Новими членами правління Європейської бізнес асоціації (ЄБА), яке складається з 15 осіб, стали керуючий партнер Arzinger Маркіян Мальський та генеральний директор JTI Ukraine Світлана Шарамок, які замінили в ньому генерального директора BASF Україна Тіберіу Діма та генерального директора Philips Україна Сергія Гонтара.
Відповідне рішення ухвалили на 26-му щорічному загальному зібранні компаній ЄБА, яке відбулося цього тижня в Києві.
Як уточнили агентству «Інтерфакс-Україна» в асоціації, щорічно проводяться ротаційні вибори або 7, або 8 членів правління. Цього року обиралося 7 членів правління, з яких 5 були переобрані на новий дворічний термін: CEO і CFO Bayer Олівер Гірліхс, засновник Dragon Capital Томаш Фіала, керівник Google Ukraine Тетяна Лукинюк, CEO Райффайзен Банк Олександр Писарук і CEO Scania Ukraine Хокан Йюде.
Крім них до правління ЄБА також входять CEO ArcelorMittal Кривий Ріг Мауро Лонгобардо і глава представництва International Finance Corporation Олена Волошина, які є віце-президентами асоціації, керуючий директор SAP Ukraine Анна Мікулицька, співзасновник SoftServe Тарас Кіцмей, CEO METRO Cash & Carry Ukraine Олена Вдовиченко, CEO Kyivstar Олександр Комаров, керівник ринку Nestlé в Південній і Східній Європі та Nestlé Ukraine Алессандро Дзанеллі, CEO Siemens Ukraine Сергій Дворник.
В ЄБА також повідомили, що на найближчому засіданні правління в оновленому складі планується обрати нового президента асоціації, тоді як Тіберіу Діма, який був президентом з 2021 року, кілька тижнів тому почав працювати на новій посаді в компанії BASF – керуючого директора з сільськогосподарських рішень в Чехії та Словаччині.
До нього президентом ЄБА в 2010-2021 роках був засновник і глава найбільшої в Україні інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала.
СК «Експрес Страхування» (Київ) у січні-жовтні 2025 року зібрала страхові премії на суму 997 млн грн, що на 238 млн грн, або на 31,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті страховика. Премії за договорами КАСКО за цей період склали 660,3 млн грн, що на 66,4 млн грн, або на 11,2% перевищило показник січня-жовтня 2024 року, за ОСАГО – 315,9 млн грн (+118%), за іншими видами страхування – 20,9 млн грн (+3,1%).
Компанія повідомляє, що в січні-жовтні 2025 року загальний обсяг страхових відшкодувань за страховими випадками склав 420,5 млн грн, у тому числі виплати клієнтам за КАСКО – 329,3 млн грн, потерпілим за ОСАГО – 84,2 млн грн.
Як повідомлялося, станом на 1 жовтня 2025 року активи СК «Експрес Страхування» становили понад 1 млрд грн, що на 209,3 млн грн перевищує показник рік тому, їх частка в грошових коштах становила 87%, що забезпечує оперативну здатність компанії виплачувати компенсації за страховими випадками.
СК «Експрес Страхування» заснована в 2008 році, входить до складу групи компаній «УкрАВТО». Спеціалізується на автомобільному страхуванні.
Паризький музей Лувр з початку наступного року суттєво підвищить вартість вхідних квитків для більшості відвідувачів із країн, що не входять до Європейського союзу та Європейського економічного простору (ЄЕП). Про це повідомляють Euronews Serbia і сербська газета «Політика» з посиланням на рішення ради музею і матеріали BBC.
Із 14 січня 2026 року квиток для туристів із країн поза ЄС і ЄЕП (до яких, окрім країн ЄС, входять Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) подорожчає з 22 до 32 євро, тобто на 45%.
Під нові тарифи потрапляють, зокрема, громадяни США, Великої Британії, Китаю, а також усіх держав, які не є членами ЄС або ЄЕП, – країн Західних Балкан (включно із Сербією, Чорногорією, Північною Македонією, Албанією, Боснією та Герцеговиною), Україною, Росією, Туреччиною, державами Близького Сходу, Африкою, Латинською Америкою і більшою частиною Азії.
За даними самого Лувру, музей 2024 року відвідали близько 8,7 млн осіб, із них приблизно 69% – іноземні туристи; понад 10% потоку припадало на громадян США, близько 6% – на китайських відвідувачів. Влада Франції та керівництво музею розраховують, що підвищення цін для неєвропейців принесе десятки мільйонів євро додаткового виторгу, які спрямують на посилення безпеки і масштабну реконструкцію будівлі та експозиційних просторів.
25 листопада 2025 року в Українському домі відбулася урочиста церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея-2025» — головної національної події, що відзначає лідерів ринку, інновації та здобутки індустрії.
Ведучим церемонії традиційно став Тимур Мирошніченко, а музичну атмосферу вечора створив гурт KADNAY.
Фармацевтична галузь 2025 року: рік сміливості, інновацій і стійкості
Церемонія нагородження об’єднала провідні компанії, експертів та інноваторів року.
Українська фармацевтична індустрія у 2025 році продовжує працювати в умовах повномасштабної війни та економічної нестабільності. Попри тиск обставин, ринок демонструє унікальну здатність адаптуватися: компанії інвестують в інновації, розвивають нові підходи в продуктах і сервісах, впроваджують цифрові рішення та підтримують доступ пацієнтів до якісного лікування.
Цьогорічна церемонія стала вечором подяки всім, хто робить українську систему охорони здоров’я міцнішою, а фарму — конкурентною на глобальному рівні. Перед оголошенням переможців гості вшанували хвилиною мовчання захисників України.
Переможці «Панацея-2025»
КОМПАНІЯ РОКУ
AI Excellence Award, Штучний інтелект у фармації
Переможець: компанія Roche
Компанія відзначена за прорив у застосуванні штучного інтелекту та реалізацію проєкту «Скринінг діабетичної ретинопатії за допомогою ШІ» — інновації, що відкриває пацієнтам доступ до швидкої та точної діагностики.
Інвестори в інноваційне лікування під час війни. Міжнародні спонсори клінічних досліджень
Переможець: MSD
Компанія нагороджена за безперервну підтримку клінічних досліджень в Україні, посилення інвестицій у наукові програми та забезпечення пацієнтів доступом до сучасних методів лікування навіть у воєнний час.
ПРОЄКТ РОКУ
Впровадження eCTD в Україні
Переможець: Державний експертний центр МОЗ України
Україна у рекордні строки перейшла на міжнародний формат реєстраційних досьє eCTD, який використовують ЄС, США та провідні регулятори світу. Цей крок уже визнано одним із найважливіших цифрових проривів української фарми.
ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ РОКУ
Академія Polpharma
Проєкт відзначено за створення сучасного інтерактивного освітнього простору для лікарів із фокусом на практиці, фаховій підтримці та об’єднанні медичної спільноти довкола знань і розвитку.
ПРЕПАРАТ РОКУ — БЕЗРЕЦЕПТУРНА ГРУПА
Лавреати 2025 року:
• АМІКСИН ІС, компанія Інтерхім
• ПРОКТОЗАН НЕО, компанія STADA
• ЛАФЕРОБІОН, компанія STADA
• НІКСАР, компанія Berlin-Chemie Menarini
• ХІЛО-КОМОД, компанія Sona Exim
Ці препарати стали надійними «рішеннями першої лінії допомоги» для пацієнтів у 2025 році.
Динамічний лідер у низькоціновому сегменті
Переможець: ПУЛЬМОБРІЗ, компанія MOVIHealth
Препарат відзначено за високу ефективність, доступність і значний внесок у лікування сезонних респіраторних захворювань.
Проведення «Панацея-2025» стало можливим завдяки підтримці:
• Аналітичні партнери: IQVIA, SMD, Business Credit
• Професійні асоціації: AIMP, АВЛУ, АПРАД, АПАУ, Асоціація операторів ринку медичних виробів, «Фармацевтична ліга України», Українська асоціація науково-обгрунтованої системи охорони здоров’я
• Юридичний партнер: ГелОн
• Туристичний партнер: ДінАдіс
• Медіа-партнери: «Фармацевтична галузь», «Інтерфакс-Україна»
• Організатор: виробнича компанія «Здорово»
Цьогорічна «Панацея» вкотре довела: українська фармацевтична галузь не просто тримається під час війни — вона зростає, реформується та сміливо впроваджує світові стандарти.
Інноваційні рішення, освітні проєкти, підтримка клінічних досліджень та сучасні підходи до лікування — усе це формує нову, сильну та конкурентну українську фарму.
Організатори конкурсу подякували всім партнерам та учасникам за внесок у розвиток галузі та запросили спільноту на церемонію «Панацея-2026».
Інтерфакс-Україна – інформпартнер премії Панацея
Президент Туркменії Сердар Бердимухамедов підписав закон про віртуальні активи, який з 1 січня 2026 року легалізує в республіці майнінг криптовалюти і діяльність криптобірж. Текст документа опубліковано в п’ятницю в газеті «Нейтральний Туркменістан».
Законом визначаються правові та організаційні засади використання віртуальних активів і регулюється діяльність у цій сфері на території республіки. Документ містить перелік ключових понять, серед яких блокчейн, токени, майнінг, смарт-контракти, а також постачальники послуг віртуальних активів.
Окремо визначено види майнінгу, а також вимоги до операторів обміну і криптобірж.
Документ не поширюється на цінні папери, валюти, електронні гроші, банківські депозити та гральну діяльність.
Законом встановлено, що майнінг може бути приватним і промисловим. Приватний майнінг здійснюється індивідуальним підприємцем – резидентом і (або) нерезидентом Туркменії. Промисловий майнінг здійснюється юридичною особою – резидентом і (або) нерезидентом країни. На території країни забороняється здійснення прихованого майнінгу. Усі майнери мають пройти обов’язкову державну реєстрацію в Центральному банку в електронній формі. Свідоцтво видається безстроково.
Згідно з документом, постачальниками послуг віртуальних активів (криптобіржі) можуть виступати юридичні особи, зареєстровані на території Туркменії, які діють на підставі ліцензії та надають послуги, пов’язані з віртуальними активами, встановлені законом.
Криптобіржа зобов’язана забезпечувати захист особистої інформації та віртуальних активів своїх клієнтів. Не можуть бути засновниками або учасниками (акціонерами), посадовими особами криптобірж: фізичні особи, які постійно проживають в офшорній зоні та (або) зареєстровані в ній юридичні особи – нерезиденти Туркменії; фізичні та юридичні особи, які мають банківські рахунки в офшорних зонах; політичні партії, професійні спілки та інші громадські об’єднання; юридичні та фізичні особи, щодо яких наявні відомості про причетність до тероризму, фінансування тероризму і фінансування поширення зброї масового знищення; юридичні та фізичні особи, щодо яких є відомості про причетність до тероризму, фінансування тероризму і фінансування поширення зброї масового знищення; фізичні особи, щодо яких є відомості про причетність до тероризму, фінансування тероризму і фінансування зброї масового знищення; фізичні особи.
Порядок створення, функціонування та звітності криптобірж визначається кабінетом міністрів.
Закон вводить обмеження на використання державної символіки в криптоіндустрії. Майнерам, емітентам віртуальних активів і постачальникам криптопослуг забороняється використовувати в назвах і символіці слова «державний», «Туркменістан», «туркмен», “туркменський”, «національний» у будь-якій формі, будь-якою мовою та в будь-яких поєднаннях.
Також встановлюються жорсткі вимоги до реклами криптовалют: вона має містити попередження про ризики, інформацію про можливу повну втрату коштів і про те, що віртуальні активи не забезпечені державою. Забороняється використовувати в рекламі образи неповнолітніх і представляти операції з криптовалютами як легкий спосіб збагачення.
Держава не несе відповідальності за знецінення або втрату віртуальних активів.
Відповідно до закону, майнери і постачальники послуг віртуальних активів зобов’язані вживати заходів щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та реалізації вимог законодавства Туркменії в цій сфері.
У четвер, 27 листопада, в київському готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv відбувся урочистий прийом з нагоди 113-ї річниці проголошення незалежності Албанії, організований Посольством Республіки Албанія в Україні. У заході взяли участь заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс, народні депутати, представники військових та місцевих органів влади, дипломатичного корпусу, наукових і культурних інституцій, а також албанська громада України.
У своїй промові посол Албанії в Україні Ернал Філо нагадав, що 28 листопада 1912 року в місті Вльора було проголошено створення албанської держави, і наголосив, що цьогорічна річниця вперше відзначається в Києві після відкриття посольства Албанії. Він охарактеризував це як «новий розділ дипломатичної присутності» та символ поглиблення відносин між двома країнами й солідарності з Україною в умовах російської агресії.
Посол підкреслив незмінну підтримку Албанією суверенітету та територіальної цілісності України, а також європейського курсу нашої держави. Він нагадав, що Албанія як член НАТО послідовно виступає на боці України на платформах ООН, Ради Європи та Парламентської асамблеї НАТО, виступаючи проти спроб змінити кордони Європи силовим шляхом.
Окремий блок виступу був присвячений економічній співпраці. За словами посла, двостороння торгівля між Албанією та Україною в останні роки перевищила 65 млн євро, з позитивною динамікою в агропромисловому секторі, металургії, будівельних матеріалах і харчових продуктах. Українські компанії виявляють інтерес до албанського ринку в галузі постачання зернових, енергетики, логістики та агротехнологій, тоді як албанський експорт в Україну включає мінерали, лікарські рослини, будматеріали та туристичні послуги.
Посол відзначив, що в Албанії вже працюють 57 компаній зі 100% українським капіталом та 6 спільних підприємств з албанськими партнерами, передусім у регіоні Вльори, який стає «воротами» для інвестицій, туризму та морської діяльності. На його думку, це створює підґрунтя для подальшого розширення економічної співпраці.
Філо також наголосив на зростаючій ролі Албанії як туристичного напрямку та запросив більше українських туристів і інвесторів до країни, підкресливши потенціал албанської Рив’єри, гірського півночі та історичних міст Берат і Гірокастра. Культуру він назвав «найкрасивішим мостом» між народами, згадавши албанську поліфонічну музику, середземноморську кухню та сучасне мистецтво.
Окремо посол відзначив давню албанську діаспору в Україні – громади в Одесі, Запоріжжі, Миколаєві та Харкові, які протягом поколінь зберігають мову й традиції та слугують «живим мостом дружби» між двома країнами.
Говорячи про війну, Ернал Філо заявив, що Албанія й надалі залишатиметься на боці України, свободи й міжнародного права, а справжній мир неможливий без справедливості. Він навів приклад відбудови школи в Харкові за підтримки муніципалітету Тирани як символ людської солідарності.
У завершальній частині виступу посол підкреслив спільну мету Албанії та України – повну інтеграцію до Європейського Союзу, привітав рішення Європейської ради про відкриття переговорів щодо членства України та назвав Європу «спільним домом» двох народів.
Дипломатичні відносини між Україною та Республікою Албанія встановлено 13 січня 1993 року. Посольство України в Албанії розпочало роботу в Тирані у 2020 році, що стало новим етапом розвитку двосторонніх відносин. Посольство Албанії в Україні офіційно відкрито в Києві 17 січня 2025 року – це перша іноземна дипмісія, відкрита в Україні після початку повномасштабного вторгнення РФ.
