Надзвичайний і Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Фам Хай під час урочистого прийому в Києві з нагоди 80-ї річниці Національного дня В’єтнаму наголосив, що співпраця з Україною має значний потенціал у сферах економіки, технологій та культури.
«Упродовж останніх десятиліть В’єтнам досягнув значних успіхів у політичному, економічному та соціальному розвитку. У 2025 році наш ВВП прогнозується на рівні близько $510 млрд, а зовнішньоторговельний обіг у 2024 році перевищив $800 млрд. В’єтнам входить до 35 найбільших економік світу та до двадцятки провідних експортерів», – зазначив дипломат.
Посол повідомив, що попри складні умови, двостороння торгівля між В’єтнамом та Україною демонструє позитивну динаміку: у першому півріччі 2025 року її обсяги зросли на 30% – до $560 млн.
Окремо він підкреслив роль в’єтнамської громади в Україні, яка налічує понад 800 осіб і виступає «важливим мостом дружби між народами».
«Ми високо цінуємо внесок українських спеціалістів у розвиток В’єтнаму після війни, так само як і підтримку нашої діаспори в Україні, яка активно інтегрована у місцеве суспільство та водночас зберігає культурну ідентичність», – зазначив посол.
Дипломатичні відносини між Україною та В’єтнамом встановлено 23 січня 1992 року. Посольство В’єтнаму в Києві відкрилося у 1993 році, Посольство України в Ханої – у 1997 році.
Економіка В’єтнаму (станом на 2025 рік)
Гірничо-металургійна група “Метінвест” на внутрішньому ринку України реалізовує 30% своєї металопродукції і 70% поставляє на зовнішні ринки, повідомив операційний директор (COO, chief operating officer) компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна“.
“У метпідприємств десь 30% – це внутрішній ринок, 70% реалізується на зовнішніх ринках. Більша частина йде до європейських країн, які фактично мають спільний кордон з Україною, або у південно-східну Європу – туди відправляється основна частка нашого металопрокату. Також ми поставляємо прокат (в основному рулонний прокат) до країн Близького Сходу, до азіатських країн. Невелика частка чавуну відправляється до США, частка через порти відвантажується до Китаю”, – пояснив співрозмовник агентства.
Стосовно залізорудної продукції він зазначив, що Китай є основним споживачем залізорудного концентрату та окатишів “Метінвесту”. При цьому приблизно 60% залізорудного концентрату відвантажується до Китаю через українські порти.
Споживачами залізорудної сировини компанії також є країни Північної Європи, обсяги туди зростають протягом останніх 1,5 років, після суттєвого підвищення якості залізорудних окатишів “Метінвесту”.
“Ми відвантажуємо до країн Північної Європи нашу залізорудну продукцію для того, щоб завойовувати там новий для нас ринок”, – сказав Мироненко.
Топ-менеджер додав, що Північний ГЗК майже вийшов на довоєнні показники: у нього в роботі два кар’єри і повністю завантажена збагачувальна фабрика. У виробництві окатишів задіяні обидві випалювальні машини – ЛУРГІ 552А та ЛУРГІ 552В, які діють почергово, в залежності від завдань по випуску окатишів.
За його словами, Південний ГЗК теж зараз вийшов на довоєнні обсяги виробництва. Центральний ГЗК по видобутку працює нижче за довоєнні обсяги: там два кар’єри, на яких призупинений видобуток, але збагачувальна фабрика завантажена майже на 80% – на неї відправляється руда з інших кар’єрів і там збагачується.
Він додав, що Інгулецький ГЗК зараз фактично знаходиться у простої: “Там ведеться невеличкий видобуток руди і виробництво концентрату задля технологічних завдань – об’єми становлять до 40 тис. тонн на місяць, це такий підтримуючий режим”.
Як повідомлялось, на початку серпня поточного року Об’єднаний гірничо-збагачувальний комбінат (ОГЗК) групи “Метінвест” у складі Центрального, Інгулецького та Північного ГЗК вивів на проєктну потужність Артемівський (ЦГЗК) і Ганнівський (ПГЗК) кар’єри та шахту ім.Колачевського (ЦГЗК).
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Проект Fixygen представляє аналіз перспективних криптовалют, які можуть зрости в ціні.
1. Ethereum (ETH) – фундамент децентралізованих фінансів
Ethereum продовжує демонструвати сильну динаміку. До вересня 2025 року його ціна досягла рекордного рівня в $4 956, а експерти прогнозують подальше зростання до $7 500–$12 000, підігріте інституційним попитом, схваленням ETF і розширенням DeFi та Web3-додатків.
2. XRP, Cardano (ADA) і Remittix (RTX) — збалансоване портфоліо можливостей
3. Ринок DeFi-токенів: Uniswap, Aave і Layer Brett
Ethereum залишається основою, але реальний дохід можна отримати через DeFi-токени:
Важливо пам’ятати: інвестування в криптовалюти — це баланс між ризиком і потенціалом, і розумніше вкладати в проекти з робочими рішеннями і прозорою архітектурою.
Експорт соняшникової олії з України у серпні 2025 року скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки і другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики привернули увагу, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема, не фіксувалося поставок до Індії.
“Зниження темпів експорту даного продукту у вказаний період зумовлено сезонними чинниками, зокрема, скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю”, – пояснили експерти.
Вони констатували, що всього за підсумками поточного 2024-2025 маркетингового року з України було експортовано 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для останніх трьох сезонів.
“Основними факторами, що обмежили експорт даного продукту з України, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки”, – нагадали аналітики і додали, що поставки на основні ринки збуту у сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
До топ-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
“У цілому поточний сезон став досить складним для українського сектору переробки соняшнику, що змусило заводи шукати кращої рентабельності в переробці сої та ріпаку, а також стало поштовхом для просування “соєво-ріпакових правок””, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Національний банк у співпраці з міжнародними партнерами працює над реформою інфраструктури українського ринку капіталу. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Миколайчук в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, завдання — адаптувати українське регулювання до європейських стандартів, поліпшити захист інвесторів і створити базу для припливу довгострокового капіталу після війни. «Ми хочемо, щоб український ринок був максимально інтегрований в європейський фінансовий простір», — зазначив Миколачук.
