На внутрішньому ринку гороху спостерігається зниження цін — перед стартом нового сезону котирування просідають у межах кількох відсотків, проте дедалі більше трейдерів вперше виявляють цікавість до цієї культури, що може привести до зростання попиту і ціни на неї, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Зараз спостерігаємо незначне зниження вартості гороху перед початком сезону. Теоретично ціни можуть ще просісти до 13500–14000 грн/тонна. Але водночас багато трейдерів, які раніше взагалі не працювали з горохом, починають активно включатися до закупівель. Нішеві культури зазвичай дають хорошу маржу, особливо на експорті. Це мотивує ринок”, – зазначають аналітики.
Вони акцентують, що у 2025 році посівні площі під горохом зросли: якщо торік аграрії засіяли ним 212 тис. га, то цього року — понад 250 тис. га. Однак навіть ці обсяги залишаються відносно невеликими порівняно з іншими культурами.
Водночас важливим фактором є відкриття китайського ринку: попит з боку КНР може швидко поглинути весь додатковий обсяг виробництва.
“Ми маємо певний приріст посівних площ, але це не мільйони гектарів. Китай відкрив свій ринок, і значна частина гороху, ймовірно, піде саме туди. Тобто додаткові 40 тис. га посівних площ гороху — це не такий вже великий ресурс. За такої ситуації цілком можливий дефіцит — попиту буде більше, ніж пропозиції”, – прогнозують аналітики.
Після короткострокового спаду ціни на горох можуть стабілізуватися, а в середині липня-серпня — піти вгору. Схожа ситуація вже відбувалося торік, коли ціна замість очікуваного зниження навпаки почала зростати.
“Ринок гороху може знову побачити рівні 15000–16000 грн/тонна. Все залежатиме від логістики, погодних умов і темпів виходу китайського імпорту”, — резюмували в “Пуск”.
Промислово-будівельна група “Ковальська” оновила обладнання власного Інноваційно-технологічного центру Kovalska Lab, інвестувавши в перший етап модернізації 6,6 млн грн власних та міжнародних грантових коштів, повідомила її пресслужба.
“Першою модернізували лабораторію вхідного контролю сировини: провели комплексний ремонт, закупили сучасне обладнання та переоблаштували простір, демонтувавши старі фундаменти. А ще закупили новітнє лабораторне обладнання від провідних європейських виробників: німецької Testing, італійських Controls та Matest”, — розповідає директорка Kovalska Lab Вікторія Співак.
Зазначається, що нове обладнання дасть змогу розширити спектр випробувальних можливостей лабораторії відповідно до європейських вимог, а також збільшити продуктивність виконання робіт і точність отриманих результатів, адже всі прилади працюють в автоматичному режимі. Спеціалізоване програмне забезпечення мінімізує вплив людського фактору на процес вимірювання.
Серед отриманих новинок— високоточне устаткування для вимірювання основних показників якості цементу, активних мінеральних добавок та інертних заповнювачів.
За словами Співак, щороку компанія впроваджує у виробництво десятки нових продуктів.
Kovalska Lab функціонує як власний R&D-підрозділ “Ковальської” вже понад 13 років. Він об’єднує понад 40 фахівців і охоплює 10 напрямків роботи від розробки інноваційних бетонів до сертифікації продукції. Нещодавно лабораторія відкрила свої послуги і для зовнішніх замовників. У спектрі можливостей — лабораторні та виїзні випробування, розробка нових продуктів, індивідуальні технічні рішення та повний технологічний супровід проєктів.
За словами Співак, компанія системно інвестує в розвиток власного R&D-напрямку, оновлює матеріально-технічне оснащення та вдосконалює підходи до досліджень, щоб мати змогу розробляти рецепти виготовлення продукції під потреби замовників.
Промислово-будівельна група “Ковальська” — найбільший в Україні виробник будівельних матеріалів та один з провідних девелоперів. Продукція компанії представлена низкою брендів, зокрема “Бетон від Ковальської”, тротуарна плитка Avenue та будівельні суміші Siltek. Підприємства здійснюють повний цикл робіт від видобутку сировини, виготовлення продукції до зведення споруд різноманітного призначення. Станом на квітень 2025 року виробничі потужності Групи працюють у Київській, Житомирській, Львівській, Чернігівській областях. Завод “Ковальської” з виробництва газобетону знаходиться на тимчасово окупованій території в Новій Каховці.
Компанія, яка вирощує свиней у Львівській області, вирішила збудувати власний комбікормовий завод, повідомила компанія KMZ Industries, яка постачатиме елеваторне обладнання для підприємства.
Згідно із повідомленням, для забезпечення потужностей зі зберігання необхідних видів сировини та її подальшої переробки на рецептурні комбікорми буде встановлено два конусні силоси загальною місткістю 1020 тонн для ячменю та пшениці, один силос місткістю 143 тонн для кукурудзи, а також два силоси по 41 тонні для соєвої та соняшникової макухи.
“Продукція з усіх силосів у певних пропорціях подаватиметься на комбікормову лінію відповідно до рецептури для подальшого виробництва кормів для свиней, курей тощо. Потужність першої лінії заводу становитиме 2 тонни/год. У перспективі її планують збільшити до 10 тонн/год, аби виготовляти комбікорм не лише для власного свинокомплексу, а й для реалізації на внутрішньому ринку”, — розповів регіональний представник KMZ Industries Антон Гончарук.
Для транспортування сільгосппродукції обрано0 норію та три ланцюгові конвеєри продуктивністю 50 тонн/год, а також п’ять шнекових конвеєрів для подання сировини безпосередньо до комбікормового цеху.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс запропонував створити транспортний коридор, який з’єднає грецький порт Александруполіс з українською Одесою через болгарську Варну і румунську Констанцу.
«Я б хотів, щоб Одеса була на одному кінці амбітного, всеосяжного проекту з розвитку зв’язку, який би почався в порту Александруполіс, пройшов через Варну, Констанцу і, нарешті, досяг Одеси. Це проект, який може бути запропонований для фінансування з боку ЄС», – сказав він на 4-му саміті “Україна – Південно-Східна Європа” в Одесі в середу.
За словами прем’єра, коридор включав би транспортні залізничні колії, лінії електропередачі, газопроводи, і це був би проект, який «забезпечив би додатковий коридор сполучення для України, набагато швидший, ніж транспортування товарів морем». Також, за його словами, проект дав би «чітке і відчутне бачення того, як інтеграція України в ЄС може реально змінити життя українців».
Також Міцотакіс запевнив, що Греція завжди буде готова внести свій вклад у надання будь-якої експертної або технічної підтримки щодо наближення кандидатів до ЄС.
Президент Сербії Олександр Вучич прибув до Одеси для участі в саміті «Україна – Південно-Східна Європа». Це його перший візит до України за 12 років перебування на посаді .
На заході, організованому президентом України Володимиром Зеленським, були присутні лідери з 12 країн регіону. Після офіційних переговорів відбулася особиста зустріч Вучича і Зеленського.
Під час дискусії обговорювалася допомога у відновленні України після руйнувань, спричинених російськими ракетно-дроновими ударами. Вучич також заявив про готовність Сербії внести свій внесок у відновлення інфраструктури, підкресливши при цьому важливість відновлення регіонального балансу і стабільності.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1065
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) і союз «Мукомоли України» у 2024 році другий рік поспіль відмовилися від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства і зерновими асоціаціями через зневагу інтересами та аргументами переробників, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник ВАП Олександр Тараненко.
“Меморандум – це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП і союз «Мукомоли України» виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що істотно впливає на внутрішні ціни на хліб”, – пояснив він.
Тараненко наголосив, що переробні підприємства наполягають на розмежуванні продовольчого та фуражного зерна при фіксуванні обсягів зернового експорту. При цьому вони нічого не мають проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо.
Говорячи про продовольче зерно, експерт зазначив, що в останні роки в результаті різних подій – і кліматичних змін, і військових дій, і економічних ситуацій – якість врожаю зерна в Україні істотно погіршилася.
“Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році – тільки 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, тому що в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка за результатами врожаю 2024 року була придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%”, – констатував Тараненко.
За його словами, під час експертизи зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що і викликає зростання внутрішніх цін на хліб.
Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким істотним і різким, переконаний керівник галузевої асоціації.
Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого зростання виходили з інтервенцією на ринок – виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з’їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм здатний забезпечити стабільність цін і продажів хліба», – резюмував керівник ВАП.
