Ринок під тиском геополітики
Цього тижня крипторинок відчув серйозну турбулентність через загострення конфлікту на Близькому Сході. Після повідомлень про удари Ізраїлю по іранських об’єктах курс біткойна впав нижче $103 000, а загальна капіталізація крипторинку скоротилася більш ніж на $140 мільярдів. Пізніше BTC частково відіграв позиції, закріпившись у діапазоні $105 000–107 000.
Ethereum також втратив близько 5%, опустившись до $2510.
З альтернативних токенів (Solana, Cardano) — зниження на 2–3%, тоді як XRP несподівано виріс на 2–2,4%.
Індекс страху і жадібності залишається в зоні «Жадібності» (~60), але на тлі нестабільності може швидко зміститися в зону «Страху».
Як впливає війна Ізраїлю та Ірану на крипторинок?
Короткострокові та довгострокові прогнози
Прогноз на червень:
Прогноз на 3–6 місяців:
Довгостроково:
Комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія» (Івано-Франківськ) 16 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), обов’язкове особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Як повідомляють в системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 222,614 тис. грн. Кінцевий термін подання документів на тендер – 24 червня.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня майже без купівлі валюти зменшив її продаж на міжбанківському ринку на $53 млн, або на 8,4% – до $585,8 млн, свідчить статистика на сайті регулятора. Як зазначає НБУ, він вперше за два тижні купив валюту на суму $0,50 млн.
Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать, що весь минулий тиждень сальдо було від’ємним і коливалося від $11,3 млн у понеділок до $11,6 млн у вівторок, $13,2 млн у середу і $8,5 млн у четвер.
Офіційний курс гривні коливався від 41,4018 грн/$1 на початку тижня, в середу гривня девальвувала до 41,5566/$1, а вже до кінця тижня курс склав 41,4466 грн/$1.
На готівковому ринку курс гривні за результатами тижня фактично не змінився: купівля – приблизно 41,40 грн/$1, а продаж – близько 41,45 грн/$1.
“Кінець травня 2025 року характеризується помірною стабільністю валютного ринку України за відсутності шокових змін, незважаючи на зовнішню турбулентність і складний геополітичний фон. Національна валюта зберігає контрольований курс у парі з доларом США, тоді як пара євро/гривня продовжує демонструвати підвищену волатильність, що пов’язано як з глобальними трендами, так і з внутрішніми структурними зрушеннями у валютних уподобаннях бізнесу та населення«, – описали ситуацію експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
На їхню думку, на середньостроковому горизонті в 2-4 місяці курс долара до гривні повернеться в діапазон 41,80-42,50 грн/$1 за умови зростання імпорту, підвищення внутрішньої інфляції або надходження значних сигналів щодо зовнішнього фінансування.
На довгостроковому горизонті в 6+ місяців в «КИТ Group» очікують ймовірного руху в бік 43,00-45,00 грн/$1 або навіть вище.
Огляд доступний за посиланням – https://interfax.com.ua/news/projects/1080324.html
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 березня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Початок 2025 року для України ознаменувався збереженням складної, але контрольованої економічної динаміки. В умовах триваючої війни, невизначеності зовнішніх ринків і зростаючого дефіциту торговельного балансу українська економіка демонструє стійкість і поступову адаптацію. Як відзначає Максим Уракін, за підсумками 2024 року українська економіка зберегла позитивну траєкторію, хоча темпи зростання були скромнішими, ніж очікувалося:
“Зростання реального ВВП у 2024 році на 2,9% — це, з одного боку, позитивна ознака відновлення, з іншого — сигнал, що структура економіки залишається вразливою. Це зростання не базується на глибоких інвестиційних змінах чи технологічних проривах, а радше є результатом пристосування до надзвичайних умов. Ми маємо справу з економікою, яка виживає, але не розвивається в повноцінному сенсі”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру “Experts Club” Максим Уракін.
У січні–лютому 2025 року темпи споживчої інфляції залишалися високими. У річному вимірі вона склала близько 12,6%, зберігаючи рівень, наближений до кінця 2024 року. За оцінками НБУ, ціновий тиск обумовлений сезонними факторами, підвищенням вартості енергоносіїв і слабкою гривнею.
Коментуючи цю динаміку, Уракін зазначає, що поточний рівень інфляції не є катастрофічним, але й не дає простору для економічного маневру. Високі споживчі ціни — це не лише макропроблема, а щоденний виклик для мільйонів домогосподарств. Національний банк змушений балансувати між необхідністю утримання гривні і неможливістю різкого посилення монетарної політики через вразливість економіки.
Зовнішньоекономічна ситуація на початку 2025 року виявила серйозний дисбаланс. За січень–лютий Україна експортувала товарів на $6,29 млрд — на 13% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Натомість імпорт зріс до $11,3 млрд, що на 12,3% більше в річному порівнянні. Таким чином, дефіцит зовнішньоторговельного балансу досяг $5,01 млрд, збільшившись на понад 76%. У показнику покриття імпорту експортом — лише 56% — проявляється критична залежність економіки від іноземних товарів та енергоносіїв.
“Такий розрив між експортом і імпортом — це не просто цифра. Це симптом структурної втоми. Ми надто залежимо від імпорту: це стосується палива, обладнання, промислових компонентів. І поки ми не почнемо серйозно інвестувати в локальне виробництво та переробку, цей дефіцит лише зростатиме. З іншого боку, експорт зараз тримається здебільшого за рахунок аграрної продукції. Але цього недостатньо, аби забезпечити валютну стабільність і фінансову автономію”, – підкреслив засновник Experts Club.
Попри торговельні труднощі, міжнародні резерви України на початок березня 2025 року становили $40,15 млрд. Хоча цей показник на 6,7% нижчий, ніж у січні, головною причиною зниження стали валютні інтервенції НБУ та обслуговування державного боргу. Загальний обсяг державного та гарантованого боргу на кінець лютого перевищив $147 млрд, з яких понад $100 млрд — зовнішній.
Максим Уракін вважає, що нараз уряд зберігає здатність виконувати боргові зобов’язання, контролювати валютний ринок і проводити виважену макрофінансову політику. Але це досягнення вразливе. Якщо не буде подальших реформ, якщо не запрацює реальний сектор, ці резерви можуть швидко танути».
Глобальна економіка
За даними Міжнародного валютного фонду, глобальне економічне зростання у 2024 році склало 3,1%, а прогноз на 2025 рік становить 3,2%. Однак ці цифри приховують суттєві регіональні відмінності.
За оцінками BEA, економіка США скоротилася на 0,3% у річному вимірі в I кварталі 2025 року, що стало першим падінням з початку 2022 року. Основним фактором був стрімкий ріст імпорту на тлі побоювань щодо нових мит, що значно збільшило торговельне сальдо . Інфляція, за останніми даними, становила 2,3% (CPI) і 2,6% (core PCE) у квітні, що є мінімальними позначками за останні роки. Федеральна резервна система утримує ставку на рівні 5,25–5,5%, перебуваючи у стадії чекання перед можливими пом’якшеннями .
За прогнозами МВФ на 2025 рік, зростання ВВП Китаю становитиме 4,0%, хоча офіційна мета — близько 5 %. Поточна низька інфляція вказує на слабкий внутрішній попит і потребу у структурних реформах . У березні на сесії Всекитайського зібрання народних представників уряд озвучив плани стимулювання через споживчу підтримку та реформи — однак чіткий імпульс для ринку нерухомості досі не задано .
Згідно з весняним прогнозом EC, у 2025 році зростання ВВП Євросоюзу складе 1,1%, а у єврозоні — 0,9% . Офіційна статистика за перший квартал показала зростання +0,6% порівняно з попереднім кварталом — найкращий результат з 2022 року. Інфляція в зоні Євро продовжує знижуватися — у травні вона становила 1,9% р/р.
Британська економіка проявляє ознаки пожвавлення: у I кварталі ВВП зріс на 0,7%, а в порівнянні з роком раніше — на 1,2%, з невеликим зростанням на 0,2% у березні . Офіс із відповідальності бюджету (OBR) прогнозує, що інфляція у 2025 році досягне 3,2–3,5%, з подальшим зниженням до цільових 2% лише у 2027 році . Банк Англії вже знизив облікову ставку з 5,25% до 4,25% і, за очікуваннями, зробить ще два кроки протягом року
За підсумками I кварталу 2025 року, зростання турецької економіки оцінюється на рівні 2,3%, а річне зростання — близько 3,0% . Інфляція знизилася до 38–39% у березні, проте залишається вкрай високою і надалі є пріоритетною проблемою для ЦБ Туреччини.
Індійська економіка демонструє одне з найвищих темпів зростання: ВВП у I кварталі 2025 року зріс на 7,4% р/р, підтверджуючи, що Індія залишається одним із лідерів серед великих країн . Інфляція залишається контрольованою: у лютому CPI — 3,6%, core CPI — 4,1%
Бразильська економіка продовжує зростати, хоч і повільніше: у березні активність склала +3,5% р/р, а в I кварталі — +1,3% к/к, що стало найвищим показником за два роки . Прогнози BBVA та OECD вказують на уповільнення зростання до 1,6–2,1% у 2025 році . Інфляція у березні становила 5,48%, найвищий рівень з лютого 2023 року, що викликає занепокоєння щодо стабільності економічної політики .
“Глобальна економіка демонструє яскравий розрив: США перебувають на межі рецесії через імпорт і торгівельну невизначеність, але інфляція падає. ЄС бореться з низьким зростанням та дефляційними ризиками. Велика Британія намагається уникнути стагнації, хоча інфляційні ризики залишаються. Китай — у фазі структурного спаду, потребує реформ. Індія — яскравий приклад швидкого зростання завдяки сільському попиту та промисловості. Туреччина — знову на межі кризи через інфляцію. Бразилія — стабільна, але вразлива до інфляційного тиску. Україні потрібно обирати стратегію на тлі таких глобальних трендів: або адаптуватися, або ризикувати залишитися на маргінесній траєкторії”, – резюмує Максим Уракін.
Висновок
Макроекономічна ситуація України на початку 2025 року — це картина стриманої стабільності на тлі зростаючих зовнішніх викликів. Помірне зростання ВВП, висока інфляція, загострення торговельного дисбалансу та стабільні резерви — усі ці фактори формують складний, але контрольований ландшафт. Світова економіка тим часом демонструє диференційовану динаміку, відкриваючи нові можливості для країн, здатних швидко адаптуватися та модернізувати свої економічні моделі.
“Для України 2025 рік — це час переходу від мобілізації до трансформації. Якщо ми зосередимось на промисловому відродженні, цифровізації, експортно-орієнтованих кластерах і захисті внутрішнього виробника, — тоді країна зможе вийти на нову траєкторію сталого зростання”, — підсумовує Максим Уракін..
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Випуск № 1 – червень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
Перша половина червня 2025 року засвідчила продовження тренда відносної стабільності на валютному ринку України за відсутності різких шоків, значущих змін чи неочікуваних курсових стрибків. При цьому ринок перебуває в режимі настороженого очікування як з боку споживачів, так і з боку операторів.
Курс долара США зберігається в контрольованому діапазоні, демонструючи мінімальні зміни в межах так званої плаваючої стабільності. Це стало можливим завдяки системному впливу ключових чинників: високим валютним резервам, стриманому попиту з боку населення, помірній діловій активності та прогнозованим обсягам валютної пропозиції.
Євро ж у червні продовжив хвилеподібну динаміку, з тенденцією до повернення в зону зростання після незначної корекції в травні. Висока чутливість до глобального контексту, структурний попит на євровалюту під час бізнес-операцій, а також активізація обговорень в Європі щодо підвищення ролі євро в глобальному вимірі як противаги долару — все це утримує пару EUR/UAH у зоні підвищеної волатильності, а також примушує стежити за співвідношенням у парі EUR/USD.
Глобальний контекст
Першим значущим сигналом червня стало зниження Європейським центральним банком базової процентної ставки на 25 б. п. — перше послаблення з часів жорсткого антиінфляційного циклу. Рішення мало очікуваний характер, тому було вже частково закладене в ціни, що й пояснює відсутність негайного ефекту на курс євро.
Водночас цей крок може відкрити потенційний цикл зниження ставок у ЄС, що може позначитися на позиціях євро в довшій перспективі, особливо якщо ФРС США залишатиметься більш консервативною. Це може створити різницю прибутковості на користь долара, що потенційно зменшить привабливість євро для інвесторів і може тиснути на його курс у парі з доларом. У такому сценарії євро ризикує втратити частину здобутих позицій у довшій перспективі.
Водночас у США ключова ставка ФРС залишається без змін, а сама установа не дає чітких сигналів щодо зниження до кінця літа. Ринок сприймає це як ознаку внутрішньої невизначеності. Ускладнює прогнозування так званий персональний фактор Дональда Трампа, який часто робить суперечливі заяви або дії якого наражаються на судовий спротив, хоча вже зараз очевидний загальний фарватер його політичного підходу, що є джерелом нових ризикових очікувань: консервація протекціоністського курсу, ослаблення інституційної незалежності ФРС, радикальні фінансові ініціативи — всі перелічені фактори, включаючи внутрішній соціально-політичний спротив у США політиці нового президента, підживлюють довгостроковий тренд на поступову корозію безумовної довіри до долара.
Таким чином, попри відсутність миттєвих наслідків, позиційна боротьба між двома ключовими валютами світу — доларом і євро — входить у нову фазу стратегічного перегляду.
Внутрішній контекст
Національний банк України продовжив поступову валютну лібералізацію, розширивши перелік дозволених операцій для банків і бізнесу. Це є свідченням стабілізації внутрішнього валютного ринку, однак реальний ефект від цих змін буде оцінюватися не лише за обсягами репатрійованих доходів, але й за реакцією потенційних інвесторів — чи вважатимуть вони такі зміни сигналом до повернення капіталів в Україну.
З іншого боку, упорядкування операцій з валютними ОВДП, які дозволяли бізнесу обходити обмеження НБУ на придбання валюти, є яскравим свідченням прагнення національного регулятора зберігати контроль за операціями з валютою та прикривати шпарини її квазілегального перетікання різними каналами.
Ключовим чинником довгострокової невизначеності залишається структура й обсяги міжнародної підтримки на 2026 рік. Відсутність гарантій довгострокового міжнародного фінансування та нечітке виконання Україною взятих на себе зобов’язань або їхня спірна ефективність можуть створити небезпечний мікс із фіскальних ризиків і чинити тиск на курсові очікування. Ринок і гравці, природно, починають враховувати ці фактори у своїх сценаріях.
Це може знайти своє відображення не лише у валютних прогнозах, але й в розрахунку цін імпортерів і виробників з урахуванням подальшої девальвації гривні та в прагненні населення і бізнесу до накопичення валюти, що матиме широкий спектр довгострокових наслідків для стабільності національної валюти та макроекономічних індикаторів.
Загалом ситуація на валютному ринку залишається спокійною, проте зростає роль прогнозних чинників — насамперед глобальних політичних ризиків і довгострокових очікувань щодо фінансової підтримки. Український ринок дедалі більше живе у форматі стратегічного балансування між поточною стабільністю та майбутньою невизначеністю.
Курс долара США: динаміка й аналіз
У червні курс долара до гривні зберігає стабільність із невеликою низхідною динамікою. Упродовж останніх 30 днів середній курс продажу долара в банках утримувався на рівні 41,75–41,78 грн/$. Курс купівлі коливався неподалік відміток 41,15–41,22 грн/$, а офіційний курс НБУ — біля позначок 41,50–41,55 грн/$.
Протягом останнього тижня відбулося незначне зниження всіх трьох ключових показників: офіційний курс повернувся до рівня 41,447 грн/$, курс купівлі — до 41,16 грн/$, продажу — до 41,70 грн/$.
Основний акцент — спостереження за спредами: курс продажу майже весь останній час «притиснутий» до офіційного курсу НБУ, а от курс купівлі демонструє більше відхилення від нього і рухається нижче. Це свідчить про збереження стабільного попиту з боку населення та бізнесу на готівкову валюту, з одночасним небажанням операторів скуповувати долар дорожче. Це свідчення того, що оператори валютного ринку не очікують зростання курсу поза межі звичних невеликих коливань і не закладають у ціни долара ризикову або ажіотажну премію. Така поведінка ринку сигналізує про спокій і рівновагу, помірну ліквідність і відсутність факторів психологічного тиску.
Ключові фактори впливу:
Прогноз:
Курс євро: динаміка й аналіз
У червні курс євро до гривні продовжив чітко виражену висхідну траєкторію, зберігаючи статус найбільш волатильної валютної пари на українському ринку. За останні 30 календарних днів євро стабільно зростав: середній курс продажу в банках піднявся з рівня 46,90 грн до 48,20–48,30 грн/євро станом на середину червня. Найбільш різкий рух відбувся між 12 і 13 червня, коли ринковий курс продажу стрибнув одразу на понад 50 копійок і наступного дня його «догнав» офіційний курс НБУ. Це явище свідчить про синхронізацію ринку та регулятора не лише в очікуваннях щодо подальшого зміцнення євро, але й у встановленні цін на ринку й офіційного курсового індикатора.
Водночас курс купівлі євро операторами валютного ринку демонстрував більш плавну динаміку та не повторив темпи зростання курсу продажу. Як наслідок — помітне розширення спреду між купівлею та продажем: з 60–70 копійок до понад 1 грн. Такий розрив є індикатором підвищеної нервозності операторів ринку: фінансові установи за умов волатильності намагаються захистити себе від курсових ризиків, закладаючи додаткову маржу як індикатор очікуваної нестабільності.
Прогноз:
• Короткостроково (2–4 тижні): високі шанси на консолідацію в межах 47,80–48,50 грн/євро із ситуативними коливаннями залежно від дій НБУ, зовнішніх новин і настроїв на ринку.
• Середньостроково (2–4 місяці): у разі відсутності зовнішніх шоків євро має потенціал зростання до 49,00–49,50 грн/євро, особливо з огляду на структурний попит в Україні, перехід багатьох контрактів на євровалюту та фокус населення на новому ельдорадо, що може принести курсову премію та виправдати очікування стосовно довгострокового зростання заощаджень.
• Довгостроково (6+ місяців): євро зберігає потенціал до подальшого укріплення, особливо в контексті глобальної перебудови валютних пріоритетів і внутрішньої переорієнтації українського бізнесу. Однак волатильність залишатиметься високою, тож частку цієї валюти в портфелях рекомендується постійно контролювати. З огляду на комбінацію багатьох факторів невизначеності ми не оприлюднюємо довгострокового прогнозу щодо курсу євро.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Перша половина червня демонструє збереження стабільності на валютному ринку в сегменті долара та повернення хвилеподібної динаміки пари євро/гривня. Усе це відбувається на тлі поступової валютної лібералізації в Україні та нової фази глобального перетягування інвесторської довіри між доларом і євро. У такому середовищі валютна стратегія має зберігати гнучкість, адаптивність і повинна бути розрахованою за кількома різними сценаріями розвитку подій.
Ліквідність — передусім. Усі валютні активи варто тримати в інструментах із можливістю швидкого реагування. Строкові депозити, облігації без можливості дострокового виходу чи прив’язка до однієї валюти — потенційні пастки. Найближчими місяцями варто фокусуватись не на дохідності, а на збереженні можливості для оперативного маневру.
Євро — стрімке зростання змінилось на обережну турбулентність. Після відчутного стрибка в червні ринок уже врахував значну частину новин і значущих для єврозони подій. Якщо потрібно переформатувати частку цієї валюти у портфелі — краще це робити поступово, коли звужуються спреди.
Долар — все ще важливий елемент захисту. Поточна стабільність не означає, що долар втратив свої функції та принади. Навпаки, у середньо- та довгостроковому горизонті його варто тримати в портфелі: восени чи взимку ймовірний девальваційний тренд для гривні, який винагородить терплячих тримачів долара з міцними нервами.
Спреди — головний маркер для рішень. Якщо в парі USD/UAH спреди стабільні, то в EUR/UAH — вони знову розширюються. Це свідчить про повернення нервозності та невизначеності: коли оператори закладають у курс додаткову маржу, це сигнал не поспішати. Коли спред стискається — це час для аналізу щодо входу.
Фіксовані валютні орієнтири — під забороною. Курсова передбачуваність останніх тижнів — не основа для шаблонних дій чи надмірного оптимізму. Продовжуйте працювати із 3–4 сценаріями руху курсу та тестуйте, як працюватиме ваша структура активів за умови кожного з них.
Гривня — не тримайте більше, ніж треба. Вона поки стабільна, але надмірне накопичення гривневих коштів створює ризики. Гривневу масу понад операційний запас варто перекладати у будь-яку із надійних валют або прив’язані до них інструменти.
Валютна лібералізація — радше сигнал, ніж інструкція до дій. Сигнали НБУ про пом’якшення обмежень важливі, але поки що це більше символічний крок. Реальний ефект буде помітний ближче до осені. Інвесторам і бізнесу варто не лише стежити за кроками з лібералізації, але й пам’ятати про можливість зворотних дій регулятора, якщо курсовий сценарій змусить його повернутися до обмежень. Можливо, слід подумати про вихід у найменш залежні від дій держави валютні інструменти — готівку чи стейблкоїни на основі надійних валют.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
Вже 9 водіїв обмежили у праві кермувати авто через порушення правил військового обліку цьогоріч. Майже усі прийняті рішення ухвалив Новоград-Волинський міськрайонний суд на Житомирщині. Від початку поточного року у судах розглядалось ще 59 справ щодо позбавлення водійських прав через порушення військового обліку.
Щонайменше 59 судових справ щодо обмеження права на керування авто через порушення правил військового обліку цьогоріч, знайдено за допомогою пошуковика по судовому реєстру Бабуся.
У січні 2025 року суд вперше задовольнив позов ТЦК та позбавив водія можливості кермувати авто, проте таких рішень побільшало. Наразі 9 водіїв тимчасово обмежили у праві керування транспортними засобами через порушення правил військового обліку — допоки вони не виконають вимоги ТЦК або ж як ця вимога не буде відкликана.
Варто зазначити, що усі рішення, окрім першого, ухвалив Новоград-Волинський міськрайонний суд на Житомирщині.
Нагадаємо, що судові рішення у таких справах повністю знеособлені — у них не зазначаються сторони процесу, що не дає можливості перевірити на наявність справи щодо себе.
Від початку року в Єдиному державному реєстрі боржників відкрито понад 17 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку. Перевірити наявність у вас штрафу можна в Опендатаботі.
https://opendatabot.ua/analytics/tck-auto-ban
