Світові ціни на продовольство в листопаді цього року порівняно з аналогічним місяцем минулого року знизилися на 10,7%, порівняно з переглянутим жовтневим рівнем вони не змінилися. Їхній індекс становив 120,4 пункту, повідомляється в доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Індекс цін на зерно був на 3% нижчим за жовтневий рівень і на 19,4% нижчим за рекордне значення минулого року. Найзначніше за місяць знизилися світові ціни на фуражне зерно – на 5,6%, що насамперед зумовлено різким падінням світових цін на кукурудзу.
Індекс цін на рослинні олії підвищився на 3,4% порівняно з жовтнем після трьох місяців безперервного зниження. Це пов’язано з підвищенням світових цін на пальмову та соняшникову олії, яке з лишком компенсувало зниження котирувань соєвої та ріпакової олій. Динаміки зміни цін у річному вираженні не наведено.
Індекс цін на молочну продукцію в листопаді порівняно з жовтнем підвищився на 2,2%. Зростання триває другий місяць поспіль. Але в річному вираженні ціни знизилися на 16,9%. “У листопаді було зафіксовано зростання світових котирувань вершкового масла і знежиреного сухого молока, що пов’язано з високим імпортним попитом з боку країн Північно-Східної Азії, обмеженістю запасів і збільшенням внутрішнього попиту напередодні зимових свят у Західній Європі”, – пояснюється в документі.
Індекс цін на м’ясо минулого місяця порівняно з жовтнем виявився на 0,4% нижчим, порівняно з листопадом минулого року – на 2,4%. Ці показники відображають невелике зниження цін на м’ясо птиці, свинину і яловичину.
Індекс цін на цукор у листопаді зріс на 1,4% порівняно з жовтнем і на 41,1% – у річному вираженні. “Зафіксоване в листопаді зростання цін на цукор, головним чином, зумовлене зростанням занепокоєння у зв’язку зі скороченням експортної пропозиції у світі в поточному сезоні на тлі погіршення прогнозів щодо врожаю в Таїланді та Індії, які є його основними експортерами”, – йдеться в доповіді.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Індекс продовольчих цін ФАО, Індекс цін на зерно, Індекс цін на м'ясо, Індекс цін на молочну продукцію, Індекс цін на рослинні олії, Індекс цін на цукор, Світові ціни на продовольство, ціни на фуражне зерно
Верховна Рада призначила народного депутата Ярослава Юрчишина (фракція “Голос”) на посаду голови комітету з питань свободи слова.
Ухвалення відповідного проекту постанови №10296 підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні в суботу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Як повідомлялося, 20 вересня Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича (група “Платформа за життя і мир”) з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова.
Печерський райсуд Києва 15 вересня обрав для Шуфрича запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Депутата обвинувачують у державній зраді. Його взято під варту безпосередньо в залі суду.
Нестор Шуфрич – народний депутат кількох скликань Верховної Ради України (починаючи з третього), зокрема, від політсил “Партія регіонів” (2012 рік) і “Опозиційний блок” (2014 рік). 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони.
У 2019 році був обраний народним депутатом дев’ятого скликання Верховної Ради від нині забороненої судом партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ) під номером 7 у списку як член партії. Був членом однойменної фракції (до її офіційної ліквідації в парламенті, після чого увійшов у депутатську групу “Платформа за життя і мир”, що складається з членів колишньої “ОПЗЖ”).
ВЕРХОВНА РАДА, Нестор Шуфрич, ОПЗЖ, фракція "Голос", Ярослав Железняк, Ярослав Юрчишин
Держпідприємство “НАЕК “Енергоатом” 6 грудня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, зокрема пожежонебезпечних об’єктах та об’єктах, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру.
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана вартість послуг становить 10,404 тис. грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 14 грудня.
ENERGOATOM, Prozorro, страхування цивільної відповідальності
ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ) у січні-вересні 2023 року зібрала 2,005 млрд грн валових премій, що на 78,06% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою.
Згідно з інформацією на сайті РА, зокрема, надходження від фізичних осіб збільшилися на 59,51% до 1,286 млрд грн, а від перестраховиків – на 70,09%, до 22,445 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика за підсумками перших дев’яти місяців 2023 року склала 64,15%, а частка перестраховиків – 1,12%, тобто фізичні особи продовжують переважати в клієнтському портфелі компанії.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 9 місяців 2023 року порівняно з тим же періодом 2022 року зросли на 14,59% до 159,061 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 4,40 п.п. до 7,93%.
Чисті премії зросли на 86,98%, до 1,846 млрд грн, а зароблені премії – на 86,19% до 1,693 млрд грн.
За 9 місяців 2023 року компанія виплатила своїм клієнтам 679,941 млн грн, що більш ніж удвічі перевищило обсяг страхових виплат і відшкодувань за аналогічний період 2022 року. Таким чином, рівень виплат зріс на 5,11 п.п., до 33,91%.
За підсумками перших трьох кварталів 2023 року діяльність компанії була прибутковою: фінансовий результат від операційної діяльності склав 8,133 млн грн, а чистий прибуток склав 17,232 млн грн.
Її активи на 30 вересня 2023 року збільшилися на 71,63% до 1,751 млрд грн, власний капітал показав приріст на 61,74%, до 614,892 млн грн, зобов’язання зросли на 77,51% до 1,136 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 4,93%, до 460,098 млн грн.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Стандарт-Рейтинг, Страхова компанія "ВУСО", страхові платежі
У яких сферах закривається найбільше бізнесів?
6 482 компанії почали процес закриття за період з березня 2022 року по листопад 2023 року. Цьогоріч, в середньому, на місяць припиняє роботу 479 бізнесів. Це майже утричі менше, аніж за відповідний період 2021: тоді на місяць закривалось 1290 компаній.
Лише 17% з них потрапили у процедуру банкрутства, решта самостійно вирішили припинити свою діяльність. Для порівняння, у 2021 році частка компаній, які опинились у банкрутстві, складала 5,1%.
Найбільше закривається бізнесів у Києві: 893 справи. На другому місці антитопу — Львівщина, де закрилось 526 компаній, а на третьому — Дніпропетровщина: 479 бізнеси.
Найчастіше закриваються громадські організації — 1068 компаній. На другому місці підприємства оптової торгівлі — 826 компаній, а замикають антитоп компанії у сфері сільського господарства — 492 справи.
Найгучніше банкрутство року — це процес закриття української авіакомпанії “МАУ”, пов’язаної з Ігорем Коломойським. Проте це не найбільший бізнес, який припинив роботу від початку повномасштабної. До топ-3 компаній у процесі закриття за оборотом потрапили Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь та одна з компаній мережі WOG.
https://opendatabot.ua/analytics/bankrupts-and-closed-companies-2023
AZOVSTAL, WOG, авіакомпанія "МАУ", банкрутство, закриття бізнесів
Понад 19 тисяч ДТП з травмованими та загиблими було зафіксовано в Україні за десять місяців 2023 року. Найпоширеніша причина дорожніх інцидентів — перевищення безпечної швидкості. Також суттєво зросла кількість ДТП за участю дітей. До антирейтингу аварійності на дорогах потрапили Дніпропетровщина, Львівщина та Київщина.
19 743 ДТП із загиблими та/або травмованими сталося в Україні за 10 місяців 2023 року. 2 492 людини загинули внаслідок цих ДТП, а ще 24 774 — отримали травми.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Департамента Патрульної поліції.
Найбільше ДТП з травмованими та загиблими зафіксовано у:
Найсуттєвіше побільшало ДТП з травмованими та/або загиблими на Волині — +39%. Це майже в 1,4 рази більше, ніж за відповідний період 2021-го. Також помітно зросла кількість аварій в Чернівецькій (+27%) та Кіровоградській (+26%) областях. Натомість на Тернопільщині та Харківщині аварій навпаки помешало: на 11% та 10% відповідно.
У переважній більшості випадків — 38,5% — ДТП стаються через перевищення швидкостi. Друга за поширеністю причина аварій в Україні — це порушення правил маневрування (22,5%). ⅔ смертей у ДТП стаються саме через ці причини.
У 2023 році суттєво зросла кількість аварій за участю дітей — на 10% у порівнянні до відповідного періоду у 2021.
Натомість ДТП, які, за даними Патрульної поліції, сталися через вину дітей, побільшало у 1,5 рази. У таких аваріях цьогоріч вже загинуло вдвічі більше та травмовано у 2,3 рази більше дітей, аніж у відповідному періоді 2021 року.
Львівщина залишається антилідером — 83 таких ДТП, а Київська та Вінницька області відзначаються найвищим зростанням — у 3,8 та 3 рази відповідно.
аварії за участю дітей, ДТП, перевищення швидкостi, причина дорожніх інцидентів