ПАТ «Укрнафта» 9 грудня оголосило тендер на послуги з особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість придбання послуг становить 214 тис. грн.
Документи приймаються до 20 грудня.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Як повідомляє Сербський Економіст, обмін криптовалюти на готівку в Чорногорії масово йде в «сіру зону»: операції проводять через нерегульованих дилерів, форуми і Telegram-групи, водночас багатомільйонні транзакції відбуваються без будь-якого нагляду з боку держави. Про це йдеться в розслідуванні Балканської мережі розслідувальної журналістики (BIRN).
За даними BIRN, у Чорногорії досі немає окремого закону про цифрові активи, хоча розроблення такого документа було анонсовано ще 2020 року. Частково ринок криптовалют зачепили лише лютневі поправки до закону про запобігання відмиванню грошей і фінансування тероризму, якими передбачено створення реєстру постачальників послуг, пов’язаних із цифровими активами.
Через відсутність чіткого регулювання громадяни та резиденти широко використовують так звану OTC-торгівлю: обмін криптовалюти на готівку через посередників, оголошення на форумах і Telegram-чати, з особистою зустріччю і розрахунком у кеші, без застосування процедур перевірки клієнта (KYC). Експерт із криптовалют, творець чорногорської цифрової валюти Perper Іван Йолічич заявив BIRN, що, окрім місцевих дилерів, на ринку активно присутні іноземці, зокрема, росіяни, українці та турки, для яких це часто єдиний спосіб завести кошти на життя у країні на тлі складнощів з відкриттям банківських рахунків.
Журналісти BIRN виявили низку криптообмінників у Telegram, які працюють як по всій території Балкан, так і тільки в Чорногорії. Одна з найбільших груп – «Обмен Валют Montenegro» – налічує понад 7 тис. учасників, комунікацію в ній ведуть російською мовою; в оголошеннях зазначають суми обміну (від сотень до десятків тисяч євро), курси, комісії та конкретні місця передання готівки. Символіка адміністраторів групи перетинається із символікою лібертаріанського співтовариства Montelibero, проте його представники заявили BIRN, що не пов’язані з цим Telegram-каналом.
У поліції Чорногорії заявили BIRN, що Фінансово-розвідувальний сектор має в своєму розпорядженні технічні можливості для аналізу блокчейн-транзакцій і використовує програмні рішення Chainalysis Reactor і платформу Kodex для отримання off-chain-даних від провайдерів криптопослуг. Однак Податкова управа зазначила, що до ухвалення окремого закону про цифрові активи фактично не може діяти щодо таких операцій, оскільки оподаткування можливе лише щодо юридично визнаних активностей.
Поправки до закону про AML, ухвалені парламентом 28 лютого, передбачають створення реєстру постачальників послуг із криптоактивами та обов’язкове застосування KYC-процедур під час кожної операції понад 1 тис. євро. Водночас експерти, включно з Йолічичем, вважають, що чинне регулювання залишається фрагментарним і не охоплює масової «вуличної» OTC-торгівлі, через що значний обсяг криптооперацій продовжує проходити «під радаром» державних органів.
https://t.me/relocationrs/1908
Грузія з 1 січня 2026 року вводить обов’язкову вимогу наявності медичної страховки для всіх іноземних громадян, які перетинають кордон країни. Про це повідомляють Національна адміністрація туризму Грузії та місцеві ЗМІ з посиланням на оновлений Закон «Про туризм».
Із зазначеної дати іноземним туристам під час в’їзду необхідно мати поліс медичного страхування і страхування від нещасних випадків, оформлений грузинською або англійською мовою. Документ має бути дійсним з моменту перетину кордону і покривати весь період перебування в Грузії.
Згідно з роз’ясненнями страхових компаній і туроператорів, мінімальні параметри покриття охоплюють оплату екстрених амбулаторних послуг не менш як на 5 тис. доларів і стаціонарного лікування не менш як на 30 тис. доларів, із включенням ризиків нещасних випадків, травм, раптових захворювань, медичної евакуації та репатріації. У низці матеріалів також фігурує орієнтир мінімальної страхової суми на рівні еквівалента 30 тис. ларі, однак на ринку для нерезидентів як базовий орієнтир використовують планку 30 тис. доларів США.
У разі відсутності чинного поліса передбачено штраф у розмірі 300 ларі (близько $110), при цьому прикордонна служба на свій розсуд може як запропонувати оформити страховку на місці, так і відмовити у в’їзді. Нові правила поширюються на всіх іноземних громадян незалежно від громадянства і способу в’їзду, підкреслюють грузинські та міжнародні ЗМІ.
Туроператори зазначають, що найбільше практичне значення нововведення матиме для самостійних мандрівників, які бронюють перельоти і розміщення без пакетних турів.
ПрАТ “Укргідроенерго” 8 грудня оголосило тендер на страхування автотранспорту для філій, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг страхування становить 4,620 млн грн. Кінцевий термін подання документів за тендером – 16 грудня.
ПрАТ “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія” 7 грудня оголосило про намір заключити з СК “Арсенал Страхування” договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії становила 629,8 тис. грн проти очікуваної вартості придбання послуг 640 тис. грн.
Компанія була єдиним учасником тендеру.
АВТОТРАНСПОРТ, Арсенал Страхування, СТРАХУВАННЯ, Центральна енергетична компанія
Ціни на мідь у понеділок оновили історичний максимум на побоюваннях дефіциту пропозиції на світовому ринку. Котирування тримісячних ф’ючерсів на мідь на Лондонській біржі металів (LME) до 13:25 кв зросли на 0,3%, до $11 653 за тонну. При цьому під час сесії вони піднімалися до рекордних $11 771 за тонну.
«Дефіцит поставок продовжує провокувати панічні покупки», – цитує The Wall Street Journal слова аналітиків ANZ Research.
Тиск на ринок цього року чинила низка проблем на великих родовищах. Крім того, нарощування запасів у США через побоювання введення владою країни наступного року мит на імпорт рафінованої міді підвищує ризик дефіциту в інших регіонах.
Підтримку цінам також надає обіцянка влади КНР посилити підтримку економіки для стимулювання внутрішнього споживання завдяки «більш проактивній» податково-бюджетній політиці та збереженню «помірно м’якої» грошово-кредитної політики, зазначають аналітики ANZ Research.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
