Центральна виборча комісія 26 листопада оголосила тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) та обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Загальна очікувана вартість закупівлі послуг – 439,2 тис. грн.
Останній день приймання заявок – 4 грудня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше з КАСКО була СК «Ультра Альянс».
Гірничо-металургійна група «Метінвест» готова інвестувати в Європу і розширювати свою присутність на ринку, включно з виробництвом сталі, і зараз перебуває в процесі злиття та поглинання деяких європейських металургійних активів, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовез на Європейському бізнес-саміті, що відбувся в Брюсселі.
«Ми ведемо переговори з кількома європейськими компаніями про прихід в Україну. Зараз ми перебуваємо в процесі злиття і поглинання деяких європейських металургійних активів, адже володіємо величезною ресурсною базою і хочемо використовувати її належним чином», – сказав топ-менеджер.
За словами керівника офісу СЕО «Метінвесту», до війни група зі штатом близько 120 000 осіб формувала приблизно 5% ВВП України. А з початком повномасштабного вторгнення компанія втратила майже 50% підприємств, зокрема в Маріуполі та Авдіївці. Зараз у «Метінвесті» близько 60 000 співробітників, які працюють в Україні, Італії, США, Болгарії та Великій Британії. Близько 9000 працівників компанії служить у ЗСУ, близько 1000 співробітників загинули. Підприємства групи працюють під загрозою обстрілів – частина потужностей розташована всього за 10 км від лінії фронту.
Водовіз наголосив на важливості виходу на ринок ЄС, особливо в умовах, коли Україна бореться з російською агресією.
«Україна володіє найбільшою ресурсною базою на європейському континенті. І ми можемо запропонувати Європі доступ до цих ресурсів. Натомість ми хочемо отримати доступ до європейських технологій і фінансової системи для реалізації проєктів як в Україні, так і в ЄС. Але нам не потрібні дармові гроші – ми готові конкурувати. Готові бути частиною економічного суспільства Європи і хочемо, щоб цей процес вступу завершився якомога швидше», – констатував керівник офісу СЕО “Метінвесту”.
При цьому він уточнив, що головна перепона для України на шляху до євроінтеграції – війна: «Ми не можемо просто заплющити очі на війну, але в нашого уряду є домашнє завдання – пройти через усі процедури вступу до Євросоюзу: моніторинг, застосування законів тощо». Топ-менеджер підкреслив, що євроінтеграція України посприяє забезпеченню стратегічної автономії європейської металургійної промисловості від РФ.
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-вересня 2024 року збільшилося на 23% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 6 млн 732,9 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах за дев’ять місяців введено в експлуатацію 3 млн 504,8 тис. кв. м житла, що на 7,5% вище за показник трьох кварталів минулого року. У сільській місцевості порівняно з минулим роком введено на 47,2% більше житла – 3 млн 228,1 тис. кв. м.
Загалом у січні-вересні 2024 року в експлуатацію введено 79,1 тис. квартир, що на 18,9% більше, ніж у січні-вересні 2023 року. При цьому 53,1 тис. квартир введено в багатоквартирних будинках. У містах введено 49,2 тис. квартир, у селах – 29,9 тис.
За підсумками дев’яти місяців найбільше житла введено в Київській області – 1 млн 395,1 тис. кв. м, або 14,9 тис. квартир (20,7% загального обсягу), перевищивши показник зіставного періоду 2023 року на 38,4%. Далі йде Львівська з 783,3 тис. кв. м, або 9,2 тис. квартир (відповідно 11,6% і +44,4%); Івано-Франківська – 457,1 тис. кв. м, або 5,2 тис. квартир (6,8%, +13,6%); Вінницька – 347,2 тис. кв. м, або 4,7 тис. квартир (5,2%, “мінус” 46%) області.
У Києві за дев’ять місяців введено в експлуатацію 814,4 тис. кв. м житла, або 12,1 тис. квартир (12,1%, “мінус” 2,9%).
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла в січні-вересні зафіксовано в Херсонській області, де показник зріс в 11 разів до аналогічного періоду 2023 року, – до 3,4 тис. кв. м (0,1% від загального обсягу), а також у Донецькій – ушестеро, до 19,7 тис. кв. м (0,3%), і в Запорізькій області – вчетверо, до 33,2 тис. кв. м (0,5%).
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де точаться/точилися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року введення в експлуатацію житла в Україні зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.08.2024 по 31.08.2024)
Open4Business.com.ua
Норвегія виділяє додатково NOK50 млн ($4,5 млн) на ініціативу “Зерно з України”.
Як повідомляють на сайті норвезького уряду, новий внесок підкреслює прихильність Норвегії підтримці глобальної продовольчої безпеки й наданню допомоги країнам, які найбільше постраждали від голоду й високих цін на продовольство.
“Розширення підтримки з боку Норвегії підкреслює її прихильність запобіганню голоду й зміцненню стабільності в регіонах, які найбільше постраждали від світових криз. Ми підтримуємо цю ініціативу, а також підтримуємо збільшення місцевого виробництва продуктів харчування в країнах Близького Сходу та Африки”, – заявила міністр з розвитку співробітництва Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм.
Ініціатива “Зерно з України”, запущена президентом України Володимиром Зеленським у листопаді 2022 року, забезпечує безпечне транспортування українського зерна до країн, що розвиваються, особливо країн Глобального Півдня. Ця програма стала особливо важливою після виходу Росії з Чорноморської угоди щодо зерна в липні 2023 року, що викликало негайне зростання світових цін на продовольство.
У рамках ініціативи було поставлено понад 170 тис. тонн українського зерна до таких країн, як Сомалі, Ефіопія, Кенія, Ємен і Сектор Гази. Завдяки цим життєво важливим поставкам такі регіони, як Сектор Гази, де понад 90% населення стикаються з гострою нестачею продовольства, отримали таку необхідну допомогу.
Останній внесок Норвегії в розмірі NOK50 млн відбувся після більш раннього виділення NOK100 млн на цю ініціативу. Загалом програма отримала зобов’язання на суму понад $250 млн від більш ніж 25 країн. Це фінансування сприяло експорту українського зерна й олії, на частку якого до війни припадало понад 15% світового експорту зерна й понад 50% експорту соняшникової олії.
На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
