Рішення Нацбанку України підвищити нормативи обов’язкових резервів за вкладами на вимогу і поточними вкладами ще на 5 відсоткових пунктів (в.п.) з 11 лютого і на 10 в.п. з 11 березня, але вже без можливості формувати їх держоблігаціями, видається надмірним, вважає голова правління Юнекс Банку Іван Світек.
“Логіка рішень Національного банку зрозуміла: домінування коштів на вимогу в загальній структурі пасивів несе певні ризики для системи, а отже регулятор має якось реагувати на цей виклик. Але, на мій погляд, саму проблему значно перебільшено, а реакція НБУ в цьому випадку надмірна”, – прокоментував він це рішення агентству “Інтерфакс-Україна”.
На думку банкіра, зростання частки коштів на поточних рахунках до 67-68%, яке відбулося торік, є абсолютно природним явищем: це стандартна реакція людей і бізнесу на тотальну невизначеність – такі самі тенденції спостерігалися по всьому світу в період пандемії. З одного боку, населення скорочує витрати і намагається сформувати подушку безпеки на невизначене майбутнє, з іншого – не готове жертвувати вільним доступом до своїх заощаджень навіть в обмін на високі відсотки, пояснив Світек.
“З точки зору математики така стратегія виглядає абсурдною. За інфляції 26,6% люди надають перевагу поточним рахункам з нульовою прибутковістю, ігноруючи депозитні пропозиції зі ставками до 18% річних. Але якщо дивитися на ситуацію з погляду психології, все стає на свої місця”, – зазначив голова правління Юнекс Банку.
Тому він вважає, що реальний ефект підвищення норм резервування буде дуже помірним.
“Якщо великі банки, що абсорбують більшу частину вільної ліквідності, підуть на істотне підвищення ставок за вкладами, скажімо, до рівнів, які зараз пропонують невеликі фінустанови, імовірно, термінові кошти зможуть піднятися на кілька процентних пунктів у загальній структурі пасивів. Але перелому до закінчення війни я все одно не очікую”, – дав свій прогноз Світек.
Водночас, зазначив він, побічний ефект у вигляді скорочення прибутковості банків буде більш помітним. За його словами, цей тренд може зашкодити не тільки банкам, а й економіці загалом, оскільки попереду на країну чекає складний, ресурсномісткий і динамічний період відновлення, і роль банків у цьому процесі дуже значна.
У нинішніх умовах вкрай важливо зберегти міцну і стабільну банківську систему, що непросто, з огляду на втрати, яких вона зазнала і продовжує зазнавати через війну, а за умови скорочення джерел отримання прибутку зробити це буде ще складніше, наголосив голова правління Юнекс Банку.
“Так чи інакше, навряд чи було б справедливо говорити, що і самі банки влаштовує поточна ресурсна ситуація. Домінування залишків на поточних рахунках у структурі пасивів дійсно не найкраща історія. І всі без винятку банки воліли б змінити цю статистику на протилежну. Тому, на мою думку, вирішення цієї проблеми більшою мірою слід було б довірити ринку. З цього погляду настільки значне підвищення норм резервування все ж виглядає надмірним”, – підсумував Світек.
На думку аналітика стратегічного розвитку банку “Південний” Костянтина Хведчука, зважаючи на рекордний приріст ліквідності в системі минулого року, загалом таке підвищення не є критичним.
“Водночас окремі банки з гіршою позицією ліквідності будуть змушені швидко переформатувати свої депозитні портфелі та вкладення в ОВДП, можливо, виникне ситуативний попит на рефінансування або міжбанківські кредити”, – вважає він.
Згідно з оцінками Хведчука, внаслідок підвищення нормативів резервування відношення обов’язкових резервів до залучених коштів банків зросте з 3,8% у грудні до близько 15-16% у березні. “Це досить істотне зростання, і НБУ, ймовірно, візьме паузу в подальшому підвищенні обов’язкових резервів для оцінки реакції банків у найближчі місяці”, – спрогнозував аналітик банку “Південний”.
Водночас заступниця голови правління Банку “Кредит Дніпро” Оксана Шведа назвала таке підвищення резервних вимог адекватним, однак без якихось розгорнутих коментарів.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня 2022 року підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни і боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховував, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 28 місяців до 14-19,75% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
Водночас середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств за підсумками грудня становила 10,6% річних, що на 4,9 п. п. вище за рівень травня, коли було досягнуто їхнього історичного мінімуму. Гривневі кредити домашнім господарствам за рік подорожчали лише на 1,4 п.п. – до 35,1% річних, тоді як корпоративному сектору – на 11 п.п., до 20,1% річних.
Унаслідок підвищення з 11 січня нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п.. – відповідно до 5% і 15% – обов’язкові резерви зросли на 74,3 млрд грн, до 144,1 млрд грн. З 11 лютого вони зростуть ще на 5 п.п., а з 11 березня – на 10 п.п. Однак перші два підвищення резервів банки можуть частково компенсувати формування їх до 50% облігаціями внутрішньої держпозики, тоді як березневе підвищення – ні.
За оцінками першого заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової, після підвищення нормативів обов’язкового резервування в березні банки “не зможуть заробляти на цих залишках нічого”.
Рожкова уточнила агентству “Інтерфакс-Україна”, що НБУ буде уважно відстежувати спроби банків обійти ці вимоги шляхом створення “коротких” депозитів з автоматичним їх продовженням.
