Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-лютого 2025 року в грошовому виразі зросли на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – більш як до 39,014 млрд грн, в натуральному знизилися на 7,2% – майже до 176,866 тис. упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.
Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-лютого 2026 року становила 220,58 грн за упаковку, що на 16,67% більше, ніж за цей період роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 10,8% – до більш ніж 31,396 млрд грн, в натуральному зросли на 2,25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 138 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками двох місяців 2026 року становила 227,5 грн за упаковку, що на 8,5% більше, ніж в січні-лютому 2025 року.
Водночас аптечний продаж БАДів за перші два місяці 2026 року в грошовому виразі збільшився на 12,46%, до майже 4,6 млрд грн, а в натуральному скоротився на 17,3%, до 14,717 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 35,9% – до 309,64 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2025 року в грошовому виразі зросли на 14,23% порівняно з 2024 роком – більш як до 220,287 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,25% – майже до 1,135 млн упаковок, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2025 року становила 194,68 грн за упаковку, що на 16,86% більше, ніж роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 12,79% – майже до 170,318 млрд грн, в натуральному – знизилися на 0,2% порівняно з 2024 роком, до 808,546 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2025 року становила 210,65 грн за упаковку, що на 13% більше, ніж станом на кінець 2024 року.
Лідерами роздрібних продажів в 2025 році серед вітчизняних компаній залишається фармкомпанія “Фармак” з обсягом продажів майже 10,978 млрд грн. В ТОП-5 також увійшли фармкомпанія “Дарниця” (7,473 млрд грн), “Київський вітамінний завод” (КВЗ, майже 6,842 млрд грн), “Артеріум” (5,975 млрд грн) та “Фарма Стар/Acino” (2,9 млрд грн).
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає зміни до державного бюджету-2025 і збільшення фінансування централізованих закупівель ліків на 3,1 млрд грн.
Як повідомив голова парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький у Телеграм-каналі, додаткові кошти потрібні для закупівлі ліків для людей з орфанними захворюваннями, вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, онкологією та іншими критичними станами.
Раніше повідомлялося, що 1 липня уряд підтримав пропозицію збільшити фінансування закупівлі лікарських засобів за рахунок держбюджету на 3,1 млрд грн, що складає 36% додаткової потреби, в той час, як наприкінці травня депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №13308, який передбачає можливість виділення додаткових коштів на централізовані медичні закупівлі на 8,624 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду.
Загалом держбюджет-2025 передбачає виділення на закупівлю ліків 11,8 млрд грн, при цьому, за оцінками Міністерства охорони здоров’я потреба складає 19,8 млрд грн. Таким чином, передбачене фінансування покриває лише 59,4% потреби.
За умови збільшення фінансування на 3,1 млрд грн потреба буде покрита на 75%.
Україна у січні-травні 2025 року імпортувала лікарські засоби дозовані або фасовані для роздрібної торгівлі на загальну суму $836,281 млн.
Як повідомляє Державна митна служба, експорт ліків за цей період у грошовому вираженні становив $92,989 млн.
До того ж за п’ять місяців 2025 року Україна імпортувала не дозованих і не фасованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі на $4,99 млн, кетгута, реагентів, контрастних препаратів, контрацептивів та матеріалів для зубів – на $27 млн.
Основними країнами, звідки Україна імпортує ліки, є Німеччина (19,7%), Індія (10,4%) та Франція (7,36%). Основні експортні ринки – Узбекистан (19,94%), Литва (19,7%) та Казахстан (13,4%).
Національна служба здоров’я України планує впродовж липня завершити моніторинг медичних закладів, законтрактованих за пакетами хірургічної та стаціонарної допомоги.
К повідомляє Міністерство охорони здоров’я, особливу увагу буде приділено наявності антибіотиків та обґрунтованості їх призначення.
Моніторинг стартував у квітні 2024 року, в його основі попередній аналіз медичних записів з електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), фінансових звітів закладів, кількості пролікованих пацієнтів, обсягів наданих послуг і витрат на закупівлю ліків.
“За результатами аналітики НСЗУ виявила у низки закладів надзвичайно низькі витрати на медикаменти і медвироби на одного пацієнта, що викликає обґрунтовані сумніви в дотриманні умов договорів та незабезпечення пацієнтів необхідним лікуванням за державний кошт”, – зазначає МОЗ.
Відомство нагадує, що запити з вимогою надати пояснення і підтверджуючі документи отримали 206 медичних закладів. Через ненадання обґрунтованих пояснень у травні 2025 року НСЗУ зупинила оплати для 36 з них.
Під час моніторингу НСЗУ виявила, зокрема, що у двох з шести перевірених закладів, які надають допомогу у разі інсульту, яка передбачає ендоваскулярні втручання, виявлено факти використання медвиробів, які не обліковувались у закладі, що може свідчити про їх закупівлю коштом пацієнта.
Крім того, в одному з онкологічних центрів протягом січня-лютого 2025 року були відсутні необхідні витратні матеріали для застосування інфузійних помп у пацієнтів з раком молочної залози. Всього моніторинг за цим напрямком проводиться в семи медзакладах.
Пропозиції щодо встановлення правил маркетингу на роздрібному фармринку, надані фармацевтичними виробниками, не були враховані при розробці порядку маркетингу ліків, натомість при підготовці проекту порядку за увагу бралися інтереси аптечного бізнесу, заявляють вітчизняні фармацевтичні виробники.
“Правила гри” на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Проєкт постанови про маркетинг від 14 травня 2025 року, запропонований МОЗ України, передбачає заборону надання маркетингових послуг на рецептурні препарати і при цьому передбачає обмеження доходу аптек від маркетингових послуг на рівні 12% від всього обсягу реалізації лікарських засобів (в тому числі рецептурних)”, – йдеться в тексті заяви асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) та Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості, переданому агентству “Інтерфакс-Україна“.
Виробники наголошують, що запропонована модель суперечить законодавству та є очевидною відвертою маніпуляцією не на користь споживача і призведе до зростання роздрібних цін безрецептурних препаратів на 75% до ціни дистриб’ютора.
Оскільки на безрецептурні лікарські засоби, як зазначають асоціації, припадає лише 37% ринку, то відсоток маркетингового платежу в ціні безрецептурного лікарського засобу становитиме понад 40% від оптово-відпускної ціни виробника. Це додатково до дозволеної законодавством України роздрібної надбавки в розмірі 35%. Реальне збільшення ціни безрецептурного лікарського засобу на рівні аптеки для споживача складе 75% до ціни дистриб’ютора, підкреслюють виробники.
“Коли МОЗ України погоджує модель 12% маркетингового платежу без уточнення послуг, результатом стає не реформа, а навантаження в 40% на ціну безрецептурного препарату. Це не ринковий механізм, а регресивний податок на бідних: ті, хто купує препарати без компенсації, сплачують найбільше”, – підкреслюють асоціації.
Виробники також зазначають, що проєкт постанови Кабінету Міністрів про маркетинг ліків в цій редакції МОЗ не визначає перелік дозволених маркетингових послуг, спрямованих на споживача в точці продажу, як це пропонували багато учасників громадського обговорення, натомість вводить нічим не обґрунтований платіж у вигляді фіксованого відсотку від загального обсягу реалізації аптекою лікарських засобів.
“Такий підхід більше схожий на платіж “за вхід на полицю” для виробників. Такий платіж без визначення на законодавчому рівні фіксованого переліку зрозумілих, прозорих послуг за європейським зразком не має жодного стосунку до маркетингових активностей виробника і фактично є формою системного рекету”, – вважають виробники.
Вітчизняні виробники підкреслюють, що при підготовці проєкту порядку надання маркетингових послуг всі дискусії зводилися до необхідності розробки компенсації падіння рівня прибутковості аптечного бізнесу, який існував до обмеження державою роздрібної націнки до 35%. “Усі зустрічі зведені до обговорення прибутковості аптек. Потреби пацієнта – жодного разу не стали темою обговорення. Це інституційна помилка”, – заявляють в асоціаціях.
Вітчизняні фармвиробники наголошують, що аптечний ринок перенасичений і деградований, кількість аптек в Україні у 2–3 рази перевищує європейські нормативи, в великих містах майже на кожному перехресті відкрито три аптеки “двері в двері”. Така кількість аптек не відповідає реальній кількості фармацевтів, внаслідок чого у багатьох аптеках працюють особи без відповідної освіти.
“Споживачам та пацієнтам нав’язуються непотрібні препарати виробників, які погодились на маркетинговий платіж, в той час як інших виробників просто прибирають з полиць. “Правила гри” на фармацевтичному ринку встановлюються не державою, а п’ятьма непублічними бізнес-групами аптечних мереж, які володіють понад 70% ринку. Це не ринок — це корпоративна диктатура в умовах відсутності державного арбітра”, – наголошують лідери вітчизняної фарми.
Асоціації зазначають, що сьогодні проти тих виробників, хто виступав за прозоре ціноутворення і на підтримку ініціативи президента України, хто знизив ціни на свої основні лікарські засоби на 30%, розгорнуто брудну інформаційну кампанію, лікарські засоби таких виробників фактично прибрані з полиць аптек монопольного картелю, а це топ-5 аптечних мереж фармацевтичного ринку України.
Фармвиробники нагадують, що на підтримку ініціативи президента України та уряду щодо забезпечення доступності лікарських засобів 32 провідні вітчизняні виробники лікарських засобів знизили відпускні ціни на 303 найбільш вживані лікарські засоби, що реалізуються та наявні в аптечних закладах України, на 30% відсотків у порівнянні з відпускними (прайсовими) цінами січня 2025 року.
Вітчизняні виробники зазначають, що 37% українського аптечного ринку складають безрецептурні ліки, більшість з яких купуються щомісяця тими самими людьми.
“Сьогодні вразливі категорії громадян – літні люди, пацієнти з хронічними захворюваннями, мешканці регіонів – першими відчули на собі наслідки непрозорої аптечної політики. Виробників, які знизили ціни на 30% на понад 300 лікарських засобів, фактично “викинули” з аптек. Їхні препарати зникли з полиць, а споживачу залишили дорожчі альтернативи. Це – не ринок, це – дискримінація пацієнта як найслабшої ланки”, – зазначають виробники.
Виробники наполягають на прийнятті проєкту постанови Кабміну щодо надання маркетингових та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, оприлюдненому МОЗ 26 травня 2025 року, який обмежує витрати маркетинг залежно від того, чи цей лікарський засіб відпускається без рецепту, чи за ним.
“Прийняття цього проєкту поверне логіку реформи до її початкового сенсу – захисту пацієнта, а не балансування бізнес-інтересів аптек і виробників. У центрі – не прибутки, а здоров’я”, – підкреслили виробники.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/1076084.html?utm_source=telegram
Україна в січні- лютому експортувала дозованих або фасованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі на суму $33,534 млн.
Як повідомила Державна митна служба (ДМС) у вівторок, експорт ліків для роздрібного продажу в Литву становить $7,764 млн, в Узбекистан – $6,799 млн, в Ірак – $2,901 млн.
Натомість, за даними ДМС, за цей самий час імпорт фасованих/дозованих лікарських засобів для роздрібної торгівлі склав $ 312,316 млн.
Зокрема, в січні-лютому Україна імпортувала ліків для роздрібного продажу з Німеччини на $60,618 млн, з Індії – на $26,157 млн, з Туреччини – на $24,284 млн.
