Випуск № 2 – листопад 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
У другій половині листопада на міжнародному валютному ринку посилились очікування стосовно майбутнього зниження ставки ФРС на засіданні Комітету ФРС 9-10 грудня. До того ж наприкінці місяця віцеголова ФРС, президент Федерального резервного банку Нью-Йорка Вільямс зробив заяву, що ФРС може знизити ставку «найближчим часом», не ставлячи під загрозу свою ціль щодо інфляції.
Головна увага інвесторів зараз – на майбутньому рішенні Комітету ФРС щодо рівня ключової ставки. Очікується, що на грудневому засіданні буде ухвалене рішення знизити ставку на 25 базисних пунктів. На це, зокрема, вплинуть і нові статистичні дані США, що показали скорочення заявок на отримання державної допомоги по безробіттю. Проте посилити позиції американської валюти нові дані не змогли, до того ж проти долара грає очікування на рішення щодо призначення нового голови ФРС, який буде проводити пом’якшену політику. Наразі у ЗМІ надають інформацію, що головним кандидатом на пост є економічний радник Білого дому Кевін Хассетт, який раніше заявив, що процентні ставки повинні бути нижчими, ніж вони є за нинішнього голови ФРС Джерома Пауелла.
Нічого непередбачуваного листопад 2025 року долару не приніс: впродовж місяця були незначні коливання, в середині місяця було максимальне послаблення курсу американської валюти до 1,1648, наприкінці листопада ринок досяг певної рівноваги, а курс сягнув позначки 1,1584, тобто фактично повернувся на свій показник 31 жовтня.
Важливо зауважити, що ситуація з очікуваним зниженням ставки впливає і на інші ринки, наприклад золото наприкінці листопада торгується на рівні 4186 дол. за унцію і за січень – листопад цього року рівень зростання котирувань перевищив 53%. Перспектива чергового етапу пом’якшення монетарної політики у США підігріває попит на цінні метали. Тарифна політика США в листопаді мала найнижчий вплив на поведінку долара, адже триває торговельне перемир’я між США та КНР.
Тим часом на євровалюту найближчим часом очікує стабільність і деяке укріплення стосовно долара на тлі найближчого засідання Комітету ФРС і ймовірного рішення щодо наступного етапу пом’якшення. Зниження ключової ставки зазвичай дещо послаблює долар, тобто впливає на укріплення євро. Проте в Євросоюзі пильно слідкують за ситуацією в банківському секторі: нещодавно Європейський центральний банк закликав кредиторів зберегти буфери ліквідності долара, що підкреслює побоювання щодо фінансової стабільності, які можуть негативно вплинути на настрої стосовно ризику. Однак економіка єврозони зараз показує непогане зростання, зокрема завдяки стійкому розвитку сфери послуг, тож у Європі панує обережний оптимізм щодо уникнення ризиків, здатних обвалити стабільність євровалюти.
Внутрішній український контекст
Протягом листопада на валютному ринку України переважав девальваційний тренд, і якщо на початку листопада офіційний курс НБУ був на позначці 41,89 гривень за долар, то наприкінці останнього тижня місяця – вже 42,30 грн за дол. Курс не змінювався ривками, зберігалася певна плавність девальваційних коливань, а Нацбанк був присутнім на міжбанківському ринку з пропозицією іноземної валюти. Проте рівень інтервенцій суттєво не зростав порівняно з минулим місяцем: за період 3–21 листопада НБУ продав на ринку 1,925 млрд дол. (для порівняння – за останні три тижні жовтня обсяг інтервенцій становив 1,935 млрд доларів). Отже, фактично обсяг жовтневих та у підсумку листопадових продажів валюти з боку НБУ має бути майже на однаковому рівні (минулого місяця обсяг інтервенцій НБУ становив близько 3 млрд дол.).
Звісно, на готівковому ринку в листопаді так само відбувалися девальваційні курсові рухи. Якщо на початку листопада середній курс продажу на готівковому ринку становив 42,14 грн/дол., то наприкінці місяця – 42,56 грн/дол.
В Україні попит на валюту залишається на високому рівні і через збільшення обсягів імпорту через потреби налагодити розбиті атаками ЗС РФ об’єкти енергетики, і через очікування як бізнесу, так і населення, пов’язані з подальшою девальвацією національної валюти. Національний банк України стримує різкі коливання інтервенціями, проте намагається і не вливати забагато на ринок, адже резерви поки що на високому рівні (на початок листопада становили 49,5 млрд дол.) і такими ж мають і лишатися для забезпечення макрофінансової стабільності.
Важливою подією листопада для України стало повідомлення, що місія Міжнародного валютного фонду й українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (EFF) із потенційним доступом до фінансування розміром 8,1 млрд дол. Нова угода передбачає комплекс заходів фіскальної та монетарної політики, які мають стати основою програми. Основні цілі: підтримка макроекономічної стабільності, відновлення боргової та зовнішньоекономічної стійкості, боротьба з корупцією та підвищення якості врядування. За даними заяви МВФ, НБУ зобов’язується знизити інфляцію до цільового рівня 5% протягом свого трирічного горизонту політики, одночасно забезпечуючи більшу гнучкість обмінного курсу для адаптації до фундаментальних факторів і посилюючи роль обмінного курсу як амортизатора шоків, що також сприятиме збереженню достатніх валютних резервів центрального банку. Це означає, що подальше фінансування МВФ чітко підв’язане під девальваційний тренд, а отже, очікування послаблення гривні в середньостроковій перспективі є абсолютно обґрунтованими.
Серед ризиків, які будуть тиснути на курс, окрім геополітичних питань і складної ситуації в енергетичному секторі, також доволі туманна перспектива фінансування бюджетного розриву (різниці між доходами та видатками державного бюджету в 2026 році). Адже фактично для цього знадобиться не менш як 45 млрд доларів зовнішнього фінансування, але джерела надходження частини цих коштів все ще невідомі.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
У листопаді долар США на українському ринку укріплювався, а наявним залишався чіткий девальваційний тренд.
Протягом листопада курс змінювався таким чином: на міжбанку курс виріс з 41,01 грн/дол. до 42,25 грн/дол., офіційний курс НБУ — із 41,89 до 42,19 грн/дол. Цікаво, що наприкінці місяця НБУ вирішив раптово укріпити гривню: ще 27 листопада офіційний курс був на позначці 42,30 грн за дол., а 28 листопада – 42,19 грн/дол. Міжбанк у четвер 27 листопада відкрився курсом продажу 42,26 грн/дол., та ввечері закриття ринку вже відбувалося на рівні 42,22–42,25 грн/дол. У п’ятницю 28 листопада американські банки не працюють (оскільки це день після Дня подяки, який є державним святом), що певним чином впливає на український валютний сегмент.
У листопаді середній курс купівлі знаходився в коридорі 41,7–42,05 грн/дол. за готівковим ринком, а продаж був у межах 42,15–42,48 грн/дол. У касах банків спред між курсом купівлі та продажу наразі більше не зростає, навпаки, наявна тенденція до звуження спреду: у великих роздрібних банках наприкінці листопада становить 0,45–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Курс євро на українському ринку в листопаді плавно укріплювався: впродовж двох тижнів офіційний курс євро змістився з позначки 48,51 грн/євро до 48,87 грн/євро. Коливання були м’якими та не викликали панічних реакцій ані на міжбанку, ані на готівковому ринку.
Ключові спостереження
Ø Геометрія курсів:
o Курс продажу євро на початку листопада перебував біля позначки 48,52 грн/євро. У другій декаді місяця спостерігалася чітка тенденція укріплення євро, 25 листопада курс сягнув позначки 48,91 грн/євро, а пізніше відбувся невеличкий відкат до рівня 48,87 грн/євро.
Ø Попит і пропозиція:
o Попит на готівковий євро залишається на доволі високому рівні, але програє попиту на долар США через більш активні коливання та слабку передбачуваність траєкторії руху курсу євровалюти.
o Спред між курсом купівлі та курсом продажу євро на готівковому ринку залишається високим: у великих банках становить 0,6–1 грн/євро.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Долар США перебуває під тиском даних про економічну активність, а також напередодні засідання Комітету ФРС. Відповідно до нових даних економічна активність у США майже не змінилася за останні тижні, хоча зайнятість була слабшою приблизно в половині з 12 округів ФРС, а споживчі витрати знизилися, що посилює занепокоєння щодо ринку праці. У США також наявним є замороження нового найму персоналу та залучення нових кадрів лише на заміну відтоку. Така ситуація на ринку праці мотивує ФРС до наступних кроків з пом’якшення, і ф’ючерсні ринки процентних ставок уже відображають високу ймовірність чергового зниження вартості запозичень на 0,25% на засіданні ФРС 9–10 грудня.
У грудні укріплення долара можливе за умови надання валюті підтримки з боку нових статистичних даних і в разі відсутності нових ризикових чинників. Ймовірним для долара є коридор 1,1470–1,1680.
Проте для інвесторів долар залишається важливою гаванню міцних заощаджень, тож для різних стратегій інвесторам варто передбачити транші купівлі американської валюти.
В Україні долар буде лише укріплюватись, а доларові накопичення, як і раніше, слугуватимуть міцною базою валютної стратегії, причому як короткострокової, так і середньо- та довгострокової.
EUR/UAH
Євровалюта на українському ринку активно зміцнюється, хоча короткострокові відкати курсових рівнів є імовірними, але загальна тенденція – на подорожчання євровалюти на тлі поступової стратегії послаблення курсу гривні. Євровалюта в портфелі допоможе диверсифікувати частину валютних заощаджень, а також здійснити короткострокові спекулятивні операції в періоди швидких пікових змін курсу. Стратегічно підстав позбуватися євро з портфелів немає. Йдеться про продовження купівлі, хоча вихід із частини євроінвестицій і можливий, якщо це передбачає оновлена стратегія інвестора.
Загальна стратегія
Очікування зниження ключової ставки ФРС у грудні та дані щодо доволі нестабільного стану ринку праці у США впливають на світовий валютний ринок і ведуть до падіння курсу долара США. Євровалюта ж укріплюється і завдяки відсутності різких змін монетарної політики ЄЦБ, і завдяки даним щодо інфляції та розвитку економіки єврозони.
У середньостроковій перспективі інвесторам доцільно сконцентруватися на доларі як базовій валюті заощаджень, а от євровалюту притримати для вірогідної короткої позиції, коли можна вийти з інвестицій максимально прибутково внаслідок різких курсових коливань. Прогнозне укріплення євро через нестабільну ситуацію у США та політику ФРС може надати додаткових стимулів купувати євровалюту в межах середньострокової інвестиційної програми.
В Україні очікується подальша девальвація національної валюти, що впливає на зростання попиту на долари та євро на готівковому ринку. Також попит на валюту провокують очікування складної зими та наступних масштабних обстрілів великих міст і енергетики агресором. Послаблення гривні надає інвесторам простір для формування своєї стратегії заощаджень в іноземних валютах, де базовими будуть долар і євро. Продумана й обережна стратегія інвестицій дозволить сформувати стабільний прибутковий валютний портфель, убезпечений від ризиків курсової волатильності.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Економіка Швейцарії в третьому кварталі 2025 року скоротилася на 0,5% відносно попереднього кварталу через зниження експорту на тлі торгового конфлікту зі Сполученими Штатами.
Офіційні дані підтвердили попередню оцінку, озвучену на початку минулого тижня.
Спад у швейцарській економіці зафіксовано вперше з другого кварталу 2023 року.
У серпні США ввели мито на імпорт зі Швейцарії в розмірі 39% – це був максимальний тариф серед усіх розвинених економік. Пізніше країни уклали торговельну угоду, і мито було знижено до 15%.
“Дані потрібно розглядати в контексті нещодавньої волатильності у зовнішній торгівлі, – ідеться в пресрелізі. – Сильний експорт хімічної та фармацевтичної продукції в очікуванні змін у зовнішньоторговельній політиці США спровокував компенсаторне зниження в наступні місяці”.
Згідно з переглянутими даними, у квітні-червні швейцарський ВВП збільшився на 0,2% (раніше зростання оцінювалося в 0,1%).
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відео аналіз перспектив української та світової економіки, докладніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Внесків у додаткові пенсійні схеми досі не роблять 41% європейців, про це свідчать результати опитування Європейської асоціації страховиків Insurance Europe, повідомляється на її сайті.
«Незважаючи на зростаючу усвідомленість необхідності заощаджень, 41% європейців досі не роблять внесків до додаткових пенсійних схем, причому національні ставки коливаються від 16% до 65%», ідеться в інформації.
Згідно з інформацією, четверте видання опитування, що охопило 12 700 респондентів із 12 ринків (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Люксембург, Іспанія і Швейцарія), підтверджує, що дедалі більша частка людей усвідомлює важливість заощаджень, але фінансовий тиск, прогалини в інформації та поведінкові чинники все ще заважають багатьом вжити заходів. Жінки, безробітні та працівники з нестандартною зайнятістю залишаються непропорційно постраждалими.
Зберігається і гендерний розрив: частка тих, хто не робить заощаджень, сягає 46% для жінок порівняно з 35% для чоловіків.
Консультація залишається вирішальним стимулом для дій: 31% респондентів почали заощаджувати після отримання рекомендацій від посередника або консультанта, тоді як 25% розпочали через схеми роботодавців або автоматичну реєстрацію. Кампанії з підвищення обізнаності громадськості мотивували лише 3%.
Безпека залишається основним пріоритетом для європейських вкладників: 81% вкладників віддають перевагу продуктам, які гарантують щонайменше їхній капітал. Жінки ще більше орієнтовані на безпеку, причому 85% віддають перевагу захисту капіталу порівняно з 77% чоловіків. Лише 19% респондентів надають перевагу варіантам із вищим ризиком у прагненні до вищої прибутковості.
“Зі зростанням демографічного тиску в Європі опитування підкреслює зростаючий ризик недостатнього пенсійного доходу і надмірної залежності від державних пенсійних систем. Воно показує, що персоналізовані консультації та інструменти, як-от системи відстеження пенсій, є ключовими для перетворення обізнаності на дії”, підкреслює Insurance Europe.
Влада Грузії проводить масштабну реформу міграційного законодавства, що передбачає посилення контролю за законністю перебування іноземців, створення бази даних порушників і введення обов’язкових дозволів на роботу (work permit) з 1 березня 2026 року.
З 1 жовтня 2025 року профільне міністерство веде спеціальний реєстр іноземців, які перебувають або раніше перебували в країні нелегально. Державні органи отримали право запитувати розширені біометричні дані (включно з відбитками пальців і долонь), а також проводити перевірки в приватних приміщеннях – житлових будинках і на робочих місцях, якщо є підозра на порушення режиму перебування.
Скарги на відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання або на рішення про депортацію не будуть автоматично призупиняти виконання таких рішень. Нові процедури моніторингу поширюються на основні категорії посвідок на тимчасове проживання – по роботі, бізнесу, навчанню і володінню нерухомістю.
Для IT-фахівців запроваджується окремий тип посвідки на тимчасове проживання: претендент має мати щонайменше два роки документально підтвердженого профільного досвіду та річний дохід, не нижчий за 25 тис. дол. США. Така посвідка видається на три роки з можливістю продовження до 12 років.
З 1 березня 2026 року для здійснення трудової діяльності іноземцям у загальному випадку знадобиться чинний дозвіл на роботу. Експерти рекомендують іноземним громадянам і роботодавцям заздалегідь готувати пакет документів – трудові договори, підтвердження доходів, довідки про несудимість, – а також суворо дотримуватися умов уже виданих посвідок на проживання, оскільки порушення можуть призвести до додаткових перевірок, штрафів, депортації та відмов у продовженні статусу.
За даними Національного статистичного управління Грузії (Geostat), 2024 року іноземці становили близько 6,6% населення країни, тобто близько 250 тис. осіб, тоді як 2014 року їх було лише близько 22 тис. (0,6% населення). Дослідження ISET-PI та інших аналітичних центрів свідчить, що у 2015-2024 роках найбільший чистий імміграційний приплив припав на громадян Росії (приблизно 97 тис. осіб), України (приблизно 27 тис.) та Азербайджану (приблизно 14 тис.), помітні групи становлять також вихідці з Туреччини, Індії та Білорусі.
Аналітики зазначають, що подальше посилення міграційного режиму може призвести до часткового відтоку релокантів і членів їхніх сімей до інших юрисдикцій із більш передбачуваними правилами – насамперед до держав ЄС з активними програмами для IT і стартапів (Португалія, Іспанія, Німеччина, Чехія), а також до вже популярних напрямків для вихідців із Росії, України та Білорусі: Сербії, Чорногорії, Вірменії, Казахстану, ОАЕ. Під час вибору країни релокації ключовими факторами, за оцінками консультантів, стають прозорість процедур ВНП і work permit, доступність житла і стабільність політичного курсу.
Інвестиції в розвиток транспортної та логістичної інфраструктури Грузії за 2026-2031 роки становитимуть $7 млрд, заявила міністр економіки країни Маріам Кврівішвілі, виступаючи в Ташкенті на другому форумі інвесторів у Транскаспійський транспортний коридор.
“Для повної реалізації транспортного і логістичного потенціалу Центральної Азії, Каспійського регіону, Південного Кавказу і Чорного моря скоординоване фінансування має вирішальне значення. У зв’язку з цим Грузія взяла на себе зобов’язання інвестувати $7 млрд у ключову транспортну та логістичну інфраструктуру до 2032 року”, – сказала Кврівішвілі, яку цитує пресслужба Мінекономіки.
За її словами, для реалізації цих планів, крім постійної участі міжнародних фінансових інститутів, знадобиться активніша участь приватного сектора.
Міністр повідомила, що пріоритетами у сфері транспорту і логістики Грузії у 2026 році стануть повне оновлення залізничного рухомого складу та вантажного парку, завершення будівництва залізниці Баку-Тбілісі-Карс (БТК), а також впровадження єдиних цифрових послуг як для державного, так і для приватного сектору з метою скорочення часу транзиту країною на 30%.
Вона також анонсувала підписання в грудні цього року угоди про міжнародний транспортний маршрут Каспійське море – Чорне море між Туркменією, Азербайджаном, Грузією і Румунією. «Ця ініціатива дасть змогу створити новий мультимодальний маршрут із Каспійського регіону до Європейського союзу, підвищити транспортну зв’язаність, диверсифікувати маршрути доступу та зміцнити стійкість», – зазначила міністр.
Крім того, Кврівішвілі знову підтвердила плани з будівництва в Анаклії глибоководного порту. «Після запуску порт Анаклія на першому етапі до 2029 року зможе обробляти до 600 тис. TEU, а на другому етапі до 2035 року – щонайменше 1 млн TEU, що дасть змогу Грузії стати основним хабом для центральноазіатських вантажів у чорноморському регіоні», – сказала міністр.
Національна академія національної гвардії України 24 листопада оголосила про намір укласти з СК «Універсальна» договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 433,9 тис. грн., цінова пропозиція СК «Універсальна» становила 265,4 тис. грн.
У тендері також беруть участь страхові компанії «Гардіан» – 269,4 тис. грн, «Арсенал Страхування» -318,7 тис. грн, “Країна” – 344,4 тис. грн, «Оранта» – 386,2 тис. грн.
Основним акціонером СК «Універсальна» є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
