Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Бармаш” планує спрямувати 5,6 млн грн прибутку на господарську діяльність

АТ “Барський машинобудівний завод” (“Бармаш”, Бар Вінницької обл.), великий український виробник устаткування для харчопрому, газових і електрокотлів, планує спрямувати отриманий у 2025 році чистий прибуток у розмірі 5,59 млн грн на використання в господарській діяльності.

Згідно з оприлюдненим проєктом рішення загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 5 листопада, дивіденди виплачувати не планується.

У попередні роки завод також спрямовував чистий прибуток на госпдіяльність.

За даними ресурсу YouControl, компанією через ТОВ “Лігатерм” володіє сім’я Лук, кінцевими бенефіціарами виступають гендиректор “Бармашу” Геннадій Лук та його батько Ілля Лук.

Основними напрямками діяльності компаній групи сім’ї Лук є виробництво та реалізація технологічного обладнання для різних галузей промисловості (“Бармаш”, “Лігатерм”), сільське господарство (СГ ТОВ “Матейківінвестагро”), виробництво мінводи у пляшках (ПОП “Україна”) та торгівля (ТОВ “Альтаір”).

Акціонери також планують затвердити звіти дирекції та наглядової ради за минулий рік, а також результати госпдіяльності.

Барський машзавод випускає, зокрема, обладнання для лікеро-горілчаної, виноробної, олійно-жирової, консервної, кондитерської, хлібопекарської промисловості, з 2001 року – газові, електричні та твердопаливні опалювальні котли під ТМ “ТермоБар”. Експортує 20-30% продукції.

За інформацією YouControl, у 2025 році компанія скоротила чистий прибуток на 8,4% до 2024 року – до 5,6 млн грн за зменшення чистого доходу на 14,3% до 99,3 млн грн.

Нерозподілений прибуток на початок поточного року становив 5,43 млн грн.

, , , ,

Частка українців, які відзначають роль ЄС у мирному врегулюванні, знизилася до 44,6% – Experts Club

 Країни Європейського Союзу залишаються на першій позиції за часткою відповідей українців на запитання про те, хто найбільше сприяє досягненню миру в Україні. У серпні 2026 року країни ЄС назвали 44,6% опитаних, США — 25,2%, Велику Британію — 23,3%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження ставлення українців до країн світу, проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Порівняно з березнем 2026 року оцінки змінилися суттєво. Навесні країни ЄС у цьому контексті називали 63,4% респондентів, Велику Британію — 53,8%, США — 29,6%. У серпні показники ЄС та Великої Британії знизилися відповідно на 18,8 і 30,5 відсоткового пункту, тоді як показник США змінився значно менше — на 4,4 в.п.

Водночас у порівнянні із серпнем 2025 року частка респондентів, які назвали країни ЄС, дещо зросла — з 42% до 44,6%. Показник США тоді становив 25,8%, Великої Британії — 12,8%. Таким чином, найбільш різкою залишається динаміка оцінок Великої Британії: 12,8% у серпні 2025 року, 53,8% у березні 2026-го та 23,3% у серпні поточного року.

Значно нижчими залишаються оцінки ролі інших великих держав. Китай у серпні 2026 року назвали 4,1% опитаних проти 3,5% у березні та 1,3% роком раніше. Показник Індії становив 1,8%, а Бразилії — 1%.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що суспільне сприйняття держав варто розглядати разом із рівнем поінформованості та реальним розвитком двосторонніх зв’язків.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. В умовах, коли Україні й так не вистачає фінансування і ми живемо, по суті, за рахунок зовнішніх запозичень, з країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. У ньому взяли участь 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а заявлена максимальна теоретична статистична похибка становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.

, , , , , , , ,

Світові поставки ПК у III кварталі скоротилися на 20,1% – IDC

Світові поставки персональних комп’ютерів (ПК) у третьому кварталі 2026 року впали на 20,1% порівняно з тим самим періодом попереднього року – до 62,7 млн од., за попередніми даними International Data Corporation (IDC).

Зниження було зафіксовано за підсумками другого кварталу поспіль. Однак у квітні-червні вони зменшилися менш суттєво – на 3,8% р/р.

“Тривалий дефіцит комплектувальних та ажіотажне поповнення запасів на початку року (коли постачальники та канали збуту прагнули закупити товар про запас до очікуваного зростання цін на пам’ять) призвели до того, що на початок третього кварталу попит виявився вичерпаним”, – зазначається в повідомленні IDC.

Це порушило звичну сезонність, згідно з якою показники третього кварталу зазвичай вищі, ніж другого. У результаті продажі в липні-вересні скоротилися на 9,1% порівняно з попередніми трьома місяцями.

“Зараз учасників каналів збуту турбують надлишкові запаси на тлі ринку, де високий рівень цін стримує попит. Це може призвести до появи промоакцій та певного короткострокового зниження цін для споживачів, однак ми не очікуємо повернення до рівня цін річної давнини – вони залишаться високими”, – зазначає директор з досліджень споживчих пристроїв IDC Джитеш Убрані.

, , , ,

США хочуть різко підвищити вартість дозволу на роботу для іноземних випускників

Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала запровадити збір у розмірі 70 тис. доларів за первинну участь іноземного студента в програмі Optional Practical Training (OPT) та ще 30 тис. доларів за подальші рекомендації, зокрема щодо продовження терміну дії дозволу для випускників STEM-спеціальностей.

Відповідний проект правила Міністерства внутрішньої безпеки США (DHS) опубліковано 8 жовтня 2026 року у Federal Register. Це рішення ще не набрало чинності: документ перебуває на стадії громадського обговорення, коментарі приймаються до 9 листопада. Програма OPT дозволяє іноземним студентам із візою F-1 тимчасово працювати в США за фахом під час або після навчання. Зазвичай випускники можуть працювати за програмою OPT до 12 місяців, а для STEM-напрямків передбачено додаткове продовження.

За новою схемою, запропонованою DHS, платити повинен буде сертифікований коледж або університет до того, як навчальний заклад внесе рекомендацію щодо OPT до системи SEVIS. Без підтвердження сплати нового збору студент не зможе отримати дозвіл на роботу.

Якщо правило буде затверджено в нинішньому вигляді, вартість доступу до OPT зросте в десятки разів. Зараз оформлення дозволу на роботу обходиться приблизно в кілька сотень доларів, тоді як запропонована модель передбачає 70 тис. доларів за первинну рекомендацію та ще 30 тис. доларів за наступну.

DHS пояснює реформу необхідністю боротьби з шахрайством та зловживаннями в OPT, а також захистом американського ринку праці. У проєкті правила відомство посилається на випадки фіктивного працевлаштування іноземних випускників та на виявлені ICE потенційні порушення в програмі.

Reuters зазначає, що OPT є одним із ключових шляхів, за яким іноземні випускники американських університетів отримують перший досвід роботи в США, а потім нерідко переходять на робочі візи H-1B. Тому запровадження такого високого збору може суттєво скоротити кількість випускників, які залишаються працювати в країні після закінчення навчання.

При цьому масштаб групи, яку це потенційно може торкнутися, дуже великий. За даними Open Doors 2025, у американських коледжах та університетах у 2024/25 навчальному році навчалося 1,178 млн іноземних студентів, що становило близько 6% усіх студентів вищих навчальних закладів США. З них 294,3 тис. осіб брали участь у програмі OPT, причому кількість учасників програми за рік зросла одразу на 21%.

Найбільше іноземних студентів приїжджає до США з Індії — 363 тис. осіб, Китаю — 266 тис., Південної Кореї — 42,3 тис., Канади — 29,9 тис. та В’єтнаму — 25,6 тис.

Українських студентів в американських вишах значно менше, проте їхня кількість зростає. За даними Open Doors 2025, у 2024/25 навчальному році в США навчалися або перебували на OPT 2 346 студентів з України, що на 7,5% більше, ніж роком раніше.

Для порівняння: у 2023/24 навчальному році в США налічувалося 2 183 українських студентів. Тоді близько 55% з них навчалися на бакалаврських програмах, 26% — у магістратурі та аспірантурі, 14% брали участь у програмі OPT, ще 5% припадало на програми без ступеня (non-degree).

Отже, якщо структура українського студентського контингенту залишається приблизно на колишньому рівні, нові збори можуть торкнутися кількох сотень українців, які після закінчення американських вишів розраховують залишитися в США для професійної практики. Однак точної кількості українців, які перебувають саме на OPT у 2024/25 році, Open Doors у відкритій стислій статистиці не наводить.

Загалом українська громада в США значно більша за студентську групу. За оцінкою Migration Policy Institute на основі American Community Survey, у 2024 році в США проживали понад 510 тис. іммігрантів, народжених в Україні, а вся українська діаспора, включаючи людей українського походження, оцінювалася приблизно в 1,4 млн осіб.

Критики цієї пропозиції застерігають, що новий збір може зробити американські університети менш привабливими для іноземних абітурієнтів і перенаправити частину студентів до Великої Британії, Канади, Австралії та країн ЄС. Presidents’ Alliance on Higher Education and Immigration вже заявила, що такий високий фінансовий бар’єр може серйозно порушити існуючу систему залучення іноземних випускників на американський ринок праці.

При цьому остаточна доля ініціативи поки що не визначена. Після завершення періоду громадського обговорення DHS може змінити проект, відмовитися від частини положень або прийняти остаточне правило. Крім того, Reuters зазначає, що нові обмеження, ймовірно, зіткнуться з судовими позовами.

 

, , , ,

У Києві відкрили британський бізнес-центр для розвитку промислової співпраці

У столиці України розпочав роботу Київський бізнес-центр (Kyiv Business Centre), покликаний забезпечити постійну присутність британських компаній у країні та поглибити промислові зв’язки між державами, повідомляє пресслужба уряду Великої Британії.

Хаб створено в результаті тісної співпраці Групи національного директора з озброєнь (NAD), промислових партнерів та фінансового сектору Великої Британії в межах реалізації 100-річного партнерства.

“KBC надає британським компаніям, зокрема малим та середнім підприємствам (МСП), базу, з якої вони можуть будувати довірчі відносини з українськими партнерами, отримувати інформацію про ситуацію на полі бою та реалізовувати можливості спільних розробок, спільного виробництва та інвестицій”, – йдеться у повідомлені.

Зазначається, що дотепер вартість, вимоги до безпеки та адміністративна складність ведення діяльності в Україні спричиняли для малих фірм складності встановлення присутності в країні.

Міністр з питань оборонної готовності та промисловості Люк Поллард, коментуючи відкриття центру, заявив, що KBC допоможе відкрити нові можливості для інвестицій, зростання та довгострокового відновлення.

“Підтримуючи британські компанії в Києві, ми поглиблюємо “100-річне партнерство” та перетворюємо нашу спільну рішучість на спільні інновації”, – наголосив він.

Модель функціонування KBC базується на трьох принципах: промисловість, інновації та інвестиції, що надає членам доступ до платформи для налагодження контактів, яка допомагає формувати партнерство, залучати інвестиції та розширювати виробництво й потенціал.

Національний директор з питань озброєння Руперт Пірс зустрівся з провідними представниками промисловості та малим і середнім бізнесом, щоб відзначити початок роботи центру, який поєднує британську та українську промисловість.

“Цей новий об’єкт – не просто центр; це постійний канал, який змінює можливості Великої Британії щодо плідної співпраці з нашими українськими партнерами як зараз, так і в довгостроковій перспективі. Дотепер витрати, міркування безпеки та інші обмеження, спричинені повномасштабним вторгненням Росії, ускладнювали роботу компаній, особливо малих, в Україні. Наші попередні торгові місії успішно вирішили деякі з цих проблем – цей центр усуває ці бар’єри, надаючи британським компаніям постійну представництво в Києві, що відкриває реальні можливості для інновацій, інвестицій та експорту”, – наголосив він.

Формат роботи центру ґрунтується на понад 40 вже наявних великих промислових партнерствах між Великою Британією та Україною, а також на успіху торгових місій Міністерства оборони Великої Британії в Україну. KBC також підтримує українські компанії, які шукають британських промислових партнерів або створюють дочірні підприємства у Великій Британії.

Україна, Велика Британія, бізнес, інвестиція, промисловість

Імпорт дизпалива UKRNAFTA у вересні зріс на 37% до серпня

У вересні 2026 року UKRNAFTA стала найбільшим імпортером дизелю в Україну. За даними аналітичного видання «НафтоРинок Daily Fuels&LPG», на компанію припало 19,5% усього імпорту за місяць — фактично кожна п’ята тонна.

Порівняно із серпнем обсяги закупівель зросли на 37%. Це найвищий місячний показник UKRNAFTA від початку року.

«Готуємося до зимового сезону та нарощуємо імпорт дизельного пального. Для нас важливо заздалегідь формувати необхідний ресурс до періодів сезонного зростання попиту. Тому з початку осені збільшуємо постачання з Польщі та Румунії, диверсифікуємо канали імпорту та готуємо мережу до роботи в зимових умовах», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.

Окремий напрям — арктичне дизельне пальне. Його поставки вже розпочали, щоб із настанням низьких температур у мережі був ресурс із відповідними експлуатаційними характеристиками.

Важливо забезпечити стабільну наявність якісного пального для клієнтів UKRNAFTA, бізнесу та критично важливих служб упродовж усього зимового сезону.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, ,