Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка зазначає, що інвестиційний фонд України та США, який створять у рамках угоди про корисні копалини, матиме право інвестувати як у розробку родовищ, так і в інфраструктурні проєкти: дорожні, портові, енергетичні.
«Цей фонд як фінансовий інструмент матиме привілейоване право інвестувати в широке коло об’єктів в Україні, щойно для цього будуть можливості для інвестування», – сказав Качка, який очолює українську переговорну делегацію, в ефірі національного телемарафону.
«Насамперед ідеться про корисні копалини,… але ми зацікавлені і в американських інвестиціях в інфраструктуру…. У жодному разі це не означає, що йдеться апріорі про передачу (об’єктів інфраструктури) безпосередньо до фонду. … Йдеться лише про те, що ми даємо можливість цьому фонду інвестувати в проєкти і … створити умови для заробітку на користь України та американського народу», – пояснив Качка.
Щодо т.зв. боргу України, Качка наголосив, що «треба чітко й однозначно спростувати… не йдеться про якийсь борг новий чи трансформацію попередньої допомоги в борг, тобто жодної логіки боргових зобов’язань немає ні в пропозиціях США і, відповідно, в пропозиціях України… ідеться про те… скільки хочуть заробити і США, і Україна від інвестицій в Україну».
За його словами, наступного тижня ще будуть переговори і «певні позитивні новини» щодо військової допомоги від США.
24 квітня дві переговорні команди продовжать переговори у Вашингтоні щодо угоди. У меморандумі, за словами Качки, домовилися відзвітувати про досягнуте 26 квітня.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що Китай є однією з найбільших загроз для країни з погляду іноземного втручання і геополітики, а також розкритикував Пекін за партнерство з Росією у війні проти України, йдеться в повідомленні Reuters.
Під час передвиборчих дебатів у четвер увечері Карні назвав Китай найбільшою загрозою безпеці Канади. На прес-конференції в п’ятницю на Ніагарському водоспаді він наголосив на необхідності протидії зовнішньому втручанню з боку Китаю.
Карні також заявив, що співпраця Китаю з Росією у війні проти України становить загрозу для всієї Азії, особливо для Тайваню.
«Ми вживаємо заходів для її подолання», – сказав він.
Посольство Китаю в Оттаві не прокоментувало заяву. Ліберальна партія Карні лідирує в опитуваннях напередодні парламентських виборів 28 квітня.
Крім цього, Канада залишається втягнутою в торговельне протистояння зі США, відповідаючи митами на американські обмеження щодо канадських автомобілів, сталі та алюмінію.
Карні підкреслив, що Канада не планує відповідати «долар за долар», але визнав перебудову глобальної торговельної системи.
Управління державної охорони (УДО) України 18 квітня оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 2,653 млн грн. Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається. Кінцевий термін подання пропозицій – 28 квітня. Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Ультра Альянс».
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (Київ) 16 квітня оголосило про намір укласти зі СК “Євроінс Україна” (Київ) договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель. Очікувана вартість закупівлі послуг становить 596,360 тис. грн, цінова пропозиція компанії 279,334 тис. грн.
У тендері брали участь СК «Гардіан» із пропозицією 279,335 тис. грн, «Арсенал Страхування» -279,336 тис. грн, «Країна» -358,2 тис. грн, «Універсальна» – 390,4 тис. грн, СК «ВУСО» -415,4 тис. грн, «Оранта» -523,5 тис. грн.
СК «Євроінс Україна» – універсальна страхова компанія, яка працює на ринку України з 1992 року. Входить до болгарської страхової групи Euroins, однієї з найбільших незалежних страхових груп у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
аеропорт Бориспіль, ЄВРОІНС УКРАЇНА, страхування автотранспорту
Державне підприємство “Ліси України” 2025 року інвестує 20 млн грн у відновлення колишніх колгоспних лісових угідь – так званий, “селянській ліс” на Рівненщині, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” нагадали, що у 2000-х роках 6 тис. га лісу було передано державі, що дозволило зберегти частину насаджень. Проте близько 10 тис. га тривалий час залишилися у “підвішеному стані”, піддавалися незаконним рубкам і пожежам. Рівненська ОВА 2024 року передала залишки цих лісів ДП “Ліси України”. Під час інвентаризації представники держпідприємства зафіксували 500 тисяч пнів. Суму завданих збитків у “селянському лісі” оцінили в 3,41 млрд грн, що є антирекордом за обсягами незаконних рубок і за сумою завданої шкоди.
“Інвестиції у відновлення, охорону, захист та догляд за лісом у найближчі 5 років складуть майже 20 мільйонів гривень. Це власні кошти ДП “Ліси України”. Завдяки централізації управління лісовим господарством ми сьогодні маємо можливість для таких інвестицій. Фінансову підтримку від компанії отримують не лише дотаційні Південь і Схід, але й такі ресурсні регіони як Рівненщина”, – повідомив у Facebook генеральний директор “ДП Ліси України” Юрій Болоховець.
За його інформацією, в Україні наразі нараховується понад 700 тис. га саме таких “нічийних” лісів без лісокористувача. ДП “Ліси України” готове зайнятись їх відновленням і захистом, для чого потрібне погодження від місцевої влади та громад.
Начальник Рівненської обласної адміністрації Олександр Коваль у Facebook висловив упевненість, що “передача цих територій у користування ДП “Ліси України” має докорінно змінити ситуацію”, адже проблема виникла саме через відсутність постійного лісокористувача.
На першій ділянці вже висаджені сіянці закритої кореневої системи за сучасною технологію: замість вразливих для пожеж, шкідників і змін клімату чистих хвойних насаджень у Рівненській області з’являться мішані, більш стійкі ліси, які включатимуть як хвойні, так і листяні породи дерев.
У Рівненській області також триває програма відновлення лісів після “бурштинової лихоманки” 2015–2017 років. Від нелегального видобутку постраждали 4,2 тис. га лісу. Наразі частка цих територій передана під легальний видобуток. Це землі місцевих громад – ДП “Ліси України” залучається як підрядник, який виконує роботи з висадки лісу на рекультивованих ділянках.
Держпідприємство висловило зацікавленість у тому, щоб висаджений ліс належним чином доглядався і охоронявся.
“Ми звертаємося до громад щодо добровільної передачі у державний лісовий фонд таких лісів, що гарантує його збереження”, закликав гендиректор “Лісів України”.
Випуск № 1 – квітень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та імовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації
На початку квітня валютний ринок України продовжував демонструвати відносну стабільність у сегменті долара та помітне посилення євро.
Обидва процеси мають різні драйвери:
Ø курс долара знижується під впливом зовнішньої слабкості долара США;
Ø курс євро зростає як унаслідок глобального тренда, так і через структурний попит на євровалюту в Україні;
Ø загалом валютний ринок України характеризується зростанням ліквідності, звуженням спредів і зменшенням волатильності стосовно долара, що є свідченням формування відносної передбачуваності подальших курсових траєкторій.
Внутрішні чинники та політика НБУ
Нацбанк продовжує дотримуватися політики м’якого контролю за валютним ринком, присутній на міжбанку та зберігає вплив на офіційний курс. При цьому ринкові котирування купівлі/продажу валют дедалі більше наближаються до офіційного курсу, що свідчить про зростання довіри до прогнозованості регуляторної політики.
Прискорення споживчої інфляції до 1,5% у березні (річна – 14,6%) і базової до 1,4% створює додатковий виклик: з одного боку, може сформувати стимули для підвищення облікової ставки НБУ, з іншого — підриває привабливість гривневих інструментів у коротко- та середньостроковому горизонті.
Також варто зазначити, що в березні українці зменшили чисту купівлю валюти в банках до $720 млн, що стало мінімумом кварталу. Це означає насичення ринку валютою, хоча попит усе ще перевищує пропозицію.
У подальшому варто звернути увагу на сальдо зовнішньої торгівлі України: за січень – березень 2025 року імпорт перевищив експорт удвічі ($18,5 млрд проти $9,9 млрд). Це свідчить про швидке «вимивання» валютної ліквідності з України. Втім, за умови збереження обсягів і ритмічності підтримки зовнішніх партнерів і кредиторів цей фактор може бути компенсований. В іншому разі рано чи пізно «вимивання» валютної ліквідності може стати приводом для нових валютних обмежень, насамперед для бізнесу і з меншою імовірністю — для населення.
Поточна структура імпорту, основу якого становлять машини, хімія та енергоносії, створює стійкий попит на валюту. Балансуючий фактор — сповільнення темпів імпорту, що може послабити тиск на гривню у коротко- та середньостроковому горизонті.
Крім того, за оцінками економічних експертів в обігу поза банківською системою може перебувати еквівалент $130 млрд готівкової валюти, які є стабілізаційним буфером для ринку.
Окрім міжнародних і структурних чинників фактором подальшого впливу на динаміку курсів долара та євро до гривні може стати активізація та наростання транзакцій населення та бізнесу між ключовими валютами для зміни їхніх часток у своїх портфелях заощаджень і накопичень. Це додасть ринку ліквідності, хоча може стати драйвером зміни курсів під впливом спекулятивного фактора. Цей тренд вже стає помітним для євро, який на фоні зростання все швидше набуває привабливості для заощаджень та отримання курсової премії.
Міжнародні фактори
Світовий валютний ринок перебуває в епіцентрі турбулентності через нову тарифну політику США, запроваджену президентом Дональдом Трампом. А ще більше — під впливом її непередбачуваності: новини та заяви, які сформували тренд на відкритті ринків, втрачають актуальність або спростовуються упродовж торгової сесії — це додає ринку нервозності та невизначеності, що змушує більшість економічних агентів підвищувати премії за ризик.
Ці процеси запустили небачену волатильність на багатьох ринках, включаючи товарно-сировинні та фондові, що змусило інвесторів із меншим апетитом до ризику збільшити попит на захисні активи, в тому числі на золото. Втеча ліквідності з долара ослабила його в певні моменти до 6-місячного мінімуму.
На цьому тлі євро укріплюється, а глобальні очікування щодо зниження ставки ФРС США зростають. Це створює технічний простір для подальшого зміцнення євро.
Огляд динаміки та прогноз курсу валют
Курс долара США
Упродовж першої декади квітня середній курс долара до гривні тримався стабільно низхідного тренда, що триває з початку 2025 року.
Діапазон коливань упродовж березня — початку квітня звузився до 41,20–41,80 грн/$, що відображає високу стабільність попиту та пропозиції на ринку. Це один із найвужчих коридорів за останні пів року.
Найнижче значення зафіксовано в районі 41,10 грн/$ у сегменті купівлі в перші дні квітня — на фоні ослаблення долара США на глобальних ринках і зниження попиту на валюту всередині країни.
Особливо показовим є подальше скорочення спреду між курсами купівлі та продажу: в січні він перевищував 1 грн, а у квітні зменшився до менш ніж 60 копійок, що свідчить про зростання валютної ліквідності, зменшення панічних або спекулятивних очікувань і підвищену конкуренцію між операторами валютного ринку, які орієнтуються на офіційний курс НБУ й утримують конкурентний спред у прийнятних для ринку межах.
Ще один важливий індикатор — наближення курсів купівлі-продажу до офіційного курсу НБУ: ринкові курси і купівлі, і продажу долара стали рухатися практично синхронно з офіційним, без суттєвих відхилень і рівновіддалено від офіційного — +\- 25 коп., що знижує волатильність ринку.
Ø У короткостроковому періоді (2–4 тижні) курс долара, найімовірніше, плавно рухатиметься в діапазоні 41,10–41,80 грн/$ з можливими коригуваннями в межах 20–30 копійок, пов’язаними із ситуативним попитом.
Ø Середньострокова перспектива (2–4 місяці) передбачає можливість повернення до діапазону 41,80–42,50 грн/$ у разі зростання інфляції, імпортної активності чи тиску на бюджет.
Ø У довгостроковій перспективі (6+ місяців) ми зберігаємо прогноз щодо збереження потенціалу зміщення курсу в напрямку 45,00 грн/$.
Курс євро
Упродовж березня та першої декади квітня курс євро до гривні демонстрував виразний висхідний тренд, компенсувавши держателям євровалюти та відігравши всі корекції з початку року, досягнувши найвищих значень із початку року та навіть пікового перед початком спаду значення на середину жовтня 2024 року.
Особливо помітним стає розширення спреду між курсами купівлі та продажу: якщо раніше він коливався в межах 60–70 копійок, то в квітні подекуди сягає 1 грн, а в деяких операторів валютного ринку — понад 2. Це є індикатором зростання волатильності та нервовості учасників ринку — його оператори закладають підвищені ризики в маржу, очікуючи подальшого посилення євро.
Зростання премії ринку до офіційного курсу яскраво свідчить про формування стійких очікувань подальшого зміцнення євро, яке ринок намагається відіграти на випередження.
Паралельно спостерігається збільшення розриву між ринковими котируваннями й офіційним курсом НБУ, який відстає від динаміки ринку. Оператори валютного ринку оперативніше реагують на інформаційний та економічний фон, які грають на користь зміцнення євро до долара.
Ø У короткостроковій перспективі (2–4 тижні) євро з високою імовірністю може консолідуватись у діапазоні 46–47,50 грн/євро з потенційними короткими корекціями після стрімкого зростання.
Ø У середньостроковому періоді (2–4 місяці) — в разі позитивних сигналів з ЄС або подальшого ослаблення долара — ймовірне тестування більш високих рівнів до 48–49 грн/євро.
Ø У довгостроковому горизонті (6+ місяців) євро має явні структурні переваги: зростаюча частка в імпорті, зростання популярності як інструмента заощадження та глобальна фінансова перебудова, що зміщує акценти з долара на євро.
Ø З огляду на динамічну суперечливу інформацію у цьому випуску ми утримаємось від надання довгострокового прогнозу по євро в абсолютних значеннях, хоча акцентуємо: пара євро/гривня залишається однією з найбільш чутливих і волатильних, що вимагає постійної підвищеної уваги з боку бізнесу та інвесторів під час планування валютної структури.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
З огляду на динамічну ситуацію в поточному огляді ми розділимо рекомендації на два окремих блоки:
Ø базові рекомендації — допоможуть уникнути валютно-курсових ризиків або мінімізувати втрати;
Ø оновлені рекомендації — допоможуть зорієнтуватись для перегляду інвестиційно-ощадних стратегій.
Базові рекомендації, які зберігають актуальність:
Диверсифікація валютного портфеля — базова стратегія.
Євро демонструє волатильність і потенціал зростання, а долар — слабкість на тлі глобальних подій. Рекомендовано тримати частину активів у євро, особливо за наявності відповідних зобов’язань. Долар — інструмент короткострокової ліквідності та хеджу.
Максимальна ліквідність — безумовний пріоритет.
Усі валютні активи мають бути легко доступні для оперативного маневру — це ключова умова з огляду на глобальну турбулентність і політичні ризики.
Гривню утримувати у функціональному обсязі.
Стабільність гривні зберігається, однак інфляційний фон і потенційні курсові ризики в ІІ–ІІІ кварталах 2025 року не дозволяють тримати великий надлишок гривні. За можливості уникати зв’язування гривневої ліквідності в інструментах із фіксованими термінами чи без можливості перегляду дохідності.
Оновлені та доповнені рекомендації
Зміна частки валют у портфелі: плавна міграція з долара в євро.
Доцільно поступово ребалансувати портфель у бік євро. Він дедалі більше використовується в розрахунках і потенційно надає кращу курсову премію.
Майте запас міцності та страхуйте ризики.
Слід закладати буфери на форвардні коливання курсу, які ймовірні на тлі стійкого перевищення імпорту над експортом і ризиків сповільнення чи зменшення зовнішнього фінансування країни.
Валютні спекуляції — з підвищеним рівнем обережності.
Поточна ринкова волатильність, особливо в парі євро/гривня, несе підвищені ризики. Спекуляції можливі лише для досвідчених гравців із наявним доступом до швидких і вигідних інструментів на умовах, більш вигідних за стандартні ринкові.
Сценарне планування в довгостроковій стратегії.
Світовий економічний ландшафт стрімко змінюється у навіть за умови стабілізації тривалий час буде шукати нові точки рівноваги. Відмовтесь від жорсткої фіксації валютних орієнтирів на довгі горизонти та заздалегідь плануйте альтернативні інвестиційно-ощадні сценарії.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
