Можливість проголосувати на виборах через активну реєстрацію може з’явитися для українців за кордоном після війни, оскільки на консульському обліку перебуває лише мала частина тих, хто виїхав, повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
«Там (за кордоном) зараз мільйони українських громадян, а, за даними консульського обліку, їх там менше 400 тисяч. Це явно не відповідає дійсності. Щоб громадяни за кордоном змогли проголосувати, вони повинні позначитися якимось чином: сказати свої виборчі адреси або місце голосування. Для них ми зараз готуємо пропозицію про запровадження ще одного механізму. Якщо Верховна Рада підтримає нашу ідею, то з’явиться третя можливість проголосувати – так звана активна реєстрація», – розповів Діденко в інтерв’ю “Українській правді”, опублікованому в понеділок.
Він зазначив, що закордонне голосування і в мирний час – це дуже складне завдання, тому що виборчих дільниць мало і вони віддалені від виборців. «А зараз кількість виборців за кордоном зросла разів у 10, а то й більше. У нас є оцінки, що десь 5-6 мільйонів виборців за кордоном. Ми не розуміємо, звісно, яка буде міграція в післявоєнний період, ця цифра може зменшитися, тому що якась частина громадян повернеться. Але, тим не менш, ми говоримо про мільйони людей. Зрозуміло, що наші 102 дільниці, які існують зараз на території посольств і консульств, не можуть вирішити проблему», – зазначив голова ЦВК.
Тому, за словами Діденка, створено три групи для напрацювання можливих змін до законодавства і одна з них концентрується саме на голосуванні за кордоном.
«Усі зійшлися на думці про такий варіант як створення додаткових виборчих дільниць за межами посольств і консульств. І з цим пов’язаний якраз інститут так званої активної реєстрації. Тобто ідея в тому, щоб наші громадяни за певний час до початку виборчого процесу могли подати заяву, фізично до посольства або онлайн, що вони перебувають за кордоном і хочуть проголосувати там-то і там-то. І вже на підставі цих заяв і додаткової своєї інформації про місця концентрації українців наші дипустанови зможуть запропонувати МЗС і нам створити додаткові виборчі дільниці», – розповів він.
Але, за словами очільника ЦВК, це потребує змін у законодавстві, оскільки станом на зараз закон передбачає можливість створювати виборчі дільниці лише на території посольств і консульств.
Щодо внутрішньо переміщених осіб, він зазначив, що вже існують процедури, коли виборець може змінити виборчу адресу на місце свого фактичного проживання. «Цю можливість запровадили з ухваленням Виборчого кодексу, і 2020 року на місцевих виборах вона вже реалізовувалася. Або ж, якщо ми говоримо про загальнодержавні вибори, людина може змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Ми зараз опрацьовуємо пропозиції до закону про повоєнні вибори і будемо пропонувати Верховній Раді ще більше спростити і розширити ці можливості», – сказав Діденко.
Також, за його словами, Україні потрібно набагато більше часу для підготовки післявоєнних виборів, ніж зараз передбачено, і «чим більше часу буде, тим краще можна організувати виборчий процес, чим менше часу – тим, відповідно, гірше».
«У нас дуже багато викликів. Нам потрібно ухвалити закон про особливості проведення післявоєнних виборів. І залежно від того, що в тому законі передбачать, можна буде більш конкретно говорити про терміни», – додав Діденко.
Рада директорів Світового банку в ніч на суботу за Києвом затвердила новий пакет підтримки «Створення стійкої інфраструктури в умовах вразливого середовища в Україні (DRIVE)» на суму $432 млн, спрямований на допомогу уряду в підвищенні стійкості національної дорожньої мережі та поліпшенні операційної ефективності в транспортному секторі.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в банку, DRIVE доповнює чинний проєкт «Відновлення основної логістичної інфраструктури та приєднання до мережі (RELINC)», у рамках якого поставлено модульні дорожні мости та виготовлено 200 вагонів-платформ для збільшення вантажопідйомності й експортної спроможності Укрзалізниці.
У Світовому банку зазначили, що від початку війни в лютому 2022 року транспортна інфраструктура України зазнала значних пошкоджень, що порушило ключові маршрути імпорту та експорту. Згідно з нещодавно опублікованою Швидкою оцінкою завданих збитків і потреб на відновлення (RDNA4), у транспортному секторі дорожня інфраструктура постраждала найбільше: 58% транспортного сектору; 30% державних доріг і мостів, 11% місцевих доріг і мостів та 17% комунальних доріг зазнали значних руйнувань.
Фінансування проєкту DRIVE включає позику $212 млн від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у рамках Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), який підтримав уряд Японії. У фінансування також входить кредит $210 млн від Спеціальної програми для відновлення України та Молдови (SPUR) і грант $10 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Проєкт реалізовуватиме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
На сторінці проєкту на сайті банку зазначається, що він має три складові, першою з яких є збереження національної мережі доріг. Ця складова включає два компоненти. У рамках першого – інвестиції для національних доріг на суму $270,48 млн – фінансується проєктування, виконання та нагляд за будівельними роботами, спрямованими на підтримання в належному експлуатаційному стані окремих ділянок національних доріг, зокрема шляхом оперативного утримання, капітального ремонту доріг і капітального ремонту мостів.
Другий компонент – реформа національних автомобільних доріг і автомобільного транспорту – виділяється $90 млн на ефективність роботи транспортного сектора з підходом, орієнтованим на результат.
Друга складова на $39 млн – періодичний догляд за мережею доріг державного значення, у ній також два компоненти: встановлення аварійних модульних дорожніх мостів і кліматично-розумне збереження ключових ланок дорожньої мережі.
Третя складова – технічна допомога та управління проєктами, яка також включає два компоненти: технічну допомогу та розроблення проєктів (грант URTF на $9 млн), що доповнює компоненти, орієнтовані на інвестиції, та управління проєктом (грант URTF на $1 млн), який фінансує прийнятні витрати на підтримку впровадження та управління проєктом, навчання та обмін знаннями.
Кількість загиблих у М’янмі внаслідок потужного землетрусу перевищила 1000 осіб, передає Reuters із посиланням на урядові джерела.
«Міжнародні команди рятувальників почали літати до М’янми в суботу, щоб допомогти в пошуках тих, хто вижив після землетрусу в п’ятницю, внаслідок якого загинули понад 1000 осіб», – йдеться в повідомленні агентства.
За даними військового уряду в суботу, кількість загиблих у М’янмі становила 1002 людини. Як повідомлялося, землетрус магнітудою 7,7 балів пошкодив критично важливу інфраструктуру на тлі гострої громадянської війни.
Щонайменше дев’ятеро людей загинули в сусідньому Таїланді, де землетрус магнітудою 7,7 бала зруйнував будівлі й обвалив хмарочос, який споруджували в столиці Бангкоку, 30 людей опинилися під уламками, 49 вважаються зниклими безвісти.
Національний банк України (НБУ) вніс до Реєстру страхових посередників чотирьох страхових та/або перестрахових брокерів відповідно до поданих ними електронних заявок.
Як повідомляється на сайті НБУ, до зазначеного реєстру внесено ТОВ «Страховий брокер “Ютіар”, ТОВ “Астон Україна”, Представництво “Юейдібібі ”Прагма Іншуренс Брокерс», Представництво «Марш Юроп С. А.» (усі Київ).
Крім того, Нацбанк виключив ці компанії з Державного реєстру страхових і перестрахових брокерів та анулював свідоцтво про внесення їх до цього реєстру.
Відповідні рішення комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 27 березня 2025 року.
АТ «Чернігівобленерго» 28 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності автовласників (ОСЦПВ) 507 од.
За інформацією системи «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,4 млн грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 7 квітня.
Випуск № 2 – березень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та імовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
У другій половині березня валютний ринок України залишався відносно стабільним, демонструючи передбачувані локальні коливання курсу долара та більш виражене, хоча і передбачуване, зміцнення євро. Обидва процеси були зумовлені насамперед зовнішніми факторами, оскільки внутрішній валютний ринок залишався збалансованим завдяки збереженню високої готівкової ліквідності й активним діям НБУ.
Неформальний сигнал банкам від регулятора щодо підвищення ставок за депозитами після збільшення облікової ставки — це класичний м’який тиск з боку НБУ, який намагається підтримати привабливість гривневих інструментів. Банки один за одним підняли гривневі ставки, підтвердивши розуміння сигналів НБУ, що потенційно має зменшити попит на валюту з боку населення та стимулювати хоча б коротко- та середньострокові зберігання в гривні, послаблюючи тиск на курс.
Міжнародні фактори, що вплинули на ринок:
Ø Федеральна резервна система США вже протягом кількох місяців проводить послідовну політику зниження облікової ставки, чітко впроваджуючи цикл її пом’якшення. Це зменшує привабливість долара як активу для інвесторів та стимулює перетікання капіталів в альтернативні валюти і активи.
Ø Натомість Європейський центральний банк дав позитивні сигнали щодо покращення економічної ситуації в єврозоні — це підштовхнуло євро до помітного зростання.
Ø На глобальному ринку спостерігалося помірне послаблення долара США та зміцнення євро, що стало основним драйвером зміни курсів ключових валют в Україні.
Внутрішні чинники, що впливали на валютний ринок:
Ø Підвищена пропозиція готівкової валюти: за даними НБУ, в лютому 2025 року банки завезли в Україну понад $1,08 млрд готівкової іноземної валюти, з яких $749 млн — у доларах США та $330 млн — в євро. Це зниження порівняно із січнем ($1,77 млрд), але залишається високим історично, що забезпечує високу валютну ліквідність і курсову стабільність.
Ø У динаміці завезення валют банками помітний уже усталений тренд зростання частки євро в загальному обсязі. З 13% на початку 2024 року частка євро зросла до понад 30% у 2025 році, що відображає зростання попиту на євровалюту серед населення та бізнесу.
Ø Відхилення готівкових курсів валют від офіційного залишаються незначними — це свідчить про ефективну координацію валютної політики регулятора з ринковими реаліями.
Огляд динаміки курсу валют
Курс долара США
Ø Упродовж другої половини березня курс долара до гривні залишався в межах 41,30–41,80 грн/дол.
Ø Найнижче значення зафіксовано близько 13 березня, після чого курс поступово відновився.
Ø Спред між курсами купівлі-продажу звузився до 30–40 копійок проти 50–60 копійок у лютому, що свідчить про високу ліквідність і стабільність ринку.
Ø Відхилення ринкових курсів від офіційного курсу НБУ залишалося мінімальним (± 0,3 грн), що є індикатором стабільності очікувань і передбачуваної політики НБУ на валютному ринку.
Курс євро
Прогноз курсу долара
Ø У короткостроковій перспективі (2–4 тижні) курс долара, ймовірно, залишатиметься в діапазоні 41,25–42,00 грн/$. Основними факторами впливу будуть збереження високої готівкової ліквідності, стримана політика ФРС США й активна присутність НБУ на міжбанку. Звуження спредів і стабільність відхилень від офіційного курсу дають підстави очікувати низьку волатильність у цьому сегменті ринку.
Ø У середньостроковій перспективі (2–4 місяці) можливе помірне підвищення попиту на валюту на фоні збільшення бюджетних витрат, пожвавлення імпорту з боку бізнесу та сезонного ефекту весняного перегрупування активів. У такому разі курс долара може просунутись до діапазону 41,80–42,50 грн/$.
Ø У довгостроковій перспективі (6+ місяців) можливе відновлення помітного девальваційного тренда з потенціалом зміщення в напрямку 45,00 грн/$.
На цей сценарій впливатимуть загальний інфляційний фон в Україні, фіскальні очікування щодо курсу (бюджетний орієнтир — 45 грн/$), ризики з фінансуванням потреб держави.
Ø Проте фактор глобальної монетарної політики залишатиметься стримуючим: якщо ФРС США перейде до пом’якшення, тиск на гривню буде компенсований глобальною стабільністю або навіть ослабленням долара.
Прогноз курсу євро
У короткостроковій перспективі (2–4 тижні) курс євро може консолідуватись в діапазоні 44,80–45,70 грн/EUR після надшвидкого зростання, зафіксованого в середині березня.
Очікується фаза корекції або боковик, що характерно для ринків після різкого руху.
У середньостроковій перспективі (2–4 місяці) динаміка євро залежатиме від рішень ЄЦБ щодо відсоткової ставки та стимулів, стану економіки єврозони та глобального попиту на ризикові активи. У базовому сценарії курс може залишатися в межах 44,50–46,00 грн/EUR. У разі нових позитивних сигналів із ЄС — не виключене повторне тестування рівня 46,50 грн/EUR.
У довгостроковому горизонті (6+ місяців) євро демонструє вищу стабільність, ніж долар, через структурні очікування ринку, поступове збільшення його ролі в заощадженнях і зростаючу роль у зовнішній торгівлі.
Прогнозна зона — 45,00–46,50 грн/EUR з потенціалом до посилення за умови стійкого макрозростання в єврозоні.
Рекомендації для бізнесу та інвесторів
1. Диверсифікація залишається базовою стратегією в ситуації, коли євро демонструє підвищену волатильність, а долар — ознаки структурного ослаблення.
У разі наявності зобов’язань в євро доцільно поступово нарощувати частку цієї валюти, а от долар варто залишити як інструмент короткострокової ліквідності або хеджу.
2. Щомісячний перегляд структури валютних активів — це актуально в умовах гнучкої валютної політики НБУ, змін зовнішнього попиту та потенційної динаміки курсу, особливо якщо частина активів номінована у валюті, відмінній від основної операційної.
3. Обережні валютні спекуляції — лише за наявності навичок. Попри періоди короткострокової курсової волатильності, особливо в євро, поточний ринок більш передбачуваний для досвідчених гравців, але несе значні ризики для новачків.
Спекулятивні стратегії виправдані лише для тих, хто має ресурси та час для постійного моніторингу ринку і доступ до швидких операцій за вигідними курсами.
4. Гривню варто утримувати у функціональному обсязі. Поточна ситуація не несе загроз її стрімкої девальвації, однак зберігати надлишкову гривневу ліквідність недоцільно. Її слід використовувати лише для покриття короткострокових витрат і формування резервів на непередбачувані випадки.
5. Вперше за майже рік виходу оглядів валютного ринку можемо рекомендувати розглянути короткострокові гривневі депозити на 1–4 місяців — логічна тактика для «тимчасового паркування» вільних коштів без валютного ризику в умовах підвищення банками ставок до ~15% річних, які зараз хоч трохи випереджають офіційну інфляцію. З таких самих міркувань можна розглядати короткострокове «паркування» вільної гривні в ОВДП. Більш довгострокові гривневі вкладення ризикові з огляду на імовірне прискорення інфляції та можливий курсовий зсув у другому півріччі 2025 року і найбільш імовірний з осені поточного року. Дохідність валютних депозитів залишається символічною і не покриває ризиків зв’язування ліквідності.
6. Максимальна ліквідність — головний пріоритет: в умовах геополітичної та економічної турбулентності всі валютні активи мають бути доступними для оперативного маневру.
Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.
Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.
Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.
