Національний банк України збільшив з 180 до 270 днів граничні терміни розрахунків за операціями експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки, здійсненими з 1 березня 2026 року.
Йдеться про товари, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716.
НБУ уточнює, що рішення прийнято за результатами консультацій з Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства і з урахуванням пропозицій уряду (розпорядження Кабміну від 21 червня 2024 року №573-р).
Зміни затверджені постановою правління НБУ від 26 лютого 2026 року №18, яка набирає чинності з 28 лютого 2026 року.
У Мінекономіки вважають, що продовження термінів «з 180 до 270 календарних днів» допоможе експортерам уникнути ризиків скорочення поставок через тривалі виробничі цикли та особливості виконання зовнішньоекономічних контрактів, а також підтримає безперервність контрактів і надходження валютної виручки.
NBU, аграрне машинобудування, валютна виручка, регулювання, ЭКСПОРТ
З 1 березня в Україні проведуть індексацію пенсій на 12%, перерахунок буде проведено автоматично, тому ніяких заяв подавати не потрібно, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін
«Індексація торкнеться всіх пенсіонерів, крім тих, кому пенсія призначена в 2025 році і на початку 2026 року. Перерахунок відбудеться автоматично. Ніяких заяв подавати не потрібно. Кошти на індексацію передбачені», – цитує міністра його прес-служба в суботу.
Як зазначається в повідомленні, отриманому агентством «Інтерфакс-Україна», всі перерахунки будуть проведені своєчасно і в повному обсязі. Держава забезпечує проведення індексації навіть в умовах воєнного стану. Фінансовий ресурс для цього передбачений. Крім індексації, триває робота над комплексною пенсійною реформою.
«На сьогоднішній день ми завершуємо фінальні розрахунки. Для нас важливо, щоб нова пенсійна система була фінансово стійкою на десятки років», — сказав Улютін.
За його словами, готується комплексний законопроект, який охоплюватиме солідарну систему, професійні пенсії та добровільну накопичувальну частину. У планах міністерства — завершити підготовку законопроекту, провести громадські обговорення та передати документ до Верховної Ради вже цього року.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) в рамках співпраці з Україною працює над поліпшенням корпоративного управління в цілому на всіх державних підприємствах, а не окремих з них, ця робота включає прозорість формування наглядових рад, підвищення ефективності процесу прийняття рішень, а також прозорості, це відображено в новій 4-річній програмі розширеного фінансування EFF, повідомила заступник голови місії Фонду в Україні Сучанан Тамбунлертчай.
«Одним із зобов’язань, які взяли на себе влада, є початок публікації фінансової звітності ключових державних підприємств, щоб зробити ці ключові показники ефективності доступними для громадськості, щоб громадськість та інші зацікавлені сторони також могли оцінити ефективність цих державних підприємств», – сказала вона на брифінгу в п’ятницю.
Водночас Тамбунлертчай уточнила, що у МВФ немає конкретних кількісних орієнтирів для державних підприємств у рамках програми.
Згідно з меморандумом економічної та фінансової політики України, опублікованим Фондом у п’ятницю, публікація фінансової звітності провідних державних підприємств відповідно до стандартів МСФЗ відновиться до кінця червня 2026 року з відповідними редагуваннями для захисту критичної інфраструктури та збільшеним терміном публікації до одного року.
«Ми введемо обов’язкові щорічні фінансові аудити для провідних державних підприємств, для яких буде забезпечено належне фінансування, шляхом внесення відповідних законодавчих змін, якщо це необхідно. Ми забезпечимо публікацію аудиторських аудитів, починаючи з фінансових аудитів 2025 року, до кінця серпня 2026 року», – йдеться також у меморандумі.
До кінця червня 2026 року також розпочнеться розробка річного звіту державних підприємств відповідно до вимог Стандартної операційної процедури (СОП), який буде належним чином розширений, щоб включати інформацію про фінансові показники провідних державних підприємств за допомогою загального набору показників, платежів до державного бюджету та фіскальної підтримки, конкретних зобов’язань PSO та квазіфіскальної діяльності кожного підприємства. Такий звіт буде публікуватися щорічно, починаючи з кінця вересня 2026 року за 2025 рік, і поступово розширюватися, щоб охопити більше державних підприємств.
Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити публікацію фінансової звітності, що відображає поділ діяльності, пов’язаної з PSO, і діяльності, не пов’язаної з PSO, для всіх державних підприємств, на які поширюються PSO, до кінця червня 2027 року.
«Ми внесемо зміни до Політики державної власності та закону »Про акціонерні товариства” (2465-IX), щоб передбачити, що всі статути державних підприємств вимагають простої більшості голосів для рішень наглядової ради, за винятком затвердження стратегічного плану розвитку, і уникнемо положень, що дозволяють вимоги вето або домінуючої більшості, до кінця червня 2026 року”, – також сказано в меморандумі.
Згідно з ним, всі висунення кандидатур і звільнення генеральних директорів державних підприємств будуть прийматися простою більшістю голосів наглядових рад, з відповідними змінами до статуту, якщо це необхідно.
«Ми забезпечимо, щоб комплексний фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності для всіх державних підприємств, не пов’язаних з обороною, авторитетними незалежними аудиторами, був розпочатий до кінця червня 2026 року», – йдеться в документі.
Ще одним зобов’язанням є публікація переглянутої Політики державної власності до кінця травня 2026 року, яка буде більш точно відповідати Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, згідно з рекомендаціями Огляду ОЕСР 2025 року.
Уряд також зазначив, що в тісному консалтингу з міжнародними партнерами вивчає варіанти для поліпшення управління державними підприємствами, що передбачає також потенційне впровадження централізованої моделі. Йдеться, зокрема, про визначення ролей і мандата ключових державних установ, залучених до управління державними підприємствами, таких як Мінфін, Міністерство економіки, Кабмін, інші відповідні галузеві міністерства та Фонд державного майна (ФДМУ).
“Ми забезпечимо сильну роль Мінфіну як відповідального органу за фінансовий нагляд за державними підприємствами, обмежимо квазіфіскальні ризики і допоможемо захистити стійкість боргу. Важливо, що будь-яка нова система управління державними підприємствами не повинна розмивати повноваження уряду щодо дивідендної політики, забезпечуючи направлення дивідендів державних підприємств до державного бюджету та прозору звітність про них для забезпечення підзвітності та нагляду”, – також зазначається в меморандумі.
В цілому, кінцевою метою централізації власності державних підприємств має бути професіоналізація функції власності держави, і будь-яка централізована система управління повинна діяти тільки з обережністю, йдеться в меморандумі.
«Це повинно спиратися на чіткий юридичний мандат, забезпечувати належний нагляд з боку Міністерства фінансів і фіскальну прозорість, включати надійні гарантії від політичного втручання для забезпечення професійного керівництва на основі заслуг, а також вимагати суворої, узгодженої на міжнародному рівні звітності та підзвітності», – підкреслюється в меморандумі.
Динаміка експорту послуг у січні-вересні 2025 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2024 року, %
Афганський телеканал Ariana News повідомив із посиланням на місцеві джерела, що афганські сили завдали удару по «ядерному об’єкту» в Пакистані, а також по військовій базі в районі Абботтабада (провінція Хайбер-Пахтунхва).
При цьому незалежного підтвердження заяві про ураження «ядерного об’єкта» на момент публікації не було. У повідомленнях міжнародних агентств про різке загострення між Пакистаном і владою Афганістану йдеться про застосування безпілотників і удари по військових цілях, однак без вказівки на ураження ядерної інфраструктури. Зокрема, Reuters передавав, що влада Афганістану заявила про застосування дронів по військових об’єктах у Пакистані, а міністр інформації Пакистану заявив, що спроби ударів безпілотниками було перехоплено, і шкоди вдалося уникнути.
Ескалація між країнами останніми днями супроводжується взаємними ударами і суперечливими заявами сторін про результати атак.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) оголосив про вимушене припинення виробничої діяльності його дочірньої компанії ТОВ «Ливарно-механічний завод» (ЛМЗ).
Згідно з прес-релізом підприємства в п’ятницю, рішення про припинення виробничої діяльності ЛМЗ, який є допоміжним підрозділом основного виробництва АМКР, набуває чинності через три місяці з дати оголошення.
В АМКР зазначають, що рішення продиктоване поточними економічними та ринковими обставинами, в яких компанія працює в Україні в умовах повномасштабної війни. АМКР. Ключовою причиною цього кроку є висока вартість електроенергії в Україні. Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до дефіциту електроенергії та необхідності імпорту електроенергії за ще вищими цінами, що призвело до значного зростання собівартості продукції та падіння виробництва. Так, через дефіцит е/е в січні 2026 року порівняно з показниками листопада 2025 року спостерігалося зниження виробництва чавуну на 30%, зниження виробництва сталі на 40% і зниження виробництва прокату обсягом до 60%.
«Порівняно з 2024 роком, коли ми звернулися до уряду України з проханням терміново розробити заходи зі стримування зростання цін на е/е та підтримки виробників гірничодобувної та металургійної промисловості, ціна на е/е зросла зі $120 за МВт-год (у 2 кв. 2024 р. з поставкою без ПДВ) до $230 у лютому 2026 року, сягаючи в пікові години до $370 за МВт-год», – констатується у пресрелізі.
Додатковим негативним фактором стало рішення Європейської Комісії запровадити CBAM (механізм транскордонного коригування вуглецевих викидів) з 1 січня 2026 року без будь-яких винятків і перехідного періоду для українських виробників. Це призвело до втрати європейського ринку для значної частини українських металургійних виробників і критично вплинуло на обсяги їхнього виробництва та завантаження окремих підрозділів і потужностей.
“Варто зазначити, що АМКР доклав значних зусиль для переорієнтації продажів на ринок ЄС після початку повномасштабної війни. Однак впровадження CBAM без урахування реалій війни в Україні зірвало ці зусилля”, – пояснюється в прес-релізі.
У компанії зазначають, що рішення про закриття ЛМЗ призведе до скорочення 1,7 тис. робочих місць, а в сукупності із закриттям цеху блюмінгу та пов’язаних виробничих процесів кількість скорочень робочих місць перевищить 2400. Водночас працівники ЛМЗ отримають пропозиції роботи в АМКР з можливістю перенавчання за рахунок роботодавця.
ТОВ «Ливарно-механічний завод» (ЛМЗ) є одним з найбільших машинобудівних підприємств України. Підприємство є потужним машинобудівним і ремонтно-механічним комплексом, що включає низку машинобудівних ланцюгів і такі виробничі галузі, як ливарне, ковальсько-пресове, термічне, зварювальне і наплавлювальне виробництво, механічне оброблення, металообробка та збирання, виробництво гумотехнічних і технічних виробів, ремонт механічних виробів та інші.
