Голова Митного комітету Республіки Узбекистан Акмалхужа Мавлонов провів зустріч із представниками фармацевтичної галузі, присвячену упорядкуванню імпорту лікарських засобів, посиленню контролю якості та вирішенню системних проблем ринку. За озвученими даними, у 2025 році загальний обіг фармацевтичної продукції в країні досяг $2 млрд, що на 18% (близько $300 млн) більше, ніж роком раніше, тоді як експорт становив $32 млн.
За словами Мавлонова, фармпродукція імпортується з 79 країн, насамперед з Індії, Росії, Китаю, Туреччини, Німеччини та України, при цьому близько 85% імпорту (приблизно $1,7 млрд) припадає на готові лікарські препарати. Він також назвав найбільших імпортерів серед узбецьких компаній, зокрема Grand Pharm Trade, Meros Pharm, Farm Lyuks Invest, GD Pharm, Eurofarm Business та Astor Alliance.
Митний комітет повідомив, що з 2026 року ліки мають зберігатися лише на митних і вільних складах, які відповідають вимогам належної практики зберігання та мають належні умови для зберігання; водночас наразі під митним зберіганням і контролем перебувають лікарські засоби та медвироби на $379 млн, ввезені 63 підприємствами у структурі Агентства з розвитку фармгалузі. Мавлонов наголосив на необхідності перевірок якості та умов обігу: «Перевірки об’єктивно необхідні. Без перевірок неможливо допускати таку продукцію до споживання населенням».
Також зазначалося, що за останні три роки митні органи виявили 3914 порушення у сфері незаконного обігу ліків і медвиробів, а в 2025 році близько 40% імпортованих ліків, за оцінкою комітету, було ввезено в період підвищених температур, що створює ризики порушення умов транспортування та зберігання.
Україна традиційно була помітним постачальником на узбецькому фармринку і входила до групи лідерів за поставками: за даними Держкомстату Узбекистану, наведеними місцевими ЗМІ, у 2021 році Україна була четвертим найбільшим експортером фармпродукції до Узбекистану (після Індії, Китаю та РФ) із показником $86 млн. Водночас для українського експорту ліків Узбекистан є одним із ключових напрямів – у 2023 році він став найбільшим ринком збуту для української товарної групи «фармацевтичні продукти» ($53 млн, або 19,1% експорту цієї групи).
Окремий тренд – локалізація виробництв за участю українських компаній в Узбекистані. Зокрема, Farmak реалізує проєкт у кластері Tashkent Pharma Park із локалізацією твердих лікарських форм (таблетки й капсули) за стандартами GMP, що, за заявою проєкту, дасть змогу виробляти понад 500 млн таблеток на рік.
Крім того, у 2023 році українська YURiA-PHARM за підтримки фінансування ЄБРР придбала узбецьку компанію Reka-Med; у ЄБРР зазначали, що угода має дозволити локальне виробництво для узбецького ринку та знизити ризики для експорту в умовах війни.
Як повідомляє Сербський Економіст, Iberostar відкрив продаж на новий об’єкт Iberostar Selection Montenegro на узбережжі Барської рив’єри. Промо-пропозиція прив’язана до періоду проживання з 1 травня по 31 жовтня 2026 року, що вказує на запуск до початку літнього сезону.
Iberostar розташований на першій лінії біля моря і має прямий доступ до приватної бухти/пляжу; об’єкт знаходиться приблизно в 9 км від старого міста Бара, а відстань до аеропортів Подгориці і Тівата становить 45 км і 57 км відповідно. Готель розташований в прибережній зоні Ratac, між Баром і Сутоморе, і заявлений як «новинка 2026».
Ключовий акцент проекту – інфраструктура відпочинку та велнесу. Заявлені критий і відкриті басейни, спа-комплекс площею 3 700 кв. м (сауни, хамам, парна, «cold room», масажі та процедури), а також тренажерний зал з видом на море. У частині розміщення Iberostar просуває номери та сьюти з видом на Адріатику, а також варіанти з приватними опціями – наприклад, тераси з джакузі та категорії з приватним або swim-up басейном.
Харчування буде включати кілька форматів – від основного ресторану до a la carte, кафе та beach bar; також заявлена опція All Inclusive і дитяча програма Star Camp.
Iberostar розвиває присутність на Адріатиці через діючі готелі в Чорногорії, включаючи Iberostar Waves Slavija і Iberostar Waves Bellevue в районі Будви.
https://t.me/relocationrs/2367
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у лютому 2026 року зріс до 45,9 пункту з 41,3 пункту в січні, проте був нижчим за показник лютого 2025 року (46,9 п.), повідомив на сайті Національний банк України (НБУ).
«Невизначеність щодо тривалості бойових дій, руйнування енергетики та інфраструктури, зростання витрат і вартості електроенергії, дефіцит кадрів і сезонність стримували економічну активність і негативно впливали на настрої бізнесу», – йдеться в прес-релізі регулятора.
Разом з тим підтримку настроям бізнесу забезпечували споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та уповільнення інфляції. В результаті підприємства всіх опитаних секторів у лютому переглянули оцінки ділової активності в бік поліпшення порівняно з січнем.
Найвищі оцінки поточної економічної діяльності в лютому продемонстрували підприємства промисловості, хоча вони і залишилися стриманими на тлі нестачі електроенергії, дефіциту працівників і зростання виробничих витрат: секторальний індекс склав 46,9 проти 41,7 у січні (у лютому 2025 року – 50,2).
«Промисловці послабили очікування щодо скорочення випуску і нових замовлень, у тому числі експортних, а також незавершеного виробництва, тоді як оцінки в частині залишків готової продукції були дещо песимістичнішими», – зазначив НБУ.
Другими за рівнем оцінок минулого місяця були підприємства будівництва: секторальний індекс зріс до 46,6 з 37,9 у січні (у лютому 2025 року – 44,7).
«Будівельники, готуючись до старту сезону, істотно поліпшили оцінки поточної активності, хоча вони залишилися стриманими через складні погодні умови і дефіцит електроенергії, в той же час очікувалося збільшення обсягів нових замовлень», – підкреслив центробанк.
Оцінки підприємств сфери послуг у лютому також покращилися: секторальний індекс підвищився до 45,4 з 42,1 у січні (у лютому 2025 року – 42,2).
«У секторі послуг очікували більш повільних темпів скорочення обсягів наданих послуг і нових замовлень, незважаючи на ускладнену логістику і зростання витрат на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період», – йдеться в прес-релізі.
Найбільш стриманими минулого місяця залишалися оцінки підприємств торгівлі: секторальний індекс підвищився до 45,0 з 40,0 у січні (у лютому 2025 року – 49,2).
«Торговельні компанії послабили очікування щодо скорочення товарообігу і закупівель, в той же час стали більш оптимістичними щодо запасів товарів для продажу, зберігши очікування щодо зниження торговельної маржі», – повідомляє НБУ за підсумками опитування підприємств.
З огляду на очікуване прискорення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше підвищення цін і тарифів на власну продукцію та послуги.
Ситуація з кадрами відрізнялася за секторами: приріст персоналу планували тільки в будівництві, тоді як у промисловості, торгівлі та сфері послуг очікували скорочення, найбільше – у промисловості.
Відзначається, що опитування проводилося з 3 по 20 лютого 2026 року. У ньому взяли участь 598 підприємств: 43,3% – компанії промисловості, 25,6% – сфери послуг, 25,3% – торгівлі, 5,9% – будівництва. За розміром: 30,9% – великі підприємства, 29,3% – середні, 39,8% – малі.
При цьому 33,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,9% – тільки експортні, 18,4% – тільки імпортні, 38,8% – не здійснюють зовнішньоекономічних операцій.
У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 6 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, СП БНК, Київводоканал, ЛТК Електрум, Енерго Збут Транс. У секції продано 15,71 млн куб. м природного газу, що у 10 р. більше, ніж попереднього тижня. Було реалізовано природний газ із постачанням у ГТС та ПСГ, у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 18833-20833 грн/тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 29 угод загальним обсягом 1087 (+26,88%) тис. куб. м.
Фундаментальні показники в Європі залишалися слабкими на тлі м’якої погоди та стабільного постачання газу. Традиційно, у період з кінця березня по травень спостерігається зниження попиту на опалення та охолодження, що часто призводить до сезонного зниження цін. Це робить весну одним із найпривабливіших періодів року для заключення форвардних контрактів. Рівень цін може представляти собою відносно привабливі значення до того, як літня спека або несподівані перебої в поставках призведуть до відновлення волатильності. У четвер на газових ринках сесії характеризувалася високою волатильністю в обох напрямках по всій кривій.
Загальна заповненість газових сховищ ЄС до 25 лютого знизилася до 30,19%. Ринок очікує на нижчі темпи відбору на решту зимового періоду.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,2 млн куб. м на добу та був практично незмінним відносно попереднього тижня.
Ринок житлової нерухомості Таїланду в 2025 році завершив рік зниженням за кількістю угод і їх вартістю, проте попит з боку іноземців на кондомініуми залишався стійким і частково компенсував слабкість внутрішнього покупця.
За даними Real Estate Information Center (REIC), в 2025 році по країні зареєстровано 316 214 угод з переходу права власності на житло, що на 9,1% менше, ніж роком раніше, а сукупна вартість знизилася на 11,8% – до 864,913 млрд батів.
У IV кварталі влада застосувала короткострокові стимулюючі заходи – зниження зборів за реєстрацію і пом’якшення параметрів LTV по іпотеці, що підтримало угоди в кінці року.
REIC фіксує, що в IV кварталі 2025 року іноземці оформили 3 888 покупок кондомініумів (зростання рік до року), а за підсумками року – 14 899 одиниць, що на 2,2% більше, ніж у 2024 році. При цьому вартість таких угод за рік знизилася на 10,7% – до 60,921 млрд батів, що вказує на зміщення попиту в більш доступний сегмент.
Китай залишався найбільшою групою покупців, але його показники знижувалися: REIC вказує, що в 2025 році громадяни Китаю оформили 4 940 угод (близько 33% від загальної кількості угод іноземців), при цьому вартість цих угод скоротилася помітніше.
Найбільш детальний розподіл за національностями REIC публікував для окремих періодів 2025 року. Так, за даними REIC, у перші чотири місяці 2025 року (січень-квітень) топ-10 за кількістю оформлених покупок кондомініумів виглядав так: Китай – 1 728, М’янма – 566, Росія – 365, Тайвань – 225, Франція – 205, США – 185, Великобританія – 175, Німеччина – 144, Сінгапур – 103, Австралія – 76.
За вартістю угод за той же період до десятки входили: Китай – 7 097 млн батів, М’янма – 1 850 млн, Росія – 1 246 млн, Тайвань – 1 045 млн, далі США, Велика Британія, Франція, Сінгапур, Індія, Німеччина.
За підсумками першого півріччя 2025 року REIC повідомляв про високу концентрацію угод в Бангкоку і Чонбурі (понад 80%), а серед лідерів за кількістю покупок залишалися Китай, М’янма і Росія.
Окремо REIC відзначав зростання ролі росіян і тайваньців у структурі попиту, тоді як українські покупці в опублікованих REIC таблицях за 2025 рік у топ-10 не входили, проте експерти визначають громадян України у другу десятку найактивніших покупців тайської нерухомості.
REIC очікує для 2026 року сценарій «стабільності» – показники по угодах можуть залишитися близькими до рівня 2025 року, без вираженого зростання.
http://relocation.com.ua/thailands-housing-market-in-2025-supported-by-foreigners/
Одним з найбільш показових факторів щорічної динаміки скарг на страховиків, що надійшли до Національного банку України в 2025 році, стало істотне зменшення відсотка фактичних порушень законодавства серед загальної кількості скарг (17,9% проти 30% у 2024 році).
«Це свідчить про те, що левова частка звернень обумовлена не неправомірними діями страховиків, а проблемами в комунікації», – такий висновок зробили експерти Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ), ґрунтуючись на звіті НБУ про роботу зі зверненнями споживачів фінансових послуг за 2025 рік.
Як повідомляється в прес-релізі АСБ, нерідко споживачі не до кінця розуміють умови договору через складність формулювань або недостатнє роз’яснення з боку страховиків при укладенні угоди. Формальність при врегулюванні та неякісні пояснення алгоритмів розрахунку виплат (наприклад, облік зносу, згідно із законодавством) створюють хибне уявлення про порушення прав, хоча страховик діє в рамках закону.
Крім того, повідомляється, що, згідно зі звітом, у 2025 році НБУ опрацював загалом 28,440 тис. письмових звернень, з яких 1,473 тис. – на діяльність страховиків. Серед ключових питань, які турбували клієнтів, невиплата страхового відшкодування – 716 звернень, виплата не в повному обсязі – 508 звернень.
«Аналіз даних свідчить про стабільність страхового сектора і суттєве поліпшення якості врегулювання страхових подій, незважаючи на виклики воєнного часу», – підкреслює АСБ.
За словами генерального директора асоціації В’ячеслава Черняховського, показники 2025 року демонструють феноменальну здатність українського страхування навіть під час війни підвищувати стандарти клієнтського сервісу. З огляду на те, що за рік страхові компанії (без виплат з медичного страхування) здійснили понад 540 тис. виплат, показник рівня скарг склав 0,25%.
«Це значно краще, ніж на ринках провідних країн світу, де цей показник зазвичай становить 0,5-1%. Страховики рік за роком підтверджують статус найбільш клієнтоорієнтованого сегмента фінансового ринку», – підкреслив він.
За словами Черняховського, особливо помітний прогрес у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Завдяки введенню в 2025 році нового закону, який замінив спірні виплати «за експертизою» на пряме відшкодування шляхом відновлювального ремонту на СТО, кількість скарг істотно знизилася. При 150,9 тис. здійснених виплат за ОСАГО Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало лише 478 скарг проти 740 у 2024 році.
