У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбулося урочисте відкриття Дальніх печер для паломників і відвідувачів.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“, зранку у вівторок у Лаврі відбувся молебень за Україну, який звершив митрополит Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній за участі намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ, єпископ Авраамія.
Після цього для паломників та відвідувачів буде відкрито доступ до печер.
Зазначається, що перший місяць доступ буде відкрито лише для вірян, а орієнтовно з 15 серпня – для всіх відвідувачів.
“Пройшло не так багато часу з того моменту, коли ми всі разом відкривали Ближні печери. Сьогодні ми відкриваємо Дальні печери. І це свідчить про те, що наші справи є системними. Дуже важливо, щоб Києво-Печерська лавра була тим місцем, яке відкрите для українських вірян, для українських прочан, де звучить українська молитва, український Духовний гімн, де люди відчувають себе частиною української культурної, релігійної і державної традиції”, – сказала на відкритті віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.
У заході також взяли участь перший заступник міністра культури України Іван Вербицький, генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”), народний депутат Микола Княжицький (“Європейська солідарність”), представники ПЦУ, Мінкультури та заповідника.
Дальні печери – одна з найдавніших святинь Києво-Печерської лаври. Разом із Ближніми вони утворюють унікальну систему рукотворних підземних лабіринтів, у яких у середині XI століття зародився Києво-Печерський монастир. Спочатку печери слугували житлом і місцем молитовного подвигу ченців, а згодом стали підземним некрополем.
Як повідомлялося, з 29 березня 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ (МП). Того самого дня Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ (МП) до заповідника “Києво-Печерська лавра” щодо незаконного розірвання договору оренди, а в самій УПЦ (МП) заявили, що не мають наміру виселятися з лаври до завершення судового розгляду. 9 серпня 2023 року суд визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ (МП) і заповідником “Києво-Печерська лавра”. Наразі тривають суди в апеляційній інстанції.
У серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври всіх відвідувачів.
У лютому 2026 року заповідник відкрив доступ на територію Ближніх печер, а в червні у Ближніх печерах Лаври відновилися регулярні молебні.
Дальні печери, ЗАПОВІДНИК, Києво-Печерська лавра, паломник, ПЦУ
Орнітологи під час польових досліджень у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповідник у зафіксували дрозда гірського (Turdus torquatus) – вид, який не відмічався на території Київської області близько 50 років.
“У Чорнобильському заповіднику під час польових досліджень зафіксовано дрозда гірського (Turdus torquatus)… Історичні дані свідчать лише про дві попередні реєстрації виду в регіоні: початок квітня 1910 р. – Е.В. Шарлеман відмітив пару птахів у зграї дроздів; 24 березня 1976 р. – околиці с. Козаровичі (спостереження А.М. Полуди, А.Д. Макаренка, А.І. Крохмаля)”, – йдеться у повідомленні на сторінці заповідника у Facebook.
Зазначається, що в Україні дрізд гірський гніздиться переважно в Карпатському регіоні. Виявлення виду на Київщині, ймовірно, пов’язане з міграційними переміщеннями.
“Таким чином, зафіксований випадок є важливим доповненням до відомостей про просторову динаміку виду та підтверджує необхідність подальшого моніторингу орнітофауни регіону”, – зауважили науковці.
Сучасну реєстрацію здійснено під час спільних досліджень із представниками Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Автор спостереження, Андрій Сімон, вдячний Тіму Мюссо та Samuel Freeman Charitable Trust за постійну підтримку в здійсненні наукових досліджень.
Фото: Андрій Сімон.
Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” розриває договір оренди зі Свято-Успенським монастирем Української православної церкви (Московського патріархату) з 29 березня 2023 року.
“Між національним заповідником “Києво-Печерська лавра” та Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою (чоловічий монастир) Української православної церкви укладено договір №2 від 19 липня 2013 року про безоплатне користування релігійною організацією культовими спорудами та іншим майном, які є державною власністю”, – ідеться в листі в. о. директора заповідника, який опубліковано на сайті монастиря.
У листі зазначено, що міжвідомча робоча група з підготовки пропозицій та рекомендацій щодо організації виконання окремих завдань, пов’язаних із діяльністю релігійних організацій в Україні, під час своєї роботи встановила порушення монастирем умов договору щодо використання держмайна.
У зв’язку з чим, враховуючи висновки міжвідомчої робочої групи та лист Міністерства культури та інформаційної політики, заповідник попереджає про розірвання договору з 29 березня 2023 року.
“З метою проведення процедури приймання-передачі державного майна монастирю необхідно здійснити заходи щодо звільнення будівель і споруд (майна), що є державною власністю та перебувають на балансі заповідника, за адресами: м. Київ, вул. Лаврська, 11, м. Київ, вул. Лаврська, 15 до 29.03.2023 року”, – ідеться в листі.
Мобільний оператор “Vodafone Україна”, громадська організація “Аеророзвідка” та Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник підписали меморандум про співпрацю.
Як повідомляється на сайті мобільного оператора в понеділок, мета ініціативи полягає в розгортанні системи ситуаційної обізнаності в межах території заповідника.
Першим етапом співпраці між партнерами стане розгортання пілотного проекту “Радагаст”, який забезпечить безперебійне відеоспостереження за акваторією річки Прип’ять та прибережними зонами. Нагляд здійснюватиметься з кутом огляду до 300º, можливістю оптичного наближення до х42 та із застосуванням штучного інтелекту.
Метою проекту “Радагаст” є перевірка ефективності технічних рішень, тестування обладнання на сумісність і відповідність технічним вимогам.
“Результати, отримані в процесі його реалізації, допоможуть обрати оптимальні варіанти масштабування проекту і створення багатофункціональної розгалуженої системи спостереження”, – наголошується в повідомленні.
Система спостереження охоплюватиме акваторії річок, узбережжя, великі ділянки суші. Це дасть змогу компетентним службам оперативно реагувати на виникнення лісових пожеж, дії та пересування правопорушників. А вчені, що працюють у заповіднику, отримають нові інструменти й можливості для вивчення явищ рослинного і тваринного світу.
Спостереження за територією Чорнобильського заповідника здійснюватиметься за допомогою сучасних засобів спостереження – відеокамер, тепловізорів, акустичних і сейсмічних датчиків. Безперебійна передача даних буде реалізована на базі 4G мережі “Vodafone Україна”.
Як повідомлялося, високошвидкісний мобільний інтернет від “Vodafone Україна” з’явився в Чорнобильській зоні відчуження в 2016 році після запуску базової станції 3G-мережі в Прип’яті. Розгортання 4G-мережі оператора було розпочато на території Чорнобильської зони відчуження в листопаді 2018 року.
CHORNOBYL, VODAFONE, АЕРОРОЗВІДКА, ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЗАПОВІДНИК
