі-продажу, окремий дозвіл на набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Глобал Білгі” також не може бути наданий Комітетом”, – зазначає АМКУ.
З огляду на викладене 7 березня 2024 року Комітет знову розпочав розгляд справ про концентрацію у вигляді набуття компанією “DVL Telecom” контролю над ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” та “Укртауер”. Одночасно розпочато розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані зі здійсненням цих концентрацій, уточнили в прес-службі.
Раніше повідомлялося, що на засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom набути контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”). Крім того, антимонопольне відомство дозволило узгоджені дії між компаніями NJJ UPAM (Париж, Франція), Lorimer II Ventures Limited (Нікосія, Кіпр), DVL Telecom (Париж, Франція) і фізичною особою – громадянином України у вигляді реалізації положень про утримання від конкуренції, передбачених розділом 19 акціонерної угоди, яку буде укладено між зазначеними суб’єктами строком на п’ять років.
Турецька компанія Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell) – третього за величиною українського оператора мобільного зв’язку, зокрема компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” та провайдера послуг з оренди веж ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital.
Рішення про підписання договору рада директорів ухвалила 20 грудня, проте ще 9 травня вирішила не розкривати інформацію про можливу угоду. Turkcell уточнював, що номінальна ціна акцій “Лайфселл” – 12 млрд 711,849 млн грн, “Глобал Білгі” – 47,226 млн грн і “Укртауер” – 1 млрд 964,04 млн грн.
Уповноважені представники компанії NJJ Capital (Париж, Франція) і ТОВ “Глобал Білгі” (Київ, Україна) звернулися до Антимонопольного комітету (АМКУ) щодо видачі дозволу компанії NJJ Capital на опосередковане придбання частки в статутному капіталі “Глобал Білгі”, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, а також часток, які забезпечують перевищення 50% голосів у вищих органах управління “Лайфселл” та “Укртавер” до 29 грудня 2023 року. Заяви їм повернули, оскільки вони не відповідали встановленим комітетом вимогам.
23 січня 2024 року АМКУ отримав повторне звернення щодо придбання частки, яка забезпечує контроль у ТОВ “Лайфселл”, “Глобал Білгі” і ТОВ “Укртауер” від компанії DVL Telecom, яка входить до групи NJJ.
На думку учасників ринку, проблемою для завершення угоди може стати також частковий арешт часток компаній, що продаються, за звинуваченням на адресу підсанкційного Михайла Фрідмана, який опосередковано контролює міноритарну частку в Turkcell.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) повернув без розгляду заяву ірландської групи CRH про надання дозволу на концентрацію активів італійської Buzzi в Україні, повідомив Forbes Ukraine з посиланням на відомство.
За даними видання, подана CRH заява не відповідала вимогам комітету. Крім того, АМКУ вказав на присутність на українському цементному ринку олігополії, при цьому CRH вже займає близько третини ринку.
Агентство “Інтерфакс-Україна” звернулося до CRH за коментарем.
Як повідомлялося, італійський виробник цементу Buzzi досяг угоди про продаж CRH свого українського бізнесу та активів з виробництва товарного бетону в Словаччині за EUR100 млн. Завершення угоди очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
Адміністративна колегія Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) розпочала розгляд справи стосовно ТОВ “Террафуд” (ТМ “Терра-Фуд”) за провадження та розповсюдження ним сирного продукту, оформлення упаковки якого могло ввести в заблудження .
Як повідомляється на сайті відомства в четвер, АМКУ відкрив справу за скаргою споживача, який придбав сирний продукт Mozzaretta виробництва ТОВ “Террафуд”, сплутавши його з традиційним сиром моцарелла через схожий напис на упаковці та її оформлення у кольорах італійського прапора.
“Під час розгляду заяви було встановлено, що розміщений на лицьовому боці упаковки домінуючий напис латиницею Mozzaretta, зокрема, що шрифт цього напису (літери “TT” візуально схожі на “LL”) може створити у споживача помилкове враження щодо способу виготовлення та складу продукту (…) та вплинути на його намір придбати продукт цього підприємства”, – зазначається у повідомленні Комітету.
АМКУ нагадав, що справжній сир моцарелла відповідно до міжнародних стандартів може містити закваски з молочних та/або ароматичних бактерій, культури нешкідливих мікроорганізмів, сичужні або інші безпечні молокоосаджуючі ферменти, замінник кухонної солі, оцет, борошно та крихту, в деяких випадках – безпечні. , регулятори кислотності, стабілізатори та консерванти.
При цьому у складі продукту Mozzaretta під ТМ “Терра-Фуд” виявлено, зокрема, жири немолочного походження, що суперечить ст.1 закону “Про молоко та молочні продукти”.
Враховуючи зазначене вище, дії виробника щодо оформлення упаковки продукту містять ознаки порушення закону “Про захист від недобросовісної конкуренції”, повідомив Комітет і додав, що розпочато розгляд відповідної справи.
ДК “Терра Фуд” розвиває бізнес у трьох галузях – молочній, м’ясній та аграрній. Входить до п’ятірки найбільших виробників молочної продукції в країні.
Виробничі потужності 10 молокопереробних підприємств холдингу до російського вторгнення становили 31 тис. тонн сиру, 78 тис. тонн вершкового та вершкового масла, а також 61 тис. тонн цільномолочної продукції на рік.
Понад 100 найменувань м’ясної продукції групи виробляються на Тульчинському м’ясокомбінаті – понад 6 тис. тонн виробів на рік.
