Найбільша мережа в Україні UKRNAFTA відкриває п’ять оновлених автозаправних комплексів на Київщині, Тернопільщині та Волині.
З нагоди відкриття усі клієнти, що відвідають модернізовані АЗК з 5 по 7 грудня 2025 року отримають смачні бонуси:
• -50% на хот-доги або гарячі напої;
• Пончик для дітей всього за 0,50 грн;
• Подарункові сертифікати -50% на хот-доги або гарячі напої, якими можна скористатись з 08.12.2025 по 08.01.2026.
Також цілий місяць – з 05.12.2025 по 05.01.2026 – на всіх, хто заправлятиметься на оновлених комплексах, чекають додаткові знижки, що діють при заправці від 20 літрів з мобільним застосунком UKRNAFTA:
• 3 грн/л на бензин та ДП;
• 1 грн/л на LPG.
Адреси оновлених АЗК:
• Тернопільська обл., с. Підзамочок, вул. Тернопільська, 86;
• Тернопільська обл., с. Дружба, вул. Лесі Українки, 1-А;
• Київська обл., с. Ставище, вул. Сергія Цимбала, 3-Д;
• Київська обл., м. Тараща, вул. Білоцерківська, 63-В;
• Волинська обл., с. Зміїнець, вул. Луцька, 2-В.
Також їх можна знайти на карті в застосунку UKRNAFTA.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Споживчі пріоритети українців змінилися, з початку повномасштабної війни 47% опитаних скоротили витрати на основні категорії споживання, повідомляє прес-служба Gradus.
При цьому 85% зазначили, що намагаються підтримувати душевну рівновагу, дозволяючи собі приводи для радості та задоволення. Найвиразніше ця тенденція простежується у віковій групі 25-34 роки, тоді як люди 45-55 і 55+ років більше схильні до економії.
Щодо методів скорочення витрат, то 82% уникають зайвого, але не відмовляють собі в речах, які приносять задоволення, 77% намагаються купувати менше речей, але кращої якості, 76% інвестують у здоров’я, 59% готові витрачати на речі, які покращують емоційний стан, і 52% спрямовують кошти на розвиток і досвід (навчання, подорожі).
Найважливішою статтею витрат, на якій не варто економити, українці вважають здоров’я та медичні послуги (70%).
Щодо очікувань від fashion & beauty-брендів – на перше місце українці наразі ставлять якість та довговічність речей (39%), а на останнє – престиж (11%).
Щодо предметів розкоші думки респондентів розділилися. Про стриманість у купівлі таких речей повідомили 32% опитаних. Варіанти відповіді «це надмірність, яка зараз не на часі» і «зовсім не цікавлять предмети розкоші» обрали 22% і 18% відповідно. Водночас 19% опитаних назвали предмети розкоші «складовою нормального життя, яка дає змогу не втрачати себе».
Загалом жінки менш схильні скорочувати витрати на більшість категорій. Про небажання заощаджувати на важливих для себе речах зазначили 61% жінок і 47% чоловіків, а товари, що покращують емоційний стан, продовжують купувати 70% жінок і 50% чоловіків.
Дослідження «Споживчий прагматизм: як війна змінила наше споживання» проведене дослідницькою компанією Gradus у партнерстві з Vogue Ukraine спеціально для конференції Forces Of Fashion 2025, методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки та жінки віком 18-60 років із доходом вище середнього, які мешкають у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. Польовий етап тривав 25-27 серпня 2025 року. Розмір вибірки: 600 респондентів.
СК «ББС Іншуранс» (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) за січень-вересень 2025 року було зібрано 660,03 млн грн валових премій, що на 64,70% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомило РА «Експерт-Рейтинг» в інформації про підтвердження рейтингу фінансової стійкості СК на рівні «uaAA» за національною шкалою.
За даними РА, частка страхових премій, що належать перестраховикам, зросла на 44,6%, а їхня частка в структурі валових премій компанії знизилася на 0,23 в.п. і становила 1,63%.
За дев’ять місяців 2025 року компанією було здійснено на 77,75% більше страхових виплат і відшкодувань ніж за дев’ять місяців 2024 року, а рівень виплат зріс на 2,62 п.п. – до 35,67%.
За звітний період власний капітал СК «ББС Іншуранс» зріс на 21,21% – до 196,84 млн грн, а його валові зобов’язання збільшилися на 61,05% і склали 388,29 млн грн. У результаті великих темпів приросту зобов’язань відбулося зниження рівня покриття власним капіталом зобов’язань страховика в аналізованому періоді: на 16,67 п.п. – до 50,69%.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів зріс на 58,62% і становив 382,28 млн грн, а співвідношення між грошовими коштами та зобов’язаннями страховика знизилося на 1,51 п. п. – до 98,45%. Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2025 року високоліквідні активи на 98,45% покривали зобов’язання компанії.
РА також зазначає, що в аналізованому періоді діяльність компанії була прибутковою, так, порівняно з аналогічним періодом 2024 року, операційний прибуток зріс на 38,51% і становив 49,05 млн грн, а чистий прибуток збільшився на 27,13% до 47,63 млн грн.
СК «ББС Іншуранс» працює на українському ринку страхування понад 30 років і представлена в усіх регіонах країни. Має ліцензію на здійснення діяльності страхування за 18 класами.
Ціни на мідь знову оновили історичний максимум на Лондонській біржі металів (LME) на тлі побоювань дефіциту цього металу.
Котирування ф’ючерсів на мідь на LME в п’ятницю зростають на 1,8%, до $11,65 тис. за тонну. Раніше під час торгів ціни піднімалися до $11,662 тис. за тонну, що є новим рекордом.
Запаси металу на складах, що відслідковуються LME, впали до мінімуму з липня завдяки активному попиту на мідь у США на побоюваннях запровадження мита на імпорт кольорових металів у 2026 році. Зростання американського попиту може призвести до того, що в другому кварталі наступного року мідь коштуватиме в середньому $13 тис. за тонну, вважають аналітики Citi.
«Ми впевнені в потенціалі міді до зростання протягом усього 2026 року завдяки цілій низці “бичачих” чинників, включно з дедалі позитивнішими фундаментальними та макроекономічними показниками», – йдеться в повідомленні Citi.
З початку року мідь у Лондоні подорожчала більш ніж на 30%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури України Тетяна Бережна.
«Щойно Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України і прийняв відповідне рішення. Це – важлива міжнародна перемога і визнання того, як відповідально Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права навіть під час повномасштабної війни», – написала Бережна у Фейсбуці в четвер.
За її словами, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46. «Це робить Україну однією з країн з найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права», – підкреслила міністр.
Бережна зазначила, що посилений захист – найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об’єкти, які отримують цей статус, повинні відповідати трьом ключовим вимогам: мати виняткове значення для людства; бути захищеними на національному рівні; не використовуватися для військових цілей.
«В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою в світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці», – підкреслила міністр культури.
За її словами, також з ініціативи України минулого року розпочалася дискусія про міжнародно-правову відповідальність за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів, були представлені під час 20-го засідання Комітету Другого протоколу.
До списку під посиленим захистом додали такі об’єкти: Акерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; Успенський собор, м. Харків; Борисоглібський собор, м. Чернігів; Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; Садиба Л.Е. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; Молчанський монастир, м. Путивль Сумська область; Покровська церква, м. Харків; Приморські сходи, м. Одеса; Воскресенська церква, м. Суми; Кирилівська церква, Київ; Спасо-Преображенський собор, м. Суми; Троїцький собор, м. Суми; Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; Одеський національний художній музей, м. Одеса; Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
«Порушення “імунітету” таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність – як держави, так і окремих осіб», – зазначила Бережна.
Бережна висловила подяку ЮНЕСКО за підтримку України, заступниці міністра культури Анастасії Бондар, а також Ліні Дорошенко та всій команді за виконану роботу. «Також дякую колегам з Міністерства закордонних справ України / MFA of Ukraine за злагоджену роботу», – додала вона.
