Випуск № 1 – січень 2026 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Початок 2026 року приніс невеселі новини для голови ФРС Джерома Пауелла – Міністерство юстиції США вручило йому повістку до суду, погрожуючи кримінальним обвинуваченням у зв’язку з його свідченнями перед Банківським комітетом Сенату в червні 2025 року. Ці свідчення частково стосувалися багаторічного проєкту реконструкції історичних офісних будівель ФРС. Сам Пауелл заявив, що розглядає подібні дії у контексті тиску на ФРС з боку Дональда Трампа. «Загроза кримінального переслідування є наслідком того, що ФРС встановлює процентні ставки на основі нашої найкращої оцінки того, що служитиме громадськості, а не на основі вподобань Президента. Йдеться про те, чи зможе ФРС продовжувати встановлювати процентні ставки на основі даних та економічних умов, чи ж натомість монетарна політика буде керуватися політичним тиском або залякуванням», – йдеться у офіційній заяві Джерома Пауелла.
Нагадаємо, в грудні ФРС знизила процентні ставки на чверть процентного пункту, що стало третім поспіль зниженням ставок у 2025 році. Тоді головним чинником впливу на рішення знизити ставки було занепокоєння щодо стану ринку праці. Наступне голосування ФРС щодо процентних ставок відбудеться на засіданні 27-28 січня. Проте учасники ринку не очікують змін саме на початку року.
Прогноз ФРС передбачає взагалі лише одне зниження ставок у 2026 році, а от на ринку вважають, що може бути два зниження ставок протягом цього року. Економічні перспективи, звісно, ускладнюють роботу ФРС. Очікується, що інфляція у США залишиться високою, а покращення ситуації на ринку праці відбудеться лише за 3–5 місяців.
У Goldman Sachs Research зазначають, що економічне зростання США прискориться до 2–2,5% у 2026 році через зменшення впливу тарифів, а також зниження податків і полегшення фінансових умов, безробіття перебуватиме на рівні трохи вище 4,4%, а до зниження ставок ФРС вдасться у березні та червні. Таким чином, ставки становитимуть 3–3,25%. Проте є й інші прогнози, наприклад, JPMorgan очікує, що ФРС залишить процентні ставки незмінними протягом цього року, перш ніж підвищити їх у третьому кварталі 2027 року. В такому разі в 2026 році ставки зберігатимуться в діапазоні 3,5–3,75%.
Що ж стосується пари EUR/USD, то якщо у грудні долар слабшав, зокрема і на тлі рішення про зниження ставки ФРС, то в середині січня траєкторія пішла на користь сильного долара, що досяг позначки 1,1635 EUR/USD, тоді як наприкінці грудня перебував на рівні 1,1772 EUR/USD. Наразі долар зберігає свою тверду позицію завдяки сильним макроекономічним показникам США та зменшенню занепокоєння щодо незалежності Федеральної резервної системи США. Свіжі економічні дані зі США показали більше, ніж очікувалося, прискорення цін виробників і непогане відновлення роздрібного споживання в листопаді. Це дозволяє ФРС зберігати поки що процентні ставки незмінними. Відповідно, така ситуація грає на руку долару, що впевнено укріплюється у середині січня.
Внутрішній український контекст
Новий рік приніс міжбанківському валютному ринку прискорення девальваційних процесів. Якщо на самому початку січня офіційний курс був на позначці 42,35 грн/дол., то вже 12 січня курс перетнув психологічну позначку 43 грн/дол. і досяг рівня 43,07 грн/дол. На цьому, щоправда, динаміка не зупинилась, і станом на 16 січня офіційний курс встановлено на рівні 43,39 грн/дол.
НБУ активно підтримував і підтримує ринок інтервенціями: у грудні показник чистого продажу валюти Нацбанком на міжбанку досяг рекордних 4,7 млрд дол., а порівняно з листопадом обсяг валютних інтервенцій НБУ зріс на 1,8 млрд дол. У самому НБУ пояснили таке зростання інтервенцій з продажу валюти із традиційним сезонним чинником – активізацією бюджетних видатків та операцій бізнесу наприкінці року.
Міжнародні резерви на початку січня 2026 року за попередніми даними становили 57 292,5 млн дол. У НБУ уточнили, що у грудні вони зросли на 4,6% порівняно з листопадом завдяки надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Йдеться, зокрема, про надходження на валютні рахунки уряду в НБУ 6,915 млрд доларів, з яких найбільшу частку становлять надходження від ЄС в межах Ukraine Facility (2,69 млрд дол.) та 3,9 млрд доларів коштів надійшло через рахунки Світового банку. Загалом упродовж 2025 року міжнародні резерви України зросли на 30,8%, а поточний обсяг забезпечує фінансування 5,9 місяця майбутнього імпорту.
Облікова ставка НБУ поки що залишається незмінною на рівні 15,5% річних. Проте у 2026 році цілком ймовірне її зниження. В НБУ повідомили, що в грудні 2025 року інфляція надалі сповільнювалася – до 8% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 0,2%. Отже, фактична інфляція в грудні 2025 року була нижчою за прогноз Національного банку, де кажуть, що в 2026 році очікується подальше сповільнення інфляції, зокрема завдяки поступовому зменшенню дисбалансів на ринку праці, помірному зовнішньому ціновому тиску та заходам монетарної політики НБУ. Отже, зберігається висока ймовірність ухвалення рішень щодо зниження облікової ставки.
Важливим питанням залишається надходження міжнародної допомоги у 2026 році. Раніше в уряді та НБУ вказували на потребу в зовнішньому фінансування на рівні 45 млрд дол., більшість з яких – це програма Ukraine Facility та кошти в межах механізму ERA (кредит, забезпечений прибутками від заморожених російських активів). 14 січня Європейська комісія презентувала пакет законодавчих пропозицій, на підставі яких Україна у 2026 та 2027 роках зможе отримати схвалений раніше кредит на 90 млрд євро. Як повідомили у ЄС, приблизно 60 млрд євро будуть спрямовані на військову допомогу, а ще 30 млрд. – на загальну бюджетну підтримку. До речі, ці 30 млрд євро будуть надаватися з урахуванням реформ, які запроваджуватимуться в Україні: в Єврокомісії вже зауважили, що для їхнього отримання Україні потрібно реалізувати реформи з покращення демократичних процесів, верховенства права та протидії корупції.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Протягом першої половини січня долар на українському валютному ринку укріплювався. Таким чином, якщо на міжбанку на початку місяця курс перебував на позначці 42,3 грн/дол., то 15 січня – вже на рівні 43,55 грн/дол.
Очікувано швидше відбувались девальваційні коливання на готівковому ринку, де курс купівлі в середині січня досяг коридору 43-43,2 грн/дол., а продаж був у межах 43,6–43,7 грн/дол. Тим часом, у касах банків та обмінниках спред між курсом купівлі та продажу порівняно з груднем не змінився – становить 0,4-0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
· Міжнародний контекст. Долар почав укріплюватися до євро внаслідок зростання впевненості інвесторів у тому, що ФРС збереже незалежність та протягом 2026 року здійснить заплановані зниження базової ставки.
· Міжнародні резерви знаходяться на високому рівні: станом на початок січня 2026 року досягли позначки 57,29 млрд дол.
· Нацбанк розпочав етап контрольованої девальвації: курс на міжбанку впевнено змінюється в бік послаблення гривні. Ймовірно, це допоможе уряду отримати більше надходжень до державного бюджету від міжнародної допомоги, яку отримує країна в іноземній валюті.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 43,4–43,9 грн/дол. із ймовірними коливаннями в бік послаблення гривні.
· Середньостроково (2–3 місяці): 43,40–44,80 грн/дол. На міжнародному ринку можливе поступове укріплення долара завдяки стабілізації ситуації у США щодо макропоказників та чітких і зрозумілих кроків ФРС зі зміни базової ставки. В Україні на гривню матимуть вплив такі чинники, як суттєве погіршення стану енергетики внаслідок масованих обстрілів, дефіцит державного бюджету, висока потреба у збільшенні обсягів імпорту енергетичного обладнання, планові надходження іноземної допомоги в межах раніше затверджених програм і нових проєктів.
· Довгостроково (6+ місяців): гривня девальвуватиме до долара, НБУ буде змушений час від часу збільшувати інтервенції, але тренд на послаблення національної валюти буде домінувати. Орієнтир на перше півріччя 2026 року – 43,4–44,9 грн/дол.
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Курс євро на українському ринку впродовж першої половини січня укріплювався: офіційний курс євро наприкінці грудня становив 49,42 грн/€, а в середині січня досягнув позначки 50,43 грн/€.
Ключові спостереження
· Геометрія курсів: Курс продажу готівкового євро в середині січня перебував на позначці 50,9 грн/€. На динаміку курсу євровалюти вплинув загальний девальваційний тренд, що посилився впродовж перших двох тижнів січня 2026 року.
· Попит і пропозиція: Попит на євро перебуває на високому рівні, особливо на тлі високої потреби імпортерів у закупівлі енергетичного обладнання у продавців на території Євросоюзу. На готівковому ринку зберігається стабільний попит як на долари, так і на євро.
Ключові фактори впливу
· Глобальний контекст: євровалюта реагує деяким зниженням до долара через стабілізацію макроекономічної ситуації у США та відсутність змін у монетарній політиці ФРС, що надає підтримку долару.
· Внутрішній ринок: євровалюта перетнула психологічну позначку 50 гривень за євро, попит на євро залишається високим як на міжбанку, так і у готівковому сегменті.
· Поведінковий фактор: населення продовжує формувати свої заощадження у іноземній валюті, причому зростає і частка доларів, і частка євро у накопиченнях. У грудні 2025 року чиста купівля валюти населенням досягла 739 млн доларів.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): євро перебуватиме в діапазоні 50,5–51,5 грн/€ з можливістю відходу ближче до верхньої межі.
· Середньостроково (2–3 місяці): відтермінування наступного етапу пом’якшення монетарної політики у США зберігатиме на міжнародному ринку тренд на сильний долар, але в Україні спостерігатиметься посилення позицій євровалюти внаслідок загального девальваційного тренда та високого попиту на валюту з боку бізнесу та населення. Курсовий орієнтир – 51,5–53,8 грн/€.
· Довгостроково (6+ місяців): можливе зростання в першому півріччі 2026 року курсу євро до рівня 54,0–57,0 грн/€.
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Зміцнення долара, закладене ринками внаслідок оптимізму щодо монетарної політики ФРС та очікувань щодо оновлених економічних даних США, може змінитися наступним етапом послаблення американської валюти внаслідок геополітичних ризиків, погіршення ситуації на ринку праці США та побоювань інвесторів з приводу незалежності ФРС.
Особливим ризиком виглядає майбутня зміна голови ФРС і сумніви ринків у тому, що новий голова американського центробанку продовжуватиме політику нинішнього керівництва. Це означає низьку ймовірність укріплення долара до рівня 1,1450 впродовж найближчого часу. Тим часом, долар залишається головною резервною валютою, а отже, купівля долара доцільна і в межах довгострокової, і в межах короткострокової інвестиційної стратегії.
В Україні у 2026 році спостерігається впевнений девальваційний тренд, це означає, що формування заощаджень у доларах будуть базою для інвесторів, особливо для довгострокової валютної стратегії. Пришвидшення курсових коливань в бік укріплення долару надасть інвесторам можливість виходу з прибутком із частини доларових заощаджень.
EUR/UAH
Євровалюта на українському ринку демонструє стійку тенденцію до зміцнення. Це дозволяє інвесторам планувати вихід з цієї валюти за умови досягнення орієнтирів, зазначених у індивідуальній інвестиційній стратегії. З метою диверсифікації частини заощаджень варто також передбачити купівлю траншами євровалюти в моменти стабільності курсу. В євро доцільно зберігати приблизно 30–40% заощаджень залежно від вибраного валютного плану.
Загальна стратегія
У січні 2026 року очікування наступного етапу зниження ключової ставки ФРС та дані щодо інфляції у США сприяють послабленню американської валюти. Тим часом економіка ЄС стабілізувалась, в ЄЦБ повідомили, що інфляція в грудні становила 2,0%, а економічна активність залишалася сталою, рівень безробіття в ЄС близький до історично низького рівня. Порівняно з попередніми прогнозами економічне зростання ЄС було переглянуто в бік збільшення до вище за 1% цього року та до 1,4% у наступні роки. Все це вказує на низьку ймовірність змін ставок у ЄС найближчим часом, і це також надаватиме підтримку євровалюті.
Оскільки в Україні переважають очікування щодо подальшого зниження курсу гривні, це дозволяє інвесторам планувати і середньострокову, і довгострокову стратегію формування валютних заощаджень з урахуванням сильних позицій долара та євро. Головне правило: якщо потрібні короткі спекулятивні операції, то потрібною валютою буде євро. Для довгострокових і середньострокових вкладень варто передбачити базовим активом долар США, що надає можливість як здійснення низькоризикових інвестицій, так і можливість отримання стабільного прибутку. Важливо аналізувати не лише тренди вітчизняного валютного ринку, але й поведінку валютної пари EUR/USD на світових ринках. Це дозволить вчасно переглядати стратегію та збільшувати рівень дохідності валютних інвестицій.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець серпня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші вісім місяців 2025 року для України пройшли в логіці “керованої стійкості”: економіка зберігала працездатність і поступово адаптувалася до воєнних обмежень, але без якісного інвестиційного стрибка. НБУ у своєму огляді зазначав, що в першому півріччі економіка зростала приблизно на ~1% щокварталу (Q/Q), тобто відновлення тривало, але залишалося помірним.
«У січні–серпні 2025 року ключовий сигнал — не “високі темпи”, а здатність економіки працювати під постійними ризиками. Ми бачимо поступове відновлення попиту й сервісних секторів, але інвестиційна складова все ще слабка: бізнес часто обирає ремонт і заміну, а не розширення. Це означає, що зростання поки не перетворюється на модернізацію. Стратегічне завдання — перевести зовнішню підтримку і фінансову стабільність у довгі проєкти: енергетика, логістика, переробка, оборонні технології», — пояснює Максим Уракін.
Інфляційний фон улітку 2025 року демонстрував поступове послаблення. За даними Держстату, у серпні 2025 року споживчі ціни знизилися на 0,2% м/м, а річна інфляція (до серпня 2024-го) становила 13,2%. Базова інфляція оцінювалася на рівні 11,4% р/р; індекс споживчих цін за січень–серпень (до грудня попереднього року) — +6,0%.
Монетарна політика в цей період залишалася жорсткою, але прогнозованою: НБУ утримував облікову ставку на рівні 15,5%, підкреслюючи важливість закріплення дезінфляційного тренду та контрольованих очікувань. У матеріалах дискусії Комітету з монетарної політики НБУ прямо фіксується логіка утримання ставки та роль процентної політики у зменшенні тиску на валютний ринок і резерви.
«Інфляція у 2025-му — це не лише монетарна історія, а й історія пропозиції: погода, врожаї, логістика, енергообмеження, імпортна складова. Тому ставка 15,5% — радше “якір довіри”, ніж інструмент прискорення росту. Завдання Нацбанку — не допустити розкручування очікувань і “втечі” у валюту, особливо коли торговельний баланс слабкий. Але паралельно уряд має зробити свою частину: стимулювати виробництво і конкуренцію, інакше інфляційний тиск повертатиметься хвилями», — підкреслює Максим Уракін.
Зовнішня торгівля залишалася одним із головних каналів макроризиків. За даними Держстату, за січень–квітень 2025 року експорт товарів становив $13,31 млрд (93,1% до аналогічного періоду 2024-го), імпорт — $24,82 млрд (112,6%). Це відображало стійкий розрив між потребою в імпорті (енергія, обладнання, критичні товари) та можливостями експорту.
Критично важливим компенсатором торговельної напруги та воєнних ризиків були міжнародні резерви. За інформацією НБУ, станом на 1 вересня 2025 року резерви становили $46,03 млрд, а в серпні зросли на 7,0% — насамперед через значні надходження від міжнародних партнерів і менший чистий продаж валюти НБУ.
Боргове навантаження залишалося високим. У публічних оглядах на основі даних Мінфіну зазначалося, що станом на 31.08.2025 державний і гарантований державою борг сягав близько 7,95 трлн грн (≈ $192,7 млрд). Додатково, профільний ресурс Верховної Ради наводив оцінку державного боргу станом на 31.08.2025 на рівні 7,6572 трлн грн.
Глобальна економіка
Світова економіка у 2025 році рухалася траєкторією низького, але відносно стійкого зростання — з різними швидкостями по регіонах і чутливістю до торгівельних ризиків та фінансових умов.
За оновленням World Economic Outlook (липень 2025), МВФ прогнозував глобальне зростання 3,0% у 2025 році та 3,1% у 2026-му, пояснюючи перегляд кращими фінансовими умовами та тимчасовими “ефектами випередження” у торгівлі.
Водночас Світовий банк у Global Economic Prospects (June 2025) оцінював, що світова економіка “закріплюється” на нижчому темпі — близько 2,7% у 2025–2026 роках.
«Світове зростання у 2025 році виглядає як баланс між витривалістю й вразливістю: фінансові умови стали трохи м’якшими, але структурні ризики — протекціонізм, енергетичні шоки, борги — нікуди не зникли. США підтримують глобальний попит, але залишаються чутливими до ставок і циклу споживання; Європа додає повільно; Китай тримає темп через промисловість і експорт, але внутрішній попит відновлюється нерівномірно. Для України це означає, що розраховувати лише на “сильні зовнішні ринки” не варто. Потрібні ніші з високою доданою вартістю, де ми можемо бути конкурентними навіть у світі повільного зростання», — зазначає Максим Уракін.
Бюро економічного аналізу США (BEA) повідомляло, що у II кварталі 2025 року реальний ВВП США зріс на 3,0% у перерахунку на річний темп (advance estimate). Серед ключових чинників BEA називало зменшення імпорту та зростання споживчих витрат (частково компенсовані зниженням інвестицій і експорту).
Єврозона / ЄС. За попередньою «flash estimate» оцінкою Eurostat, у II кварталі 2025 року сезонно скоригований ВВП збільшився на 0,1% кв/кв у єврозоні та на 0,2% кв/кв у ЄС. Це відображало дуже помірне відновлення економічної активності порівняно з попереднім кварталом.
Китай. За попередніми оцінками, оприлюдненими Національним бюро статистики Китаю, ВВП країни у першому півріччі 2025 року зріс на 5,3% р/р, а у II кварталі 2025 року — на 5,2% р/р. Таким чином, Китай утримував темпи зростання вище 5% у річному вимірі.
Індія. Відповідно до офіційного пресрелізу (PIB), реальний ВВП Індії у I кварталі фінансового року 2025–26 (квітень–червень 2025) оцінено на рівні +7,8% р/р. Показник підтверджував високу динаміку Індії на тлі загалом помірного світового зростання.
Туреччина. TurkStat повідомляв, що ВВП Туреччини у II кварталі 2025 року зріс на 4,8% р/р (за ланцюгово-зв’язаним індексом обсягу). Це означало прискорення річного зростання порівняно з попередніми кварталами, хоча структура попиту й зовнішньоторговельні фактори залишалися важливими для оцінки стійкості.
Висновок
Січень–серпень 2025 року для України — це період відносної макрофінансової керованості: інфляція в серпні сповільнилася до 13,2% р/р, резерви зросли до $46,03 млрд станом на 1 вересня, монетарна політика залишалася жорсткою, утримуючи облікову ставку 15,5%. Водночас торговельний дисбаланс і високе боргове навантаження продовжують формувати середньострокові ризики, які знімаються не “стабілізацією”, а лише структурними змінами — інвестиціями, продуктивністю, переробкою та експортом з вищою доданою вартістю.
«Кінець серпня 2025 року показує важливу річ: фінансова стабільність в Україні тримається, але вона ще не гарантує економічного прориву. Резерви й міжнародна підтримка — це ресурс часу, який треба конвертувати у виробництво й інфраструктуру, а не просто “закривати дірки” імпортом. Якщо ми не наростимо експортні спроможності й внутрішні інвестиції, зовнішні шоки знову стануть визначальними. Вікно можливостей є — але воно вимірюється роками, а не місяцями», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1136991.html
Китай із 1 січня 2026 року повністю зупинив закупівлі електроенергії з Росії, відмовившись, зокрема, від мінімальних контрактних обсягів. Причина пов’язана з цінами: експортна вартість поставок із РФ 2026 року вперше перевищила внутрішні тарифи на електроенергію в КНР, що зробило імпорт економічно невигідним. У Китаї ціна залишається практично незмінною й оцінюється приблизно в 350 юанів за 1 МВт-год.
Контракт на постачання електроенергії до Китаю було укладено 2012 року, він діє до 2037 року.
Раніше «Інтер РАО» вже фіксувала скорочення експорту електроенергії до Китаю у 2025 році на тлі обмежень щодо поставок у російському Далекосхідному регіоні, повідомляв Reuters.
АТ «Укрпошта» (Київ) 15 січня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість придбання послуг становить 80,890 тис. грн.
Документи приймаються до 25 січня 2026 року.
Група компаній Tekom Agro Group у 2025 році збільшила земельний банк на 1,270 тис. га і довела його обсяг до понад 26 тис. га, повідомила прес-служба компанії у Facebook.
Заступник керівника агрооб’єднання з виробництва Сергій Штирбулов зазначив, що в 2025 році озимі культури, зокрема, ріпак, ячмінь, пшениця і горох, займали 80% всіх площ, а 20% площ було відведено під соняшник і сочевицю.
«Ми вже плануємо засіяти сочевицю, соняшник і нову для нас культуру — льон. Його буде посіяно у відділенні »Чорноморець” і частково на півночі. Навесні, як тільки проведемо обстеження ґрунту метрового шару і дізнаємося кількість опадів, тоді і будемо приймати рішення про сівозміну. Якщо опадів буде до 100 мм, то, швидше за все, виключимо соняшник. Однак за рахунок цього розширимо площі під льон і сочевицю”, — розповів Штирбулов.
За його інформацією, стан озимих культур в даний час в агрооб’єднанні оцінюється як задовільний, а в окремих місцях краще задовільний.
Tekom Agro Group, за інформацією Шебулова, в 2025 році почала впровадження технології Verti-till, яка допомогла скоротити витрати на вирощування приблизно на $1 млн. На полях, де використовувалася класична обробка ґрунту, врожайність була в два рази менше, ніж після Verti-till.
Tekom Agro Group (Теком Агро Груп) — це сучасне агрооб’єднання, що працює в Подільському, Одеському, Білгород-Дністровському та Роздільнянському районах Одеської області. Керуюча компанія ТОВ «Телеком Агро Груп» була заснована в 2021 році. Група об’єднує чотири господарства: ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Чорноморець», ТОВ «Агрофірма Південна» і ТОВ «Лиман». Спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Володіє 2 елеваторами загальною потужністю одночасного зберігання близько 100 тис. тонн.
Група входить в орбіту впливу акціонерів банку «Південний». Її кінцеві бенефіціари – Юрій Родін і Марк Беккер.
НАЕК «Енергоатом» і СК «Перша» від імені Ядерного страхового пулу України (ЯСПУ) 13 січня 2026 року уклали договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок ядерного інциденту.
Як повідомляють у системі електронних продажів «Прозоро», вартість договору становить 167,913 млн грн, період дії з 29 січня 2026 року по 28 січня 2027 року.
Аналогічний договір було укладено 17 січня 2025 року.
ПрАТ «Страхова компанія »Перша” працює на страховому ринку України з 2001 року. Основна спеціалізація – автомобільне страхування. Є членом МТСБУ, Ліги страхових організацій України, Національного страховика книг міжнародних автомобільних перевезень (МДП).
ЯСПУ створено у вересні 2003 року для страхування ядерних ризиків на умовах солідарної відповідальності. Його членами є 14 страхових компаній України.
