Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія не отримала спеціальну ліцензію від OFAC США для продовження роботи компанії NIS, яка потрапила під американські санкції. Про це заявив президент Сербії Александр Вучич. Він також повідомив, що Сербія ухвалила рішення про повне зупинення нафтопереробного заводу в Панчево.
З 25 листопада НПЗ NIS працює в режимі зниженої циркуляції через брак нафти. Вучич зазначив, що NIS вирішить, коли завершити зупинку заводу.
Раніше повідомлялося, що сербський парламент готує поправку, яка дасть змогу Сербії стати власником NIS. Також розглядається можливий продаж 56,15% акцій NIS угорським партнерам.
NIS, дочірня компанія «Газпром нафти», була занесена в американський SDN List у 2025 році.
https://t.me/relocationrs/1865
У рамках реалізації стратегії з прискореного розвитку ринку фінансових технологій та стимулювання використання сучасних IT-рішень у сфері фінансових і банківських послуг в Узбекистані ухвалено постанову «Про заходи з подальшого розвитку сфери фінансових технологій в Узбекистані».
Згідно з документом, основні цільові показники на 2026–2030 роки включають:
Центральний банк призначено відповідальним за розвиток сфери фінансових технологій та надано ряд додаткових повноважень. У його рамках будуть створені:
З 2026 року учасники інноваційного хабу зможуть отримувати компенсацію до 50% витрат на навчання та залучення менторів, але не більше $20 тис. та $50 тис. відповідно.
У рамках програми передбачено впровадження системи «open banking» для безпечного обміну даними між банками та фінтех-компаніями, створення посади генерального директора з управління даними у Центральному та комерційних банках, а також розробку Національної стратегії розвитку фінансових технологій на 2026–2030 роки.
Особлива увага приділена розширенню використання криптоактивів: з 1 січня 2026 року вводиться спеціальний правовий режим регулювання обігу стабільних токенів як засобу платежу, дозволяється емісія токенізованих акцій і облігацій, а на фондових біржах створюються окремі майданчики для їх розміщення та обігу.
На освітній платформі AgriAcademy стартував новий безкоштовний сертифікований курс: «Горох. Біологічні особливості культури», присвячений одній із ключових бобових культур України. Навчальна програма підготовлена фахівцями агропромислового холдингу «Астарта».
Про що курс?
У новому навчальному модулі детально розглядаються біологічні особливості гороху, які визначають потенціал урожайності. Слухачі дізнаються:
Курс стане корисним як для агрономів-практиків, так і для менеджерів, студентів чи фермерів, які прагнуть вдосконалити підхід до технології вирощування гороху.
Хто створив курс?
Головним експертом виступив Володимир Курячий, один із найвідоміших агрономів Полтавщини з понад 40-річним досвідом роботи у виробництві. У агрохолдингу «Астарта- Київ» він понад десять років очолював управління рослинництва Агрофірми ім. Довженка та з 2019 року працює головним агрономом Полтавського регіону.
Над курсом також працювали:
Сертифікат та доступність
Всі курси AgriAcademy, включно з цим, є безкоштовними.
Слухачі отримують:
Курс доступний у будь-який час, що дозволяє аграріям навчатися у зручному режимі без відриву від щоденної роботи.
Чому це важливо?
Попит на бобові культури зростає як через розвиток експортних ринків, так і через потребу у відновленні родючості ґрунтів. Горох залишається однією з найефективніших культур у сівозміні, а правильне розуміння його біології напряму впливає на стабільність урожайності навіть у складних кліматичних умовах.
Новий курс від Астарти та AgriAcademy дає агровиробникам практичні, науково обґрунтовані знання, які можна застосовувати вже у наступному сезоні.
Аграрії можуть долучатися за посиланням на платформі AgriAcademy та розпочинати навчання одразу після реєстрації.
На платформі також доступні інші навчальні курси від фахівців Астарти:
Астарта – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки. Основна діяльність сконцентрована у рослинництві, цукровій промисловості, молочному тваринництві, сфері переробки сої, зерновій логістиці, біоенергетиці.
AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Кожен шостий житель Європейського союзу живе в обмеженому житлі, тоді як приблизно кожен третій – у домогосподарстві, яке вважається занадто просторим для кількості мешканців, йдеться в оглядовій публікації «Housing in Europe – 2025 edition» Eurostat.
За оцінкою статистичного відомства, у 2024 році близько 17% населення ЄС проживали в переповненому житлі. Найвищі показники «перенаселеності» відзначено в Румунії (41%), Латвії (39%) і Болгарії (34%).
Найнижчі частки обмеженого житла зафіксовані на Кіпрі (2%), Мальті (4%) і в Нідерландах (5%).
Водночас близько 33% населення Євросоюзу живуть у «недозайнятому» житлі – будинках і квартирах, які вважаються надто великими порівняно з кількістю мешканців.
Найбільша частка таких домогосподарств – на Кіпрі (70%), в Ірландії (67%) і на Мальті (64%), а найменша – в Румунії (7%), Латвії (10%) і Греції (13%).
Україна пропонує власникам ВВП-варантів, випущених на номінальну суму $2 млрд 591,219 млн, обміняти їх з коефіцієнтом 1,34 на нові амортизовані єврооблігації України B з погашенням у 2030-2032 роках і виплатити за такий обмін грошову винагороду в розмірі до 7%, йдеться в пропозиції на Ірландській фондовій біржі та в постанові Кабінету міністрів №1554 від 1 грудня.
У ній зазначається, що Україна та спецкомітет власників ВВП-варантів у черговому раунді переговорів з 25 по 30 листопада досягли значного прогресу щодо умов такого обміну, але пошук повної згоди триватиме найближчими днями, щоб до 5 грудня відобразити результати таких консультацій у відповідних поправках до Меморандуму про обмін.
Базові умови передбачають, що по 45% основної суми нових єврооблігацій B буде погашено 1 лютого 2030-го і 2031 років, тоді як решта 10% – 1 лютого 2032 року.
Ставка за такими облігаціями становитиме 4% річних у період від їх розміщення до 1 лютого 2027 року, потім до 1 серпня 2029 року – 5,5% і 7,25% річних у період, що залишився до погашення.
Власники ВВП-варантів, які погодяться на обмін у період раннього терміну згоди – до 12 грудня включно, отримають додаткову грошову винагороду 7% ($70 за кожні $1000 номінальної суми ВВП-варантів), тоді як ті, хто зробить це з 13 по 17 грудня включно – 4,5%.
Нарешті ті, хто не візьме участі в обміні, у разі, якщо він буде затверджений, отримають із сумарним коефіцієнтом 1,36 інші єврооблігації – єврооблігації Б, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій у 2024 році: по 0,68 – єврооблігації з погашенням у 2030 році і в 2034 році, процентна ставка за якими дорівнює нулю до 1 лютого 2027 року, 3% – до 1 серпня 2033 року і 7,75% річних потім.
Відзначається, що кворум для прийняття рішення становить 75% від загальної номінальної суми, і рішення очікується 22 грудня. Водночас навіть за наявності згоди власників 50% ВВП-варантів Україна може ініціювати їх делістинг з біржі.
За даними Франкфуртської фондової біржі, ВВП-варанти подорожчали в понеділок на 0,66% – до 92,15% від номіналу. Востаннє вони коштували дорожче ще в жовтні 2021 року, після чого в окремі періоди їхня вартість падала нижче 20% від номіналу.
Як повідомлялося, представники України з 16 жовтня по 5 листопада провели серію обмежених переговорів зі спеціальним комітетом, до якого входять інституційні власники ВВП-варантів, в ході яких сторони безрезультатно двічі обмінялися пропозиціями щодо їх реструктуризації.
Серед власників варантів є хедж-фонди Aurelius Capital Management LP і VR Capital Group. Їх консультують Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP і PJT Partners Inc, тоді як українську сторону консультують White & Case LLP і Rothschild & Co.
За результатами осіннього раунду переговорів Мінфін підкреслив, що Україна має намір продовжувати взаємодію з власниками варантів і розглянути всі доступні варіанти їх реструктуризації, що відповідають трьом раніше заявленим цілям: відновлення боргової стійкості відповідно до Програми з МВФ; зобов’язанням, взятим під час реструктуризації єврооблігацій у серпні 2024 року, щодо належного розподілу тягаря між усіма комерційними вимогами в рамках реструктуризації; затвердженим 27 серпня 2024 року урядом мораторієм на виплати за варантами з 31 травня 2025 року до завершення їх реструктуризації.
Повторна пропозиція України в ході тих осінніх переговорів полягала в компенсації за пропущений платіж за варантами за 2023 звітний рік, який повинен був бути здійснений 2 червня 2025 року, і обміні варантів на часткову грошову виплату і нову серію суверенних облігацій («Облігації типу C»). Згідно з пропозицією України, власники ВВП-варантів, які погодилися б на цей варіант реструктуризації, отримали б $60 готівкою та облігації типу C номінальною вартістю $1260 за кожні $1000 умовної вартості варантів. Ці облігації мали б бути погашені трьома рівними частинами 30 січня 2030, 2031 і 2032 років. Відсотки за ними виплачувалися б раз на півроку за ставками: на 2026-2027 роки – 2,50%, 2028-2029 роки – 4% і 2030-2032 роки – 6,00%.
ДП «Укрхімтрансаміак» (Київ) 1 грудня оголосило тендер на страхування відповідальності суб’єктів господарювання, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок надзвичайних ситуацій.
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна в тендері становить 497,6 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 9 грудня.
