Перші засвідчені державою лобісти з’являються в Україні. 110 учасників з’явились у відповідному Реєстрі, яким опікується НАЗК, станом на кінець листопада — тобто за три місяці відтоді, як набув чинності Закон про лобіювання. Серед них 55 компаній, 54 людини та 1 іноземне представництво. Опендатабот проаналізував, навіщо такий Реєстр та як він вплине на бізнес та державу.
108 діючих учасників нараховує новостворений Реєстр прозорості НАЗК, який ще називають реєстром лобістів. У переліку є як бізнес та громадські організації, так і пересічні громадяни.
Відстежуємо зміни на сторінці Реєстру прозорості (лобістів) в Опендатаботі.
Дізнатися про перших лобістів в Україні можна на сторінці Реєстру лобістів Опендатаботу. Водночас, якщо компанія є зареєстрованим лобістом, відповідні позначки буде додано у картку компанії на її сторінці в Опендатаботі.
Загалом від початку роботи Реєстру було зареєстровано 110 учасників, проте двом згодом призупинили участь. З них 55 компаній, 54 людини та одне іноземне представництво. Серед них такі бізнеси, як Філіп Морріс Україна, мережа магазинів Аврора, Метро кеш енд кері Україна, Арселорміттал Кривий Ріг та Ощадбанк, які потрапили до Індексу Опендатабота 2025.
Лідер цьогорічного Індексу Опендатаботу у банківській сфері Ощадбанк один із перших серед фінансових установ доєднався до Реєстру. У компанії пояснюють:
«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу».
Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі “Аврора”, одного з лідерів ритейлу Індексу Опендатаботу 2025, зауважує — закон «Про лобіювання» та безпосередньо Реєстр є лише інструментами. Для того, аби цей механізм запрацював та був дійсно результативним з погляду забезпечення прозорості впливу на прийняття рішень, потрібно системно працювати над формуванням довіри навколо новоствореного інституту лобіювання.
“В цю роботу мають бути залучені як державні стейкхолдери, так й бізнес, медіа та суспільство в цілому. Зокрема, бізнес має бути відкрито представляти свої позиції, а влада — сприймати і приймати таку взаємодію як природню частину демократичного процесу ухвалення рішень. Тому наразі, напевно, буде справедливо сказати, що вже згаданий закон і Реєстр прозорості є поки кроками на шляху до формування зрілої культури впливу на владу”, — коментує Інна Бойчук.
Про технічні нюанси на період налагодження процесів згадує й керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.
“Ми очікуємо, що Реєстр стане реально дієвим інструментом прозорої комунікації. Водночас важливо вдосконалити законодавство: уточнити визначення понять, спростити звітність і надати зареєстрованим учасникам практичні стимули. Лише тоді система працюватиме ефективно й сприятиме підзвітності всіх сторін. Зокрема, поточний формат подачі звітності є досить технічно складним для великих бізнес-асоціацій, які мають багато предметів лобіювання (нормативно-правових актів, до яких Асоціація надає пропозиції), сотні бенефіціарів лобіювання (компаній-членів) та дуже багато комунікації з об’єктами лобіювання (представниками державних органів), інформацію про які нам необхідно буде вносити до реєстру прозорості”, — коментує Вікторія.
Схожої думки дотримуються й Спілці українських підприємців, команда якої брала участь у тестуванні Реєстру перед його запуском та ділилася рекомендаціями з покращення взаємодії..
«Для повноцінної роботи системи важливо, щоб це була двостороння прозорість: не лише бізнес має реєструватися та звітувати, а й депутати та урядовці повинні так само діяти прозоро, доброчесно і виконувати норми закону. А задля ефективної роботи Реєстру необхідні удосконалення законодавства, зокрема уточнення термінів, оптимізація вимог до звітності та встановлення додаткових стимулів для зареєстрованих лобістів».
В СУП зауважують, що основний етап взаємодії новостворених лобістів із державою розпочнеться у січні 2026 року, коли подаватиметься перший звіт про лобіювання. Саме тоді можна буде повноцінно оцінити роботу Реєстру — його навантаження, функціональність і зручність використання.
Опендатабот відстежуватиме оновлення Реєстру лобістів. Тепер під час перевірки компаній або осіб у сервісах Опендатаботу користувачі бачитимуть позначку про реєстрацію у Реєстрі. Це ще один крок до прозорості ділового середовища й підзвітності тих, хто впливає на політичні рішення.
https://opendatabot.ua/analytics/lobbyists
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» оголосив про намір укласти договір із СК «ВУСО» на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії становила 92,3 тис. грн за очікуваної вартості 274,1 тис. грн.
У тендері брали участь страхові компанії «Гардіан» – 122,8 тис. грн, СГ “ТАС” -153,8 тис. грн, «НАСК »Оранта” -153,8 тис. грн. «Країна»-154,1 тис. грн.
СК «ВУСО» заснована 2001 року. Є членом МТСБУ і НАЦУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Як повідомляє Сербський Економіст, державна енергетична компанія Чорногорії Elektroprivreda Crne Gore (EPCG) оголосила про встановлення найбільшого в Європі вітрогенератора на вітропарку «Гвозд», який будується, що знаменує перехід проекту в заключну фазу реалізації, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на заяву компанії.
Згідно з повідомленням EPCG, на майданчику вітропарку «Гвозд» успішно змонтовано перший вітрогенератор потужністю 7 МВт з вежею заввишки близько 120 м і лопатями довжиною 85 м. Компанія уточнила, що після завершення передмонтажних робіт і постачання обладнання найближчими тижнями почнеться прискорене встановлення інших агрегатів, після чого відбудуться пробна експлуатація і фінальні технічні випробування всього комплексу.
В EPCG зазначають, що вітропарк «Гвозд» має істотно підвищити стійкість і надійність енергосистеми Чорногорії, збільшити частку поновлюваних джерел у структурі генерації та додатково зміцнити позицію країни як одного з регіональних лідерів «зеленої» енергетичної трансформації. Проєкт реалізується відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів.
Голова ради директорів EPCG Мілутін Джуканович заявив, що встановлення найбільшого вітрогенератора в Європі підтверджує спроможність Чорногорії реалізовувати проєкти, які можна порівняти за масштабом і рівнем технологій із найрозвиненішими енергетичними системами ЄС.
Раніше EPCG повідомляла, що після завершення будівництва вітропарк «Гвозд» забезпечуватиме вироблення приблизно 150 ГВт-год електроенергії на рік, що дасть змогу покрити споживання приблизно 25 тис. домогосподарств без використання субсидій із держбюджету.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в трьох університетах Сум і Житомира.
Згідно з повідомленнями міністерства, оголошено конкурси на посади ректорів Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумського державного університету та Поліського національного університету.
Відзначається, що в конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією з стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання і науковий ступінь та стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше десяти років.
Термін подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Міносвіти.
Як повідомлялося, 3 вересня Міносвіти скасувало конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету технологій і дизайну (КНУТД) у зв’язку з відсутністю кандидатів.
У жовтні-листопаді Міносвіти оголосило конкурси на заміщення посад ректорів в 11 університетах Одеси, Вінниці, Кропивницького, Харкова, Чернігова та Києва, зокрема: Одеської державної академії будівництва та архітектури, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Національного університету харчових технологій, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету та Національного університету «Чернігівська політехніка».
Укргідрометцентр попереджає про погіршення погодних умов у Житомирській та західних областях України в понеділок, 1 грудня.
«01 грудня в західних і Житомирській областях туман, видимість 200-500 м (І рівень небезпеки, жовтий)», – зазначається в повідомленні.
Відзначається, що погодні умови можуть призвести до ускладнення руху транспорту.
26 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про посилення підтримки тваринницької галузі на прифронтових територіях. Відповідну постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» було прийнято на черговому засіданні. Мета – посилення державної підтримки агровиробників на прифронтовий територіях та розвиток переробки сільгосппродукції й тваринництва.
Внесені зміни передбачають збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості.
«Збільшення відшкодування до 50% – це вагома фінансова підтримка для бізнесу, який продовжує інвестувати у відновлення тваринництва. Це рішення не лише здешевить будівництво нових об’єктів, а й сприятиме зростанню виробництва молока та продукції з доданою вартістю. У підсумку громади прифронтових регіонів отримають нові робочі місця, стабільніші доходи та більше можливостей для розвитку навіть у складних умовах війни», – наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Урядове рішення є важливим кроком для підтримки агровиробників, які будують або оновлюють тваринницькі ферми та об’єкти з переробки. Збільшена частка відшкодування стимулюватиме інвестиції у скотарство та пришвидшить відновлення виробництва в регіонах, що працюють поруч із зоною бойових дій.
Документ підготовлено Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
