Споживчі ціни в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня.
Держстат у вересні зафіксував базову інфляцію на рівні 0,9% після двох місяців її перебування на нульовому рівні.
З урахуванням того, що у вересні-2022 базова інфляція становила 2,4%, у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона також знизилася до 8,4% з 10,0% за підсумками серпня і 12,3% – за підсумками липня.
З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 9,7%) подешевшали овочі. На 5,1-0,4% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рис, соняшникову олію, рибу та продукти з риби. Водночас на 12,3% подорожчали яйця, на 1,3-0,5% зросли ціни на олію, цукор, м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, молоко.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
Одяг та взуття подорожчали на 7,8%, зокрема взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.
Ціни на транспорт зросли на 2,2% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 4,9%. Водночас на 3,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Послуги освіти подорожчали на 9,9%, а саме середньої – на 13,9%, вищої – на 11,5%, дошкільної – на 5,4%.
Як повідомлялося, наприкінці липня Нацбанк України знову покращив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, однак минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 89,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,098 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 22,8% – до $55,019 млн.
У вересні імпортовано міді на $12,810 млн, експортовано – на $4,822 млн.
Крім того, Україна за дев’ять місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 76,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,632 млн (у вересні – $595 тис.), алюмінію та виробів із нього наростила на 14,8%, до $274,988 млн ($31,004 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 63,6% – до $872 тис. ($151 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 26,4%, до $2,052 млн ($419 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 20,4%, до $33,988 млн ($5,213 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-вересні поточного року знизився на 5,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $71,630 млн (у вересні – $8,344 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 19,4% – до $11,190 млн ($1,324 млн), нікелю та виробів становив $256 тис. ($55 тис.), тоді як за 9 міс. 2022 року він був $1,079 млн.
Цинку за кордон поставлено за дев’ять місяців на $88 тис. (у вересні поставки не здійснювалися) проти $1,302 млн у січні-вересні-2022. Експорт олова та виробів становив $57 тис. (у вересні $3 тис.) проти $420 тис. за 9 міс-2022.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Детективи викрили осіб, які незаконно виготовляли та продавали алкогольні напої. Накладено арешт на майно вартістю 5,5 млн грн.
Територіально управління БЕБ у м. Києві
Правоохоронці провели низку обшуків у складському та гаражному приміщеннях на території Києва й Київської області. За результатами обшуків вилучено понад 12 тис. літрів рідини з характерним запахом спирту та алкогольних напоїв з етикетками відомих брендів горілки, віскі, текіли та коньяку.
Також вилучено велику кількість пластикової тари, пакувальних коробок, ароматизаторів та спеціальне обладнання: помпи, фільтри для води, станки. Окрім цього, вилучено автомобіль, на якому здійснювалось транспортування товарів, мобільні телефони та документи.
На все майно накладено арешт.
Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України триває. Оперативний супровід здійснюють співробітники ГУ СБУ України у м. Києві та Київській області, за участі ТУ БЕБ у Київській області та ОКПП “Київ”.
Процесуальне керівництво – прокурори Київської міської прокуратури.
Металургійні підприємства України в січні-вересні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів на 47,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 79,713 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,66% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за дев’ять місяців 2022 року частка становила 11,99%.
У вересні надходження від експорту чорних металів становили $258,675 млн, тоді як у попередньому місяці – $200,016 млн.
При цьому Україна за дев’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 46,7% – до $979,035 млн. У вересні ввезено продукції на $123,751 млн.
Крім того, у січні-вересні Україна знизила експорт металовиробів на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $693,984 млн. У вересні експортовано на $68,742 млн.
Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 29,4% – до $605,218 млн. У вересні в Україну поставлено цієї продукції на $89,645 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.
Антимонопольний комітет України надав на період війни дозвіл компаніям MasterCard Europe S.A. і Visa International Service Association на зменшення розміру внутрішньодержавних міжбанківських комісій (ставки інтерчейнджу), що сплачуються еквайром на користь емітента, в Україні з 0,9% до 0,7%.
“Заплановані зміни в узгоджених діях спрямовані на встановлення ефективного та збалансованого граничного розміру ставок міжбанківських комісій з урахуванням інтересів усіх учасників ринку в умовах воєнного стану”, – прокоментував АМКУ своє рішення від 5 жовтня.
Комітет очікує, що ці зміни дадуть змогу торговельним мережам зберегти чинний рівень цін для споживача, а також сприятимуть розвитку малих і середніх підприємців та загалом економічному розвитку України.
Відомство уточнило, що ставка 0,7% діятиме “не раніше наступного робочого дня після закінчення 14 календарних днів після дати отримання дозволу Комітету до наступного робочого дня після закінчення 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану”.
Зазначається, що після цього терміну MasterCard і Visa повернуться до узгодженої з АМКУ ще до війни ставки 0,9%.
“Впровадження подальшого зниження рівня міжбанківської комісії – це спроба державних органів та інших представників галузі відповісти на запит щодо допомоги торговельних мереж, які зазнали суттєвих економічних втрат, спричинених війною”, – зазначив АМКУ.
Як повідомлялося, підписаний у травні 2021 року меморандум між MasterCard, Visa та НБУ передбачав установлення ставки інтерчейндж 1,2% з 1 липня 2021 року та поступове її зниження, зокрема з 1 липня 2023 року з 1% до 0,9%.
Однак на час війни ставку було спочатку обнулено, а потім поступово підвищено до 0,7%. Рішення Visa і MasterCard повернути її на рівень 0,9% з 1 липня цього року піддали різкій критиці торговельні мережі. Найбільші на ринку банки – ПриватБанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк – зі свого боку, зберегли тарифи на еквайринг для своїх клієнтів незмінними (приблизно 1,3-1,5%), проте закликали MasterCard і Visa підтримати цю ініціативу та скасувати підвищення ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року до 0,9%.
Однак Ощадбанк зазначив, що “в разі незниження платіжними системами рівня інтерчейнджу протягом одного-двох місяців банк перегляне своє рішення”.
Згідно з даними НБУ, частка платіжних терміналів ПриватБанку, Ощадбанку та Райффайзен Банку на початок року становила відповідно 60,4%, 19,6% і 7,6%.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
