Більш ніж 13,7 млрд грн позичили українці у мікрофінансових організацій за останні три місяці — це понад 2 мільйони мікрокредитів. Загалом від початку року було видано 6,5 млн мікрокредитів на суму 40 млрд грн. 6 417 грн, в середньому, складає сума мікропозики в Україні. Загалом наразі громадяни заборгували понад 25 млрд грн мікрокредитним організаціям. Від початку року сума боргу побільшала на 26%.
2 138 569 мікрокредитів взяли українці за третій квартал. Квартал до кварталу позик незначно меншає — близько 2%. За останні три місяці у мікрокредитних організацій взяли в борг на суму у понад 13,7 млрд грн.
Загалом від початку року до мікрокредитів звертались понад 6 млн разів — а загальна сума позик склала більш ніж 40 млрд.
Попри те, що мікропозик стає трохи менше, середня сума позики за квартал зросла. Наразі у МФО беруть в борг, в середньому, 6 417 грн. До порівняння, на початку року до зарплати позичали 5 773 грн.
Віддають мікропозики не так добре: від початку року загальна сума заборгованості зросла на чверть та сягла 25,15 млрд грн.
Опендатабот проаналізував дані фінзвітності мікрофінансових організацій — серед тих, хто вже встиг опублікувати цю інформацію, та склав рейтинг з топ-10 МФО країни за доходом. Десятку кращих за підсумками трьох кварталів 2025 року очолив УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який працює під брендом CreditKasa із доходом у 2,4 млрд грн. До порівняння, за весь минулий рік дохід компанії склав 4,2 млрд грн. На другому місці Credit plus (АВЕНТУС УКРАЇНА) із доходом в 1,67 млрд грн. Замикаю трійцю лідерів позик до зарплати ШвидкоГроші (СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР) із 1,63 млрд грн доходу за три квартали поточного року.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-9
Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).
За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.
Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.
Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.
https://t.me/relocationrs/1870
Сенатор-республіканець Берні Морено (штат Огайо) оголосив про намір внести до Конгресу законопроєкт Exclusive Citizenship Act of 2025, який фактично скасовує інститут подвійного громадянства для громадян США. Документ передбачає, що американці не зможуть одночасно мати громадянство США і будь-якої іншої країни.
За даними профільних ЗМІ, законопроєкт містить два ключові положення. По-перше, будь-яка особа, яка після набрання законом чинності подасть заяву на отримання іноземного громадянства, автоматично вважатиметься такою, що відмовилася від громадянства США. По-друге, нинішнім власникам подвійного громадянства пропонується перехідний період в один рік, протягом якого вони мають або відмовитися від іноземного паспорта, або письмово повідомити владу про відмову від американського громадянства. У разі бездіяльності така особа буде визнана такою, що втратила громадянство США.
Виконання закону покладається на Держдепартамент і Міністерство внутрішньої безпеки США, які мають створити системи обліку осіб, що втратили громадянство, та механізми контролю за дотриманням нових правил. Ініціатива вже викликала дискусії в медіа, зокрема через те, що під її дію можуть потрапити відомі публічні фігури – власники подвійного громадянства.
Експерти відзначають, що шлях законопроєкту буде складним як з політичної, так і з юридичної точки зору. Верховний суд США в низці рішень, зокрема Afroyim v. Rusk (1967) та Vance v. Terrazas (1980), чітко закріпив, що громадянин не може бути позбавлений громадянства без добровільного наміру від нього відмовитися, а саме існування подвійного громадянства не може автоматично трактуватися як підстава для його втрати.
З урахуванням цих прецедентів, а також політичної розкладки в Конгресі (опір демократів і ймовірні застереження частини республіканців) шанси законопроєкту на ухвалення в нинішньому вигляді видаються невисокими. Найімовірніше, ініціатива стане елементом внутрішньополітичної дискусії навколо імміграції та лояльності громадян.
ПрАТ «Страхові гарантії України» («СГУ» Київ) у січні-вересні 2025 року зібрало 1,3 млн грн валових премій, що на 1,88% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчать дані рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика за 9 місяців 2025 року на рівні «uaAA» за національною шкалою.
В інформації зазначається, що в цей період 2025 року компанія не здійснювала страхові виплати.
Також зазначається, що власний капітал ПрАТ «СГУ» за період на 30 вересня 2025 року зменшився на 10,23% і склав 49,52 млн грн, а валові зобов’язання зросли на 36,39% до 1,31 млн грн.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках компанії на звітну дату зменшився на 11,48% і склав 45,46 млн грн.
За 9 місяців поточного року компанія отримала 2,570 грн чистого прибутку, що в 4,7 рази менше, ніж роком раніше.
ПрАТ «СГУ» зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності: чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування і 11 – добровільного страхування.
У Німеччині близько мільйона осіб, яким було відмовлено в наданні притулку, залишаються в країні, повідомляє Epoch Times. Здебільшого ці люди проживають у Німеччині нелегально, чекаючи на рішення за апеляціями або стикаючись із труднощами під час депортації. Влада країни визнає цю проблему й активно шукає шляхи її розв’язання, однак процес депортації ускладнюється політичними, юридичними та гуманітарними аспектами.
Відмова в наданні притулку стосується кількох категорій мігрантів. Серед них:
1) економічні мігранти – люди, які шукають поліпшення умов життя, але не мають підстав для отримання притулку за міжнародними стандартами,
2) мігранти без статусу – ті, хто не має законних підстав для перебування в Німеччині, включно з туристами і людьми з простроченими візами,
3) ті, хто відмовився від перегляду статусу, – мігранти, чиї заяви було відхилено, але вони продовжують залишатися в країні, подаючи нові апеляції.
4) ті, що відмовилися від депортації, – особи, яким було відмовлено в притулку, але які ухиляються від депортації, часто з використанням юридичних прогалин або з гуманітарних причин.
Переважно це громадяни Афганістану, Туреччини та Косово, яким часто відмовляють у наданні притулку через те, що вони не відповідають критеріям для отримання статусу біженця. Ці країни розглядаються як безпечні, з низьким рівнем насильства або політичних переслідувань.
Також до числа відмовників входять люди, які не довели свою приналежність до вразливих категорій, таких як біженці від насильства, переслідування або війни.
Це питання активно обговорюється в німецькому суспільстві, і влада вживає заходів для поліпшення міграційної політики, включно із зусиллями щодо прискорення процесів депортації та реформування системи притулку. Однак політичні та гуманітарні міркування продовжують залишатися основними перешкодами для ефективного вирішення проблеми.
