Десятки тисяч людей вийшли в суботу на вулиці Барселони, щоб висловити невдоволення ситуацією з різким зростанням цін на оренду житла, повідомляють європейські ЗМІ. Учасники демонстрацій перекрили рух на кількох центральних вулицях міста.
За даними організаторів, в акціях узяли участь понад 100 тис. осіб. За оцінками поліції – близько 22 тис. У жовтні такі протести відбулися в Мадриді, люди також висловлювали невдоволення ситуацією з цінами на орендоване житло. Згідно з агентством Associated Press, середня ціна за оренду житла в Іспанії за останні 10 років зросла вдвічі.
За даними Worldsteel, у жовтні-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до жовтня-2023 у половині країн першої десятки, крім Японії, США, Росії, Південної Кореї та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками жовтня виглядає наступним чином: Китай (81,880 млн тонн, зростання на 2,9% до жовтня-2023), Індія (12,456 млн тонн, «плюс» 1,7%), Японія (6,925 млн тонн, «мінус» 7,8%), США (6,551 млн тонн, «мінус» 2%), РФ (5,6 млн тонн, «мінус» 15,2%), Південна Корея (4,487 млн тонн, менше на 18,3%), Німеччина (3,217 млн тонн, «плюс» 14,7%), Бразилія (3,075 млн тонн, «плюс» 16,2%), Туреччина (2,998 млн тонн, «плюс» 0,7%) та Іран (2,960 млн тонн, «мінус» 1,9%).
Загалом у жовтні поточного року виплавка сталі зросла на 0,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 151,193 млн тонн.
За 10 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі виглядає наступним чином: Китай (850,730 млн тонн, зниження на 3%), Індія (122,982 млн тонн, більше на 5,6%), Японія (70,214 млн тонн, падіння на 3,7%), США (66,666 млн тонн, «мінус» 1,9%), РФ (59,435 млн тонн, «мінус» 6,8%), Південна Корея (52,330 млн тонн, «мінус» 6,4%), Німеччина (31,581 млн тонн, «плюс» 5%), Туреччина (30,905 млн тонн, «плюс» 12,4%), Бразилія (28,394 млн тонн, більше на 6%) та Іран (24,956 млн тонн, «плюс» 0,6%).
Загалом у січні-жовтні 71 країна виробила 1 млрд 546,586 млн тонн сталі, що на 1,6% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
ТОВ «Сумитеплоенерго» 22 листопада оголосило тендер на добровільне страхування від нещасного випадку, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становила 369,6 тис. грн.
Заяву на участь у тендері приймають до 30 листопада
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «Країна».
Обраний президент США Дональд Трамп розглядає можливість призначення колишнього глави національної розвідки Річарда Гренелла на посаду спецпосланця з російсько-української війни, повідомляє Reuters.
Повідомляється, що Гренелл під час першого президентського терміну Трампа (2017-2021 рр.) був послом США в Німеччині та виконував обов’язки директора Національної розвідки.
Він відіграватиме ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду.
Джерела уточнили, що хоч наразі немає спеціального посланця, який займається виключно врегулюванням російсько-української війни, однак Трамп розглядає можливість створення такої посади.
Водночас, Трамп може вирішити не створювати спеціального посланника щодо війни в Україні. Але якщо він це і зробить, він може обрати когось іншого на цю роль. Причому немає жодних гарантій, що Гренелл погодиться, повідомляє Reuters.
Якщо Гренелл таки дасть згоду, деякі його позиції можуть змусити лідерів України замислитися. Так, під час круглого столу Bloomberg у липні він виступав за створення «автономних зон» як засобів урегулювання конфлікту. Він також припустив, що не підтримуватиме вступ України до НАТО в найближчому майбутньому, «і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа».
Прихильники Гренелла зазначають, що у нього довга дипломатична кар’єра і глибокі пізнання в європейських справах. Крім роботи послом у Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланником президента на мирних переговорах у Сербії та Косово.
Reuters зазначає, що Гренелл, який напередодні виборів 5 листопада агітував за Трампа, був одним із головних претендентів на посаду держсекретаря. У підсумку його кандидатура була запропонована сенатору-республіканцю Марко Рубіо, що здивувало і засмутило деяких близьких союзників Гренелла.
Польські мітингувальники почали блокування пункту пропуску «Медика-Шегині» в суботу о 10.00, підтвердила Держприкордонслужба України.
«За попередньою інформацією, акція триватиме 48 годин із можливим продовженням», – ідеться в повідомленні Держприкордонслужби в телеграм-каналі.
За їхніми даними, наразі скупчення вантажівок перед пунктом пропуску на виїзд з України не спостерігається. На в’їзд в Україну перебуває близько 150 вантажівок.
«Нагадаємо, на в’їзд до Польщі не пропускатимуть транспортні засоби вагою понад 3,5 тонни. На виїзд із Польщі пропускатимуть по одній вантажівці на годину. Обмеження не стосуватимуться легкових автомобілів і автобусів», – зазначили в Держприкордонслужбі.
Раніше про блокаду вантажівок у пункті пропуску «Медика-Шегині» написали польські ЗМІ.
Ця стаття надає комплексний огляд ключових макроекономічних показників України та глобальної економіки за період із січня по серпень 2024 року. Аналітика базується на даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку та ООН. Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник аналітичного центру Experts Club та директор із розвитку бізнесу та маркетингу, проаналізував основні економічні тенденції. У фокусі статті — ВВП, інфляція, зовнішня торгівля, державний борг України та глобальні економічні процеси.
Економіка України: динаміка зростання
У перші вісім місяців 2024 року українська економіка демонструвала впевнене відновлення. Реальний ВВП у другому кварталі зріс на 3,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а в липні темпи зростання прискорилися до 4,4%. Як зазначає Максим Уракін, такі результати значною мірою зумовлені раннім збиранням урожаю.
«Відновлення економіки України є обнадійливим сигналом. Водночас зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі є викликом, що потребує зміцнення внутрішнього виробництва та нарощування експорту», — підкреслює Максим Уракін.
За даними Державної служби статистики, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України зросло на 6,5% до $17,613 млрд через зниження експорту на тлі збільшення імпорту. У той самий час міжнародні резерви досягли рекордних $42,33 млрд, що свідчить про довіру з боку міжнародних партнерів.
Інфляція та борг
Інфляція в Україні зросла до 7,5% у серпні, що перевищує показники липня (5,4%) і червня (4,8%). У місячному розрізі ціни в серпні збільшилися на 0,6%, порівняно з липнем.
Державний борг України у другому кварталі 2024 року збільшився на $1,1 млрд у доларовому еквіваленті. Водночас середньозважена ставка обслуговування боргу знизилася до 5,6% річних, що є позитивним сигналом для фінансової стабільності.
«Ефективне управління боргом, зокрема зниження ставок, відкриває нові можливості для стратегічних інвестицій», — зазначає Максим Уракін.
Глобальна економіка: виклики та можливості
Міжнародний валютний фонд прогнозує зростання світової економіки на 3,2% у 2024 році. Основними драйверами залишаються Китай та Індія, чиї економіки очікувано зростуть на 5% і 7% відповідно. Водночас європейська економіка демонструє скромніші результати: зростання ВВП єврозони очікується на рівні 0,9%.
«Україні важливо скористатися шансом і закріпити свої позиції на ринках ЄС, забезпечуючи конкурентоспроможність своїх товарів», — акцентує Максим Уракін.
Цікаво, що прогноз щодо цін на нафту передбачає їхнє зростання у 2024 році, але зниження у 2025 році, що важливо для економік країн, які розвиваються.
Підсумки
Економічні результати України демонструють зростання, однак супроводжуються викликами, як-от інфляція та дефіцит зовнішньої торгівлі. Водночас глобальна економіка стикається з ризиками, включаючи інфляційний тиск і геополітичну напруженість.
«Україні необхідно створювати сприятливий інвестиційний клімат і посилювати експортні можливості для забезпечення довгострокової стабільності», — підсумував Максим Уракін.
https://interfax.com.ua/news/projects/1028834.html
