Державний ПриватБанк (Київ) виставить на продаж свої “безнадійні” кредити загальною сумою 5,2 млрд грн через платформу ДП СЕТАМ, торги на якій відбудуться до 30 липня 2025 року.
“ПриватБанк пропонує професійним учасникам ринку до 30 липня 2025 року зареєструватися на платформі системи електронних торгів Мін’юсту OpenMarket ДП “СЕТАМ” для придбання прав вимоги за портфелем споживчих кредитів фізичних осіб загальною заборгованістю на суму 5,2 млрд грн, яка є початковою (стартовою) ціною лоту”, – повідомив на сайті банк у понеділок.
Зазначається, що портфель включає лише тіло кредиту та нараховані відсотки. Аукціон проходитиме у кілька етапів: автоматичне поступове зниження стартової ціни лота, подання закритих цінових пропозицій та відкриті ставки. Мінімальна вартість продажу лота становить 1,2% початкової ціни.
За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року ПриватБанк займав перше місце за загальними активами – 945,4 млрд грн, або 25,2% серед 60 банків.
Як повідомлялось, ПриватБанк мав впродовж 2025 року виставити на продаж портфель безнадійних кредитів фізосіб загальним обсягом понад 5 млрд грн.
Фіксований податок на нерухомість є більш ефективним для розвитку громад, ніж пайовий внесок, який був скасований законом №132-IX для проектів, будівництво яких розпочато після 1 січня 2021 року, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Шуляк, одна з авторів закону №132-IX, підкреслила, що громади вже на етапі скасування пайових внесків мали компенсаторну альтернативу, а саме фіксований податок на нерухомість. Цей інструмент має значно вищий потенціал для вирішення інфраструктурних завдань, його легше адмініструвати, і він має значно менше корупційних ризиків, ніж пайовий внесок.
“Фактично частка пайової участі в доходах місцевих бюджетів була дуже малою – близько 1%. На будівництво нових дитячих садків, шкіл та іншої інфраструктури ці кошти не використовувалися, а їх цільове призначення не контролювалося. Отже, у нас є податок на нерухомість. Не скажу, що це універсальний компенсатор, але зараз ми бачимо, що за цифрами він уже перевищує в рази”, – повідомила Шуляк.
За її даними, у 2020 році за цим податком місцеві бюджети отримали 5,7 млрд, у 2021-му – 7,8 млрд грн, у 2022-му – 7,1 млрд грн навіть незважаючи на війну, 2023 рік – 9,1 млрд грн, 2024 рік – 10,7 млрд грн, 2025 рік (станом на зараз) – 4,3 млрд грн.
“Щодо пайових внесків ми бачимо такі цифри: у 2020 році надходження коштів пайової участі склали 1,4 млрд грн, у 2021-му – 572 млн грн, у 2022-му – 134 млн грн, 2023 – знову 134 млн грн, у 2024-му – 199 млн грн, у поточному році (станом на зараз) – 159 млн грн”, – наводить дані для порівняння голова комітету.
Шуляк зазначила, що пайова участь як інструмент давно була неефективною, і саме тому її скасували на рівні закону. Однак, за її словами, це не означає, що громади не мають права захищати свої інтереси в суді, коли йдеться про випадки, що підпадають під дію старого законодавства.
“Дійсно, окремі громади, зокрема Київ, залишаються активними в юридичних спорах щодо пайової участі. Йдеться про ситуації, коли об’єкти отримали дозволи до 2020 року, але були завершені пізніше. У таких випадках правовою підставою для позовів найчастіше служить ст.1212 Цивільного кодексу України – про безпідставно збережене майно. Що стосується інших громад, то у нас поки що немає централізованої статистики щодо кількості позовів”, – повідомила вона.
При цьому, на її думку, якщо договір щодо сплати пайової участі не був укладений до моменту набрання чинності законом про його скасування, то такі нарахування є безпідставними.
Говорячи про проекти, де за цей час змінилися учасники, Шуляк зазначила, що якщо новий замовник будівництва здійснює будівництво відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт, виданого попередньому замовнику до 1 січня 2021 року, то підстав для несплати ним пайової участі немає. Але якщо дозвіл на виконання будівельних робіт він отримав пізніше цієї дати, то пайова участь не сплачується.
«Якщо замовник будівництва реалізує абсолютно новий проект – за функціоналом тощо, – то в цьому випадку доцільніше припинити дію попереднього дозволу і отримати новий. Таким чином, новий дозвіл буде отримано після 1 січня 2021 року, і замовник будівництва не матиме жодних зобов’язань щодо сплати пайової участі», – рекомендує Шуляк.
Україна у січні-травні цьогоріч збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 45,2% порівняно з аналогічним періодом торік – до 736,418 тис. тонн із 507,106 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 53,2% – до $290,546 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (79,11% поставок у грошовому вираженні), Італії (10,23%) і Туреччини (5,90%).
За перші 5 місяців року країна імпортувала 29 тис. тонн на $55 тис. з Бразилії (68,52%) та Німеччини (31,48%), тоді як у січні-травні-2024 було завезено 15 тонн чавуну на $35 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-ве мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
У столиці України відбувся Великий Благодійний Вечір – Свято Музики, організований Франко-українською торгово-промисловою палатою (CCIFU) спільно з Посольством Франції в Україні. Захід, що пройшов у найкращих французьких традиціях, був приурочений до міжнародного Свята музики та мав благодійну мету — зібрати кошти на підтримку Національного реабілітаційного центру UNBROKEN Ukraine.
Як повідомили організатори, зібрані пожертви будуть спрямовані на оновлення відділення реабілітації для пацієнтів із травмами спинного мозку.
У концерті взяли участь відомий український піаніст Євген Хмара, оркестр Svitlo Concert, а також популярний український гурт TVORCHI, які стали головними гостями вечора. Захід об’єднав представників бізнес-спільноти, дипломатичного корпусу та культурної еліти України та Франції.
«Це подія про силу, солідарність і мистецтво, яка демонструє єдність франко-української спільноти в найважчі для України часи», – зазначили у Франко-українській торгово-промисловій палаті (CCIFU).
У CCIFU підкреслили, що Свято музики стало також нагодою для компаній-членів Палати висловити підтримку тим, хто потребує допомоги, та вкотре підтвердити важливість соціальної відповідальності бізнесу.
Франко-українська торгово-промислова палата (CCIFU), заснована в 1994 році як Асоціація французької ділової громади в Україні і з 2011 року входить до мережі Французьких торгово-промислових палат, сьогодні об’єднує понад 150 французьких і франко-керованих компаній з найрізноманітніших секторів економіки .
Рада директорів керується обраним Правлінням із семи членів, фінансується за рахунок членських внесків без державного фінансування.
Франко-українська ТПП — ключовий гравець у діловій взаємодії між Францією та Україною. За 30 років діяльності сформувала спільноту з 150 компаній, функціонує як інституційний партнер для бізнесу, реалізуючи ініціативи в аграрному секторі, інвестиційній сфері, соціальні та культурні проєкти, а також зміцнює інвестиційний клімат.
Ефективність CCIFU підтверджується стійкістю її членів на українському ринку навіть у період війни: жодна компанія не покинула країну, а багато хто продовжує розширювати та інвестувати — завдяки підтримці Палати та партнерській взаємодії з держструктурами та іноземними фінансовими організаціями.
Товарообіг роздрібної торгівлі України у квітні 2025 року порівняно з аналогічним місяцем 2024 року збільшився на 6,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, у номінальному вираженні оборот роздрібної торгівлі у квітні поточного року становив 783,205 млрд грн.
Роздрібний товарообіг у квітні до травня поточного року скоротився на 2,5%.
У січні-квітні 2025 року до аналогічного періоду попереднього року оборот роздрібної торгівлі виріс на 5,5%.
Держстат уточнює, що товарообіг підприємств роздрібної торгівлі (юросіб) у січні – квітні 2025 року порівняно із січнем-квітнем 2024 року збільшився на 5,2% та становив 543,129 млрд грн.
Водночас у квітні до березня поточного року роздрібний товарообіг підприємств скоротився на 2,5%, тоді як до квітня 2024 року – зріс на 6,1%.
За даними статвідомства, оборот роздрібної торгівлі України у першому кварталі 2025 року збільшився на 5,1% і становив в номінальному виразі 577,932 трлн грн.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (Вишгород) 1 липня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ). За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 95,326 тис. грн. Документи на участь у тендері приймаються до 9 липня.
