У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбулося урочисте відкриття Дальніх печер для паломників і відвідувачів.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, зранку у вівторок у Лаврі відбувся молебень за Україну, який звершив митрополит Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній за участі намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ, єпископ Авраамія.
Після цього для паломників та відвідувачів буде відкрито доступ до печер.
Зазначається, що перший місяць доступ буде відкрито лише для вірян, а орієнтовно з 15 серпня – для всіх відвідувачів.
“Пройшло не так багато часу з того моменту, коли ми всі разом відкривали Ближні печери. Сьогодні ми відкриваємо Дальні печери. І це свідчить про те, що наші справи є системними. Дуже важливо, щоб Києво-Печерська лавра була тим місцем, яке відкрите для українських вірян, для українських прочан, де звучить українська молитва, український Духовний гімн, де люди відчувають себе частиною української культурної, релігійної і державної традиції”, – сказала на відкритті віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
У заході також взяли участь перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”), народний депутат Микола Княжицький (“Європейська солідарність”), представники ПЦУ, Мінкультури та заповідника.
Дальні печери – одна з найдавніших святинь Києво-Печерської лаври. Разом із Ближніми вони утворюють унікальну систему рукотворних підземних лабіринтів, у яких у середині XI століття зародився Києво-Печерський монастир. Спочатку печери слугували житлом і місцем молитовного подвигу ченців, а згодом стали підземним некрополем.
Як повідомлялося, з 29 березня 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ (МП). Того самого дня Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) до заповідника “Києво-Печерська лавра” щодо незаконного розірвання договору оренди, а в самій УПЦ (МП) заявили, що не мають наміру виселятися з лаври до завершення судового розгляду. 9 серпня 2023 року суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником “Києво-Печерська лавра”. Наразі тривають суди в апеляційній інстанції.
У серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.
У лютому 2026 року заповідник відкрив доступ на територію Ближніх печер, а в червні у Ближніх печерах Лаври відновилися регулярні молебні.
Дальні печери, ЗАПОВІДНИК, Києво-Печерська лавра, паломник, ПЦУ
Airbnb переводить власників житла на нову модель сервісних зборів: замість колишньої схеми, за якою господарі зазвичай платили близько 3%, а гості окремо сплачували сервісний збір, платформа запроваджує єдину комісію для власників.
Тепер більшість господарів платитимуть 15,5% від вартості бронювання. Airbnb пояснює це бажанням зробити ціни прозорішими: гість бачитиме підсумкову вартість без окремого сервісного збору зверху.
Для власників це означає необхідність переглянути ціни. Якщо тариф не змінити, чистий дохід зменшиться. За прикладом Airbnb, при ціні $100 господар отримає $84,50 після утримання комісії.
Перехід відбувається поетапно. Для господарів за межами Європейської економічної зони крайній термін коригування цін встановлено на 15 вересня, для господарів у межах ЄЕЗ — на 13 жовтня.
Для ринку короткострокової оренди це посилить тиск на власників та керуючі компанії: їм доведеться перераховувати тарифи, знижки та фінансові моделі.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що українці призовного віку, які перебувають у Польщі, повинні бути в Україні та служити своїй країні.
«Усі молоді українці, здатні воювати, мають бути в Україні й там служити батьківщині», — заявив Косиняк-Камиш під час виступу, відео якого опублікував канал Video Parlament.
Він також розкритикував українців, які демонструють розкішний спосіб життя в Польщі або порушують місцеві правила. Зокрема, в опублікованих уривках виступу міністр заявив, що подібні випадки «не є нормальними» і що таких осіб слід висилати.
Заява пролунала на тлі дискусії в Польщі щодо поведінки частини українців, які перебувають у країні, а також щодо мобілізаційних потреб України. Окремим приводом для суспільної реакції раніше став випадок з українським інфлюенсером, який на автомобілі в’їхав у район Морського Ока в Татрах всупереч забороні; польська поліція домагалася для нього п’ятирічної заборони на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони.
При цьому Косиняк-Камиш одночасно розкритикував ультраправих політиків та опозиційну партію «Право і справедливість» за підігрівання антиукраїнських настроїв. Він наголосив, що поляки з початку повномасштабної війни відкрили свої домівки та надали масштабну допомогу українцям, не створюючи таборів для біженців.
Раніше глава Міноборони Польщі вже висловлював подібну позицію. У лютому 2025 року в інтерв’ю Radio ZET він говорив, що українці призовного віку повинні виїхати з Польщі й воювати за свою країну, а також називав «непристойним і неприпустимим» вигляд молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях і п’ятизіркових готелях.
Нова риторика польського міністра збіглася в часі з обговоренням у ЄС змін у режимі тимчасового захисту для українців. Єврокомісія 26 червня 2026 року запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли від війни в Україні, до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новим прибулим особам, які не зможуть підтвердити дозвіл української влади на виїзд з урахуванням їхніх військових обов’язків.
Reuters із посиланням на пропозицію Єврокомісії повідомляв, що обмеження має стосуватися нових прибульців — українських чоловіків призовного віку без дозволу української влади на виїзд, але не українців, які вже перебувають під захистом у країнах ЄС.
Польща залишається однією з головних країн ЄС за кількістю українців зі статусом тимчасового захисту. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в Польщі такий статус мали 967,505 тис. осіб з України, що становило 22,1% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист з України в ЄС. Більше було лише в Німеччині — 1,283 млн осіб.
За даними польського Управління у справах іноземців, близько 993 тис. громадян України в Польщі зареєстровані на підставі тимчасового захисту та PESEL UKR. Крім того, 462 тис. громадян України мають діючі дозволи на тимчасове проживання, а ще 92 тис. — постійне проживання або статус довгострокового резидента ЄС.
Таким чином, заява Косиняка-Камиша відображає більш жорстку лінію частини польського політичного класу: Варшава продовжує підтримувати Україну, але водночас дедалі частіше порушує питання про мобілізацію українців, які перебувають за кордоном, та про неприпустимість поведінки, що викликає роздратування в польському суспільстві.
Косіняк-Камиш, мобілізація, ПОЛЬЩА, тимчасовий захист, УКРАЇНА
ПрАТ по виробництву інсулінів “Індар” (Київ) у 2025 році скоротив чистий прибуток на 23,6% у порівнянні з 2024 роком – до 12,388 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, дохід від реалізації у 2025 році склав 562,024 млн грн, що майже на 12% менше, ніж роком раніше.
Згідно з даними системи Опендатабот, за перший квартал 2026 року виручка “Індару” склала майже 165 млн грн, чистий прибуток – 4,844 млн грн.
ПрАТ “Індар” спеціалізується на біотехнологічних препаратах, є єдиним в Україні підприємством із повним циклом виробництва інсуліну: від отримання субстанції до готової лікарської форми.
Основний напрям діяльності “Індар” – виробництво препаратів інсуліну, а також лікарських засобів для системи згортання крові та метаболічної терапії.
Як повідомляє Experts.news Тайванська система чекової лотереї залишається одним із найвідоміших прикладів того, як держава може підвищити податкову дисципліну не за рахунок репресій, а за рахунок зміни мотивації покупців і продавців.
Ідея була запроваджена на Тайвані в 1951 році. Замість того, щоб намагатися перевіряти кожен магазин, кафе чи кіоск, влада перетворила касовий чек на потенційний лотерейний квиток. На кожному стандартизованому рахунку з’явився номер, а покупець отримав особистий стимул вимагати офіційний чек навіть під час невеликої покупки.
Міністерство фінансів Тайваню зазначає, що правила єдиної рахунку-фактури та тимчасові заходи щодо призових виплат були розроблені Рен Сяньцюнем 12 грудня 1950 року й почали застосовуватися з 1 січня 1951 року. Відомство пояснює логіку системи так: надія на виграш спонукала громадян вимагати чеки, що допомагало запобігати ухиленню від податків і збільшувати надходження до бюджету.
Механізм виявився простим: якщо продавець не видає чек, продаж може залишитися непомітним для податкової. Але якщо чек дає покупцеві шанс на грошовий приз, інтереси сторін змінюються. Продавець може бути зацікавлений у неврахованій готівковій операції, а покупець — навпаки, в офіційному підтвердженні покупки. Так держава фактично перетворює мільйони споживачів на добровільних контролерів касової дисципліни.
Сьогодні система продовжує працювати. Податковий портал Мінфіну Тайваню публікує номери виграшів за двомісячні періоди. У поточній структурі призів спеціальний приз становить 10 млн тайваньських доларів, головний приз — 2 млн тайваньських доларів, а менші призи починаються з 200 тайваньських доларів.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, головний урок цієї моделі полягає не в самій лотереї, а в правильному перерозподілі стимулів. Держава не збільшує кількість інспекторів до нескінченності, а створює ситуацію, в якій покупець сам зацікавлений у фіскалізації операції.
«Тайванський приклад показує, що податкова дисципліна часто залежить не тільки від суворості покарань, а й від архітектури стимулів. Якщо громадянин отримує зрозумілу особисту вигоду від прозорої операції, держава може досягти більшого ефекту, ніж за рахунок масових перевірок», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Тайвань не залишився єдиним прикладом. У Європі подібні інструменти застосовували або обговорювали Португалія, Греція, Словаччина, Італія, Польща та Мальта.
У Португалії боротьбу з ухиленням від сплати ПДВ розглядали не лише як завдання податкової служби, а й як суспільний проєкт. У рамках системи електронних рахунків компанії мали виставляти рахунки за всіма операціями та щомісяця передавати їхні дані податковим органам, а споживачі могли отримувати податкові пільги за рахунки в окремих секторах послуг.
У Греції податкова лотерея пов’язана насамперед з електронними платежами. Громадяни можуть перевіряти кількість і номери лотерейних квитків, сформованих на основі щомісячних електронних транзакцій, а податкова служба оприлюднює результати розіграшів.
Словаччина у 2013 році запустила Національну чекову лотерею на тлі одного з найбільших розривів у сплаті ПДВ у Європі. Вже за перші два тижні громадяни зареєстрували понад 7 млн чеків. До вересня 2014 року кількість зареєстрованих чеків зросла майже до 87 млн.
Італія також запровадила механізм, за яким більшість чеків із ПДВ мають містити унікальний код для участі в регулярному державному грошовому розіграші. Цей крок став продовженням подібних рішень в інших європейських країнах.
Ще один несподіваний приклад — Південна Корея, де держава стимулювала не чеки як такі, а платежі, що відстежуються в електронному вигляді. У 1999 році корейські податкові органи запровадили податковий стимул для платежів кредитними та дебетовими картками, а також електронними грошовими чеками. Ця політика допомогла перевести економіку на безготівкові розрахунки та різко збільшити частку бізнес-доходів, що надходили до податкової системи.
У Бразилії подібна логіка була реалізована через програми повернення частини податку та стимулювання споживачів вказувати свої дані в чеках. Програма Nota Fiscal Paulista у штаті Сан-Паулу використовувала електронну звітність підприємств та участь громадян для підвищення прозорості роздрібних операцій.
Ці рішення виглядають незвично, оскільки змінюють звичну філософію податкового адміністрування. Замість схеми «податкова проти бізнесу» держава будує трикутник: продавець, покупець і податковий орган. Якщо покупець зацікавлений у чеку, продавцю складніше приховати оборот. Якщо платіж електронний, податкова отримує більше даних. Якщо громадянин отримує частину вигоди від прозорої операції, контроль стає дешевшим і масовішим.
При цьому такі інструменти не є універсальним рішенням. Вони вимагають цифрової інфраструктури, довіри до держави, захисту персональних даних, зрозумілих правил для бізнесу та контролю за тим, щоб система не перетворювалася на формальність. Досвід Словаччини показує, що початковий ажіотаж може спадати, а окремі учасники починають використовувати систему не стільки як громадянський контроль, скільки як звичайну лотерею.
Для країн із високою часткою готівкових розрахунків і тіньового обороту такі моделі залишаються цікавими. Вони дають змогу збільшити збір податків без прямого підвищення ставок. Особливо перспективними є не самі розіграші, а їхнє поєднання з електронними чеками, онлайн-касами, цифровими податковими кабінетами та податковими бонусами для громадян.
Господарський суд Львівської області визнав ПАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПК) банкрутом із загальною сумою кредиторських вимог понад 18 млрд грн та відкрив процедуру ліквідації, йдеться в постанові суду від 25 червня 2026 року, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«ПАТ «НПК Галичина» визнати банкрутом та відкрити процедуру ліквідації. Встановити строк проведення процедури ліквідації у дванадцять місяців», – зазначено в документі.
Судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року і відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області.
Згідно з судовим рішенням, контроль над НПК «Галичина», загальний борг якого перевищує 18 млрд грн, переходить до комітету кредиторів, до складу якого входять державні компанії АТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
Суд дійшов висновку, що фінансово-майновий стан комплексу є критичним, оскільки в останні роки його діяльність була глибоко збитковою. Зокрема, за підсумками 2024 року збитки підприємства склали майже 7 млрд грн, у 2025 році — понад 3,46 млрд грн, а нестача активів для покриття боргу становить понад 15,2 млрд грн.
Дрогобицький НПК «Галичина» вважається активом Ігоря Коломойського та його бізнес-партнерів і перебуває під арештом з 2023 року.
UKRNAFTA, банкрутство, ЛИКВИДАЦИЯ, НПК Галичина, УКРТАТНАФТА
