АТ «ОТП БАНК» здійснив благодійний внесок у розмірі 1 млн грн на користь KSE Foundation, яка надасть стипендії на навчання талановитим студентам KSE University вже у наступному навчальному році. Підтримка буде спрямована на майбутніх економістів, аналітиків та управлінців.
Як повідомили в KSE Foundation, серед стипендіатів – діти військових і ветеранів, родин загиблих захисників, внутрішньо переміщені особи, а також студенти з високим академічним потенціалом і мотивацією розвивати країну.
«ОТП БАНК надзвичайно цінує партнерство з KSE Foundation. І участь у їхніх проєктах – це не про гроші, це про майбутнє України, яке формується саме зараз, у тому числі завдяки талановитим умотивованим студентам, які прагнуть знань, вбирають найкращі практики та набувають безцінного досвіду. Підтримка молоді – одне з найважливіших сьогоднішніх завдань країни, і долі та історії цих студентів – це історії боротьби за майбутнє, історії стійкості, витривалості та наполегливості. Пишаємося бути поруч», – розповіла team-лідерка програми OTP Bank Helps Ukraine, директорка департаменту з продажів роздрібного бізнесу та управління мережею ОТП БАНК Леся Сирота.
Партнерство KSE Foundation та ОТП БАНК триває кілька років поспіль. Так, у грудні 2024 року Банк підтримав меморіальні стипендії на суму 500 тис. грн, щоб вшанувати памʼять Руслана Чопʼюка, Ірини Цибух та Яра Батога – членів спільноти KSE, які віддали життя за Україну.
Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 182 торгові сесії у БЕТС, 82 аукціони з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 2552,56 тис. МВт.г електроенергії, 188,29 тис. тонн нафти та газового конденсату, 15,73 тис. тонн скрапленого газу, 165,22 млн куб. м природного газу. Крім того, у грудні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 184 аукціони. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 321,81 тис. куб. м.
«Грудень підтвердив стійкий попит на біржові інструменти УЕБ за ключовими напрямками. Попри складну ситуацію в енергосистемі ми забезпечили безперервність торгів і продовжуємо вдосконалювати торгові процедури та цифрові рішення, щоб ринок залишався прозорим, конкурентним і передбачуваним», – зазначив Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
Понад 36,6 тисячі боргів по заробітній платі зафіксовано на початок 2026 року за даними Єдиного реєстру боржників. За рік боргів побільшало на 6%. Майже 2 тисячі справ беруть початок ще у 2017 році. Рекордні 9,1 тисячі проваджень щодо боргів по зарплаті було відкрито торік. Це на 30% більше, ніж у 2024 році. Понад чверть боргів припадає на компанії, що працюють у сфері виробництва хімпродукції. У антилідерах Дніпропетровщина — понад третина усіх боргів по зарплаті.
36 629 активних проваджень щодо невиплати зарплат налічується в Україні на початок 2026 року. За рік стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшало на 6%.
Загалом торік українські компанії встановили антирекорд: 9 174 провадження щодо боргів по зарплаті проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му та найбільший показник за останні 5 років.
56% з відкритих торік стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі.
Випадки, коли співробітники тривалий час не можуть здобути зароблені гроші, непоодинокі. Серед таких справ є й відверті «довгожителі». Найстаріше провадження, знайдене в реєстрі боржників на момент написання матеріалу, тягнеться ще з 2017 року — там гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство Поліськгеодезкартографія. Зауважимо, що наразі ця компанія знаходиться у стані припинення. Загалом майже дві тисячі активних справ були відкриті ще у 2017 році.
Частіше за інших торік не видавали кошти своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів й у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровщину — 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківщини (1,1 тисячі), Сумщини (897) та Львівщини (770).
Водночас лише 1 випадок зафіксовано на Луганщині, ще 4 у Чернівецькій області та 12 проваджень щодо боргів по зарплаті на Волині.
Переважно, гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть справ стосується комунальних підприємств і понад 13% — державних. Найчастіше фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів по заробітній платі стало комунальне підприємство Теплокомуненерго Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1 446 справ. Далі йдуть Карпатнафтохім (1 059), Дніпроазот (630), Світловодськпобут (491) та Одеський припортовий завод (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Декілька компаній, що потрапили до Індексу Опендатаботу 2025, також мали заборгованості. Стягнення несплаченої своєчасно зарплати знайдено стосовно Укрзалізниці, Укрнафти, Укртрансгазу, мережі лабораторій Ескулаб, Оператора газотранспортної системи України та ДТЕК Павлоградвугілля. У більшості випадків компанії закрили борги до кінця року.
https://opendatabot.ua/analytics/salary-debts-2025-12
У Польщі в рамках благодійної кампанії «Тепло з Польщі для Києва» зібрали понад 1 млн злотих на закупівлю генераторів для української столиці, повідомляє польське видання OKO.press.
За інформацією організаторів, збір ініціював фонд Stand With Ukraine спільно з низкою громадських організацій. Спочатку планувалося зібрати 1 млн злотих для закупівлі 100 генераторів, проте мета була досягнута протягом декількох годин, після чого кампанію вирішили продовжити і підвищили нову мету до 2 млн злотих. На момент публікації ZAXID.NET сума збору становила близько 1,1 млн злотих.
Президент фонду Stand With Ukraine Наталія Панченко заявила, що реакція донорів нагадала їй хвилю підтримки України в 2022 році, підкресливши, що солідарність залишається сильнішою за дезінформацію та атаки в соцмережах.
Як повідомляється, на ініціативу відреагував посол України в Польщі Василь Боднар, висловивши подяку учасникам збору та наголосивши на важливості підтримки в умовах ускладнення ситуації в енергопостачанні.
Провідна українська інвестиційна компанія Dragon Capital у 2025 році здійснила інвестиції майже на $100 млн, але не всі з них встигла завершити, повідомив засновник Dragon Capital Томаш Фіала.
«Ми наблизилися в минулому році за рівнем нових інвестицій майже до довоєнного рівня, коли було понад $100 млн», – сказав він під час дискусії Центру економічної стратегії в п’ятницю, присвяченій головним трендам року для української економіки.
Фіала зазначив, що в перші два роки війни завданням було збереження бізнесу, його відновлення після падіння в 2022 році і закінчення всіх капітальних інвестицій, розпочатих до початку війни.
«Ну а останні два роки – це вже про розширення бізнесу. Вже не можна чекати з прийняттям рішень »на після війни«, вже займає багато часу, щоб чекати на після війни», – пояснив глава Dragon Capital.
«А в цьому році плануємо ще більше зробити», – підкреслив він.
Фіала зазначив, що плани на зростання пов’язані зі створенням двох фондів прямих інвестицій – Rebuild Ukraine Fund (REBUF) і Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I (спільно з британською Amber Infrastructure), над яким компанія активно працювала останні півтора року. Цільові обсяги цих фондів, відповідно, $250 млн і $350 млн, і внесок Dragon Capital в кожен з них становить по $20 млн.
Глава компанії уточнив, що перше закриття REBUF обсягом $102,5 млн відбулося в п’ятницю, тоді як оголошення про перший значний обсяг закриття Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I очікується наступного тижня.
Фіала додав, що Dragon Capital разом з Amber Infrastructure був обраний переможцем конкурсу з управління EU Flagship Fund for Reconstruction of Ukraine заявленим обсягом EUR220 млн серед 12 претендентів, з яких чотири пройшли до фіналу.
За його словами, Dragon Capital готовий вкласти в цей фонд EUR40 млн власних коштів, а іншими інвесторами, як і в двох попередніх фондах, виступають по п’ять європейських IFI (International Financial Institutions) і DFI (Development Financial Institutions).
«Зараз ми перебуваємо в процесі Due Diligence… Плануємо почати його інвестувати в середині наступного року», – повідомив Фіала. Він підкреслив, що жоден з цих фондів не має обмежень на інвестиції в фізичні активи.
Щодо викликів, з якими стикалися бізнеси Dragon Capital у 2025 році, глава компанії зазначив, що великої різниці з попередніми роками не відбулося, на першому місці залишаються ризики безпеки.
За його словами, влітку додалися більш істотні ризики з верховенством права, коли під час атаки на антикорупційні органи компанія десь на три тижні призупинила всі інвестиції.
«Було враження, що ми повернулися в часи Януковича і до авторитарного правління в країні, і ми відновили інвестиції тільки після того, як Верховна Рада і президент виправили свою помилку і дочекалися ще призначення урядом голови БЕБ», – сказав Фіала.
Він додав, що також відбувалися кібератаки на компанію, і залишаються виклики з трудовим ресурсом.
“Ми оцінюємо, що дефіцит співробітників на рівні 20% – це десь 2 млн осіб. Зарплати зростають на 20-25% на рік і знаходяться на рівні в валютному еквіваленті вище, ніж були до війни”, – описав ситуацію глава Dragon Capital.
У той же час, за його словами, у більшості бізнесів зростання випереджає інфляцію і становить від 10% до 20% і ще більше, хоча витрати також швидко зростають.
«Нам важко в бюджетах на 26-й рік витримати таку маржинальність бізнесу, яка у нас була останні два роки, яка була в принципі непогана», – констатував Фіала.
Президент США Дональд Трамп заявив про введення з 1 лютого 10% мит проти Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії, повідомляє Clash Report.
“Починаючи з 1 лютого 2026 року, всі вищезазначені країни (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) будуть обкладатися 10% митом на всі товари, що відправляються до Сполучених Штатів Америки. 1 червня 2026 року мито буде збільшено до 25%”, – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп зазначив, що ці країни безпосередньо протидіють спробам США заволодіти Гренландією.
«Ці мита будуть нараховані і підлягають сплаті до моменту досягнення угоди про повну і абсолютну купівлю Гренландії», – додав він.
