Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Brave CFO Gathering вже 6 червня: як CFO змінюють бізнес в умовах війни та трансформацій

6 червня у Києві зустрінемося на Brave CFO Gathering – першій події з циклу 23rd Ukrainian CFO Forum – форуму з понад 20-річною історією. В умовах воєнного часу, невизначеності та економічного тиску фінансова функція стає не лише інструментом контролю, а ядром трансформацій. Саме це і об’єднує найвпливовіших фіндиректорів країни.

У фокусі – AI, ERP, трансформації, внутрішній аудит, ефективність, автоматизація, продуктивність і синергія фінансів та ІТ.

6 червня, 23-24 жовтня 2025 року

Київ + онлайн

Приєднуйтесь до фінансових лідерів: https://cfo.ua/2025

Для спільноти Interfax діє знижка 15% на всі формати квитки з промокодом: BraveInterfax

Промокод на знижку діє до 31.05

???? Для кого: Це must-have подія для CEOs, MDs, CFOs, COOs, IT-директорів, FDs, контролерів, казначеїв, керівників фінансових відділів, директорів FP&A та ризик-менеджерів

Ключові теми конференції:

  • GenAI у фінансах: реальні кейси ChatGPT, автоматизація процесів, стратегія впровадження
  • ERP-проєкти у воєнний час: помилки, інсайти, досвід від CFO
  • Стійкість: фінансова, командна та стратегічна – як її зберегти
  • Взаємодія CFO та CIO: нові точки зростання в технологічних проєктах
  • Мікроавтоматизація, RPA та внутрішній аудит як драйвери змін
  • Нові ролі фінансового директора: від контролера до продакт-лідера

У програмі понад 20 спікерів із топових компаній, серед яких:

▪️ ERP-панель з LPP Ukraine, Biosphere, Obolon, Continental Farmers Group – модерує Ірина Левківська (Rozetka-EVO)

▪️ Віта Форсюк (НКЦПФР) + Олена Потопальська (AC Crowe) – про податкову трансформацію, цифрові активи й прозорість

▪️ Тетяна Тимченко (Нова Пошта) – про стійке зростання, управління капіталом і технологіями

▪️ Тетяна Стеценко (Вентс) + Андрій Олексюк (Business Evolution) – фінансово-IT тандем у трансформації бізнес-процесів

▪️ Віктор Піддубний (Danone Ukraine) – інновації та стійкість у новій реальності

▪️ Олена Басова (Orbico) + Innoware – кейс ERP впровадження: міжнародні стандарти + українська специфіка

▪️ Світлана Проценко (GSN Games) + Matt Falkai (Scopely) – як GenAI змінює роль CFO вже сьогодні

▪️ Святослав Огреба (Asters) – про AI Fraud: загрози для CFO

▪️ Євген Корнєєв (IMC Agricultural Company) – про внутрішній аудит 2.0: цифрову трансформацію й win-win стратегію з CFO

▪️ Андрій Тонконог (SMART business) – інтегровані підходи до прогнозування попиту

Детальну програму та спікерів можна переглянути на сайті.

Придбайте квиток на зустріч з лідерами фінансів: https://cfo.ua/2025

Анонс в розсилку:

Заголовок: Перша подія з 23rd Ukrainian CFO Forum вже 6 червня

6 червня у Києві та онлайн зустрінемося на Brave CFO Gathering – першій конференції з циклу 23rd Ukrainian CFO Forum. ​​Подія збере лідерів фінансових функцій, які впроваджують інновації, трансформують структури управління і приймають рішення, що змінюють бізнес.

6 червня, 23-24 жовтня 2025 року

Київ + онлайн

Програма та квитки: https://cfo.ua/2025

Для спільноти Interfax діє знижка 15% на всі формати квитки з промокодом: BraveInterfax

Промокод діє до 31.05

Що чекає учасників:

▪️ 300+ делегатів

▪️ 8+ годин програми – актуальні кейси, технології, аналітика

▪️ 20+ спікерів – лідери фінансової функції, трансформацій, інновацій

▪️ Стратегічні панелі та live-інтерв’ю

▪️ До 35 CPD юнітів ACCA

▪️ Вечірній networking на CFO COCKTAIL PARTY

“С​​віт фінансів більше не повернеться до “доцифрової” епохи. CFO працюють з GenAI, будують власні low-code рішення, і формують фінстратегії на основі даних у режимі реального часу”, – йдеться в концепції заходу.

Встигніть приєднатися до наймасштабнішої події в сфері фінансів!

Анонс в соцмережах (LinkedIN, Facebook, Instagram):

6 червня у Києві та онлайн запрошуємо на Brave CFO Gathering – першу конференцію з циклу 23rd Ukrainian CFO Forum. ​​Подія збере лідерів фінансових функцій, які впроваджують інновації, трансформують структури управління і приймають рішення, що змінюють бізнес.

Світ фінансів змінився – і CFO в центрі цих змін.

Як будувати стратегії під обстрілами? Які AI-рішення вже замінили десятки Excel-таблиць? Які ERP-проєкти «вижили» у 2024 і чому? Відповіді – 6 червня, на Brave CFO Gathering 2025.

Що чекати:

▪️ 300+ делегатів

▪️ 8+ годин програми – актуальні кейси, технології, аналітика

▪️ 20+ спікерів – лідери фінансової функції, трансформацій, інновацій

▪️ Стратегічні панелі та live-інтерв’ю

▪️ До 35 CPD юнітів ACCA

▪️ Вечірній networking на CFO COCKTAIL PARTY

6 червня, 23-24 жовтня 2025 року

Київ + онлайн

Програма та квитки: https://cfo.ua/2025

Для спільноти Interfax діє знижка 15% на всі формати квитки з промокодом: BraveInterfax

Промокод діє до 31.05

Ніколи ще фінанси не змінювалися так стрімко – станьте частиною цього руху!

Анонс у Telegram-каналі

???? Brave CFO Gathering – 6 червня, Київ + онлайн – перша подія 23rd Ukrainian CFO Forum

▪️ Технології, ERP, AI, RPA, внутрішній аудит

▪️ CFO & CIO: як вибудувати спільну стратегію

▪️ 300+ делегатів

▪️ 20+ спікерів – лідери фінансової функції, трансформацій, інновацій

▪️ До 35 CPD юнітів ACCA

▪️ Вечірній networking на CFO COCKTAIL PARTY

???? Для спільноти Interfax діє знижка 15% на всі формати участі

???? Промокод: BraveInterfax

???? Деталі та програма: https://cfo.ua/2025

___________________________________________________________________________

Посилання з utm-мітками

Сайт

На сторінку події

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=site&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025

На квитки

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=site&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025#tickets

Розсилка

На сторінку події

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=email&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025

На квитки

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=email&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025#tickets

Соцмережі (LinkedIn)

На сторінку події

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=social&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025

На квитки

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=social&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025#tickets

Telegram

На сторінку події

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=telegram&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025

На квитки

https://cfo.ua/2025?utm_source=Interfax&utm_medium=telegram&utm_campaign=brave_cfo_gathering2025

 

,

Заява від Асоціації “АВЛУ” щодо підтримки ініціативи Президента України

Президенту України пану Володимиру ЗЕЛЕНСЬКОМУ

Прем’єр-міністру України пану Денису ШМИГАЛЮ

Міністру охорони здоров’я України пану Віктору ЛЯШКУ

Голові Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

пану Михайлу РАДУЦЬКОМУ

Голові Державної регуляторної служби України пану Олексію КУЧЕРУ

Голові Антимонопольного комітету України пану Павлу КИРИЛЕНКУ

Підтримка ініціативи держави та зобов’язання виробників

Асоціація «Виробники ліків України» (надалі – «АВЛУ») і Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (надалі – «ООРММП України»), які об’єднують понад 100 вітчизняних фармацевтичних підприємств задля розвитку ринку, покращення регуляторного середовища та забезпечення доступу українців до якісних лікарських засобів, висловлюють свою повагу та звертаються із наступним.

Провідні вітчизняні фармацевтичні виробники 07.02.2025 року підписали «Декларацію про взаємодію провідних вітчизняних фармацевтичних виробників щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби» (надалі – «Декларація»), в якій висловили солідарність з позицією держави щодо необхідності системного реформування фармацевтичної галузі та підтримують ініціативу зниження цін на лікарські засоби для кінцевого споживача.

На підтримку ініціативи Президента України та Уряду щодо забезпечення доступності лікарських засобів для громадян України 32 (тридцять два) провідні вітчизняні виробники лікарських засобів знизили відпускні ціни на 303 (триста три) найбільш вживаних лікарських засобів, що реалізуються та наявні в аптечних закладах України, на 30 (тридцять) відсотків у порівнянні з відпускними (прайсовими) цінами січня 2025 року та звернулись до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров’я України з клопотанням в якомога коротші терміни врегулювати на нормативно-правовому рівні наступні питання:

  • впровадити прозорі механізми ціноутворення на лікарські засоби;
  • врегулювати надання маркетингових послуг;
  • прийняти відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17 жовтня 2008 року № 955 в частині регулювання торговельних (роздрібних) надбавок на лікарські засоби , зареєстровані в Україні (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів);
  • прийняти Закон України «Про аптечну діяльність», яким, серед іншого, буде врегульовано діяльність аптечних закладів як закладів охорони здоровʼя, визначення «фармацевтичної послуги», порядок її надання, а також механізм розрахунку та регулювання її вартості; впровадження прозорих, перевірених часом, європейських правил діяльності аптек та аптечних мереж;
  • врегулювати «Положення Болар», а саме невідкладне чітке закріплення в Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» норми про те, що подання заяви на державну реєстрацію лікарського засобу та реєстрація лікарського засобу (отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб ) не визнається порушенням прав на патент патентовласника, що дозволить виробникам своєчасно виводити на ринок якісні та дешевші від оригінальних генеричні лікарські засоби та уникнути штучної монополії на ринку лікарських засобів , а також внести відповідні зміни до законодавства, що унеможливлюють безпідставне продовження чинності майнових прав патентовласників на період дії воєнного стану;
  • забезпечити прискорення введення в дію Закону України «Про лікарські засоби» від 28 липня 2022 року № 2469-1X.

Суть проблеми: регуляторна невизначеність та ризики ринку

Указом Президента України від 12.02.2025 № 82/2025 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців» (надалі – «Рішення РНБО»). Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Рішення РНБО, Кабінету Міністрів України доручено «ужити заходів щодо встановлення заборони з 1 березня 2025 року на здійснення маркетингових послуг, послуг із промоції лікарських засобів, інформаційних та інших послуг, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, стосовно лікарських засобів, що застосовуються юридичними особами незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, фізичними особами – підприємцями, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), до впровадження Кабінетом Міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби».

На виконання Рішення РНБО, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 14.02.2025 №168, якою визначено, що до запровадження Кабінетом Міністрів України окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби забороняється надання маркетингових послуг, послуг із промоції лікарських засобів, інформаційних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу.

17.04.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №439 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби», якою, зокрема, було затверджено Порядок реферування цін на лікарські засоби.

28.04.2025 введено в дію Закон України №4239-IX від 12.02.2025 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та врегулювання окремих питань, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів яким стаття», яким визначено, що укладення господарських договорів, предметом яких прямо або опосередковано є надання у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, дозволяється виключно між суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво або імпорт лікарських засобів з аптекою та/або аптечною мережею. Порядок та умови надання таких послуг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

28 березня 2025 року Міністерством охорони здоров’я було опубліковано на сайті МОЗ України проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари» (надалі – «ПКМУ про маркетинг від 28.02.2025») для громадського обговорення.

14 травня 2025 року Міністерством охорони здоров’я було опубліковано на сайті МОЗ України оновлений проєкт ПКМУ про маркетинг (надалі – «ПКМУ про маркетинг від 14.05.2025»).

Коментарі до редакції ПКМУ про маркетинг від 14.05.2025

За результатами аналізу оновленого проєкту ПКМУ про маркетинг від 14 травня 2025 року звертаємо Вашу увагу на наступне:

  1. Проєкт ПКМУ про маркетинг від 14 травня 2025 року, запропонований МОЗ України, передбачає заборону надання маркетингових послуг на рецептурні препарати і при цьому визначає, що обмеження доходу аптек від маркетингових послуг на рівні 12% від всього обсягу реалізації лікарських засобів (в тому числі рецептурних). Така модель протирічить законодавству, є очевидною і відвертою маніпуляцією не на користь споживача, адже з врахуванням того, що безрецептурні лікарські засоби складають лише 37% ринку, то відсоток маркетингового платежу в ціні безрецептурного лікарського засобу складе більше 40% від оптово-відпускної ціни виробника. Це додатково до дозволеної законодавством України роздрібної надбавки в розмірі 35%.

Реальне збільшення ціни безрецептурного лікарського засобу на рівні аптеки для споживача складе 75% до ціни дистриб’ютора.

  1. Проєкт ПКМУ про маркетинг в цій редакції МОЗ України не визначає перелік дозволених маркетингових послуг, спрямованих на споживача в точці продажу, як це пропонувалось багатьма учасникам громадського обговорення. Визначено нічим не обґрунтований платіж у вигляді фіксованого відсотку від загального обсягу реалізації аптекою лікарських засобів – такий підхід більше схожий на платіж «за вхід на полицю» для виробників.

Такий платіж без визначення на законодавчому рівні фіксованого переліку зрозумілих, прозорих послуг за європейським зразком не має жодного стосунку до маркетингових активностей виробника і фактично є формою системного рекету.

  1. На всіх зустрічах, організованих МОЗ України в рамках громадського обговорення проєкту ПКМУ про маркетинг, незважаючи на заклики національних виробників жодного разу не обговорювалось питання доступності лікарських засобів для громадян України, що є ключовим фактором реформи, ініційованої Президентом України та Урядом. Всупереч цьому всі дискусії зводились до необхідності розробки компенсації падіння рівня прибутковості аптечного бізнесу, який існував до обмеження державою роздрібної націнки до 35%. Міністерством охорони здоров’я було знайдене рішення компенсувати аптечному бізнесу таке падіння прибутковості через непрозорий маркетинговий платіж, а фактично платіж «за вхід на полицю» для виробників. Усі зустрічі зведені до обговорення прибутковості аптек. Потреби пацієнта – жодного разу не стали темою обговорення. Це інституційна помилка.
  1. Аптечний ринок – перенасичений і деградований. Кількість аптек в Україні у 2–3 рази перевищує європейські нормативи, в великих містах майже на кожному перехресті відкрито три аптеки «двері в двері». Така кількість аптек не відповідає реальній кількості фармацевтів – у значній частині аптек працюють особи, які не мають відповідної освіти.

Споживачам та пацієнтам нав’язуються непотрібні препарати виробників, які погодились на маркетинговий платіж, в той час як інших виробників просто прибирають з полиць.

  1. За результатами громадського обговорення проєкту ПКМУ про маркетинг МОЗ України не було прийнято жодної правки виробників, в той час як були прийняті всі правки аптечного бізнесу. Така ситуація викликає занепокоєння – функція регулятора віддана на відкуп аптечному бізнесу. Реформа фармацевтичного ринку, ініційована Президентом України та Урядом для забезпечення доступності лікарських засобів для заради пацієнтів, втрачає сенс, якщо держава не гарантує, що саме пацієнт отримає вигоду – через нижчу ціну, прозорий вибір і відповідальність фармацевтів. «Правила гри» на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечними мережами, які володіють більше, ніж 70% ринку. Це не ринок — це корпоративна диктатура в умовах відсутності державного арбітра.
  2. Замість створення прозорих правил ціноутворення на фармацевтичному ринку та збільшення доступності лікарських засобів для громадян України національні виробники отримали пропозицію непрозорого маркетингового платежу «за вхід на полицю», примітивне мито на користь непублічних власників так званих «аптечних мереж» без правового механізму.

В інформаційному полі аптечні монополісти намагаються викривити дійсність та посилаються на погодження проєкту ПКМУ про маркетинг від 14.05.2025 всіма учасниками ринку. Інформуємо, що це не відповідає дійсності – виробниками, які є суб’єктами маркетингу, і саме діяльність яких покликаний врегулювати порядок здійснення маркетингу, не погоджений проєкт ПКМУ про маркетинг від 14.05.2025 року. Більше того, в цьому порядку взагалі не враховані ані інтереси споживача, ані виробників, їх пропозиції та коментарі.

Сьогодні, проти тих виробників, хто виступав за прозоре ціноутворення і на підтримку ініціативи Президента знизив ціни на свої основні лікарські засоби на 30%, розгорнуто брудну інформаційну кампанію, лікарські засоби таких виробників фактично прибрані з полиць аптек монопольного картелю, а це ТОП-5 аптечних мереж фармацевтичного ринку України.

  1. Найбільші пацієнтські організації «100% Життя» і «Пацієнти України» також висловили категоричну позицію щодо маркетингових контрактів, які впливають на завищення цін в аптеках і наполягають на повній заборони під час війни.

Знецінення інтересів пацієнта та суспільства

Пацієнт – не об’єкт ринку, а його ціль. Усі реформи мають бути оцінені за єдиним критерієм: чи покращує це доступ пацієнта до безпечного, якісного і справедливого лікування?

Якщо ціна на препарат без рецепта виростає на 75%, то хто виграє від реформи?

Сьогодні вразливі категорії громадян – літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, мешканці регіонів – першими відчули на собі наслідки непрозорої аптечної політики. Виробники, які знизили ціни на 30% на понад 300 лікарських засобів, були фактично «викинуті» з аптек. Їх препарати зникли з полиць, а споживачу залишили дорожчі альтернативи. Це – не ринок. Це – дискримінація пацієнта як найслабшої ланки.

Якщо Президент ініціює реформу в інтересах громадян – але вона виконується на користь аптечного картелю – значить, потрібна корекція шляху, а не фасадна лояльність до аптечних мереж.

За даними дослідників, 37% українського аптечного ринку – це безрецептурні ліки, більшість з яких купуються щомісяця тими самими людьми. Якщо вартість таких ліків зросте на 75%, це не абстрактне подорожчання – це 3 мільйони незахищених українців, які змушені обирати між їжею і ліками.

Коли МОЗ України погоджує модель 12% маркетингового платежу без уточнення послуг, результатом стає не реформа, а навантаження в 40% на ціну безрецептурного препарату. Це – не ринковий механізм, а регресивний податок на бідних: ті, хто купує препарати без компенсації, сплачують найбільше.

Ми закликаємо Уряд зберегти фокус реформи – не на збереженні прибутковості бізнесу, а на гарантії справедливого доступу громадян до лікування. Без цього будь-яка реформа є імітацією.

Альтернативна пропозиція виробників: прозора і контрольована модель

Незважаючи на всі нападки, національними виробниками було запропоновано чіткі механізми запровадження прозорих маркетингових послуг із зрозумілим розрахунком, а саме, 10% від обсягу реалізації конкретного безрецептурного лікарського засобу, щодо якого надавались маркетингові послуги. Розрахунок та контроль ліміту маркетингових послуг веде виробник на підставі первинних бухгалтерських документів, що може бути перевірено Державною податковою службою в рамках планових та позапланових перевірок. Маркетингові послуги в грошах та відсотках відображаються в кожному фіскальному чеку як прозорий, контрольований платіж. За такої моделі споживач розуміє скільки він платить за маркетинг певного лікарського засобу.

Після дискусії з виробниками та іншими гравцями ринку Міністерством охорони здоров’я було прибрано з офіційного сайту публікацію ПКМУ про маркетинг від 14.05.2025 разом з супровідними документами. Станом на сьогодні на офіційному сайті МОЗ України опубліковано першу редакцію ПКМУ про маркетинг від 28.02.2025.

Згодом Міністерством охорони здоров’я, з врахуванням пропозицій гравців ринку та коментарів державних органів щодо необхідності верифікації розрахунків впливу запропонованого регулювання на споживача, було підготовлено оновлений проєкт ПКМУ про маркетинг, який публічно обговорювався учасниками ринку 26 травня 2025 року на зустрічі під керівництвом Заступниці Керівника Офісу Президента.

Оновлений проєкт ПКМУ про маркетинг, підготовлений та презентований МОЗ України 26 травня 2025 року, хоч і не враховує частину пропозицій виробників щодо врегулювання порядку надання маркетингових послуг, але є збалансованим та спрямованим, виключно, на захист інтересів споживача, а не аптек та виробників. За результатами його аналізу вбачається, що регуляторний вплив буде, дійсно, спрямований на зниження ціни лікарського засобу для кінцевого споживача.

Заключна позиція: компромісна модель

З врахуванням наведеного, наполягаємо на прийнятті проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, та застосування інструментів фактичного зменшення закупівельних цін після переходу права власності на товари», опублікованого Міністерством охорони здоров’я 26 травня 2025 року, який спрямований на задоволення потреб споживача, та який враховує інтереси всіх гравців ринку, обмежуючи суб’єкта маркетингу – виробника в його витратах на маркетингові послуги в залежності від того, чи цей лікарський засіб відпускається без рецепту чи за рецептом.

Прийняття цього проєкту поверне логіку реформи до її початкового сенсу – захисту пацієнта, а не балансування бізнес-інтересів аптек і виробників. У центрі – не прибутки, а здоров’я.

З повагою,

Президент Асоціації

виробників ліків України Петро БАГРІЙ

Президент Об’єднання

організацій роботодавців медичної

та мікробіологічної промисловості

України Валерій ПЕЧАЄВ

Джерело https://interfax.com.ua/news/press-release/1076110.html

 

32 випадки булінгу фіксують щомісяця в Україні цьогоріч

130 випадків булінгу було зафіксовано в Україні за перші чотири місяці 2025 року за даними Національної поліції України (НПУ). В середньому, цьогоріч щомісяця складають 32 протоколи щодо булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік. Більше ніж половину протоколів складають саме на малолітніх школярів та на підлітків від 14 до 16 років. Лише у 48% справ щодо булінгу було прийнято рішення.

130 адміністративних правопорушень за булінг(ст. 173-4 КУпАП) виявила поліція за перші чотири місяці 2025 року. Це, в середньому, 32 протоколи на місяць — на 15% більше, ніж у «довоєнному» 2021 році.

Кількість протоколів за булінг різко знизилася після початку повномасштабної війни у 2022 — до 10 випадків на місяць. Проте поволі виявлених випадків більшало: у 2024 році поліція вже складала 22 протоколи щомісячно, а у 2025 — майже в 1,5 раза більше.

Помітно побільшало булінгу, вчиненого підлітками. Якщо у 2021 таких випадків було 44% від загальної кількості, то цьогоріч — вже 58%.

Цьогоріч частіше карають й за замовчення керівниками навчальних закладів про випадки знущання. У 2025 році таких випадків вже 11 (9% від загальної кількості). До порівняння, за весь 2024 рік таких протоколів було 14 (5%), а у 2021 — лише 13 (4%).

Натомість поменшало так званого «групового» булінгу або повторного цькування з боку підлітків. У 2025 році таких протоколів склали лише 5 (4%), тоді як у 2024 році — 30 (11%), а у 2021 — 35 (10%).

Загалом, зі 130 адміністративних протоколів, складених цього року, рішення судом було ухвалено лише у 48% випадків.

 

https://opendatabot.ua/analytics/bulling-in-schools-2025

 

,

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

Кінець травня 2025 року характеризується помірною стабільністю валютного ринку України за відсутності шокових змін попри зовнішню турбулентність і складний геополітичний фон.

Національна валюта зберігає контрольований курс у парі з доларом США, тоді як пара євро/гривня продовжує демонструвати підвищену волатильність, що пов’язано як з глобальними трендами, так і з внутрішніми структурними зрушеннями у валютних вподобаннях бізнесу та населення.

У травні курс долара утримувався в межах очікуваного діапазону, не демонструючи суттєвих коливань. Причини — збереження стабільного попиту на валюту в Україні, помірна активність на міжбанку, а також стримуючий ефект від значних резервів НБУ. На ринку не спостерігалось ані гострого дефіциту, ані сплеску поточного чи спекулятивного попиту.

Ситуація з євро дещо контрастна: у другій половині травня валюта ЄС демонструвала корекційний рух після досягнення пікового значення наприкінці квітня. Водночас спред між купівлею та продажем залишався вищим, ніж у долара, що свідчить про збереження очікувань операторів ринку щодо потенційних коливань.

Глобальний контекст

Ключовими зовнішніми драйверами залишаються монетарна політика провідних економік світу та загальний рівень настроїв інвесторів.

ФРС США зберігає ставку без змін, мотивуючи це необхідністю отримання більшої кількості макроекономічних даних. Це не лише сигналізує про збереження обережного підходу, але й демонструє незалежність ФРС США від політичного тиску з боку нової адміністрації. Два цих фактори гальмують відновлення сили долара, проте не сприяють його подальшому падінню.

Європа чітко задекларувала амбіцію зробити євро альтернативою долару: президент Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що євро може стати життєздатною альтернативою долару США як глобальної стандартної валюти для міжнародної торгівлі. Вона зазначила, що непередбачувана економічна політика США змусила глобальних інвесторів обмежити апетит до долара останніми місяцями, але для досягнення амбітної цілі ЄС і його члени мають зміцнити фінансову та безпекову архітектуру.

Загалом тимчасова хистка рівновага та відсутність значущих змін у межах сформованих раніше трендів призвела до зниження «курсової премії» євро в парі з гривнею, яку євровалюта здобула в першому кварталі.

Внутрішній контекст

Національний банк продовжує політику обережної валютної лібералізації: у травні дозволено та збільшено ліміти на низку нових операцій для банків і бізнесу. Це не лише свідчить про стабільність валютного ринку, а й може слугувати додатковим сигналом для зовнішніх інвесторів про поступове пом’якшення обмежень на транскордонний рух капіталу.

Водночас ефективність таких кроків буде вимірюватись не тільки обсягом репатрійованого прибутку, а й тим, чи буде це сприйнято інвесторами як готовність України повернутись до моделі довгострокових капіталовкладень навіть в умовах воєнного ризику.

Імовірний притік інвестицій може стати компенсатором наступного ризику, який залишається найбільшим чинником невизначеності — обсяг зовнішньої підтримки у 2026 році. Цьогоріч Україна має отримати еквівалент близько $60 млрд міжнародної допомоги — обсяг, який забезпечує стійкість економіки, валютного ринку та бюджету. Водночас на наступний рік наразі зафіксовані лише $15 млрд зовнішнього фінансування, що становить серйозний виклик для курсової стабільності, починаючи з кінця 2025 року. Якщо міжнародні партнери та союзники не візьмуть на себе ширший обсяг зобов’язань, це може створити додатковий тиск на гривню у прогнозах і формуванні девальваційних очікувань і, як наслідок, в реальній поведінці суб’єктів валютного ринку.

Загалом травень підтверджує: на валютному ринку немає паніки, однак зберігається режим підвищеної обережності.

Курс долара США: динаміка й аналіз

У другій половині травня курс долара до гривні продемонстрував стабільну низхідну динаміку з поступовим зниженням усіх трьох ключових показників — курсу купівлі, курсу продажу й офіційного курсу НБУ.

Після досягнення локального піка в кінці квітня (середній курс продажу в банках — 41,96 грн/$, купівлі — 41,32 грн/$), долар почав втрачати позиції. З середини і до кінця травня готівковий курс продажу знизився до 41,74 грн/$, купівлі — до 41,17 грн/$, офіційний курс НБУ — до 41,5 грн/$. Усі ці рухи відбувалися без різких коливань, у межах контрольованої волатильності та синхронно із глобальними тенденціями.

Ключові фактори зниження курсу:

  • Зміцнення гривні на тлі притоку податкових платежів — наближення періоду сплати податків традиційно посилює пропозицію валюти на ринку.
  • Низький попит населення на валюту — тенденція, яка зберігається з початку весни.
  • Зростання резервів НБУ до рекордних $46,7 млрд — створює принаймні короткостроковий запас довіри до гривні та підвищує впевненість учасників ринку в здатності Нацбанку втримувати курс у межах прогнозних траєкторій.
  • Відсутність нових чинників зовнішнього тиску на долар — усі фактори й очікування щодо нього вже відіграють свою роль як у поточному курсі, так і в траєкторії його руху. До зміни ситуації можна закономірно очікувати довгострокового тренда на ослаблення долара.

Прогноз:

  • Короткостроковий горизонт (2–4 тижні): курс долара до гривні залишатиметься у діапазоні 41,20–41,80 грн/$ із помірною волатильністю до ±20 копійок. Наближення бюджетних дат і можливі ситуативні інтервенції НБУ можуть на короткий час підштовхувати курс у бік нижньої межі.
  • Середньостроковий горизонт (2–4 місяці): ймовірне повернення до діапазону 41,80–42,50 грн/$ за умови зростання імпорту, підвищення внутрішньої інфляції або надходження значущих сигналів щодо зовнішнього фінансування.
  • Довгостроковий горизонт (6+ місяців): ризик плавної девальвації гривні зберігається — насамперед через невизначеність щодо обсягів фінансової підтримки у 2026 році. Якщо поточні очікування щодо скорочення допомоги справдяться, ринок почне закладати ці ризики в очікування, що може призвести до поступового руху в бік 43,00–45,00 грн/$ або і вище — середньорічний бюджетний прогноз курсу долара все ще залишає запас його виходу на позначки помітно вищі за 45,00 грн/$.

Курс євро: динаміка й аналіз

Упродовж травня 2025 року курс євро до гривні показав помітну хвилеподібну динаміку. З кінця квітня до третьої декади місяця спостерігалось поступове зниження — від рівня понад 47,90 грн (продаж) до локального мінімуму близько 46,20 грн (купівля) та 46,90 грн (продаж) 20–21 травня. В останній робочий тиждень місяця курс євро повернувся до зростання, підтвердивши волатильний характер пари EUR/UAH.

Основні фактори впливу:

  • Євро відчував тиск на тлі корекції після тривалого зростання, зокрема через тимчасове зниження попиту на готівкову валюту та стабілізацію ситуації на міжнародних ринках.
  • Одночасно технічна переоцінка курсу євро з боку НБУ поступово надолужується — офіційний курс і ринкові значення зближуються.
  • Упродовж травня спред між курсами купівлі та продажу євро в банках поступово звужувався: від 1,20 грн у першій декаді до 60–80 копійок у третій. Це свідчить про зниження курсової нервозності та стабілізацію очікувань щодо короткострокових перспектив євро. Період збору ажіотажної премії операторами валютного ринку вже позаду.
  • Відхилення ринкових котирувань від офіційного курсу НБУ наприкінці травня становило до 30–40 копійок, що є ознакою відновлення синхронності між офіційним курсом і реальним ринком. Зміна цих параметрів стане чітким сигналом щодо подальшої траєкторії курсу в парі EUR/UAH під впливом внутрішніх чинників українського ринку, а також зовнішніх — у ЄС зберігається помірно оптимістичне очікування щодо відновлення промислового виробництва, що також створює додатковий фундамент для стабільності валюти ЄС.

Прогноз:

  • Короткостроково (2–4 тижні): ймовірне плавне зміцнення євро до діапазону 47,50–48,00 грн, якщо не відбудеться принципових змін економічного та новинного фону.
  • Середньостроково (2–4 місяці): можливий рух до 48,50-49,30 грн/євро на тлі стабільного попиту на євровалюту в Україні та зростання обсягу імпортних і бізнес-операцій, номінованих в євро.
  • Довгостроково (6+ місяців): євро зберігає стратегічну перевагу перед доларом у контексті поступової диверсифікації валютних портфелів українців і локального бізнесу та глобального переорієнтування ринку. За умови збереження глобальної геополітичної напруги консолідація євро може прискоритися. Проте волатильність залишається суттєвим ризиком, тому ми все ще утримуємось від оприлюднення довгострокового прогнозу щодо євро.

Рекомендації для бізнесу й інвесторів

У другій половині травня валютний ринок України демонструє стабільність у сегменті долара та відновлення спокою в парі євро/гривня після періоду пікової волатильності. Водночас фундаментальні девальваційні ризики залишаються актуальними. У цих умовах управління валютними активами потребує максимальної адаптивності.

1. Ліквідність — абсолютний пріоритет.

Усі валютні активи мають бути оперативно доступними: строкові депозити, довгі облігації або валюта в інструментах без права дострокового виведення — джерело ризику. Варто надавати перевагу інструментам із гнучким управлінням.

2. Частки долар/євро слід переглянути, але агресивно не нарощувати.

Ø Євро вийшов із фази пікового зростання та стабілізується у вищому діапазоні. Зараз — не момент для активного входу, але можливість точкового переформатування часток у валютному портфелі. Нові купівлі здійснювати в моменти стискання спредів.

Ø Курс долара — у низхідному тренді, імовірне зниження до 41,00 грн/$ — не виключення, а сценарій. Однак ризики для гривні зростають. Якщо нагальної потреби в гривні немає — тримайте долар. Він ще покаже зростання восени або ближче до кінця року, якщо не будуть усунені фундаментальні фактори девальваційного тиску на гривню, що дуже мало ймовірно.

3. Спреди — головний індикатор на ринку євро.

На відміну від долара, де ринок уже збалансований, у парі EUR/UAH саме динаміка спреду (купівля-продаж та відхилення від курсу НБУ) демонструє зміну очікувань і сигналізує про ймовірність подальшого руху. Стискання — сигнал до дій, розширення — до паузи.

4. Гнучка багатосценарна стратегія замість фіксованих орієнтирів.

Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги у 2026 році — головний довгостроковий ризик. Стежте за новинами з холодною головою — ігноруйте емоції та фіксуйте факти, а паралельно — формуйте стратегії, виходячи із кількох різних сценаріїв руху курсу (песимістичний, базовий, оптимістичний) і тестуйте структуру активів у кожному з них.

5. Короткі спекуляції — лише за точного таймінгу.

У парі EUR/UAH потенційна маржа все ще обмежена, а ризик — високий. Якщо відсутній швидкий інструментарій і доступ до «вхідних» позицій із мінімальною ринковою премією — варто утриматися.

6. Контроль частки гривні не послаблювати.

Стабільність гривні триває, але накопичення надмірної гривневої маси є небажаним. Тримайте лише операційну ліквідність, інше — у хеджованих або консервативних валютних інструментах.

7. Валютна лібералізація — сигнал, а не запрошення до дій.

Пом’якшення валютних обмежень — позитивна новина для інвесторів, але її ефект буде відчутним лише в середині або кінці року. Враховуйте цей фактор як перспективу, а не як обґрунтування негайних дій.

Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.

Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.

Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.

Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.

Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.

 

, ,

20 РОКІВ ProAgro Events: історія успіху, що змінює агробізнес

2025 рік є особливим для ProAgro Group — компанія відзначає 20-річчя діяльності у сфері організації ділових заходів. Під брендом ProAgro Events ось уже два десятиліття компанія створює події, що не лише відображають поточний стан аграрного ринку, але й формують його майбутнє.

ProAgro Events — платформа, що трансформує галузь

За двадцять років ProAgro Events зарекомендував себе як одна з ключових комунікаційних платформ аграрного бізнесу — простір, у якому народжуються ідеї, налагоджуються партнерства та приймаються стратегічні рішення.

Основні досягнення:

· 200 реалізованих заходів — форуми, саміти, бізнес-клуби, які сприяли укладанню тисяч успішних угод.

· Понад 50 000 учасників — керівники компаній, інвестори, аграрії та інноватори, які формують нову якість ринку.

· Преміальні формати — від масштабних публічних форумів до закритих стратегічних сесій високого рівня.

Від 2005 року — більше, ніж події

ProAgro Events — це не лише організатор заходів. Це повноцінна екосистема для розвитку аграрного сектору, поширення інноваційних рішень та ефективної взаємодії професійної спільноти.

Компанія впроваджує мультиформатні підходи до організації подій преміум-класу, орієнтованих на результат.

Погляд у майбутнє: новий етап розвитку

Двадцятирічний досвід — це лише основа для подальшого зростання. Компанія вже сьогодні працює над подіями, які впливатимуть на розвиток агросфери у найближчому майбутньому.

Мета — залишатися провідним майданчиком для трансформацій, партнерств та досягнень у галузі.

ProAgro Grand Celebration — святкування 20-річчя ProAgro Events

Запрошуємо приєднатися до урочистого Гала-вечора, присвяченого 20-річному ювілею ProAgro Events.

Це унікальна можливість відзначити важливу подію разом з однодумцями та провідними представниками ринку.

Програма заходу передбачає:

· Виступ видатної української співачки JAMALA – унікальне поєднання вокальної майстерності та емоційності;

· Музичний супровід від Eclectic Sound Orchestra – від класичних творів до джазових, блюзових та сучасних композицій;

· Подарункові розіграші та приємні несподіванки для гостей заходу;

· Вишукана гастрономічна програма, доповнена авторськими коктейлями;

Можливість неформального спілкування з провідними представниками галузі в елегантній атмосфері.

ProAgro Grand Celebration — це не лише святкування, а й подяка всім партнерам, клієнтам та учасникам, які зробили цей шлях можливим.

Доєднатися до події на сайті: https://agro-ukraine-summit.com

До зустрічі на заходах ProAgro Group — там, де створюється майбутнє агробізнесу.

ІА Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер заходу

 

,

Найбільшим роботодавцем Одеської області визнано компанію АТ «ДТЕК Одеські електромережі» — рейтинг

Згідно з рейтингом найбільших роботодавців України в регіонах від OpenDataBot, складеним на основі фінансової звітності підприємств за 2023 рік, найбільшим роботодавцем Одеської області стало акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», яке забезпечує робочими місцями понад 3 000 співробітників. Компанія спеціалізується на передачі та розподілі електроенергії і входить до енергетичної групи ДТЕК, що належить бізнесменові Рінату Ахметову (група СКМ).
За даними Держстату та відкритих джерел:
Кількість працівників: близько 3 200 осіб (станом на кінець 2023 року)
Виручка: 6,9 млрд грн (2023 рік)
Згідно з публічними заявами, компанія інвестує в модернізацію електромереж та цифровізацію обслуговування. Тільки в 2023 році було спрямовано понад 700 млн грн на оновлення інфраструктури та поліпшення надійності електропостачання.

 

, , ,